ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 927/149/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 : Забарін А.Ф.,
ТОВ "Яворина -Трейдінг": Потупало Н.І.,
ОСОБА_2 : Шелест Ю.В.,
ТОВ "Юридична консалтингова група М.К.С.": не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2022 (суддя Моцьор В.В.)
у справі № 927/149/22
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг" (далі - Боржник).
2. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 855162,00 грн основного боргу (4 черга), 24810,00 грн судового збору та 58500,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), введено процедуру розпорядження майном Боржника.
3. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2022 припинено процедуру розпорядження майном Боржника, визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
4. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, Заяву задоволено, покладено на ОСОБА_2 солідарну відповідальність за незадоволення вимог Кредитора у справі про банкрутство Боржника.
Стислий зміст заяви
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." (далі - Заявник) 03.10.2022 звернулась до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог до Боржника в сумі 20000,00 грн та 4962,00 грн витрат на сплату судового збору, внесення їх до реєстру вимог кредиторів (далі - Заява).
6. Заява мотивована наявністю заборгованості Боржника перед Заявником за укладеним між ними договором №01/07-22 від 01.07.2022 про надання юридичних послуг (далі - Договір).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
7. Між Боржником (замовник) та Заявником (виконавець) укладений договір №01/07-22 від 01.07.22 про надання юридичних послуг (далі - Договір).
8. У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що вартість послуг складає 20000,00 грн за один календарний місяць та включає 8 годин, протягом яких можуть надаватися послуги (гарантований обсяг).
9. Винагорода передбачена Договором оплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати отримання акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.4 Договору).
10. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 29.07.2022 за період дії Договору виконавець надав, а замовник прийняв надані юридичні послуги на загальну суму 20000,00 грн.
11. Виконавець виставив рахунок-фактуру №29/07-22 від 29.07.2022 на оплату послуг у сумі 20000,00 грн.
12. Сторони склали акт звірки взаєморозрахунків від 02.08.2022, за змістом якого заборгованість Боржника перед Заявником становить 20000,00 грн.
13. Заборгованість у сумі 20000,00 грн Боржником не сплачена.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції, постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій
14. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2022 у задоволенні Заяви відмовлено.
15. Ухвала мотивована відсутністю підстав для визнання Заявника кредитором у справі з огляду на обґрунтування вимог, вказаних у Заяві. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що Заява та додані до неї документи не містять переліку наданих Заявником Боржнику послуг та підтвердження того, що такі послуги надавались, тоді як Боржник у жовтні 2021 змінив своє місце реєстрації, фактично припинив здійснення своєї діяльності та забезпечення документообігу.
16. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (повний текст складений 16.01.2023) задоволено апеляційну скаргу Заявника, ухвалу суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким Заяву задоволено, визнано грошові вимоги Заявника у загальному розмірі 24962,00 грн, з яких 20000,00 грн - вимоги четвертої черги, 4962,00 грн - вимоги першої черги.
17. Постанова мотивована необґрунтованістю висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання Заявника кредитором, оскільки він надав документи, які підтверджують зобов`язання Боржника.
18. Постановою Верховного Суду від 16.02.2023 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, ухвалу суду першої інстанції залишено в силі.
19. Постанова мотивована тим, що оскільки ані Заява, ані додані до неї документи не містять переліку послуг, наданих Заявником Боржнику, а також відсутні підтвердження факту надання таких послуг при тому, що Боржник на час укладення Договору припинив здійснення своєї діяльності та забезпечення документообігу, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для визнання Заявника кредитором Боржника.
20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
21. Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні Заяви.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
22. ОСОБА_2 (далі - Скаржник) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про визнання вимог Заявника.
23. Касаційна скарга подана з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).
24. Скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 45- 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2023 у справі №910/15200/21, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 26.02.2019 у справі №908/710/18.
25. Також Скаржник вважає, що суди попередніх інстанції неправильно застосували частину 1 статті 11 Цивільного кодексу України через неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.10.2021 у справі №907/553/16, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, від 10.05.2018 у справі №820/1763/16.
26. Скаржник зазначає, зокрема, що відповідні зобов`язання не було відображено в бухгалтерській звітності відповідного звітного періоду через введення ліквідаційної процедури Боржника та припинення повноважень Скаржника як його керівника. Скаржник наголошує, що підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 02.08.2022 свідчить про дійсність та визнання Боржником заборгованості перед Заявником, а тому висновки суду першої інстанції про непідтвердження вимог є хибними та необґрунтованими.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
27. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
28. На думку ОСОБА_1, подаючи апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, яка вже була перевірена судом касаційної інстанції на предмет законності, Скаржник ставить під сумнів законність та обґрунтованість висновків і правової позиції, викладених у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у цій справі.
29. ОСОБА_1 вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими.
30. 07.06.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд Рітейл" про відкладення розгляду справі. Оскільки зазначена особа не є учасником цієї справи, таке клопотання залишено без розгляду.
31. Крім того, ліквідатор Боржника у судовому засіданні заявив клопотання про закриття касаційного провадження у справі через те, що наведені в касаційній скарзі доводи суд касаційної інстанції розглянув під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Заявника.
Позиція Верховного Суду
32. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду поточних грошових вимог Заявника до Боржника, заявлених на підставі Договору, зокрема постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023.
33. Зважаючи на те, що зазначена постанова суду апеляційної інстанції наразі не переглядалась в касаційному порядку (зокрема при ухваленні постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у цій справі), підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника відсутні. З огляду на таке Верховний Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні відповідного клопотання ліквідатора Боржника.
34. Водночас, переглядаючи зазначену постанову апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з такого.
35. Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законами України.
36. У частині 3 статті 2 ГПК України закріплені такі принципи господарського судочинства як верховенство права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом. Наведені положення процесуального законодавства кореспондують приписам статті 129 Конституції України.
37. Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
38. У процедурі оскарження судових рішень процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
39. Такі обмеження знаходять своє відображення серед положень ГПК України (1798-12) , зокрема у статті 272 цього Кодексу щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення розгляду апеляційної скарги іншої особи.
40. Відповідно до частин 1, 4 статті 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
41. Отже, для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи. Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №15/81.
42. Частиною 5 статті 272 ГПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
43. У з`ясуванні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм статті 272 ГПК України необхідно врахувати, що метою названої статті є недопущення перегляду судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з мотивів, які були вже предметом розгляду за первісно поданою апеляційною скаргою. Належною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з частиною 5 статті 272 ГПК України є встановлення тотожності висновків, викладених у первісній апеляційній скарзі, постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України.
44. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням (подібні правові висновки сформовані у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №910/25520/13, від 20.01.2021 у справі №913/567/19, від 12.02.2021 у справі №913/567/19).
45. Як вбачається з матеріалів цієї справи, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2022 переглядалась у апеляційному порядку за апеляційною скаргою Заявника, яка була мотивована тим, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на таке: боржником не виконано зобов`язання в сумі 20000 грн, що виникли з умов Договору; вимоги заявника утворилися після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, тому вони є поточними та підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог відповідно до статті 64 КУзПБ; господарський суд не дослідив обставин справи щодо заборгованості боржника, яка підтверджена первинними документами та визнана останнім (Договір, акт приймання-передачі №1 від 29.07.2022, акт звірки взаєморозрахунків від 02.08.2022).
46. Наведені аргументи були розглянуті Північним апеляційним господарським судом під час апеляційного розгляду справи та ухвалення постанови від 12.12.2022, яка у подальшому скасована за наслідками касаційного перегляду постановою Верховного Суду від 16.02.2023.
47. Скаржник звернувся з апеляційною скаргою після закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Заявника.
48. Однак при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Скаржника ухвалою від 06.03.2023 та під час її розгляду з ухваленням оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд не надав правової оцінки аргументам, на яких ґрунтується зазначена апеляційна скарга, з точки зору вимог статті 272 ГПК України щодо недопущення повторного розгляду доводів, які розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
49. Всупереч вимогам статті 282 ГПК України в оскаржуваній постанові не наведені конкретні доводи Скаржника, які розглянуті судом під час апеляційного розгляду справи. Водночас залишення без змін ухвали суду першої інстанції мотивовано посиланням на обставини зміни Боржником місця реєстрації та фактичного припинення ним здійснення своєї діяльності і забезпечення документообігу, а також відсутності переліку послуг, які надав Заявник Боржнику, та підтвердження того, що такі послуги надавалися. Висновки щодо прийняття до уваги чи відхилення певних доводів Скаржника стосовно наведених обставин, які не були розглянуті під час розгляду апеляційної скарги Заявника, оскаржувана постанова не містить.
50. Тобто господарський суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови залишив поза увагою вимоги статті 272 ГПК України та не врахував, що повторний перегляд судового рішення місцевого господарського суду з мотивів, які вже були предметом розгляду під час апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, суперечить принципу юридичної визначеності як складової верховенства права.
51. У зв`язку з наведеним апеляційний господарський суд передчасно відхилив клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження, визнавши його необґрунтованим без співставлення доводів апеляційної скарги Заявника, що вже була розглянута, та доводів апеляційної скарги Скаржника щодо їх тотожності або наявності нових аргументів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду необхідно скасувати з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
53. Касаційну скаргу слід задовольнити частково.
54. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, надати належну оцінку наявним у справі доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого і вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
55. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №927/149/22 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
В. Білоус