908/1957/21 Про розірвання додатку до договору, визнання недійсними окремих частин правочину в межах справи про визнання боржника банкрутом - 08.06.2023 Прийняття

- розірвати з 01.12.2020 Додаток 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника" (далі - Додаток 1-8) до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8201472 від 24.03.2020 (повідомлення про укладення договору №99-40001366/2020-001 від 24.03.2020) (далі - Договір), укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця" із погодженим замовленням ТОВ "ТЕП "Вертикаль" на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №40001366/2020-00011 від 21.08.2020;

- визнати недійсними окремі частини правочину (господарської угоди), а саме пункти 3.17, 7.2 Додатку 1-8 до Договору, укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця";

- визнати недійсними окремі частини правочину (господарської угоди), а саме Додаток 1-2 "Ставки плат, коефіцієнти та умови платежів" до Договору, укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця";

- визнати недійсними окремі частини правочину (господарської угоди), а саме: пункт 3.2 Договору, укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця".

2. Позовні вимоги обґрунтовані систематичною зміною відповідачем в односторонньому порядку розміру базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника за Договором без зміни ставки плати за Додатком 1-8, чим поставив позивача у невигідне економічне становище та зумовив виникнення обставин неможливості подальшого виконання позивачем погодженого відповідачем замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №40001366/2020-00011 від 21.08.2020. Внаслідок цього умови Додатку 1-8 стали обтяжливими для позивача, через що останній просить його розірвати на підставі ч. 2 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

3. Крім того, Позивач просить суд визнати недійсними пункти 3.17, 7.2 Додатку 1-8, Додаток 1-2 "Ставки плат, коефіцієнти та умови платежів", п. 3.2 Договору як такі, що порушують вимоги законодавства про ціноутворення.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 справу №910/82/21 за позовом ТОВ "ТЕП "Вертикаль" до АТ "Українська залізниця" про розірвання Додатку 1-8 до Договору та визнання недійсним окремих частин правочину передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/1957/21 про банкрутство ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. 23.03.2020 позивач (замовник) шляхом накладення електронного цифрового підпису направив відповідачу (перевізник) заяву №40001366/2020-001 від 23.03.2020 про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору.

6. 24.03.2020 відповідач направив позивачу повідомлення №99-40001366/2020-001, яким засвідчив прийняття від позивача заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору, повідомив про присвоєння позивачу кодів відправника/одержувача 8186 та платника 8201472 з відкриттям особового рахунку 8201472.

7. Згідно з цим повідомленням код платника 8201472 використовується для ідентифікації договірних відносин між замовником та перевізником як номер Договору.

8. Редакція умов Договору опублікована АТ "Укрзалізниця" на офіційному веб-сайті://uz-cargo.com/25.02.2020.

9. Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору).

10. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 Договору).

11. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 Договору (п. 1.10 Договору).

12. Обов`язком перевізника є: приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2 Договору).

13. Обов`язком перевізника є: відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника/вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в інформаційному повідомлені про укладення Договору в порядку визначеному в п. 1.9 Договору (п. 2.3.3 Договору); вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі (п. 2.3.4 Договору).

14. Розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника тарифів (п. 3.1, п. 3.2 Договору).

15. Замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 1-2 до Договору. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розд. ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;

3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки. У разі використання з 01.10.2020 власного вагону перевізника після "подвійних операцій", передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.

16. Відповідно до Додатку 1-2 до Договору "Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів" базова (розрахункова) ставка плати за використання власних зерновозів перевізника складала 1136,00 грн без ПДВ за вагоно-добу у вантажному та подорожньому рейсах по території України та за межами України.

17. Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 Договору).

18. Договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняється: - за згодою сторін; - за ініціативи однієї з сторін. Ініціатива перевізника про припинення Договору має бути мотивованою; - з підстав визначених законодавством (п. 12.2 Договору).

19. Дію додаткових умов до Договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення стороною, що ініціювала припинення (п. 12.4 Договору).

20. У випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору (п. 13.1 Договору).

21. Відповідач, в рамках укладеного Договору, запровадив послугу перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника http://uz-cargo.com/news.html#n200403 та розпочав приймання замовлень вантажовідправників на отримання даної послуги (далі - послуга довгострокових вагонів).

22. Відповідно до офіційної презентації послуги довгострокових вагонів, розміщеної на офіційному веб-сайті http://uz-cargo.com, відповідач наголошував, що замовники даної послуги отримають здешевлення плати за використання вагону-зерновозу перевізника до 50% від розрахункової плати (базової ставки плати за користування вагонами перевізника згідно з Додатком 1-2 до Договору), а довгострокові договори (вагони) вигідні для всіх учасників перевезення залізницею.

23. 21.08.2020 позивач направив відповідачу через АС "Клієнт-УЗ" замовлення на отримання послуги довгострокових вагонів №40001366/2020-00011 із зазначенням щомісячної кількості замовлених ним під навантаження власних вагонів-зерновозів перевізника.

24. 27.08.2020 відповідач через АС "Клієнт-УЗ" надіслав позивачу повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги довгострокових вагонів з щомісячною кількістю рухомого складу 266 вагонів-зерновозів перевізника протягом 12 місяців починаючи з 01.09.2020 зі ставкою плати за використання вагону перевізника у сумі 584,00 грн/доба без ПДВ.

25. На момент подання позивачем замовлення на отримання послуги довгострокових вагонів базова ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника становила 1136,00 грн/доба за одиницю без ПДВ. При цьому, ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника згідно з замовленою позивачем послугою довгострокових вагонів на 12-ть місяців становила 584,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

26. За твердженнями позивача, такі умови давали йому можливість, як замовнику послуги довгострокових вагонів, взяти на себе зобов`язання по здійсненню замовленої кількості відправлень щомісяця, протягом року та виконувати їх, адже позивач мав цінову (конкурентну) перевагу перед тими вантажовідправниками, які не укладали з відповідачем Додатку 1-8 до Договору i планують разово використовувати вагони за базовою ставкою плати за використання вагону-зерновозу перевізника у розмірі 1136,00 грн/доба без ПДВ.

27. Позивач зазначає, що він виходячи із запропонованих відповідачем умов та зважаючи на добросовісність сторін правовідносин, стабільність їх договірних зобов`язань та добросовісність їх дій, уклав Додаток 1-8 до Договору (в редакції, опублікованій 21.07.2020 та який вводився в дію 21.08.2020, на веб-сайті відповідача за посиланням http://uz-cargo.com/contractcarriage.html).

28. На момент укладення спірного додатку, обставини за ним були такими, які дозволяли позивачу в повній мірі та в передбачені строки виконати зобов`язання перед відповідачем.

29. Однак, як стверджує позивач, запевнення та гарантії відповідача щодо економічної вигідності, привабливості послуги довгострокових вагонів тривали недовго, адже після замовлення позивачем та іншими підприємствами даної послуги, відповідач почав діяти виключно у власних комерційних інтересах на шкоду інтересам іншої сторони правовідносин по Додатку 1-8 шляхом систематичного зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника.

30. Зокрема, позивач надав докази того, що 04.09.2020 на веб-сайті http://uz-cargo.com відповідач оприлюдни нову редакцію Договору, яким було введено поетапне зниження базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника за наступним графіком з 05.09.2020 - 800,00 грн/доба за одиницю без ПДВ, з 06.10.2020 - 900,00 грн/доба за одиницю без ПДВ та з 05.11.2020 - 1000,00 грн/доба за одиницю, без ПДВ.

31. 19.10.2020 на веб-сайті http://uz-cargo.com відповідача відбулась повторна зміна базової ставки плати за використання вагону-зерновозу Перевізника, а саме з 20.10.2020 по 18.11.2020 - 650,00 грн/доба за одиницю без ПДВ, з 19.11.2020 по 31.12.2020 - 800,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

32. 13.11.2020 рішенням правління відповідача продовжено термін дії до 31.12.2020 (включно) зазначених базових ставок плати за використання власних вагонів-зерновозів перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України.

33. 10.12.2020 на веб-сайті відповідача http://uz-cargo.com опубліковано інформацію щодо продажів із застосуванням ЕТС "ProZorro.Продажі" послуг з використання вагонів власності перевізника за методом покрокового зниження стартової ціни ("Голландський аукціон") на зерновози - 533,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

34. 31.12.2020 на веб-сайті відповідача://uz-cargo.com вчергове опубліковано нову редакцію Договору, зокрема змінами в цей Договір з 01.01.2021 затверджено зменшення ставки плати за використання власних вагонів-зерновозів перевізника (Спл), а саме з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 550,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

35. 27.01.2021 на веб-сайті відповідача://uz-cargo.com опубліковано оголошення про зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме, з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 450,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

36. 26.02.2021 на веб-сайті відповідача://uz-cargo.com опубліковано оголошення про зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме, з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 350,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

37. 26.03.2021 на веб-сайті відповідача://uz-cargo.com опубліковано оголошення про зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме, з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 250,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

38. 26.04.2021 на веб-сайті відповідача://uz-cargo.com опубліковано оголошення про зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме, з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 150,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

39. 27.05.2021 на веб-сайті відповідача://uz-cargo.com опубліковано оголошення про зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме, з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 111,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

40. Разом з цим, перегляд розміру ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, відповідно до замовленої позивачем послуги довгострокових вагонів, не відбувся.

41. Внаслідок дій відповідача, економічно вигідна різниця між базовою ставкою плати за використання вагону-зерновозу перевізника та ставкою, яка була погоджена із позивачем відповідно до послуги довгострокових вагонів, змінилась в бік зменшення з (+) 552 грн/доба до (-) 473 грн/доба за погодженим замовленням на 12 місяців.

42. Будь-яка із зазначених вище ставок, зменшена відповідачем після приєднання позивача до Додатку 1-8 до Договору, фактично є недоцільною за умов здійсненого позивачем замовлення від 21.08.2020 за ставкою плати за використання вагону 584,00 грн/доба за одиницю без ПДВ.

43. Позивач зазначає, що нові зменшені відповідачем ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника (Додаток 1-2 до Договору) призвели до взяття ним збиткових довгострокових зобов`язань по Додатку 1-8 з виконання планів перевезення та одностороннє застосування штрафних санкцій відповідачем за порушення умов такого додатку за обставин неможливості їх виконання.

44. У зв`язку зі зміною в тарифах була повністю знецінена економічна обґрунтованість замовлень контрагентами вагонів-зерновозів перевізника відповідно до послуги довгострокових вагонів.

45. Пунктом 7.2 Додатку 1-8 передбачено, що замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку. Згідно з розрахунком позивача, розмір неустойки за один вагон становить від 4088,00 грн.

46. Позивач зазначає, що фактично через недобросовісні дії відповідача у вересні місяці 2020 року з особового рахунку позивача, відповідач в односторонньому порядку списав неустойку за нереалізацію погодженого обсягу перевезень за узгодженими строками та обсягами за вересень місяць 2020 року у розмірі 654080,00 грн, що підтверджується наданим переліком філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" №20200930 від 30.09.2020.

47. Зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника відповідач почав здійснювати з 04.09.2020, тобто вже після того як позивач та інші підприємства замовили послугу довгострокових вагонів уклавши Додаток 1-8 на зовсім інших цінових умовах.

48. За твердженням позивача, у зв`язку з описаними діями відповідача, він взяв на себе збиткові довгострокові зобов`язання з відправки вантажу у вагонах-зерновозах перевізника не отримуючи розмір цінової різниці між базовою ставкою згідно з Договором та ставкою відповідно до послуги довгострокових вагонів згідно з укладеним Додатком 1-8 до Договору. Відповідач свідомо здійснив дії щодо знецінення економічної обґрунтованості послуги довгострокових вагонів, здійснив нівелювання мети та логіки запровадження послуги довгострокових вагонів, згідно з якою ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника по Додатку 1-8 залишилась на рівні 584,00 грн/доба за одиницю без ПДВ, а мала бути дешевше до 50% від розрахункової (базової) ставки по Договору, яка станом на 01.06.2021 вже становила 111,00 грн/доба за одиницю без ПДВ. Внаслідок таких дій відповідача, позивач опинився у невигідному економічному становищі, що призвело до унеможливлення здійснення відправлення замовлених вагонів за умов нових ставок.

49. Зміна тарифної політики шляхом систематичного зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника по Договору, що мало місце вже після укладення сторонами Додатку 1-8, зумовила виникнення обставин, за яких позивач позбавляється прав, які звичайно мав, а Додаток 1-8 до Договору містить умови, явно обтяжливі для позивача, як сторони, яка приєдналася до нього.

50. Відповідно до матеріалів справи, позивач з метою збереження для сторін загальногосподарського інтересу укладеного між ними правочину, листом від жовтня 2020 року звертався до відповідача з проханням на підставі ч. 2 ст. 634 ЦК України розірвати Додаток 1-8 до Договору на тій підставі, що умови Додатку 1-8 містять умови, явно обтяжливі для позивача.

51. Відповідач листом від 12.11.2020 №ЦТЛ-19/1765 надав відмову з посиланням на те, що за жовтень місяць 2020 року загальне виконання становить 82,17% і порядок припинення послуги встановлений в п. 4.1.3 Додатку 1-8.

52. Позивач зауважує, що у зазначеному листі відповідача жодним чином не йшлося про період жовтня 2020 року, а викладались обставини вересня 2020 року. При цьому, цілком зрозуміло, що оскільки у вересні 2020 року через значний відсоток невиконання послуги довгострокових вагонів згідно з Додатком 1-8, відповідач нарахував та односторонньо списав значний розмір штрафних санкцій, замовниками було вжито заходів, щоб хоч якось зменшити їх розмір за рахунок використання вагонів-зерновозів на невигідних умовах; фактично прогону пустих вагонів, що дало змогу частково зменшити розмір штрафних санкцій за жовтень 2020 року.

53. Що стосується позивача, то з метою уникнення нарахування йому значних штрафних санкцій (неустойки) за жовтень-листопад місяці 2020 року, останній також змушений був відправити вантаж у вагонах-зерновозах перевізника зі збитком для себе. Це призвело до погіршення фінансового стану позивача та його фінансової спроможності, особливо у період, коли бізнес втрачав через пандемію коронавірусу COVID-19.

54. Фактично зміна істотних умов Договору відбулась в одноособовому порядку за ініціативою відповідача шляхом ставлення позивача перед фактом того, що було внесено зміни до Договору у частині зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника.

55. Описані дії відповідача призвели до того, що компанії, які не укладали Додатку 1-8, змогли на ринку перевезень зернових вантажів запропонувати більш низьку ціну ніж позивач, що призвело до відмови споживачів від послуг позивача і, як наслідок, до невикористання останнім обсягу замовлених вагонів через відсутність попиту споживачів.

56. За твердженням позивача, дії відповідача щодо зменшення базової ставки плати за використання вагону-зерновозу без одночасного пропорційного зниження ставки плати згідно з послугою довгострокових вагонів (Додаток 1-8), по-перше, вчинені всупереч його попередній поведінці та наданим гарантіям, по-друге, призвели до нівелювання економічної доцільності укладеного між сторонами Додатку 1-8 та обставин з яких позивач виходив при укладенні даного правочину.

57. Укладення між сторонами Додатку 1-8 було спрямоване на отримання позивачем права на використання вагонів-зерновозів відповідача з метою досягнення загальногосподарського інтересу, зокрема отримання доходу, з якого він має сплачувати плату за використання вагонами на користь відповідача. Натомість, отримання доходу позивачем, з якого він мав сплачувати плату за використання вагонами, було унеможливлено самим же відповідачем.

58. 08.12.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №593 від 08.12.2020, у якому просив зменшити ставку плати за використання вагону-зерновозу перевізника згідно з послугою довгострокових вагонів з 584,00 грн/доба за одиницю без ПДВ до 274,00 грн/доба за одиницю без ПДВ починаючи з 15.12.2020. Позивач зазначив, що дане зменшення ставки дозволить йому виконати укладені договори транспортного експедирування та відвантажити вантаж у замовлених вагонах-зерновозах перевізника у грудні місяці 2020 року та залучити нові об`єми вантажів для перевезення залізницею. Однак, відповідач зменшення ставки не зробив. Під час судового розгляду цієї справи відповідач у письмових поясненнях заперечує отримання листа позивача №593 від 08.12.2020.

59. 15.12.2020 позивач надіслав Відповідачу лист-повідомлення №604 від 15.12.2020, згідно з яким вимагав відновити становище позивача, яке існувало до порушення його прав та інтересів, а у разі відмови відповідача від усунення такого порушення, вважати Додаток 1-8 до Договору припиненим. Однак, відповідач виразив свою незгоду з таким припиненням, про що свідчить його лист від 22.12.2020 №ЦТЛ-19/2040.

60. Спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що відповідач заперечує право позивача на одностороннє припинення Додатку 1-8 до Договору, не надає свою згоду на розірвання Додатку 1-8 до Договору, а також не має намірів знаходити компромісне рішення щодо вирішення проблеми, що виникла, зокрема збереження економічної доцільності правочину для сторони позивача, шляхом укладення договору про внесення змін або мирової угоди.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

61. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2022 позов задоволено частково. Розірвано з 01.12.2020 Додаток 1-8 до Договору, укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця" із погодженим замовленням ТОВ "ТЕП "Вертикаль" на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №40001366/2020-00011 від 21.08.2020. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.

62. Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині розірвання Додатку 1-8 до Договору з 01.12.2020, місцевий господарський суд виходив з доведення позивачем того, що внаслідок приєднання до умов Додатку 1-8 до Договору позивач був позбавлений прав, які звичайно мав би, а сам Додаток 1-8 у частині встановлення розміру неустойки є явно обтяжливою умовою для позивача, що є підставою для розірвання Додатку 1-8 до Договору згідно з ч. 2 ст. 634 ЦК України.

63. Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "ТЕП "Вертикаль" витрати на надання правової допомоги у розмірі 27000,00 грн.

64. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2022 скасовано в частині розірвання з 01.12.2020 Додатку 1-8 до Договору, укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця" із погодженим замовленням ТОВ "ТЕП "Вертикаль" на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №40001366/2020-00011 від 21.08.2020 та відповідного розподілу судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладено на ТОВ "ТЕП "Вертикаль". Здійснено розподіл судового збору за подання апеляційної скарги. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2022 скасоване.

65. В цілому господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про існування підстав для розірвання (припинення дії) Додатку 1-8 до Договору, однак дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання Додатку 1-8 в судовому порядку з 01.12.2020.

66. Апеляційний господарський суд зазначив, що дії відповідача щодо систематичної зміни (зменшення) базової ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника без одночасного пропорційного зниження ставки згідно з погодженим замовленням на отримання послуги довгострокових вагонів, по-перше, вчинені всупереч його попередній поведінці та наданим гарантіям, по-друге, призвели до нівелювання економічної доцільності, переваги укладеного між сторонами Додатку 1-8, умови якого стали явно обтяжливими, збитковими для позивача, оскільки укладення між сторонами Додатку 1-8 до Договору було спрямоване на отримання позивачем права на користування вагонами-зерновозами відповідача з метою отримання прибутку від доходу, з якого він має сплачувати плату за користування цими вагонами на користь відповідача. Натомість, отримання доходу позивачем, з якого він мав сплачувати плату за користування вагонами відповідача, було унеможливлено самим же відповідачем.

67. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що позивач починаючи з 01.12.2020 припинив взагалі використовувати вагони-зерновози відповідача відповідно до замовленої послуги довгострокових вагонів, тоді як відповідно до умов Договору вбачається можливість однієї із сторін Договору за власною ініціативою припинити дію як самого Договору, так і додаткових умов до цього договору, тобто додатків до цього договору.

68. Отже, господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що згідно з п. 12.4 Договору Додаток 1-8 до Договору є припиненим з 25.12.2020, оскільки повідомлення про припинення дії цього Додатку позивач вручив відповідачу 15.12.2020.

69. У цьому ж зв`язку, господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на ст. 525, ч.ч. 1, 3 ст. 651, ч.ч. 1, 3 ст. 653 ЦК України, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) зазначив, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

70. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся з даним позовом до відповідача про розірвання Додатку 1-8 до Договору у той час, коли він вже припинив свою дію (був розірваний) внаслідок односторонньої відмови від нього позивача, що передбачено умовами Договору та відповідно виключає його розірвання у судовому порядку.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

71. АТ "Українська залізниця" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та викласти її в редакції касаційної скарги.

72. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

73. Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 10.04.2019 у справі №390/34/17 щодо застосування п. 6 ст. 3, 13, 16 ЦК України; в постанові від 31.05.2021 у справі №917/265/18 щодо застосування ч.ч. 1, 3, ст. 651, ч. 1 ст. 653 ЦК України; в постанові від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц стосовно дотримання судом вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів; в постанові від 01.08.2022 у справі №910/16784/20 щодо застосування ст. 634 ЦК України; в постанові від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 щодо застосування ст.ст. 42, 44 ГК України.

74. Також скаржник у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень ч. 2 ст. 598 ЦК України та ст. 525 ЦК України.

75. Скаржник вважає, що умови Додатку 1-8 є превалюючими над умовами Договору, відповідно для замовника передбачено лише скасування замовлення за формою, встановленою в Додатку 2-15 до Договору та не передбачено можливість припинення Додатку 1-8 до Договору. Зазначене пов`язане з тим, що зобов`язання у сторін за умовами Додатку 1-8 до Договору є довгостроковими, а за порушення довгострокових зобов`язань настає відповідальність у вигляді неустойки.

76. На думку скаржника, здійснюючи замовлення послуг на умовах Додатку 1-8 до Договору, позивач шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик як сприятливих умов (а саме зменшеної ставки плати за використання вагону, що, як зазначає сам позивач, є конкурентною перевагою по використанню вагонів перевізника) так і несприятливих умов (а саме права відповідача зменшувати розмір загальної ставки плати за використання власних вагонів перевізника), тоді як не отримання прибутку позивача від доходу є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для розірвання Додатку 1-8 до Договору.

77. Також скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином всіх умов договору перевезення, не встановив всіх обставин справи та неправильно застосував положення ст. 634 ЦК України, проаналізувавши положення якої можна узагальнити, що право на розірвання договорів приєднання суттєво обмежене ч. 3 ст. 634 ЦК України, відносно тих осіб, які приєдналися до договору приєднання у зв`язку із здійсненням ними підприємницької діяльності, особа, що здійснює підприємницьку діяльність і приєдналась до договору укладеного в порядку ст. 634 ЦК України, може розірвати такий договір з підстав, передбачених ч. 2 ст. 634 ЦК України, лише за умови, якщо вона не знала і не могла знати, на яких умовах вона до нього приєднується.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

78. До Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить постанову Центрального апеляційного господарський суду від 07.02.2023 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

79. Відзив обґрунтований тим, що висновок господарського суду апеляційної інстанції про передбачувану Договором можливість припинення замовником послуги Договору 1-8 відповідає умовам цього Договору та зроблений з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/1305/21.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

80. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог в частині розірвання в судовому порядку з 01.12.2020 Додатку 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8201472 від 24.03.2020, укладеного між ТОВ "ТЕП "Вертикаль" та АТ "Українська залізниця" із погодженим замовленням ТОВ "ТЕП "Вертикаль" на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №40001366/2020-00011 від 21.08.2020.

81. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

82. Відповідно до змісту постанови господарського суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції погодився в цілому з висновком суду першої інстанції про існування підстав для розірвання (припинення дії) Додатку 1-8 до Договору, однак вважав безпідставним висновок господарського суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання спірного Додатку 1-8 в судовому порядку з 01.12.2020, оскільки позивач звернувся з позовом до відповідача про розірвання Додатку 1-8 до Договору у той час, коли він вже припинив свою дію (був розірваний) внаслідок односторонньої відмови від нього позивача, що передбачено умовами Договору та відповідно виключає його розірвання у судовому порядку.

83. Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

84. Частинами 2, 3 ст. 634 ЦК України визначено, що: договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася; сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору; якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

85. За правилом ч. 1 ст. 651 названого Кодексу розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

86. Також за змістом ч. 1 ст. 188 ГК України передбачена можливість, зокрема, розірвання господарського договору в односторонньому порядку, якщо це передбачено законом або договором.

87. З огляду на наведені законодавчі положення та з`ясувавши, на відміну від суду першої інстанції, що спірний Додаток 1-8 до Договору укладений сторонами шляхом приєднання позивача до нього, був розірваний з 25.12.2020 на підставі відповідного повідомлення позивача, як це передбачалося умовами самого Договору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного про відмову у задоволенні позову з огляду на розірвання Додатку 1-8 до Договору внаслідок односторонньої відмови від нього позивача.

88. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують з урахуванням такого.

89. Скаржник посилається на неврахування апеляційним господарським судом правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 10.04.2019 у справі №390/34/17 щодо застосування п. 6 ст. 3, 13, 16 ЦК України; від 31.05.2021 у справі №917/265/18 щодо застосування ч.ч. 1, 3, ст. 651, ч. 1 ст. 653 ЦК України; від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц стосовно дотримання судом вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів; від 01.08.2022 у справі №910/16784/20 щодо застосування ст. 634 ЦК України; від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 щодо застосування ст.ст. 42, 44 ГК України.

90. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

91. Щодо наведених скаржником постанов Верховний Суд зазначає таке.

92. У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 предметом розгляду було стягнення безпідставно одержаних коштів, визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду.

93. У постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 предметом розгляду було визнання договору оренди неправомірним та повернення земельної ділянки з незаконного володіння.

94. У постанові від 31.05.2021 у справі №917/265/18 предметом розгляду було стягнення заборгованості за простроченим кредитом, заборгованості за простроченими відсотками, пені за несвоєчасне повернення відсотків, 3% річних від суми прострочених відсотків, штрафу.

95. У постанові від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц предметом розгляду було стягнення заборгованості за кредитним договором.

96. Відповідні справи відрізняються від справи, що розглядається, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій та зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.

97. Отже, відповідні правові позиції Верховного Суду не є релевантними щодо правовідносин у даній справі.

98. У постанові від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц предметом розгляду було розірвання іпотечного договору.

99. У постанові від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц Верховний Суд з посиланням на ст.ст. 42, 44 ГК України зазначив, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

100. Водночас відповідно до змісту правовідносин у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції не досліджував питання застосування ст.ст. 42, 44 ГК України як підстави для наявності або відсутності у позивача права на розірвання Додатку 1-8 до Договору у судовому порядку, а дійшов висновку про те, що спірний додаток є припиненим у зв`язку з реалізацією позивачем права на односторонню відмову від нього (Додатку) на підставі п. 12.4 Договору.

101. У постанові від 01.08.2022 у справі №910/16784/20 предметом розгляду було в тому числі розірвання Додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8203375 від 16.03.2020, без застосування до позивача будь-яких штрафних санкцій та неустойки передбачених положеннями пунктів 4.1.3 та 7.2 Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8203375 від 16.03.2020.

102. Що ж до правової позиції, яка викладена у постанові від 01.08.2022 у справі №910/16784/20, то слід зазначити, що Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу №910/16784/20 на новий розгляд, у контексті застосування ст. 634 ЦК України вказував на необхідність з`ясування тієї обставини чи знала/не знала особа, яка просить суд розірвати договір, і могла знати/не могла знати, на яких умовах вона до нього приєднується.

103. Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що переглядаючи справу в апеляційному порядку суд не застосовував положення ч. 2 ст. 634 ЦК України до висновку про припинення Додатку 1-8 до Договору, на що помилково вказує відповідач як підставу для касаційного оскарження.

104. Так, ч. 2 ст. 634 ЦК України застосовується до розірвання правочину у судовому порядку стороною, яка приєдналася до договору приєднання. Натомість, у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно скористався своїм правом на односторонню відмову від Додатку 1-8 до Договору, що передбачено пунктами 12.2, 12.4 Договору.

105. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що наведені постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №910/16784/20 та від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та висновки, які у них зроблені, відрізняються за фактично-доказовою базою (встановленими обставинами і дослідженими доказами, у залежності від яких й було прийнято судові рішення у справах).

106. Також скаржник у касаційній скарзі зазначає, що умови Додатку 1-8 є превалюючими над умовами Договору, відповідно для замовника передбачено лише скасування замовлення за формою, встановленою в Додатку 2-15 до Договору та не передбачено можливість припинення Додатку 1-8 до Договору. Зазначене пов`язане з тим, що зобов`язання у сторін за умовами Додатку 1-8 до Договору є довгостроковими, а за порушення довгострокових зобов`язань настає відповідальність у вигляді неустойки.

107. На думку скаржника, здійснюючи замовлення послуг на умовах Додатку 1-8 до Договору, позивач шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик як сприятливих умов (а саме зменшеної ставки плати за використання вагону, що, як зазначає сам позивач, є конкурентною перевагою по використанню вагонів перевізника) так і несприятливих умов (а саме права відповідача зменшувати розмір загальної ставки плати за використання власних вагонів перевізника), тоді як не отримання прибутку позивача від доходу є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для розірвання Додатку 1-8 до Договору.

108. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає за необхідне врахувати правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/1305/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транско" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення неустойки та визнання відсутнім права.

109. У наведеній справі, не зважаючи на інший предмет спору, зроблені відповідні висновки щодо застосування умов Додатку 1-8 до Договору та умов Договору.

110. Так Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що 1) поняття "додаткові умови" у договорі перевезення від 24.03.2020 вживається лише в контексті розділу 9 цього договору, який якраз містить назву "Додаткові умови", проте, оскільки вказаним розділом договору не передбачено жодних положень щодо порядку надання послуги довгострокових вагонів та припинення дії договору в цілому або його додатків, то п. 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 містить положення щодо припинення в односторонньому порядку дії саме відповідного додатку до договору; 2) договір перевезення від 24.03.2020 та додатки до нього укладено в електронній формі шляхом приєднання позивача до його умов, а його редакцію опубліковано АТ "Українська залізниця" на власному веб-сайті, тому в розумінні ст.ст. 633, 634 ЦК України такий договір є публічним договором приєднання; 3) оскільки передбачені ст. 213 ЦК України правила не дозволяють визначити справжній зміст п. 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 (щодо припинення дії окремих його положень), а положення цього договору та додатків до нього розроблено безпосередньо перевізником і розміщено на веб-сайті АТ "Українська залізниця", то у такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення "contra proferentem", суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party) (висновок щодо необхідності застосування вказаного принципу тлумачення викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/16011/17, від 20.05.2019 у справі №911/1366/18, від 30.07.2019 у справі №910/14179/18); 4) у п. 4.1.3 Додатку 1-8 до договору перевезення від 24.03.2020, на недотриманні якого позивачем наголошує відповідач, йдеться про скасування певного (конкретного) погодженого замовлення, здійсненого на виконання спірного додатку щодо певної (конкретної) послуги, тоді як в п. 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 йдеться про можливість припинення в односторонньому порядку Додатку 1-8 до Договору в цілому.

111. Враховуючи викладені висновки у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/1305/21, Верховний Суд погоджується з твердженням господарського суду апеляційної інстанції про те, що з 25.12.2020 спірний додаток є припиненим у зв`язку з реалізацією позивачем права на односторонню відмову від нього (Додатку) на підставі п. 12.4 Договору, а саме шляхом вручення відповідачу 15.12.2020 повідомлення, що підтверджується відбитком штампу з реєстраційним вхідним номером і датою відповідача на листі позивача №604 від 15.12.2020.

112. Верховний Суд не бере до уваги твердження скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень ст. 525 та ч. 2 ст. 598 ЦК України, з огляду на таке.

113. Згідно зі ст. 525 та ч. 2 ст. 598 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

114. Верховний Суд відхиляє відповідні доводи скаржника, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

115. Отже, оскільки зобов`язання виникають з договору, а не навпаки, тому з урахуванням положень частин 1, 3 ст. 653 ЦК України наслідком припинення 25.12.2020 дії Додатку 1-8 до Договору є припинення прав та обов`язків, визначених вказаним додатком.

116. Отже, зазначені вище обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування норм ст. 525 та ч. 2 ст. 598 ЦК України у подібних правовідносинах, оскільки господарський суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що спірні правовідносини, що виникли у зв`язку із односторонньою відмовою позивача від дії Додатку 1-8 до Договору регулюються не зазначеними нормами цивільного законодавства, а положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 653 цього Кодексу, якими передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються, а у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

117. Наведене свідчить про те, що зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №917/677/20, від 31.08.2021 у справі №916/1852/20, від 11.01.2022 у справі №924/1263/19).