ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1963/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Носика Б.М.,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Корпорації "ТСМ ГРУП"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу
у справі №910/1963/22
за позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом"
про стягнення 2784406,94 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Корпорація "ТСМ ГРУП" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (далі - ДП НАЕК "Енергоатом") про стягнення 2784406,94 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). Також позивач заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він поніс та планує понести, складає: 250596,61 грн судового збору та 57000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.Господарський суд міста Києва рішенням від 21.07.2022 у справі №910/1963/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023, позов задовольнив повністю. Стягнув з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ ГРУП" 2784406,94 грн боргу, 41766,10 грн витрат по сплаті судового збору. Призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28.07.2022.
3.Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 28.07.2022 у справі №910/1963/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023, стягнув з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ ГРУП" 57000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. ДП НАЕК "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/1963/22 і прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги до 1000 грн.
5.Верховний Суд постановою від 17.05.2023 касаційну скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" залишив без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/1963/22 залишив без змін.
6.26.05.2023 до Верховного Суду надійшла заява Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій остання просить стягнути з ДП НАЕК "Енергоатом" на свою користь 8000 грн компенсації вартості витрат на правничу допомогу.
7.ДП НАЕК "Енергоатом" подало заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просить зменшити заявлені позивачем до стягнення витрати до 1000 грн, мотивуючи свою заяву тим, що позивач не надав належних доказів на підтвердження понесених витрат, а також на підтвердження того, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін. Також відповідач зазначив, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності.
8.Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
9.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
10.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17)
.
11.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
12.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
13.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
14.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
15.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
16.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
17.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
18.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17)
порядку.
19.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
20.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
21.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
22.На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копії:
(1) специфікації від 06.04.2023 №26, що є додатком №26 до договору про надання правової допомоги від 05.08.2021, в якій визначено наступний склад правової допомоги: надання професійної правничої допомоги під час розгляду Верховним Судом касаційної скарги ДП НАЕК "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/1963/22, в т. ч. зі складання відзиву на касаційну скаргу, всіх необхідних процесуальних документів, а також надання професійної правничої допомоги у судових засіданнях. Встановлено фіксований розмір гонорару в сумі 8000 грн;
(2) виставленого адвокатським об`єднанням рахунку від 06.04.2023 на оплату правової допомоги згідно наведеного договору в розмірі 8000 грн;
(3) платіжного доручення від 19.04.2023 №896 про здійснення позивачем оплати на користь адвокатського об`єднання в розмірі 8000 грн;
(4) акта приймання-передачі послуг за договором від 19/05/2023, відповідно до якого адвокатське об`єднання належним чином надало клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт прийняв її без будь-яких претензії, вартістю 8000 грн;
(5) звіту про надану правничу допомогу станом на 19.05.2023, який є додатком №1 до вищезгаданого акта.
23.В матеріалах справи також наявні копії укладеного між Корпорацією "ТСМ Груп" та Адвокатським об`єднанням "Віннерлекс" договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021 та ордера серії АЕ №1156118, виданого адвокату Носику Б.М., який підготував відзив на касаційну скаргу та приймав участь в судовому засіданні касаційної інстанції.
24.Верховний Суд наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
25.Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
26.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
27.За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
28.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
29.Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
30.Мотивуючи клопотання про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат до 1000 грн, відповідач зазначає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження понесених витрат, а також на підтвердження того, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін. Також відповідач вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності.
31.Проте, як зазначалось в пункті 22 цієї постанови, позивач до заяви про ухвалення додаткового рішення долучив документальне підтвердження надання правової допомоги, зокрема, акт приймання-передачі послуг за договором, специфікацію та звіт, які містять опис та вартість виконаної адвокатом роботи, що спростовує відповідні доводи відповідача.
32.Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
33.Верховний Суд також враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у даному випадку) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21). Проте відповідач в даному випадку цього не довів.
Крім цього, посилаючись на невідповідність заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу критеріям реальності та розумності, а також необхідність її зменшення до 1000 грн, відповідач не наводить жодного обґрунтування цієї суми витрат на правничу допомогу, не зазначає жодних заперечень стосовно наданих позивачем доказів фактичного понесення ним витрат на надання правової допомоги у заявленому до стягнення розмірі.
34.З огляду на наведене, сукупність доказів щодо витрат позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви Корпорації "ТСМ ГРУП" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, відповідно, про стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Заяву Корпорації "ТСМ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №910/1963/22 задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Корпорації "ТСМ Груп" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72, код ЄДРПОУ 37034171) 8000 (вісім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
3.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
І.Д. Кондратова