910/6924/22 Про стягнення заборгованості за банківською гарантією та зустрічні вимоги щодо визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню - 06.06.2023 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення заборгованості за банківською гарантією №2742-21/11 від 18.08.2021.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань перед позивачем за банківською гарантією №2742-21/11 від 18.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, також звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Акціонерного товариства "Банк Альянс", в якому просило визнати такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію № 2742-21/11 від 18.08.2021, видану Акціонерним товариством "Банк Альянс", бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" та визнати банківську гарантію № 2742-21/11 від 18.08.2021 припиненою з 03.03.2022 у зв`язку з закінченням строку дії.

01.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" подало до суду заяву про забезпечення вказаного позову, в якій просило заборонити Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати оплату на виконання гарантiї №2742-21/11 від 18.08.2021 до моменту набрання законної сили рiшенням у справi за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Акціонерного товариства "Банк Альянс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" у справі №910/6924/22.

В обґрунтування застосування заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" вказало на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" здійснює активні дії щодо зобов`язання Акціонерного товариства "Банк Альянс" виконати вимоги про сплату грошових сум відповідно до банківської гарантії №2742-21/11 від 18.08.2021 та перерахування третьою особою на рахунок Банку коштiв для покриття витрат з перерахування Банком грошових коштiв Бенефiцiару.

Заявник зазначає, що гарантійний випадок як підстава для сплати банком на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошових зобов`язань настає лише у випадку одержання саме банком (а не поштовим відділенням) належно оформленої вимоги до завершення строку дії гарантії (не пізніше 17:00, дата 03.03.2022). В той же час оригінал вимоги у паперовому вигляді було отримано Банком 07.04.2022, тобто вже після завершення строку дії гарантії, що є порушенням належного представлення вимог, внаслідок чого на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" такі вимоги не є належно представленими та є такими, що подані після завершення строку дії гарантії, а відтак не підлягають задоволенню.

Також заявник звертає увагу, що граничний строк виконання зобов`язання згідно до Індивідуального договору №1/21/22-ОГП від 28.04.2021 продовжено до дати закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" є обґрунтований ризик, що спірна гарантія може бути виконана банком повністю без перевірки її на належне представлення, достовірність та без дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку, що у випадку відмови у задоволенні позовних вимог унеможливить відновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" в межах цього позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" вважає, що у разі виплати Банком коштів за спірними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ефективний захист прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" здійснений не буде, оскільки будуть ініційовані нові судові спори (позов Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" про стягнення коштів в порядку регресу; позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання дій протиправними та повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування завданих такими діями збитків.

Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" про забезпечення позову у межах справи №910/6924/22 задоволено. Заборонено Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати оплату на виконання гарантії №2742-21/11 від 18.08.2021 до моменту набрання законної сили рішенням у справі №910/6924/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Акціонерного товариства "Банк Альянс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" у справі.

Місцевий господарський суд виходив із того, що вжиття наведених вище заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - забезпечить можливість виконання рішення суду. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі №910/6924/22 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 у справі №910/6924/22 скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" про забезпечення позову у межах справи №910/6924/22.

Апеляційним господарським судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.01.2023 у справі №910/3334/22 та зазначено, що обставина відсутності порушення боржником основного зобов`язання не може бути підставою для забезпечення позову шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії при вирішенні спору. При цьому обставини наявності підстав для виконання банківської гарантії встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку.

Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції, що обраний Товариством з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" захід забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, з якими останній звернувся до суду, та відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, а невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі №910/6924/22, в якій спросить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" в касаційній скарзі в новій редакції зазначає, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. За твердженням скаржника, при постановленні Північним апеляційним господарським судом від 24.01.2023 оскаржуваного рішення, було проігноровано правові позиції Верховного Суду у справах №910/1040/18, №910/3268/22, №910/16800/20, №921/302/20, №912/1616/18, №917/751/19, що призвело до порушення положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в частині незастосування висновків Верховного Суду. Як наслідок, вказані обставини також призвели до порушення частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією (подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/3500/19, а також у постановах від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 (Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду).

Скаржник вважає, що є обґрунтований ризик, що спірна гарантія може бути виконана банком повністю, без перевірки її на належне представлення, достовірність та без дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку, що у випадку відмови у задоволенні позовних вимог унеможливить відновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз - Постачання" в межах цього позову. У разі виплати Банком коштів по спірним вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ефективний захист прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання", здійснений не буде, оскільки будуть ініційовані нові судові спори (позов Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" про стягнення коштів в порядку регресу; позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання дій протиправними та повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування завданих такими діями збитків).

У зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" вже виставило вимогу до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про покриття заборгованості Принципала за рахунок банківської гарантії від № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року з вимогою перерахувати кошти для покриття витрат за гарантією, скаржник вважає, що виплата Банком коштів за даною вимогою до набрання чинності рішення у даній справі є реальною та документально обґрунтованою загрозою порушення прав та інтересів Принципала.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Банк Альянс" просить касаційну скаргу задовольнити, та вказує, що обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частини четверта та одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Предметом спору у цій справі є заявлені первісні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення заборгованості за банківською гарантією №2742-21/11 від 18.08.2021 та вимоги третьої особи (заявника заяви про забезпечення позову) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Акціонерного товариства "Банк Альянс", про визнання банківської гарантії №2742-21/11 від 18.08.2021 такою, що не підлягає виконанню та припиненою з 03.03.2022 у зв`язку з закінченням строку дії.

З огляду на те, що позовні вимоги третьої особи (заявника заяви про забезпечення позову) є немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" у заяві про вжиття заходів забезпечення позову просило заборонити Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати оплату на виконання гарантiї №2742-21/11 від 18.08.2021 до моменту набрання законної сили рiшенням у справi за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Акціонерного товариства "Банк Альянс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" у справі №910/6924/22.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована, зокрема тим, що є обґрунтований ризик, що спірна гарантія може бути виконана банком повністю без перевірки її на належне представлення, достовірність та без дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку, що у випадку відмови у задоволенні позовних вимог унеможливить відновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" в межах цього позову.

Верховний Суд звертає увагу на суперечливість доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання". Зокрема в заяві про забезпечення позову заявник посилається на наявність ризику виконання банківської гарантії, тоді як в позовній заяві третьої особи зазначає, що банком було відмовлено в задоволенні вимоги кредитора. Відсутність наміру у банку оплачувати гарантію також випливає зі змісту первісної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з банку коштів на виконання гарантії.

Крім того, Верховний Суд констатує, що гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Отже, підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

При цьому, наявність факту порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку та розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми, в якій останній повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов`язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання, що забезпечене.

Натомість відсутність такого порушення основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, може бути, зокрема, підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара (кредитора) гарантом при розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми за гарантією.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові 18.01.2023 у справі №910/3334/22.

Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи те, що обставини відсутності чи наявності порушення боржником основного зобов`язання підлягають дослідженню і встановленню під час розгляду справи по суті, Суд не може забезпечувати позов у спосіб, який буде сприяти невиконанню зобов`язання, зокрема шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії.

Як правильно враховано апеляційним господарським судом, заборона судом здійснювати оплату на виконання банківської гарантії до моменту набрання законної сили рішенням у справі є підставою не виконувати зобов`язання щодо банківської гарантії.

Отже вживаючи заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" захід забезпечення позову суд першої інстанції фактично вирішив первісний позов у даній справі по суті, заборонивши відповідачу (банку) виконувати зобов`язання за гарантією.

Також варто враховувати, що гарантія є строковим зобов`язанням, а строк розгляду справи та відповідно строк дії ухвали про забезпечення позову може значно перевищувати цей строк.

Тому задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції порушив принцип пропорційності, передбачений статтею 15 Господарського процесуального кодексу України. Натомість суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції та прийняв законне рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи скаржника, зокрема щодо незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду відхиляються з огляду на викладене вище, та зважаючи на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 18.01.2023 у справі №910/3334/22, від 16.12.2019 у справі №910/10808/19, від 09.02.2023 у справі №910/4275/22, яка була врахована апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Доводи касаційної скарги, які стосуються суті спору, не враховуються судом касаційної інстанції, оскільки переглядаються судові рішення щодо забезпечення позову, а не прийняття рішення по суті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.