876/15/23 Про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група - 06.06.2023 Прийняття

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у третейській справі 14/41К-22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Контиго" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат",

про стягнення 1 408 333,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у справі № 14/41К-22:

- позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Контиго" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 408 333,00 грн. - задоволено частково;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Контиго" (далі - відповідач, ТОВ "ВКП "Контиго") 1 136 091,73 грн. основного боргу з оплати ресурсів, поставлених за Договором поставки № 223 від 16.02.2018, 49 977,88 грн. пені за порушення строку оплати ресурсів за Договором поставки № 223 від 16.02.2018, 17 470,37 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 223 від 16.02.2018, 183 373,93 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 223 від 16.02.2018;

- стягнуто з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "ВКП "Контиго" 14 083,33 грн. витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

2. 27.03.2023 від ТОВ "ВКП "Контиго" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у зазначеній справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою від 11.04.2023 Центральний апеляційний господарський суд заяву ТОВ "ВКП "Контиго" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у справі № 14/41К-22 - задовольнив;

видав наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 10.02.2023 у справі № 14/41К-22 про стягнення з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "ВКП "Контиго" 1 136 091,73 грн. - основного боргу з оплати ресурсів, поставлених за Договором поставки № 223 від 16.02.2018, 49 977,88 грн. - пені за порушення строку оплати ресурсів за Договором поставки № 223 від 16.02.2018, 17 470,37 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 223 від 16.02.2018, 183 373,93 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 223 від 16.02.2018; 14 083,33 грн. - витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом;

стягнув з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "ВКП "Контиго" витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про видачу судового наказу на виконання рішення третейського суду на суму 1 342,00 грн.

3.1. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- 16.02.2018 між ТОВ "ВКП "Контиго" (постачальник) та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладено договір поставки № 223, у п. 9.1, 9.2 якого сторони домовились, що спори та розбіжності, які виникли у зв`язку із даним Договором або які стосуються його укладення, зміни, порушення, розірвання, недійсності, будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів. У випадку, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв`язку з виконанням даного Договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов`язковим для сторін і підлягає виконанню;

- 14.10.2022 ТОВ "ВКП "Контиго" звернулося до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" з позовною заявою до ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 408 333 грн. за порушення умов Договору поставки № 223 від 16.02.2018. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов договору щодо своєчасної та повної оплати поставлених позивачем ресурсів;

- заявником повідомлено апеляційний суд про те, що в провадженні інших судів відсутні провадження щодо оскарження чи скасування рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у справі № 14/41К-22, боржником дій щодо добровільного виконання рішення третейського суду не вчинено;

- рішення третейського суду компетентним судом не визнавалося недійсним, є чинним, не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України, суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі;

- справа, у якій прийнято рішення, підвідомча третейському суду; склад третейського суду відповідає вимогам закону; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди" суду не надано;

- рішення добровільно виконане не було і заявник в межах установленого законом строку звернувся з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення.

3.2. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

4. Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" засобами електронного зв`язку 08.05.2023 звернулось з апеляційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу апеляційного господарського суду від 11.04.2023.

Рух апеляційної скарги

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/15/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023.

6. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", датою проведення судового засідання визначено 06.06.2023.

7. Ухвалою від 06.06.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8. У судовому засіданні 09.04.2023 в режимі відеоконференцзв`язку прийняв участь представник ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", який надав усні пояснення у справі.

8.1. Уповноважений представник позивача в судове засідання 05.06.2023 не з`явився, про причини неявки не повідомив, не під*єднався до системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

8.2. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноважених представників учасників справи.

9. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (211-2020-п) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX, Верховний Суд розглядає справу № 876/15/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

(ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат")

10. Скаржник зазначив, що представником відповідача адвокатом Чапалою Ю.О. було подане клопотання про витребування справи № 14/41К-22 з постійно діючого третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група", в якому вона зберігається. Разом з тим суд не виконав вимоги частини другої статті 354 ГПК України та залишив по за увагою клопотання сторони по справі про витребування справу № 14/41К-22 з постійно діючого третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група", в якому вона зберігається. При цьому скаржник аргументував, що значимість такого порушення з боку суду першої інстанції полягає як в неповному з`ясуванні всіх обставин справи № 876/15/23, так і в передбаченій пунктом 8 частини першої статті 355 ГПК України підставі для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, що полягає у ненаданні на вимогу господарського суду постійно діючим третейським судом третейської справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(ТОВ "ВКП "Контиго")

11. Представник Товариства у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа, господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України. При цьому судом не встановлено наявність підстав, передбачених законодавством для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

11.1. Також представник Товариства аргументував, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі № 876/15/23 міститься лише дві ухвали апеляційного господарського суду: від 30.03.2023 та від 11.04.2023. Разом з тим у зазначених ухвалах відсутня вимога господарського суду до Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група про надання (витребування) справи № 14/41К-22, тому в цьому випадку відсутнє порушення судом першої інстанції пункту 8 частини першої статті 355 ПІК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

12. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

13. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

14. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

15. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

16. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

17. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

18. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

21. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТОВ "ВКП "Контиго" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

22. Відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

23. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу, відповідно до яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачою наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

24. Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

25. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (частина перша статті 56 Закону України "Про третейські суди").

26. Частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" визначено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

27. З урахуванням зазначених положень чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених положеннями статей 56 Закону України "Про третейські суди" та 355 ГПК України (1798-12) (зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).

28. Водночас, аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов`язок подання якої одночасно із вказаною заявою передбачений пунктом 2 частини четвертої статті 353 ГПК України.

Отже, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди".

29. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

30. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

31. Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

32. Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (пункт 2 частини четвертої статті 353 ГПК України). Ця вимога процесуального закону заявником була виконана, належним чином завірена копія Договору поставки № 223 від 16.02.2018 була додана до заяви про видачу наказу.

33. Колегією суддів встановлено, що, звертаючись до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, позивач посилався на пункти 9.1, 9.2 договору поставки № 223 від 16.02.2018 (укладений між ТОВ "ВКП "Контиго" (постачальник) та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець)), відповідно до яких сторони домовились, що спори та розбіжності, які виникли у зв`язку із даним Договором або які стосуються його укладення, зміни, порушення, розірвання, недійсності, будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів. У випадку, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв`язку з виконанням даного Договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов`язковим для сторін і підлягає виконанню.

34. Системний аналіз зазначених положень договору дає підстави для висновку про те, що сторони погодили відповідальність за порушення умов договору у самому договорі, а також передбачили можливість застосування відповідальності за порушення умов договору на підставі положень чинного законодавства України.

35. Також колегія суддів у цій справі встановила, що на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду не скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею наказу не пропущений; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; третейська угода недійсною не визнавалась; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону; рішення третейського суду не містить способу захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачених законом; третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

36. Водночас з матеріалів справи не вбачається та скаржник у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, не надав доказів на спростування зазначеного як у суді першої інстанції, так і у подальшому до Верховному Суду, який здійснює розгляд цієї справи як суд апеляційної інстанції та наділений правом оцінки доказів.

37. При цьому, доводи скаржника, викладені у пункті 10 описової частини цієї постанови колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

38. Як вбачається з матеріалів справи, скаржником 04.04.2023 було подане клопотання, в прохальній частині якого (п.3.) заявник просив витребувати справу №14/41К-22. Разом з тим скаржником не зазначено підстав такого витребування та посилань на будь-які документи, наявні у зазначеній справі, які б свідчили про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

39. Також з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції рішення про задоволення зазначеного клопотання не приймав (що формально є порушенням норм процесуального закону щодо розгляду відповідного клопотання), матеріали справи не витребував.

40. При цьому колегія суддів враховує, що матеріали третейської справи №14/41К-22 були витребувані Верховним Судом ухвалою від 16.05.2023.

40.1. Разом з тим, скаржник під час апеляційного розгляду також не зазначив, які саме матеріали у зазначеній третейській справі підтверджують доводи скаржника про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду. Представник скаржника підтвердив у судовому засіданні, що єдиною підставою для оскарження рішення суду першої інстанції є невитребування судом матеріалів за клопотанням скаржника.

41. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

41.1. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

41.2. Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

41.3. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції"). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Белле проти Франції" від 04.12.1995 та "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003).

41.4. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії").

41.5. Ураховуючи наведене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки формальне недотримання судом положень щодо витребування матеріалів справи без обґрунтування підстав для витребування таких матеріалів заявником, без посилання заявника на відповідні порушення і обставини, які підтверджуються такими матеріалами справи та за відсутності інших доводів і заперечень, які б підтверджували наявність підстав, визначених положеннями статті 355 ГПК України, свідчитимуть про надмірний формалізм при здійсненні судочинства судом, внаслідок чого право на доступ до суду буде неефективним.

За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновком Центрального апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "ВКП "Контиго" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у справі № 14/41К-22.

Щодо суті апеляційної скарги

42. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують, а твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не витребував том третейської справи, а тому наявні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з огляду на відсутність у цій справі підстав, передбачених частиною першою статті 355 ГПК України, з якими законодавець пов`язує відмову у видачі відповідного наказу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

43. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. Враховуючи наведене, Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та залишення ухвали апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 876/15/23 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

45. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.