918/351/21(918/1226/20) Про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельні ділянки - 23.05.2023 Прийняття

1. 31.12.2020, виконувач обов`язків керівника Рівненської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області до ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України та до ПП "ХОЛДЕР АГРО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - НААН України, про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 позов задоволено частково та:

- зобов`язано ПП "ХОЛДЕР АГРО" повернути ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га, що розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад Рівненського району Рівненської області, вартість яких становить 338 282 700 грн.;

- закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020, укладеного між ПП "ХОЛДЕР АГРО" та ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся Національної академії аграрних наук України;

- стягнуто з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури, з кожного, по 1 051,00 грн - судового збору.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.12.2022:

- стягнуто з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури, з кожного, по 7 357,00 грн - судового збору;

- повернуто з Державного бюджету України Рівненській обласній прокуратурі 2 102 грн - судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 2239 від 28.12.2020.

4. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПП "Холдер Агро" звернулося до Північно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

6. 31.03.2023 Приватне підприємство "ХОЛДЕР АГРО" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та на рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 та на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 у справі № 918/351/21(918/1226/20).

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного підприємства "ХОЛДЕР АГРО" у справі № 918/351/21(918/1226/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2023.

8. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 касаційну скаргу Приватного підприємства "ХОЛДЕР АГРО" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та на рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 та на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 у справі № 918/351/21(918/1226/20) залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та на рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 та на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 у справі № 918/351/21(918/1226/20).

9. 24.04.2023 Приватне підприємство "ХОЛДЕР АГРО" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та на рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 та на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 у справі № 918/351/21(918/1226/20).

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 918/351/21(918/1226/20) за касаційною скаргою Приватного підприємства "ХОЛДЕР АГРО" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 у справі № 918/351/21(918/1226/20); призначено розгляд касаційної скарги на 23.05.2023 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ПП "Холдер Агро" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким закрити провадження у справі в цілому на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Скасувати додаткове рішення суду першої інстанції як похідне від первісного рішення та стягнути з позивача на користь скаржника судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг і витрати на професійну правничу допомогу.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 Судом першої інстанції проведено підготовче засідання в пришвидшеному режимі без належного дослідження доказів та встановлення фактичних обставин.

12.2 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020 на підставі пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, тоді як провадження у справі у вказаній потрібно було закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04.

12.3 Суди попередніх інстанцій ухвалили рішення про зобов`язання ПП "ХОЛДЕР АГРО" повернути ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га без дослідження доказів та без встановлення фактичних обставин, які доводять факт відсутності можливості у ПП "ХОЛДЕР АГРО" повернути спірні ділянки. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 920/54/19, від 03.11.2021 у справі № 918/351/21(918/1226/20), від 15.06.2022 у справі № 906/620/21 щодо повноти та обґрунтованості судових рішень.

12.4 Додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як похідне від рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 у цій справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Керівником Рівненської окружної прокуратури та ГУ Держгеокадастру у Рівненській області подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

14. Прокурор Офісу Генерального прокурора та представник ГУ Держгеокадастру у Рівненській області в судовому засіданні 23.05.2023 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзивах.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

18.1 08.10.2020 між ПП "ХОЛДЕР АГРО", як контрактантом, та ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, як виробником, було укладено Договір контрактації сільськогосподарської продукції №0804ВК, за умовами якого у порядку і на умовах, визначених цим Договором, виробник зобов`язався виростити і передати у власність контрактанта сільськогосподарську продукцію визначену у додатках до цього Договору, та вирощену виробником на земельних ділянках, які наведені у Додатку №1 до цього Договору, а контрактант зобов`язався сприяти виробнику у вирощуванні зазначеної продукції, прийняти і провести розрахунки за продукцію на умовах, передбачених цим Договором. Кількість, асортимент, одиниці виміру, ціна за одиницю, місце поставки продукції узгоджуються сторонами в додатках до цього Договору, щорічно, не пізніше 30 травня кожного року дії цього Договору щодо продукції, яка буде вирощуватись виробником протягом відповідного року (п.п. 1.1, 1.2 Договору) (т.1 а.с.22-24)

18.2 За умовами п.п. 2.1 2.3 Договору загальна вартість продукції, що постачається згідно з договором визначається в додатках до цього Договору. Ціна та кількість продукції будуть скориговані на дату поставки продукції. Коригування ціни має бути здійснено виходячи із середніх ринкових цін на продукцію з поля (до сушення, очищення тощо) з урахуванням якісних характеристик. Зміна ціни відображається у відповідних додатках до Договору. Оплата продукції за даним Договором у розмірі 100% вартості продукції, враховуючи пункт 2.3 цього Договору, здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних про передачу продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника, в строки, визначені у додатку до даного Договору. Контрактант вправі здійснити оплату вартості продукції у повному розмірі чи частково шляхом передоплати. При здійсненні розрахунків за продукцію, зобов`язання контрактанта з оплати продукції зменшуються на вартість переданих контрактантом виробнику товарно-матеріальних цінностей та/або виконаних робіт та/або наданих послуг, для виробництва продукції на умовах цього Договору.

18.3 У пункті 2.5 Договору сторони визначили, що незалежно від інших положень договору, контрактант сплачує виробнику грошові кошти в сумі 700 000,00 грн. Така сплата здійснюється безумовно та незалежно від вартості переданих виробнику матеріально технічних ресурсів та/або виконаних робіт та/або наданих послуг, та не допускається заміна вказаної оплати на інші форми розрахунків, у тому числі зарахування зустрічних взаємних вимог. Даний платіж сплачується контрактантом виробнику протягом 15 робочих днів з моменту переходу права власності на всю продукцію, котра зазначена у додатках до даного договору.

18.4 За змістом п.4.4 Договору сторони підтверджують розуміння ризиків притаманних сільськогосподарській діяльності (погодні, агротехнічні, цінові, тощо). Виробник підтверджує, що він зобов`язується поставити всю продукцію, що буде вирощена на площах вказаних в додатку №1 на умовах передбачених даним Договором.

18.5 Право власності на продукцію переходить до контрактанта з моменту передачі продукції в межах дії даного Договору (п.3.4 Договору).

18.6 Відповідно до п.4.2 Договору виробник зобов`язався, зокрема, виростити, зібрати і поставити (передати) контрактанту якісну продукцію, а також передати необхідну документацію на неї в місці та у встановлений цим договором строк (п.п. 4.2.1 Договору); вирощувати продукцію на земельних ділянках, вказаних у додатку №1 до цього Договору, особисто з використанням власних засобів (у тому числі сільськогосподарської техніки), а також має право залучати для виконання сільськогосподарських робіт (послуг) третіх осіб та контрактанта, залишаючись при цьому виробником продукції в розумінні цього договору (п.п.4.2.2 Договору); забезпечити безперешкодний доступ представників та/або працівників, техніки контрактанта до земельних ділянок та/або місць вирощування і зберігання продукції (п.п.4.2.3 Договору); зарахувати вартість поставлених контрактантом матеріально-технічних ресурсів, послуг та інших виробничих затрат у вартість вирощеної виробником сільськогосподарської продукції, тим самим зменшуючи загальну суму грошового зобов`язання контрактанта перед виробником, згідно з пунктом 2.1 Договору (п.п.4.2.6 Договору).

18.7 У свою чергу контрактант зобов`язався, зокрема сприяти виробнику у вирощуванні продукції шляхом передачі виробнику товарно-матеріальних цінностей (насіння, засобів захисту рослин, мінеральних добрив тощо), які виробник використовує при виробництві продукції. Найменування, кількість, ціна та загальна вартість товарно-матеріальних цінностей, переданих контрактантом виробнику, вказується у накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін на підтвердження факту передачі (п.п.4.3.1 п.4.1 Договору).

18.8 Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1 цього Договору та закінчується 31.12.2020, але не пізніше моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків в рамках цього договору.

18.9 Додатком до Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020, сторонами визначено земельні ділянки, на яких буде здійснюватися виробництво сільськогосподарської продукції протягом строку дії договору: місцезнаходження земельних ділянок Городищенська сільська рада земельна ділянка площею 601,42 га; Білокриницька сільська рада земельна ділянка площею 1009,45 га.

18.10 Договір та додаток до договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

18.11 31.12.2020 виконувач обов`язків керівника Рівненської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області до ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України та до ПП "ХОЛДЕР АГРО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - НААН України, про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок в якій просив: - визнати недійсним Договір контрактації сільськогосподарської продукції №0804ВК від 08.04.2020, укладений між ПП "ХОЛДЕР АГРО" та ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України; зобов`язати ПП "ХОЛДЕР АГРО" та про зобов`язання ПП "ХОЛДЕР АГРО" повернути ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га, що розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад Рівненського району Рівненської області, вартість яких становить 338 282 700,00 грн (т.1 а.с.1-14).

18.12 31.03.2021 рішенням Господарського суду Рівненської області, у справі № 918/1226/20, залишенням без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021, в задоволені позову було відмовлено (т.1 а.с.214-224, т.2 а.с.134-139).

18.13 Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що Договір контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020 укладено сторонами у письмовій формі, за наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та вільного волевиявлення, а його умови спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже правові підстави для визнання цього правочину недійсним, згідно статті 215 Цивільного кодексу України відсутні. Щодо позовних вимог прокурора про зобов`язання ПП "ХОЛДЕР АГРО" повернути ДП "ДГ "Білокриницьке" земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га, що розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад, вартість яких становить 338 282 700 грн, суд першої інстанції зазначив, що оскільки умови оспорюваного Договору контрактації сільськогосподарської продукції №0804ВК не містять положень, за якими право користування зазначеними земельними ділянками переходить від виробника - ДП "ДГ "Білокриницьке" до контрактанта - ПП "ХОЛДЕР АГРО", факт користування останнім зазначеними земельними ділянками на підставі цього правочину судом не встановлений, позовні вимоги прокурора в цій частині судом, також, визнаються необґрунтованими.

18.14 03.11.2021 постановою Верховного Суду у цій справі, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 31.03.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.226-239).

18.15 Верховний Суд, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в своїй постанові вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази й не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне застосування норм чинного законодавства до спірних правовідносин, що впливає на вирішення позовних вимог, чим допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило прийняття правильного вирішення в цій справі. Також Верховним судом було визначено, що при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

19. Аргументи скаржника (пункт 12.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

19.1 Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

19.2 За приписами частин першої - п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться в формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

19.3 Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається виходячи з волевиявлення сторін, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеному договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. (правова позиція наведена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18).

19.4 Як встановлено судами попередніх інстанцій, в провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 918/351/21(918/672/21) за позовом розпорядника майна ДП "ДГ "Білокриницьке" Захарко І.І. звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України та до ПП "ХОЛДЕР АГРО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України: НААН України та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВ "Органікс-Агро", про визнання недійсними Договору підряду № 1004 від 10.04.2020, укладеного між ПП "ХОЛДЕР АГРО" та ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України, та Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020, укладеного між ПП "ХОЛДЕР АГРО" та ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України.

19.5 Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/351/21(918/672/21) від 05.04.2022, яке набрало законної сили з 29.09.2022, позов задоволено та визнано недійсними Договір контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 10.04.2020 та Договір підряду № 1004 від 10.04.2020.

19.6 Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

19.7 Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" (v1427600-03) ).

19.8 Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

19.9 Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

19.10 Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

19.11 Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

19.12 З огляду на викладене, оскільки набрало законної сили рішення суду про той самий предмет і з тих самих підстав - про визнання недійсним Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020, укладеного між тими самими сторонами - ПП "ХОЛДЕР АГРО" та ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про закриття провадження у справі № 918/351/21(918/1226/20) в цій частині.

19.13 Разом з тим, застосування судами попередніх інстанцій того чи іншого пункту частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, як підстави для закриття провадження у справі, в цьому випадку жодним чином не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про необхідність закриття провадження у справі щодо вказаної частини позовних вимог та не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки жодним чином не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін спору, так як правові наслідки застосування судом пунктів 2 та 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є аналогічними.

20. Аргументи скаржника (пункт 12.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

20.1 Провадження у цій справі було відкрито 19.12.2021 і прийняте по ній рішення оскаржувалось в апеляційній та касаційній інстанціях.

20.2 Повторно вказану справу, за постановою Верховного Суду від 03.11.2021, було прийнято до провадження 04.01.2022 та призначено підготовче засідання на 25.01.2022, тобто через 21 день після прийняття до провадження.

20.3 Приписами статті 195 Господарського процесуального кодексу України встановлено граничні терміни, за яких суд має розпочати розгляд справи по суті - не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого засідання - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

20.4 Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

20.5 Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

20.6 Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

20.7 Враховуючи дату відкриття провадження у цій справі та те, що справа неодноразово переглядалась, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ПП "ХОЛДЕР АГРО" мало можливість та достатньо часу для подачі до суду відповідних клопотань, доказів та заперечень, що мають значення у справі.

20.8 З огляду на викладене, реалізація своїх процесуальних прав в цьому випадку залежала виключно від волі самого скаржника.

21. Аргументи скаржника (пункт 12.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

21.1 Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га, що розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад Рівненського району Рівненської області, вартість яких становить 338 282 700 грн, виділялись для виробництва сільськогосподарської продукції на підставі Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 08.04.2020 та Додатку №1 до нього.

21.2 Проте, рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №918/351/21(918/672/21) від 05.04.2022, яке було залишено без змін постановою Верховного Суду від 29.09.2022, позов задоволено та визнано недійсними даний Договір контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 10.04.2020.

21.3 В цьому рішенні, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і Верховний Суд, що, зокрема, умови Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК від 10.04.2020 містять всі істотні умови оренди земельної ділянки, а саме: - земельні ділянки державної форми власності перебувають на праві постійного користування в ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України, які розташовані на території Городищенської сільської ради та Білокриницької сільської ради, дата укладення та строк дії договору, а також на підставі цього Договору та Додатку №1 до нього ПП "ХОЛДЕР АГРО" фактично отримало право користовуватися на платній основі за 700 000,00 грн, які за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок (орендною платою), площею 601,42 га та 1009,45 га, які розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад Рівненського району Рівненської області, з отриманням у власність вирощеного на них врожаю. З огляду на це, положення Договору містять ознаки того, що ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України передало в оренду ПП "ХОЛДЕР АГРО" земельну ділянку площею 1 610,87 га з визначенням розміру орендної плати за її користування. Проте, наукові установи та державні підприємства дослідного господарства Академії не можуть передавати в оренду земельні ділянки, які перебувають у їх постійному користуванні, оскільки це заборонено законодавством України.

21.4 Враховуючи наведене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що визнання даного Договору контрактації сільськогосподарської продукції № 0804ВК недійсним відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України та частини п`ятої статті 732 Господарського кодексу України позбавило ПП "ХОЛДЕР АГРО" правових підстав користуватися вказаними земельними ділянками, а тому земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га, що розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад Рівненського району Рівненської області, вартість яких становить 338 282 700 грн підлягають поверненню ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся Національної академії аграрних наук України.

21.5 При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно обставин встановлених рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.04.2022, у справі № 918/351/21(918/849/21), ТОВ "Коростень Агро" на підставі Договору про обробіток землі № 22/03 від 22.03.2021 передавались у користування для вирощування сільськогосподарських культур земельні ділянки загальною площею 1 694,6 га, які розташовані на території Білокриницької ОТГ Рівненського району Рівненської області.

21.6 В той же час, предметом розгляду у цій справі № 918/351/21(918/1226/20) є земельні ділянки площею 601,42 га та 1009,45 га, що розташовані на території Городищенської та Білокриницької сільських рад (тепер - Білокриницька ОТГ) Рівненського району Рівненської області, загальною площею 1610,87 га, що не є ідентичною площі земельних ділянок зазначених у справі № 918/351/21(918/849/21).

21.7 При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем ПП "ХОЛДЕР АГРО" будь-яких доказів про повернення спірних ділянок ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України до суду не подавалося, а тому відсутні підстави враховувати рішення у справі № 918/351/21(918/849/21), оскільки сторони і предмет у вказаній справі та у справі яка розглядається № 918/351/21(918/1226/20) є різний.

21.8 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

21.9 Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

21.10 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

21.11 Разом з тим, аргументи скаржника (пункт 12.3 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

21.12 Крім того, на висновки у наведених постановах Верховного Суду скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 918/351/21(918/1226/20) доказів та встановлених фактичних обставин.

22. Аргументи скаржника (пункт 12.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та для скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 і постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у цій справі.

23. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

24. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

25. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

26. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

27. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

28. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

29. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

30. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

31. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX (460-20) , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ХОЛДЕР АГРО" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 у справі № 918/351/21(918/1226/20) залишити без задоволення.