908/1324/21 Про закриття апеляційного провадження у справі про банкрутство - 11.05.2023 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 (колегія суддів у складі: Кузнецов В.О. - головуючий, Коваль Л.А., Чередко А.Є.)

у справі №908/1324/21

за заявою Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод"

про банкрутство,

Хід розгляду справи

1. Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі - АТ "Чернігівобленерго") звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" (далі - ПрАТ "Запорізький кабельний завод").

2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та постановою Верховного Суду від 09.06.2022, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод", визнано грошові вимоги АТ "Чернігівобленерго" в розмірі 5022700 грн, з яких 5000000 грн з четвертою чергою задоволення та 22700 грн з першою чергою задоволення.

3. Не погодившись з ухвалою суду, уповноважена особа акціонерів Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" (далі - Уповноважена особа акціонерів) звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод".

Стислий виклад ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи акціонерів на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/1324/21.

5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не надано рішення загальних зборів ПрАТ "Запорізький кабельний завод", оформленого відповідним протоколом, щодо уповноваження Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" представляти інтереси акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" у справі про банкрутство цього товариства.

6. Отже, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржник не є особою, якій у встановленому порядку вищий орган управління боржника надав повноваження на представництво його засновників (учасників, акціонерів).

7. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що апеляційна скарга обґрунтована заявником посиланням на те, що заява АТ "Чернігівобленерго" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод" не містить належних доказів, які б доводили факт неплатоспроможності останнього; господарський суд не приділив належної уваги поточному фінансовому становищу боржника, не дослідив та не надав належної правової оцінки поданим ініціюючим кредитором доказам. Наведені апелянтом обставини були досліджені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Інвестиційна рада" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у даній справі, за наслідком якого ухвалено постанову від 09.11.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.06.2022.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

8. Уповноважена особа акціонерів (далі - скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 та передати справу для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду

9. На думку скаржника, ухвала, що оскаржується, є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 254, 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та норми матеріального права, зокрема, ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

10. Скаржник посилається на те, що 27.06.2022 відбулось засідання наглядової ради ПрАТ "Запорізький кабельний завод", на якому було прийняте рішення, оформлене протоколом №27/06-22 від 27.06.2022, про обрання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" представляти інтереси акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" у справі про банкрутство цього товариства, зокрема, підписувати будь-які документи і вчиняти будь-які дії, необхідні подавати апеляційні та касаційні скарги.

11. При цьому, скаржник зазначає, що керуючись рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.03.2022 №177 "Щодо особливостей функціонування органів управління акціонерів акціонерного товариства на період дії воєнного стану" (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.04.2022 №250), наглядовою радою ПрАТ "Запорізький кабельний завод" 18.04.2022 (протокол №18/04-22) було прийнято рішення (І) з метою забезпечення ефективної реалізації акціонерами ПрАТ "Запорізький кабельний завод" свого права на участь в управлінні ПрАТ "Запорізький кабельний завод" (права на участь у загальних зборах акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод"), визнати недоцільним проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" в період дії в України воєнного стану, та (ІІ) скликати та провести загальні збори акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" протягом 90 днів після завершення дії в Україні воєнного стану. Отже, у зв`язку з неможливістю проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод", обрання уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" було здійснене саме наглядовою радою товариства, яка продовжувала свою роботу в період дії в України воєнного стану.

12. Скаржник вважає, що коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, передбачено ст.ст. 254, 255 ГПК України.

13. Скаржник з посиланням на постанови Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14 зазначає, що у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства, тоді як КУзПБ не передбачає обов`язкову формалізацію статусу учасників справи про банкрутство (окрім конкурсних кредиторів) шляхом прийняття відповідного судового рішення (ухвали). Відсутність відповідного судового рішення (ухвали про визнання або залучення особи учасником у справі про банкрутство) не може позбавляти особу процесуальних гарантій права на апеляційне оскарження за ст. 254 ГПК України або невиправдано ускладнювати реалізацію цього права нижче мінімально допустимих стандартів на апеляційне оскарження, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про судоустрій і статус суддів", ГПК України (1798-12) , КУзПБ.

14. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод" було вирішене також питання про права, інтереси та обов`язки скаржника як акціонера ПрАТ "Запорізький кабельний завод".

15. З посиланням на правову позицію, яка міститься у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст. 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити в рамках апеляційного провадження чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги, оскільки встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

16. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

17. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про закриття апеляційного провадження у справі №908/1324/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", яке вважає себе уповноваженою особою акціонерів боржника.

18. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

19. Стаття 1 КУзПБ пов`язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, яке має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.

20. Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

21. Положення ст. 1 КУзПБ не визначають умови повноважності загальних зборів боржника для прийняття рішення про уповноваження відповідної особи, зазначена норма має бланкетний характер, адже відсилає до спеціальних норм, що регламентують прийняття рішень органами управління боржників.

22. Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений КУзПБ, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.

23. Закриваючи апеляційне провадження на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021, якою, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод", господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на вимоги ст.ст. 32, 41, 42, 46, 46 Закону України "Про акціонерні товариства", дійшов висновку, що оскільки скаржником не надано рішення загальних зборів ПрАТ "Запорізький кабельний завод", оформленого відповідним протоколом, щодо уповноваження Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" представляти інтереси акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" у справі про банкрутство цього товариства, отже, скаржник не є особою, якій у встановленому порядку вищий орган управління боржника надав повноваження на представництво його засновників (учасників, акціонерів).

24. Водночас звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником було додано до апеляційної скарги копії витягу з протоколу засідання наглядової ради ПрАТ "Запорізький кабельний завод" від 18.04.2022 №18/04-22 та витягу з протоколу засідання наглядової ради ПрАТ "Запорізький кабельний завод" від 27.06.2022 №27/06-22.

25. Так, відповідно до витягу з протоколу засідання наглядової ради ПрАТ "Запорізький кабельний завод" від 18.04.2022 №18/04-22 було прийнято рішення: з метою забезпечення ефективної реалізації акціонерами ПрАТ "Запорізький кабельний завод" свого права на участь в управлінні ПрАТ "Запорізький кабельний завод" (права на участь у загальних зборах акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод"), визнати недоцільним проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" в період дії в України воєнного стану, та скликати та провести загальні збори акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" протягом 90 днів після завершення дії в Україні воєнного стану.

26. В апеляційній скарзі скаржник зауважив на тому, що у зв`язку з неможливістю проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод", обрання уповноваженої особи акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" було здійснене саме наглядовою радою товариства, яка продовжувала свою роботу в період дії в України воєнного стану.

27. У зв`язку з викладеним, 27.06.2022 відбулось засідання наглядової ради ПрАТ ПрАТ "Запорізький кабельний завод", на якому було прийняте рішення, оформлене протоколом №27/06-22 від 27.06.2022, про обрання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" представляти інтереси акціонерів ПрАТ "Запорізький кабельний завод" у справі про банкрутство цього товариства, зокрема, підписувати будь-які документи і вчиняти будь-які дії, необхідні подавати апеляційні та касаційні скарги.

28. Отже наведене рішення боржника, яке оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

29. У цьому зв`язку, Верховний Суд вважає, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що скаржник не є особою, якій у встановленому порядку вищий орган управління боржника надав повноваження на представництво його засновників (учасників, акціонерів), оскільки наведене рішення є чинним, тоді як відповідність цього рішення боржника законодавству не є предметом дослідження у цій справі.

30. Верховний Суд також враховує, що в ч. 1 ст. 47 КУзПБ законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.

31. Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.

32. У розвиток цієї позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 20.05.2021 у справі №910/24368/14 акцентував, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до ст.ст. 169, 170 ГПК України.

33. Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі, оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.

34. Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку ст. 234 ГПК України.

35. Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за ст. 42 ГПК України.

36. Водночас у разі уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника після прийняття оскаржуваних цією особою судових рішень остання, як виняток, набуває статусу учасника справи про банкрутство шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції.

37. Наведеного господарський суд апеляційної інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що скаржник не набув статусу учасника справи.

38. Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм ст. 254 ГПК України та ст. ст. 1 КУзПБ, Верховний Суд виходить з такого.

39. Частина 1 ст. 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

40. У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

41. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

42. Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

43. Отже, в ст. 1 КУзПБ зазначено, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника є учасником у справі про банкрутство.

44. Зокрема, згідно зі ст. 1 КУзПБ уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника також включена до складу учасників справи про банкрутство.

45. Тобто, в цьому випадку уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника (особа, яка подала апеляційну скаргу) наділена процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення саме як учасник у справі №908/1324/21 про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод" за законом, а не як особа, яка участі у справі не брала, але судове рішення прийнято щодо її прав, інтересів та (або) обов`язків.

46. Близький за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі №913/567/19.

47. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає протилежні висновки господарського суду апеляційної інстанції помилковими, оскільки скаржник є особою, якій у встановленому порядку вищий орган управління боржника надав повноваження на представництво його засновників (учасників, акціонерів), у зв`язку з чим відповідно до вимог КУзПБ він є учасником справи в силу вимог закону.

48. Водночас Верховний Суд враховує також інші обставини справи, які були супутніми під час постановлення ухвали суду апеляційної інстанції.

49. Так, ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

50. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

51. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

52. Отже, обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.

53. У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Такі обмеження знаходять своє відображення серед положень ГПК України (1798-12) щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема, і у приписах ст. 272 названого Кодексу щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

54. Застосування цього процесуального запобіжника задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).

55. Згідно з частинами 1, 4 та 5 ст. 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

56. Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 19.10.2018 у справі №910/2002/17, від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 18.06.2020 №44/380-б, від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12, згідно з якою для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.

57. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга уповноваженої особи акціонерів боржника на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/1324/21 подана після завершення апеляційного та касаційного перегляду цієї ухвали першої інстанції за скаргою іншої особи (учасника у справі) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада".

58. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" відмовлено, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 залишено без змін.

59. В подальшому Верховним Судом було ухвалено постанову від 09.06.2022, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/1324/21 залишено без змін.

60. Подавши апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021, уповноважена особа акціонерів боржника тим самим фактично ініціювала здійснення повторного апеляційного перегляду судового рішення, яке вже було переглянуто судом касаційної інстанції.

61. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

62. Верховний Суд звертається до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція), указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

63. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

64. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2020 у справі "Diya 97 v. Ukraine").

65. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

66. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії").

67. Верховний Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/4881/18, згідно з якою здійснення повторного апеляційного перегляду судового рішення, яке було переглянуто постановою Верховного Суду, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

68. Належною підставою для відмови у відкриті апеляційного провадження згідно з ч. 5 ст. 272 ГПК України є встановлення тотожності висновків, викладених у первісній апеляційній скарзі, постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі ст. 272 ГПК України.

69. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням (див. mutatis mutandis подібні правові висновки сформовані у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №910/25520/13, від 20.01.2021 у справі №913/567/19, від 12.02.2021 у справі №913/567/19).

70. Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга обґрунтована заявником посиланням на те, що заява АТ "Чернігівобленерго" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запорізький кабельний завод" не містить належних доказів, які б доводили факт неплатоспроможності останнього; господарський суд першої інстанції не приділив належної уваги поточному фінансовому становищу боржника, не дослідив та не надав належної правової оцінки поданим ініціюючим кредитором доказам.

71. Наведені скаржником обставини вже були досліджені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у цій справі, за наслідком якого ухвалено постанову від 09.11.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 09.06.2022.

72. Господарський суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, в тому числі виходив з того, що апеляційна скарга уповноваженої особи акціонерів фактично не містить інших підстав і доводів, відмінних від доводів, викладених в апеляційній скарзі ТОВ "Інвестиційна рада", які вже були розглянуті апеляційним судом під час прийняття постанови від 09.11.2021.

73. За таких обставин відповідно до приписів ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою поданою уповноваженою особою акціонерів, однак апеляційне провадження у даній справі було помилково відкрито.

74. Статтею 264 ГПК України визначені підстави для закриття апеляційного провадження.

75. Слід констатувати, що стаття 264 ГГ ПК України (2755-17) не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите. Однак, в цьому випадку, процесуально вірними будуть дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите помилково, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики ЄСПЛ (аналогічний висновок щодо закриття апеляційного провадження викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 13.08.2019 у справі №5002-17/2743-2009, від 20.08.2019 у справі №910/1702/15-г, від 05.11.2019 у справі №926/767-б/15, від 29.04.2020 у справі №917/1185/18, від 26.02.2021 у справі №29/5005/6381/2011).

76. Враховуючи викладене Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/1324/21, оскільки доводи, викладені у апеляційній скарзі були розглянуті під час апеляційного розгляду справи за апеляційними скаргами іншого учасника справи.

77. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції, яка міститься у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, оскільки вони стосуються розгляду апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, тоді як в цьому випадку, як зазначалося вище, апеляційну скаргу подано учасником справи в силу вимог ст. 1 КУзПБ.

78. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України).

80. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч. 1 ст. 311 ГПК України).

81. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 3 ст. 311 ГПК України).

82. Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, однак ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 слід змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

Судові витрати

83. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційних скарг, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" залишити без задоволення.