910/17047/20 Про захист прав інтелектуальної власності на корисну модель шляхом припинення порушення - 11.05.2023 Прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2022 зі справи № 910/17047/20 позов задоволено повністю: зобов`язано ТОВ "Балістика" припинити порушення прав ТОВ "Велмет" на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 від 25.06.2019; заборонено ТОВ "Балістика" використовувати корисну модель "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № НОМЕР_1 від 25.06.2019. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 204,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано з посиланням на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2022 зі справи № 910/17047/20 стягнуто з ТОВ "Балістика" на користь ТОВ "Велмет" 20 000,00 грн. витрат на проведення експертизи, 80 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 зі справи рішення суду першої інстанції скасовано повністю, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано з посиланням на наявність у відповідача права попереднього користувача згідно з приписами статей 28, 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон) та статті 470 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), що, у свою чергу, виключає задоволення позову у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "Велмет", з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування положень абзаців 5, 8 частини другої статті 28, абзацу 1 частини першої статті 31 Закону та частини першої статті 470 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки обставинам стосовно використання технічного рішення саме тотожного корисній моделі згідно з патентом України № НОМЕР_1, тобто використання у виготовленому, до моменту подання заявки, продукті кожної ознаки незалежного пункту формули корисної моделі, при встановленні наявності в особи права попереднього користувача; використання технічного рішення саме відповідачем до дати подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ) (пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України [далі - ГПК України (1798-12) ]).

Також скаржник з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає підставою касаційного оскарження порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: частини першої статті 74, частини третьої статті 86, статті 104, частини першої статті 161 та підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, вказуючи про те, що апеляційним господарським судом не досліджено зібрані у справі докази, на які посилався позивач.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Балістика" просило Суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на дотримання судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.04.2023 № 29.2-02/825 проведений повторний автоматизований розподіл справи № 910/17047/20 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М.

Згідно з ухвалою Суду від 11.04.2023 клопотання ТОВ "Балістика" про участь в судовому засіданні у справі № 910/17047/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У судовому засіданні 13.04.2023 Судом оголошувалася перерва до 11.05.2023.

Згідно з ухвалою Суду від 04.05.2023 клопотання ТОВ "Балістика" про участь в судовому засіданні у справі № 910/17047/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

10.05.2023 від ТОВ "Велмет" надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Міняйлук Сергій Миколайович є власником патенту на корисну модель № НОМЕР_1 "Підсумок відкритий під магазин для набоїв", зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25.06.2019.

Формула корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 складається з одного незалежного пункту та шести залежних:

1. Підсумок відкритий під магазин для набоїв, що містить виконані з водонепроникного матеріалу складові деталі, які поєднані між собою, а саме:

передню стінку (1), задню стінку (2), дві бокові стінки (3, 4), дно (5), які утворюють загальний корпус (6) підсумка з відкритою верхньою частиною (7), при цьому на зовнішній стороні передньої стінки (1) закріплені та розташовані горизонтальній паски (10), які утворюють передні просторові щілини (чарунки, 30 осередки типу системи MOLLE) (11) між зовнішньою стороною передньої стінки (1) та горизонтальними пасками (10), а на зовнішній стороні задньої стінки (2) також закріплені та розташовані горизонтальній паски (12), які утворюють задні просторові щілини (чарунки, осередки типу системи MOLLE) (13) між зовнішньою стороною задньої стінки (2) та горизонтальними пасками (12), при цьому до верхньої частини задньої стінки (2) корпуса (6) 35 прикріплений щонайменше один вертикальний пасок (8), який скріплений з верхньою частиною задньої стінкою (2) за допомогою горизонтальних пасок (12) і задніх просторових щілин (чарунок, осередків типу системи MOLLE) (13), крім того навколо корпуса (6) розташована кругла еластична гумова стрічка (14), що виконана з можливістю затягування/розтягування, і яка вставлена та протягнута через передні (11) та задні (13) просторові щілини (чарунки, осередки 40 типу системи MOLLE) таким чином, що кругла еластична гумова стрічка (14) стягує передню стінку (1), задню стінку (2) та дві бокові стінки (3, 4) між собою, який відрізняється тим, що кожна із двох бокових стінок (3, 4) виконана у вигляді окремої бічної панелі (15, 16), і кожна із цих двох окремих бічних панелей (15, 16) містить відповідні отвори (17, 18) для круглої еластичної гумової стрічки (14), і кругла еластична гумова стрічка (14) вставлена та протягнута 45 через відповідні отвори (17, 18) кожної із двох окремих бічних панелей (15, 16) таким чином, що вона рівномірно стягує передню стінку (1), задню стінку (2) та дві бокові стінки (3, 4), які виконані у вигляді двох окремих бічних панелей (15, 16), між собою.

2. Підсумок відкритий під магазин для набоїв за п. 1, який відрізняється тим, що кожна з двох бічних панелей (15, 16) у своїй верхній частині містить розширення та вигин (26) назовні від 50 відкритої верхньої частини (7) корпуса (6).

3. Підсумок відкритий під магазин для набоїв за п. 1 або за п. 2, який відрізняється тим, що співвідношення висоти передньої стінки (1) та висоти задньої стінки (2) складає від 1-1,25 до 1,4-1,5 відповідно.

4. Підсумок відкритий під магазин для набоїв за п. 1 або за п. 2, або за п. 3, який відрізняється тим, що до верхньої частини задньої стінки (2) корпуса (6) прикріплено два вертикальних паски (8, 9), кожен із яких скріплений з верхньою частиною задньої стінкою (2) за допомогою горизонтальних пасків (12) і задніх просторових щілин (13).

5. Підсумок відкритий під магазин для набоїв за п. 1 або за п. 4, який відрізняється тим, що щонайменше один вертикальний пасок (8) або кожен з двох вертикальних пасків (8, 9) містить 60 додатковий фіксатор (22), який виконаний у вигляді додаткового площинного шару текстильного матеріалу, що приєднаний у верхній частині до площини вертикального паска (8) або приєднаний у верхній частині до площини кожного з двох вертикальних пасків (8, 9).

6. Підсумок відкритий під магазин для набоїв за п. 1 або за п. 2, або за п. 3, або за п. 4, який відрізняється тим, що до корпуса (6) прикріплено знімний клапан (23) з верхнім фіксатором 5 (24) та з нижнім фіксатором (25), де верхній фіксатор (24) виконаний у вигляді хлястика.

7. Підсумок відкритий під магазин для набоїв за п. 1 або за п. 2, який відрізняється тим, що на дні (5) виконано та розташовано не менш ніж два нижніх отвори (19, 20), в яких встановлені заклепки (21) кріплення бічних панелей (15, 16).

25.06.2019 Міняйлуком Сергієм Миколайовичем як ліцензіаром надано ТОВ "Велмет" ліцензію на використання корисної моделі "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № НОМЕР_1, згідно з якою (ліцензією) позивачу надано дозвіл використовувати корисну модель, звертатися до ліцензіара за роз`ясненням щодо порядку та способів використання корисної моделі, а також надано виключне право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі, в тому числі, забороняти таке використання.

У травні 2020 року позивачу стало відомо про те, що відповідачем з січня 2020 року здійснюється виробництво та реалізація продукції під найменуванням "Підсумок під магазин АК/АИ Колчан з клапаном ММ14", зокрема, шляхом пропонування такого товару для продажу в інтернет-магазині відповідача.

За результатом дослідження характеристик підсумку відповідача, позивачем направлено відповідачу претензію від 20.05.2020 № 31, за змістом якої позивач повідомив про порушення його прав інтелектуальної власності за патентом № НОМЕР_1 та вимагав у відповідача видалити зі свого інтернет-ресурсу будь-які посилання чи згадки про підсумки для магазину Колчан, оскільки останні порушують права інтелектуальної власності.

У відповідь на вказану претензію відповідач згідно з листом від 01.06.2020 № 01/06-20 відмовився припинити виробництво та продаж зазначених підсумків, оскільки ТОВ "Балістика" виробляє такі підсумки більше 5 років та має право на їх виробництво незалежно від отримання будь-яких патентів.

Позивач подав до місцевого господарського суду висновок від 24.07.2020 № 63-01 експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, який складений судовим експертом Петренком С.А., на вирішення якої (експертизи) було поставлене таке питання: чи використовується у продукті під найменуванням "Підсумок під магазин АК/АИ Колчан з клапаном ММ14", що виготовлений ТОВ "Балістика", кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_1, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019, або ознака, еквівалентна їй?

У висновку за результатами проведення експертизи встановлено, що у продукті під найменуванням "Підсумок під магазин АК/АИ Колчан з клапаном ММ14", що виготовлений ТОВ "Балістика", використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_1, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019, або ознака, еквівалентна їй.

Відповідачем на підтвердження заперечень проти позову подані до суду висновки експертів від 03.12.2020 № 212/20 та від 03.12.2020 № 213/20, які складені за результатами експертизи у сфері інтелектуальної власності судовими експертами Чабанець Т.М. та Фоя О.А., згідно з якими експерти дійшли таких висновків:

- корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" не відповідає умові патентоздатності новизна;

- до 15.04.2019 - дати подання до НОІВ заявки, за якою отримано патент на корисну модель України № НОМЕР_1 "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" ТОВ "Балістика" в інтересах своєї діяльності добросовісно використало в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленій корисній моделі, а саме, виробляло підсумок для магазинів відкритий, відповідно до зразків продукції № 3 ТМ "Балістика", що випускався у 2018-2019 роках та здійснило підготовку для такого використання, а саме, виконало модернізацію відкритого підсумку під магазин, змінивши його бічну стінку на пластикову, про що свідчать зразки продукції №№ 4, 5 ТМ "Балістика", що випускалися у 2019-2020 роках.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі № 910/17047/20 призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; на вирішення експерта поставлені такі питання:

- чи використовується в продукті під найменуванням "Підсумок під магазин AK/AR Колчан з клапаном ММ14", що виготовлений ТОВ "Балістика", кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_1, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019, або ознака, еквівалентна їй?

- чи відповідає умові патентоздатності "новизна" корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 "Підсумок відкритий під магазин для набоїв"?

За результатами проведення судової експертизи складений висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 09.11.2021 № СЕ-19-21/7269-2021, згідно з яким:

- в продукті під найменуванням "Підсумок під магазин AK/AR Колчан з клапаном ММ14", що виготовлений ТОВ "Балістика", було використано всі ознаки, у тому числі, еквівалентні, що включені до незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України від 25.06.2019 № НОМЕР_1 "Підсумок відкритий під магазин для набоїв", правовласником якої є Міняйлук Сергій Миколайович;

- корисна модель за патентом України від 25.06.2019 № НОМЕР_1 "Підсумок відкритий під магазин для набоїв", правовласником якої є Міняйлук Сергій Миколайович, відповідає умові патентоздатності "новизна" згідно з наданими матеріалами справи та наданими додатково матеріалами, що містяться на носієві для лазерних систем зчитування.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для захисту прав інтелектуальної власності позивача на корисну модель шляхом припинення порушення прав та заборони відповідачу здійснювати використання корисної моделі "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № НОМЕР_1 від 25.06.2019.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Велмет" посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування положень абзаців 5, 8 частини другої статті 28, абзацу 1 частини першої статті 31 Закону та частини першої статті 470 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки обставинам стосовно використання технічного рішення саме тотожного корисній моделі згідно з патентом України № НОМЕР_1, тобто використання у виготовленому, до моменту подання заявки, продукті кожної ознаки незалежного пункту формули корисної моделі, при встановленні наявності в особи права попереднього користувача; використання технічного рішення саме відповідачем до дати подання заявки до НОІВ (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

Так, відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, задовольняючи позов у цій справі, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що відповідачем у своїй господарській діяльності використовується корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 без дозволу позивача. При цьому суд зазначив про те, що питання добросовісності використання відповідачем технологічного (технічного) рішення, тотожного заявленій корисній моделі, взагалі не є об`єктом дослідження експертизи у сфері інтелектуальної власності та не стосується визначення та дослідження властивостей корисної моделі.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд, зокрема, погодився з висновком суду першої інстанції щодо доведення позивачем обставин використання відповідачем у своїй господарській діяльності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1, водночас зазначив про те, що з матеріалів справи вбачається, що інформація про корисну модель була розкрита не пізніше 05.09.2017 (дата публікації відео на інтернет-ресурсі YouTube із порівнянням підсумків Велмет та Шторм), відповідач розпочав виготовлення продукції із використанням технологічного (технічного) вирішення, яке тотожне заявленій корисній моделі раніше 25.06.2019.

Встановлені судами обставини щодо використання відповідачем у своїй господарській діяльності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 жодною із сторін спору не оспорюються, водночас позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності у відповідача права попереднього користувача.

Так, згідно з частиною 5 статті 28 Закону (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону (у наведеній редакції) будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.

Згідно з частиною першою статті 470 ЦК України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Так, за доводами відповідача у справі, йому належить право попереднього користувача, оскільки останній добросовісно використав технологічне (технічне) вирішення, яке тотожне заявлений корисній моделі за патентом України № НОМЕР_1 в інтересах своєї господарської діяльності в Україні.

Суд зазначає про те, що відповідь на питання щодо наявності чи відсутності в особи права попереднього користувача не потребує спеціальних знань у галузі науки, техніки та інтелектуальної власності. Це питання не стосується визначення та дослідження властивостей корисної моделі, а є питанням права та правової оцінки, а, отже, є компетенцією суду.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що питання добросовісності використання відповідачем технологічного (технічного) рішення, тотожного заявленій корисній моделі, взагалі не є об`єктом дослідження експертизи у сфері інтелектуальної власності та не стосується визначення та дослідження властивостей корисної моделі. Водночас місцевий господарський суд, незважаючи на послідовні аргументи відповідача, якими останній обґрунтовував наявність у нього права попереднього користувача, самостійно не надав оцінки тим доказам, на які посилався останній, та які, на думку відповідача, підтверджують його право попереднього користувача, зокрема: інформація, розміщена на сайтах facebook.com, balistyka.ua у мережі Інтернет, безпосередньо продукція відповідача, та не встановив (суд) дати початку та обсяг такого використання.

Так, в силу приписів статті 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.

Суд наголошує на тому, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, обмежившись виключно посиланням на те, що з матеріалів справи вбачається, що інформація про корисну модель була розкрита не пізніше 05.09.2017 (дата публікації відео на інтеренет-ресурсі YouTube із порівнянням підсумків Велмет та Шторм), відповідач розпочав виготовлення продукції із використанням технологічного (технічного) вирішення, яке тотожне заявленій корисній моделі раніше 25.06.2019, не вказав, якими саме доказами з матеріалів справи підтверджуються встановлені ним обставини, та які підстави для відхилення доказів, наданих позивачем у підтвердження заявлених ним позовних вимог, а також висновку призначеної судом експертизи (висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 09.11.2021 № СЕ-19-21/7269-2021).

Крім того, з огляду на предмет і підстави заявленого позову та аргументи відповідача щодо наявності у нього права попереднього користувача як підстави для продовження використання спірного об`єкта, з метою правильного застосування статей 28, 31 Закону та 470 ЦК України (435-15) , судам належало встановити дату виготовлення наданого на експертизу об`єкта "Підсумок під магазин АК/АR Колчан з клапаном ММ14", а також обсяг використання (здійснення серйозної підготовки для використання) технологічних (технічних) вирішень, тотожних заявленому винаходу (корисній моделі) у спірному об`єкті (якщо останнє мало місце) до дати подання заявки до НОІВ.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), порушується якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України", від 18.07.2006 та "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011).

Верховний Суд також зазначає, що ГПК України (1798-12) закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України (1798-12) , передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо оцінки кожного доказу окремо та в їх сукупності в цілому.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, з урахуванням викладеного вище, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 14, 73- 74, 76- 79, 86, 236- 238 ГПК України щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності, у зв`язку з чим суди дійшли передчасних висновків при ухваленні судових рішень зі справи. При цьому спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, що призвело до порушення і норм матеріального права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення у справі зазначеним вимогам не відповідають.

З огляду на те, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому Суд враховує, що додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 № 910/17345/20, від 06.04.2023 у справі № 910/18417/21.

Отже, додаткове рішення місцевого господарського суду зі справи також підлягає скасуванню.

Враховую викладене, передчасним є формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ТОВ "Велмет" у касаційній скарзі норм права, оскільки суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку стосовно застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому, безвідносно до конкретних правовідносин та встановлених і належним чином оцінених обставин справи.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Ураховуючи викладене у цій постанові, Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Велмет" задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.