903/64/22 Про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 09.05.2023 Прийняття

25.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - ТОВ "ФК "Профкапітал", позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, відповідач-4) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 та іпотечного договору від 20.08.2009, з доповненням до цього договору від 25.09.2009.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, позов задоволено частково, визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009. В частині вимог про визнання недійсним іпотечного договору від 20.08.2009 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями у цій справі, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за змістом якої просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Постановою Верховного Суду від 25.04.2023 касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі № 903/64/22(903/266/22) залишено без змін.

27.04.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ФК "Профкапітал" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу у суді касаційної інстанції. В названій заяві позивач просить Суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 30 000 грн витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, зазначаючи серед іншого про те, що:

- попередній розмір витрат було вказано у відзиві на касаційну скаргу;

- подана ОСОБА_4 касаційна скарга була спрямована не на об`єктивне вирішення спірних питань, а на затягування часу і ускладнення позивачу отримання законного відшкодування;

- в договорі про надання правової (професійної правничої) допомоги та в Акті приймання-передачі наданих послуг сторони визначили вартість 1 години роботи адвоката у сумі 4 000 грн;

- кваліфікація адвоката позивача - Бєлкіна Л. М. відповідає вартості 1 години його роботи 4 000 грн;

- спірні земельні ділянки забезпечують іпотекою кредиторські вимоги у загальному розмірі 46226256,83 грн, тоді як заявлені вимоги по витратам адвоката складають лише 0,06% з названої суми.

Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2023 заяву ТОВ "ФК "Профкапітал" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № №903/64/22 (903/266/22) призначено до розгляду в судове засідання на 09.05.2023 о 14:15.

08.05.2023 до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Однак Судом встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам статті 197 ГПК України, оскільки вона надійшла на електронну адресу Касаційного господарського суду 08.05.2023, тобто з порушенням встановленого строку, а також до заяви не було додано доказів її надсилання іншим учасникам справи.

З урахуванням викладеного, ухвалою Верховного Суду від 09.05.2023 було відмовлено представнику ОСОБА_4 адвокату Андріяш Н. В. у задоволенні заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 903/64/22 (903/266/22).

Також 08.05.2023 до Верховного Суду надійшли заперечення представника ОСОБА_4 на заяву про ухвалення додаткового рішення та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, за змістом якої заявник просив Суд зменшити розмір витрат, який просить стягнути позивач, до 1 000 грн, оскільки він є необґрунтовано завищеним та неспівмірними з виконаним адвокатом обсягом роботи. Також ОСОБА_6 заперечував проти покладення вказаних витрат лише на одного відповідача, стверджуючи про те, що ці витрати мають бути розподілені між всіма відповідачами у справі, оскільки у разі задоволення поданої ОСОБА_4 касаційної скарги сприятливі наслідки настали б і для інших відповідачів у справі, а не лише ОСОБА_4, тобто суть порушених у касаційній скарзі питань стосувалася усіх відповідачів.

В судовому засіданні 09.05.2023 представник ТОВ "ФК "Профкапітал" підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 09.05.2023 не забезпечили, що відповідно до частини четвертої статті 244 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши доводи поданої заяви та додані до неї документи, врахувавши заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається зі змісту поданої ТОВ "ФК "Профкапітал" заяви, на підставі договору про надання правової допомоги від 13.03.2023, укладеного між ТОВ "ФК "Профкапітал" та адвокатом Бєлкіним Л. М., товариству було надано наступну правову допомогу:

- підготовка відзиву на касаційну скаргу (витрачений час - 7 годин, вартість 1 години роботи адвоката - 4000 грн);

- участь у судовому засіданні (2 засідання тривалістю по 15 хвилин, вартість 1 години роботи адвоката - 4000 грн).

Таким чином, загальна вартість наданих адвокатом Бєлкіним Л. М. послуг ТОВ "ФК "Профкапітал" склала 30 000 грн (7,5 годин * 4000 грн), що підтверджено в Акті приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 26.04.2023. Вартість наданих послуг була оплачена ТОВ "ФК "Профкапітал" у повному обсязі згідно з платіжною інструкцією № 11 від 26.04.2023.

На підтвердження викладеного у заяві Суду надано копії наступних документів:

- договір про надання правової допомоги від 13.03.2023 між ТОВ "ФК "Профкапітал" та адвокатом Бєлкіним Л. М.;

- акт приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги

- платіжна інструкція № 11 від 26.04.2023 на суму 30 000 грн.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на те, що:

- позиція ТОВ "ФК "Профкапітал" по суті спору не змінювалася протягом розгляду справи № 903/64/22 (903/266/22);

- адвокат Бєлкін Л. М., який складав відзив на касаційну скаргу, вже був обізнаний з обставинами даної справи та позицією учасників справи щодо суті спору, оскільки частина поданого відзиву на касаційну скаргу повторює зміст відзиву апеляційну скаргу ОСОБА_4, складений тим самим адвокатом Бєлкіним Л. М., та посилання на відповідну судову практику;

- згідно зі статтею 295 ГПК України подання відзиву на касаційну скаргу є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Врахувавши доводи сторін, наведені ними з питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за перегляд справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що у даному конкретному випадку наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, оскільки цей розмір судових витрат є співмірним з обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. В решті заявлений розмір витрат є необґрунтованим.

Відносно заперечень ОСОБА_7 щодо покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу лише на одного з відповідачів, колегія суддів зазначає наступне:

- заявлені до стягнення витрати понесені позивачем у суді касаційної інстанції;

- касаційне провадження ініційовано лише одним відповідачем - ОСОБА_4 . Інші відповідачі рішення місцевого та апеляційного господарських судів у цій справі в касаційному порядку не оскаржували;

- постановою Верховного Суду від 25.04.2023 у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовлено та залишено без змін оскаржувані ним судові рішення у цій справі.

Таким чином, покладення судом касаційної інстанції судових витрат, пов`язаних саме з касаційним переглядом поданої ОСОБА_4 касаційною скаргою за кінцевим результатом розгляду справи по суті, тобто покладення таких витрат й на інших відповідачів у цій справі, які не оскаржували в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанції, суперечило б принципу пропорційності, що застосовується судами при розподілі судових витрат (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 910/570/16).

Відтак, у зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4, покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на ОСОБА_4 узгоджується з приписами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (ідентифікаційний код 39827967, юридична адреса: вул. Професора Підвисоцького, 14, м. Київ, 01014; адреса для листування: вул. Предславинська, 11, м. Київ, 03150) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції.