903/573/22 Про зобов`язання виконати в натурі умови договору поставки нафтопродуктів - 09.05.2023 Прийняття

1. Позов подано про зобов`язання Товариства виконати в натурі умови договору поставки нафтопродуктів від 01.10.2021 №ГЗТ-400/21 (далі - Договір №ГЗТ-400/21 ) та договору поставки нафтопродуктів від 13.01.2022 №ГЗТ-11/22 (далі - Договір №ГЗТ-11/22) та поставити Підприємству за Договором №ГЗТ-400/21 - 620 л бензину А-92 та 365 л дизельного пального (далі - ДП), за Договором № ГЗТ-11/22 - 10570 л бензину А-92 та 30075 л ДП, а всього 11 190 л бензину А-92 та 30 440 л ДП у порядку та на умовах, визначених цими договорами.

2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вказаних договорів у частині своєчасної поставки товару.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Підприємство просить: скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог; визначити питання розподілу судових витрат.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 01.12.2018 у справі №813/2185/18.

Доводи інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що касаційна скарга подана скаржником за відсутності підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених статтею 287 ГПК України, оскільки правовідносини в зазначених скаржником у касаційній скарзі справах і в даній справі не є подібними, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію частини третьої статті 287 ГПК України, касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, - і просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2022 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 903/573/22.

Також у відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає про те, що відповідно до частини першої статті 124 ГПК України попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які Товариство планує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, становить 20 000 грн. витрат на правову (правничу) допомогу. Докази понесення судових витрат будуть подані Товариством до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПЕРЕВІРЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, І ІХНІХ ВИСНОВКІВ

8. За результатами проведеної процедури закупівлі UA-2021-08-26-002672-c Підприємство (покупець) і Товариство (постачальник) уклали Договір № ГЗТ-400/21, за умовами якого постачальник зобов`язується у 2021 році поставити покупцю товари, зазначені в Договорі, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

9. За пунктом 8.1 Договору № ГЗТ-400/21 сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (виникнення непереборної сили, яка не залежить від дії сторін, а саме: війни, військових дій, блокади, ембарго, пожежі, повені та інших стихійних лих чи сезонних природних явищ, дій інших держав, міжнародних санкцій, валютних обмежень, зміни національного законодавства, обмежень, введених органами державної влади, знеструмлення електромережі, збоїв комп`ютерних систем тощо), які роблять неможливим виконання сторонами своїх обов`язків, сторони звільняються від виконання своїх обов`язків на час дії вказаних обставин.

10. За пунктом 8.2 цього договору у випадку, якщо дія форс-мажорних обставин продовжується більш ніж 30 днів, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за це при умові, що вона сповістила про це іншу сторону не пізніше, ніж за 7 днів до дати розірвання.

11. Пунктом 8.3 того ж договору передбачено, що достатнім доказом дії форс - мажорних обставин є довідка, яка видана компетентними органами державної влади України або компетентними підприємствами установами, організаціями за місцезнаходженням сторони, яка піддалася дії обставин непереборної сили.

12. Даний договір згідно з його пунктом 12.1 набуває сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

13. За результатами процедури закупівлі UA-2021-11-29-008362-c Підприємством (покупець) і Товариством (постачальник) укладено Договір № ГЗТ-11/22 щодо поставки нафтопродуктів.

Договір № ГЗТ-11/22 містить пункти 8.1 - 8.3, за змістом ідентичні наведеним пунктам 8.1 - 8.3 Договору № ГЗТ-400/21.

Пунктом 11.7 цього договору сторони визначили, що даний договір набуває сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

14. Відповідні договори підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх.

15. На виконання умов Договорів № ГЗТ-400/21 та № ГЗТ-11/22 постачальник здійснив поставку товару на загальну суму, відповідно, 1 124 787,80 грн. і 1 746 048,15 грн.

Позивачем, у свою чергу, здійснено оплату поставленого товару на суму - 2 496 877,95 грн.

16. 11.04.2022 позивачем було отримано повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин, в якому останній: повідомив, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"; зазначив, що дана подія має безпосередній вплив на можливість виконання Товариством своїх зобов`язань за договором та є такою, що виникла після укладення договору в результаті подій, які відповідач не міг передбачити, у зв`язку з чим не має можливості на час дії вказаних обставин виконувати свої зобов`язання за договорами. На підтвердження форс-мажорних обставин до повідомлення додано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

17. 13.04.2022 позивач надіслав відповідь на повідомлення Товариства про настання форс-мажорних обставин, в якій вказав, що ці обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань, проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань. Також позивач зазначив, що копія згаданого листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не є належним документом на підтвердження настання форс-мажорних обставин.

18. 27.05.2022 Підприємство направило Товариству проекти додаткових угод та акт звірки взаємних розрахунків за Договором № ГТЗ 11/22 і листи для їх погодження і підписання відповідачем.

19. 20.07.2022 Товариство надіслало Підприємству відповідь, в якій обґрунтовувало дію форс-мажорних обставин, причини неможливості виконання умов договору та долучило копію висновку Волинської ТПП від 25.04.2022 № 19-22/01-3/44, яким встановлено факт ускладнення/неможливості виконання зобов`язань за договорами поставки з причин, що не залежать від волі сторін, є непередбачуваними та невідтворними. Також відповідач запропонував повернути Підприємству невикористані талони та, відповідно, грошові кошти за неотриманий товар.

Ця відповідь залишена Підприємством без реагування.

20. 15.08.2022 відповідач направив позивачу повідомлення за вих. №№ 574, 575, в яких вказав, що дія форс-мажорних обставин продовжується більше 30 днів і на підставі пунктів 8.2 Договорів № ГЗТ-400/21, № ГЗТ-11/22 просив розірвати ці договори та вважати їх розірваним по спливу 7 календарних днів з моменту повідомлення про розірвання.

21. Станом на 01.07.2022 позивачем не використано талони на пальне у загальній кількості 2 354 шт., залишок невикористаного пального становить у сумарному виразі 1 138 314,20 грн., - 1 190 л бензину А-92 та 30 440 л ДП, які позивач й просив поставити в натурі.

22. З урахуванням постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" запровадження в Україні такого стану унеможливило здійснення будь-яких валютних операцій з юридичними особами Республіки Білорусь, видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь, що, в свою чергу, унеможливлює й постачання нафтопродуктів з Республіки Білорусь, у тому числі з ВАТ "Мозирський НПЗ", який є виробником предмета закупівлі.

23. Під час участі у вказаних процедурах закупівлі відповідачем було надано позивачу повний комплект документів, з якого випливає, що закупівля пального здійснюється ТОВ "Вог Ресурс".

З матеріалів справи вбачається, що Товариство письмово (01.04.2022) зверталося до ТОВ "Вог Ресурс" щодо підтвердження можливості постачання пального (бензин А-92 евро 5, ДП евро-5) виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ".

У відповідь було надано повідомлення ТОВ "Вог Ресурс" (лист від 04.04.2022) про неможливість постачання зазначеного пального. ТОВ "Вог Ресурс" повідомило, що зберігання закупленого пального згідно з договором зберігання від 31.12.2021 № 31/12/21-1 здійснюється ТОВ "Грантермінал". Додатком № 1 до договору зберігання сторони останнього визначили місця зберігання (нафтобази): м. Луцьк, вул. Єршова,1; м. Житомир, вул. Корольова,173; м. Дубно, вул. Страклівська,18а. Водночас, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та веденням бойових дій, зазначені нафтобази були піддані ракетним ударам. Як наслідок, майно нафтобаз, у тому числі нафтопродукт виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ", який знаходився на зберіганні, був повністю знищений, що підтверджується актами про пожежі та довідками щодо кількості пального, яке зберігалося на нафтобазах до здійснення ракетних ударів по них.

24. Отже, ведення бойових дій на території України призвело до знищення запасів пального (в тому числі бензину А-92 та ДП), що має безпосередній вплив на можливість виконання Товариством своїх зобов`язань з постачання та відпуску зі зберігання пального.

25. Також настання форс-мажорних обставин підтверджується висновком Торгово-промислової палати від 25.04.2022 № 19-22/01-3/44, яким встановлено факт ускладнення/неможливості виконання зобов`язань за договорами поставки пального/нафтопродуктів партіями з використанням паливних карт/талонів (штрих-карт) з причин, що не залежать від волі сторін, є непередбачуваними та невідворотними.

26. Твердження Підприємства про зняття будь-яких лімітів на пальне в мережі заправок "WOG" з 01.07.2022 і, як наслідок, відсутність перешкод у виконанні зобов`язань відповідачем, є безпідставним, оскільки позивач помилково ототожнює відповідача з оператором АЗК "WOG".

27. Повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин за договором отримане позивачем 06.04.2022 (згідно з відміткою позивача на копії повідомлення).

28. У зв`язку з тим, що дія форс-мажорних обставин продовжувалася більш, ніж 30 днів, відповідач на підставі пунктів 8.2 договорів направив позивачу повідомлення від 15.08.2022 за вих. №№ 574, №575 про розірвання договору, які позивачем отримано 23.08.2022; за умовами повідомлень договори вважаються припиненими/розірваними після спливу 7 календарних днів з моменту повідомлення про розірвання, тобто з 31.08.2022 договори є розірваними, а зобов`язання сторін (в силу частини другої статті 653 Цивільного кодексу України) припиненими.

Також у даних повідомленнях відповідач вказав, що кошти за непоставлене пальне будуть повернуті позивачу шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача.

29. Твердження Позивача про неможливість одностороннього розірвання договорів з огляду на закінчення строку їх дії є помилковим. За умовами статті 631 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Станом на дату повідомлення про розірвання договорів зобов`язання, що з них виникли, не були виконані в повному обсязі. Виходячи з того, що поставка пального відбувається протягом 1 року з моменту отримання карток на пальне, кінцевим строком дії Договору № ГТЗ-400/21 є 13.12.2022, а Договору № ГТЗ-11/22 - 18.01.2023 року. Отже, розірвання цих договорів вчинено в межах їх дії.

30. Стосовно доводів Підприємства в суді апеляційної інстанції щодо процесуальних порушень у розгляді заяви про зміну предмета позову апеляційним господарським судом зазначено таке. Розгляд даної заяви здійснено місцевим судом у засіданні 10.10.2022. Відповідно до мотивувальної частини ухвали суду від 10.10.2022 суд дійшов висновку, що за змістом поданої заяви позивачем фактично змінено предмет та підстави позову, а тому правові підстави для її задоволення відсутні. При цьому в резолютивній частині згаданої ухвали судом не вирішено питання про повернення заяви в порядку статті 174 ГПК України. Разом з тим таке повернення здійснено судом в ухвалі від 08.12.2022. Таке процесуальне порушення мало місце, однак воно не призвело до неправильного вирішення справи, а тому в силу статті 277 названого Кодексу не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для зобов`язання відповідача виконати в натурі умови договорів поставки нафтопродуктів.

32. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною першою статті 631 названого Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом наведених норм розірвано може бути лише чинний договір.

Поняття "строк дії договору" і "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

33. Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 598, 599 названого Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

34. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору і припинення визначених ним зобов`язань.

Таким чином, розірвати можна лише договір, який діє, тобто строк/термін дії якого не закінчився.

Близький за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18.

35. Відповідного висновку суди попередніх інстанцій не врахували й фактично ототожнили поняття "строк дії договору" і "строк виконання зобов`язання", а в зв`язку з цим не з`ясували належним чином обставин щодо закінчення дії Договорів № ГТЗ-400/21 і № ГТЗ-11/22 та не дослідили пов`язаних з цим доказів.

36. Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з`ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов`язання у даному конкретному випадку.

37. У зв`язку з цим Суд звертає увагу на таке.

Як вказано попередніми судовою інстанцією, ведення бойових дій на території України призвело до знищення запасів пального (бензину А-95 і ДП), що має безпосередній вплив на можливість виконання Товариством своїх зобов`язань щодо постачання пального, унеможливлює постачання нафтопродуктів з Республіки Білорусь, у т.ч. з ВАТ "Мозирський НПЗ", який є виробником предмета закупівлі.

При цьому судами не з`ясовано, не зазначено і не досліджено належними доказами, в зв`язку з чим неможливість постачання нафтопродуктів (бензину і ДП) виробництва одного лише конкретного виробника унеможливлювала виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки в цілому.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 813/2185/18 викладено висновок, згідно з яким: відповідно до частини другої статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою; річ, що має лише родові ознаки, є замінною. Нафта і нафтопродукти однієї і тієї ж марки і виду належить до речей з родовими ознаками.

Даного висновку Верховного Суду суд апеляційної інстанції також не врахував.

38. Таким чином, підстава касаційного оскарження, зазначена в касаційній скарзі, знайшла своє підтвердження.

39. З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням вимог частини першої, другої і п`ятої статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 названого Кодексу не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40. З огляду на викладене та відповідно до частин третьої, четвертої статті 310 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

41. З огляду на викладене відсутні підстави для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, а доводи Товариства, наведені у відзиві на касаційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.