904/817/20 Про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - 28.04.2023 Прийняття

1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2020 у справі № 904/817/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Войного Олександра Валентиновича (далі - боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (далі - стягувач): 136 501, 40 грн - пені; 41 024, 21 грн - інфляційних втрат, 13 447, 92 грн - 3% річних та 2 864, 60 грн - судового збору.

2. 13 жовтня 2020 року на виконання вищевказаного рішення видано наказ на примусове стягнення з боржника на користь стягувача зазначеного боргу.

3. 29 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктором Анатолійовичем (далі - приватний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63444290.

4. 01 серпня 2022 року до Господарського суду Дніпропетровської області від стягувача надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця, в якій він просив: визнати за період із 09 листопада 2020 року по 24 липня 2022 року неправомірною бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні №63444290 щодо виконання наказу у справі №904/817/20; зобов`язати приватного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

5. Скарга мотивована тим, що приватний виконавець не вчинив належних, повних та об`єктивних дій у виконавчому провадженні №63444290 щодо примусового виконання наказу господарського суду, які передбачені статтями 10, 18, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження".

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022 в задоволенні скарги стягувача на бездіяльність приватного виконавця відмовлено.

7. Відмовляючи в задоволенні скарги, господарський суд першої інстанції виходив з обставин вжиття Приватним виконавцем заходів виявлення та розшуку майна боржника, перевірки його майнового стану, направлення запитів до органів, установ, які можуть володіти інформацією стосовно активів боржника, здійснення перевірки отриманої інформації, у зв`язку з чим відсутні ознаки неправомірної бездіяльності приватного виконавця під час примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2020 у справі №904/817/20.

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2023 скасовано ухвалу суду першої інстанції, скаргу Стягувача задоволено повністю.

9. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що приватним виконавцем не було надано належних доказів на вчинення ним у строки, визначені законодавством, всіх можливих дій щодо виконання рішення суду у даній справі.

10. Приватний виконавець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2023 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022.

11. Постановою Верховного Суду від 27.03.2023 касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктора Анатолійовича залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №904/817/20 залишено без змін.

12. При прийнятті постанови 27.03.2023 у справі №904/817/20 Верховним Судом розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом касаційної інстанції не здійснювався.

13. 03 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича на користь позивача 7200,00 грн витрат понесених ним на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

14. Заперечення на вказану заяву приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком Віктором Анатолійовичем до Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

16. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

17. Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

18. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

19. При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

20. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

21. Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

22. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

23. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

24. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

25. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

26. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

27. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

28. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

29. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

30. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

31. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

32.У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

33. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

34. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

35. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

36. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

37. Як було зазначено Судом вище, позивачем було подано заяву, в якій він просив стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича на користь позивача 7 200,00 грн витрат понесених ним на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

38. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 7 200,00 грн в суді касаційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надано:

- договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.23.2023 № 03-03-2023/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець), відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ОСОБА_1 та приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком Віктором Анатолійовичем, котрі виникли у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/817/20, а також з підстав, змісту та сутності, викладеному в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 904/817/20,касаційній скарзі приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 904/817/20, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до Верховного Суду відповідного обґрунтованого відзиву на касаційну скаргу та відповідних клопотань/пояснень/заперечень із врахуванням норм та положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною касаційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором;

- акт прийому-передачі документів від 03.03.2023;

- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.04.2023 за договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.23.2023 № 03-03-2023/1, який містить: опис наданих послуг, обсяг наданих послуг у годинах та загальну вартість вказаних послуг (7 200,00 грн).

39. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

40. При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

41. Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

42. Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко Віктор Анатолійович доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи не надав.

43. З доданих до заяви про покладення на приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції документів вбачається, що понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 7 200,00 грн є підтвердженими.

44. Беручи до уваги викладене, стислість строків для ухвалення додаткового судового рішення, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" витрат на професійну правничу допомогу у суді та касаційної інстанцій у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/817/20 задовольнити.

2. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка Віктора Анатолійовича (49083, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, офіс 708, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 40, корпус 5, офіс 526; код ЄДРПОУ 38964292) 7 200 (сім тисяч двісті ) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 904/817/20.