903/64/22 Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок в межах справи про визнання фізичної особи неплатоспроможною - 25.04.2023 Прийняття

1.1. 25.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - ТОВ "ФК "Профкапітал", позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 відповідач-2), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, відповідач-3), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач-4) про визнання недійсними:

- договору від 18.09.2009 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5000 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6852, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В.В., зареєстрованого в реєстрі за №4420;

- договору від 18.09.2009 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6985, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В.В., зареєстрованого в реєстрі за №4425;

- іпотечного договору від 20.08.2009, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, із доповненням до цього договору від 25.09.2009 щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництва друкарні та офісних приміщень, загальною площею 3236,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,5673 га, цільове призначення якої: для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів, кадастровий номер 0722884800:03:001:6985, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані правочини укладені з порушенням вимог законодавства, а тому мають бути визнані недійсними.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, позов задоволено частково:

- визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009;

- в частині вимог про визнання недійсним іпотечного договору від 20.08.2009 в позові відмовлено;

- стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" по 1 654 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

2.2. Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані тим, що договори купівлі-продажу земельних ділянок суперечать закону, оскільки укладені без згоди іпотекодержателя та без державної реєстрації об`єкта купівлі-продажу, тобто не відповідають приписам частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) щодо законності, а тому підлягають визнанню недійсними на підставі частини 1, 3 статті 215 названого Кодексу.

2.3. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійним іпотечного договору від 20.08.2009, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, суди констатували відсутність вказаного договору в матеріалах справи та зазначили про недоведеність позивачем порушення своїх прав укладенням вказаного договору.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

3.1. 19.11.2008 між ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу у Волинській області Гаврилюк М.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1960.

3.2. За умовам вказаного договору:

- іпотекодавець передає нерухоме майно, визначене в розділі 3 цього договору в іпотеку іпотекодержателю - ТОВ "КБ "Західінкомбанк" для додаткового забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 - позичальника за кредитним договором № 1201/07-261 від 12.01.2007 та додатковими договорами до нього договорами (п.1.1);

- згідно з кредитним договором та додатковими договорами до нього іпотекодержатель (кредитор, згідно з кредитним договором) надав ОСОБА_7 (позичальник, згідно з кредитним договором) кредит у вигляді мультивалютної відкличної поновлювальної кредитної лінії на придбання землі на потреби будівництва з максимальним лімітом лінії у розмірі 2063991,54 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути надані кредитні кошти, відсотки за користування ними в розмірах, визначених кредитними договором, та здійснити платежі у розмірі та випадках передбачених кредитним договором, додатковими договорами до нього та цим договором іпотеки. При цьому позичальник зобов`язаний сплатити борг, а іпотекодержатель прийняти платежі, як по частинах, так і одноразово в повній сумі. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 12.01.2009, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь- якої з умов кредитного договору - до першої письмової вимоги іпотекодержателя (п.2.1);

- на забезпечення належного виконання зобов`язань, що виникають з кредитного договору та додаткових договорів до нього, іпотекодавець, передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно (далі - предмет іпотеки): земельну ділянку загальною площею 1,0673 гектара, кадастровий номер якої 9722884800:03:001:4789, надану для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 324952, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010807600530, та виданого 30.07.2008 управлінням земельних ресурсів у Луцькому районі, Волинської області, на підставі рішення Підгайцівської сільської ради, Луцького району від 30.05.2008 № 29/9. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: с. Струмівка, Луцького району, Волинської області (п.п.3.1, 3.2).

3.3. ПАТ "Західінкомбанк" відступив ТОВ "ФК "Профкапітал" права вимоги за згаданим кредитним договором та забезпечуючими договорами згідно з договором від 15.02.2019 № 2018-12-29-000001-9 про відступлення прав вимоги. Згідно з додатком № 126 до цього договору ПАТ "Західінкомбанк", яке є правонаступником КБ "Західінкомбанк" ТОВ, відступає, а ТОВ "ФК "Профкапітал" (новий кредитор) набуває прав вимоги до ОСОБА_7 .

3.4. Права вимоги, які відступаються, ґрунтуються на кредитному договорі № 1201/07-261 від 12.01.2007 з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між банком та ОСОБА_7 . Відповідно до умов кредитного договору банк надав боржнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної лінії з максимальним лімітом у розмірі 2 063 991,54 дол. США на умовах, визначених кредитним договором, зі сплатою 13,5 % процентів річних в доларах США, 13,5 % процентів річних в євро, 20 % процентів річних в гривнях.

3.5. Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором банк відступає новому кредитору права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а саме: договір іпотеки від 19.11.2008, укладений між банком та іпотекодавцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу у Волинській області Гаврилюк М.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1960, відповідно до якого іпотекодавцем передано в іпотеку земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий № 0722884800:03:001:4789, надану для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів, знаходиться за адресою Волинська обл., Луцький район, с. Струмівка.

3.6. На підставі вказаного договору відступлення права вимоги був укладений договір від 10.04.2019 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, в п.1.2 якого зазначено, що новому іпотекодержателю відступаються права вимоги за іпотечним договором, що укладений між КБ "Західінкомбанк" ТОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") та іпотекодавцем - ОСОБА_2, посвідчений Гаврилюк М.В., приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області, 19.11.2008 за реєстром № 1960, відповідно до якого іпотекодавець передав первісному іпотекодержателю в іпотеку наступне майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, надану для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Струмівка. Договір іпотеки №1960 від 19.11.2008 є чинним, не є припиненим.

3.7. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №163059048 від 10.04.2019 підтверджується внесення запису про іпотеку земельної ділянки кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, площа 1,0673 га, підстава виникнення іпотеки іпотечний договір від 19.11.2008, іпотекодавець ОСОБА_2, іпотекодержатель ТОВ "ФК "Профкапітал".

3.8. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.01.2021 у справі № 161/15914/13-ц, з урахуванням ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області про виправлення описки від 14.04.2021 та зміненим постановою Волинського апеляційного суду від 12.10.2021, ухвалено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором № 1201/07-261 від 12.01.2007 та додаткових до нього договорів у сумі 533040,21 доларів США, 1196349,13 євро та 17183741,53 грн звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.11.2008, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, яка належить ОСОБА_2, на праві приватної власності та знаходиться за адресою: с. Струмівка, Луцького району, Волинської області, на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні згідно з оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3.9. Право ТОВ "ФК "Профкапітал" на іпотечне майно (земельну ділянку площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789) встановлено рішенням суду. Позивач є іпотекодержателем вказаного майна .

3.10. На підставі рішення Луцький міськрайонний суд, Волинської області видав виконавчий лист, з метою примусового виконання якого державний виконавець 26.01.2022 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68360755 щодо ОСОБА_2 .

3.11. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009 ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6852, розташовану по АДРЕСА_1, цільове призначення якої: для ведення будівництва та обслуговування автомобільної стоянки.

3.12. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009 ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,5673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6985, розташовану по АДРЕСА_1, цільове призначення якої: для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів.

3.13. За змістом відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №11-3-0.2-523/2-22 від 11.02.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6852 і 0722884800:03:001:6985 сформовані в результаті поділу земельної ділянки 0722884800:03:001:4789. Факт поділу не заперечує й представник ОСОБА_2 у відзиві на позов.

3.14. Виходячи з положень частини третьої статті 110 Земельного кодексу України, іпотека на первісну земельну ділянку, кадастровий номер якої 0722884800:03:001:4789, площею 1,0673 га поширюється на дві новоутворені земельні ділянки площею 0,5673 га з кадастровим номером 0722884800:03:001:6985 та площею 0,5000 га з кадастровим номером 0722884800:03:001:6852.

3.15. Як свідчать копії Державних актів від 10.09.2009 серії ЯГ № 060876 та ЯГ № 060877 на право власності на новостворені земельні ділянки, поділ відбувся на підставі рішень, прийнятих наприкінці серпня 2009 року. Отже, на новостворені земельні ділянки поширюється право іпотеки, тому власник цих ділянок - ОСОБА_2 міг розпоряджатися ними з урахуванням обмежень, передбачених законодавством про іпотеку.

3.16. Іпотекодержатель не надавав згоди на відчуження земельних ділянок, ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження протилежного.

3.17. Оскільки новостворені ділянки не були зареєстровані в Державному реєстрі прав, правочини щодо їх відчуження суперечать нормам частини шостої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинним на момент вчинення правочину.

3.18. Розглядаючи позов в частині вимог про визнання недійсним іпотечного договору від 20.08.2009, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, суди зазначили про відсутність в матеріалах справи копії оспорюваного договору:

- позивач не надав копії іпотечного договору іпотеки від 20.08.2009, посилаючись на те, що його у нього немає, оскільки він не був стороною цього договору;

- ОСОБА_2, звертаючись із заявою про неплатоспроможність, також не надав копії договору іпотеки від 20.08.2009;

- за клопотанням позивача суд витребував копію договору у ОСОБА_1, але представник останнього пояснила, що ОСОБА_1 не може виконати вимоги суду, оскільки іпотечний договір укладений у 2009 році був реалізований шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та припинений; відтак жодного обов`язку чи потреби зберігати цей документ ОСОБА_1 не мав.

3.19. За відсутності в матеріалах справи №903/64/22(903/266/22) іпотечного договору від 20.08.2009, цей правочин не може бути досліджений судом на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства.

3.23. ОСОБА_1 подав місцевому господарському суду заяву, за змістом якої просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог ТОВ "ФК "Профкапітал".

3.24. Місцевий господарський суд не застосував строк позовної давності до вимоги про визнання недійсним іпотечного договору від 20.08.2009, оскільки відмовив у задоволенні позову в цій частині вимог. В частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, суд виходив з того, що позивач у позовній заяві об`єднав три вимоги про визнання недійсними трьох договорів, у яких різні сторони. Вимоги про визнання недійсними договорів купівлі продажу земельних ділянок від 18.09.2022 не спрямовані до ОСОБА_1, він не є стороною цих договорів, а тому до цих вимог за його заявою не може бути застосовано строк позовної давності. Решта відповідачів, які є сторонами вищезгаданих договорів купівлі-продажу, не заявляли про застосування строку позовної давності за цими вимогами.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 03.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009.

5.2. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишено те, що ОСОБА_1 реалізував свої права іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття земельної ділянки у свою власність. Відтак, задоволення позову в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок впливає на законні права та інтереси ОСОБА_1 і відповідно надає йому статус сторони спору про визнання недійсними названих договорів та статус відповідача за всіма вимогами незалежно від того, чи є він стороною оскаржуваних договорів.

5.3. Даний судовий спір не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ОСОБА_2, оскільки:

- ухвалу місцевого господарського суду, якою визнано грошові вимоги ТОВ "ФК "Профкапітал" до ОСОБА_2, було скасовано постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022;

- предмет іпотеки не є власністю боржника ОСОБА_2, а перебуває у власності третіх осіб.

5.4. Позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

5.5. Судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18, від 29.04.2020 у справі №911/1455/19 - щодо надання оцінки моменту та підставам виникнення у особи права власності на майно, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №752/4361/15 - щодо необхідності надання оцінки заявленим вимогам у контексті їх вартісної оцінки та впливу на формування ліквідаційної маси банкрута за наслідками вирішення цих вимог.

6. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги

6.1. ТОВ "ФК "Профкапітал" у відзиві заперечувало проти доводів касаційної скарги, просило Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій справі - без змін, зазначаючи зокрема наступне:

- право ТОВ "ФК "Профкапітал" на іпотеку відносно земельної ділянки площею 1,0673 га кадастровий номер 0722884800:03:001:4789 встановлено рішенням суду;

- згідно з даними Державного земельного кадастру станом на 18.02.2019 земельна ділянка площею 1,0673 га кадастровий номер 0722884800:03:001:4789 належить на праві власності ОСОБА_2 ;

- із заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_2 в обхід іпотекодержателя та без внесення відповідних записів у Державний реєстр прав на нерухоме майно організував поділ земельної ділянки площею 1,0673 га на дві інші земельні ділянки та продав останні за договорами купівлі-продажу від 18.09.2009;

- в статті 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що правочин з відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним;

- посилання скаржника на те, що даний спір не підлягав розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2, зокрема з тих підстав, що ухвалу місцевого господарського суду, якою визнано грошові вимоги ТОВ "ФК "Профкапітал" до ОСОБА_2 було скасовано, є безпідставним. У даному випадку, незалежно від того, чи отримає ТОВ "ФК "Профкапітал" статус кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2, спір підлягає розгляду у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність), оскільки позов заявлено до особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство;

- відсутність реєстрації земельних ділянок не є єдиною підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу, оскільки основною підставою є розпорядження іпотечним майном без згоди іпотекодержателя;

- поза увагою скаржника залишено те, що законодавство розрізняє статус власника майна і право розпоряджатися цим майном;

- суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків у питанні щодо застосування строків позовної давності;

- стверджуючи про обрання позивачем невірного способу захисту права, скаржник не наводить чіткого обґрунтування цьому та не зазначає, який спосіб повинен вважатися у даному випадку ефективним.

6.2. Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі №903/64/22(903/266/22) залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 9 924 грн.

7.2. 23.02.2023 поштовою кореспонденцією скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої доданий доказ про сплату судового збору.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 08.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.04.2023 о 15:00.

7.4. В судовому засіданні 11.04.2023 представник ОСОБА_1 підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "ФК "Профкапітал" заперечував проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив Суд залишити скаргу без задоволення.

7.5. Крім того, представник ТОВ "ФК "Профкапітал" зазначив про те, що незастосування строків позовної давності судами попередніх інстанцій ґрунтується на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими один з відповідачів може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які заявлено до нього, а не до інших відповідачів. У разі, якщо Суд дійде висновку про необхідність відступлення від вказаної правової позиції, представник ТОВ "ФК "Профкапітал" просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Відповідне клопотання викладено у відзиві на касаційну скаргу.

7.6. З приводу заявленого позивачем клопотання Суд зазначив, що це клопотання безпосередньо пов`язане з розглядом справи по суті, а тому колегія суддів повернеться до його вирішення після заслуховування пояснень учасників справи.

7.7. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засіданні 11.04.2023 не забезпечили, заяв або клопотань з цього приводу до Суду не направляли. В судовому засіданні 11.04.2023 оголошено перерву до 25.04.2023 - 15:15.

7.8. В судовому засіданні 25.04.2023 представники ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Профкапітал" підтримали пояснення по суті спору та касаційної скарги, надані у попередньому судовому засіданні.

7.9. Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання 25.04.2023 не забезпечили.

7.10. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 25.04.2023.

7.11. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

7.12. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників відповідачів, які не забезпечили явку представників.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. У даній справі ТОВ "ФК "Профкапітал" заявлено позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 та договору іпотеки від 20.08.2009 з тих підстав, що названі правочини укладені з порушенням вимог законодавства.

8.2. Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково, визнавши недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 як такі, що суперечать закону, оскільки вони укладені щодо переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя та без державної реєстрації об`єкта купівлі-продажу. В частині вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 20.08.2009 в позові відмовлено.

8.3. Аргументи касаційної скарги зводяться до невірного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи в частині задоволених позовних вимог (розділ 5 цієї постанови).

8.4. Врахувавши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

8.5. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

8.6. Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

8.7. Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.

8.8. Відповідно до частини першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

8.9. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:

- 19.11.2008 між ТОВ "КБ "Західінкомбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами якого для додаткового забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 - позичальника за кредитним договором № 1201/07-261 від 12.01.2007 та додатковими договорами до нього іпотекодавець передає в іпотеку ТОВ "КБ "Західінкомбанк" нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, надану для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів;

- в подальшому в результаті поділу вищезгаданої земельної ділянки площею 1,0673 га були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6852 площею 0,5000 га та 0722884800:03:001:6985 площею 0,5673 га, які згодом були відчужені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договорами купівлі-продажу від 18.09.2009;

- ПАТ "Західінкомбанк" відступив ТОВ "ФК "Профкапітал" права вимоги за укладеним з ОСОБА_7 кредитним договором та забезпечуючими договорами згідно з договором від 15.02.2019 № 2018-12- 29-000001-9 про відступлення прав вимоги;

- 10.04.2019 між ПАТ "Західінкомбанк" та ТОВ "ФК "Профкапітал" укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" (новий іпотекодержатель) відступаються права вимоги за іпотечним договором від 19.11.2008, укладеним між ТОВ "КБ "Західінкомбанк" та ОСОБА_2 ;

- заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.01.2021 у справі №161/15914/13-ц, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.04.2021 та постанови Волинського апеляційного суду від 12.10.2021, ухвалено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором № 1201/07-261 від 12.01.2007 та додаткових договорів до нього звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.11.2008, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні згідно з оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

8.10. За змістом статті 9 Закону України "Про іпотеку" як в редакції, що була чинною на дату укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009, так і в чинній редакції, іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

8.11. Аналогічні положення містить договір іпотеки від 19.11.2008, за змістом пунктів 4.2, 4.4 якого ОСОБА_2 (іпотекодавець) не має права відчужувати предмет іпотеки будь-яким чином без письмової згоди іпотекодержателя.

8.12. Відповідно до частини першої статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

8.13. ТОВ "ФК "Профкапітал" згідно з укладеними з ПАТ "Західінкомбанк" договорами відступлення права вимоги є іпотекодержателем переданої ОСОБА_2 за договором від 19.11.2008 в іпотеку земельної ділянки площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, про що внесено відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Право ТОВ "ФК "Профкапітал" на вказане іпотечне майно підтверджено рішенням суду у справі №161/15914/13-ц.

8.14. Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів надання іпотекодержателем згоди на відчуження предмету іпотеки та припинення договору іпотеки від 19.11.2008.

8.15. Згідно з частиною третьою статті 110 Земельного кодексу України поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

8.16. Наведеним підтверджується правильність висновку судів попередніх інстанцій про те, що іпотека на первісну земельну ділянку площею 1,0673 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:4789 поширюється також і на дві новоутворені земельні ділянки площею 0,5673 га та 0,5000 га з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6985 та 0722884800:03:001:6852. Відповідно ОСОБА_2, як власник, міг розпоряджатися цими земельними ділянками з урахуванням обмежень, які передбачені законодавством про іпотеку та укладеним іпотечним договором від 19.11.2008. Однак для відчуження земельних ділянок ОСОБА_2 мав отримати згоду іпотекодержателя, чого на дату укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу зроблено не було.

8.17. Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

8.18. Крім того, новостворені ділянки не були зареєстровані в Державному реєстрі прав, що не відповідає положенням частини шостої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції на час укладення оспорюваних договорів, згідно з якою будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

8.19. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про невідповідність оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 вимогам закону на момент їх укладення, що є підставою недійсності цих договорів.

8.20. У касаційній скарзі скаржник зазначав про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не розглянули його заяву про застосування позовної давності та відповідно не врахували, що ТОВ "ФК "Профкапітал" пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009, що є підставою для відмови у позові.

8.21. З цього приводу Суд зазначає, що згідно зі статтею 256, 257 ЦК (435-15) позовна давність - це строк, у межах якого пред`являється позов особою, право якої порушене. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

8.22. За змістом частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

8.23. У разі, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропуску - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму.

8.24. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 надав місцевому господарському суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог ТОВ "ФК "Профкапітал".

8.25. Суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до позовної вимоги ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання недійсним договору іпотеки від 20.08.2009 (із доповненням від 25.09.2009), укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з огляду на відмову у задоволенні вищевказаної вимоги.

8.26. Відносно позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 місцевий господарський суд вказав, що позовна давність за заявою ОСОБА_1 не може бути застосована, оскільки відповідну заяву зроблено особою, яка не є стороною оспорюваних правочинів та щодо вимог, які не спрямовані до ОСОБА_1 . Решта відповідачів у справі, які є сторонами вищезгаданих договорів купівлі-продажу не заявляли про застосування позовної давності.

8.27. Суд апеляційної інстанції погодився з місцевим господарським судом, врахувавши правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, згідно з яким для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному процесі": сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

8.28. Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій в тому, що у позові, який розглядається у цій справі, об`єднано вимоги про визнання недійсними трьох договорів, укладених між різними сторонами. Відтак, з урахуванням вищезгаданого висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, сторонами у спорі за вимогами ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 та відповідно особами, наділеними правом заявити про застосування позовної давності до вказаних позовних вимог у розумінні статті 267 ЦК України, є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

8.29. Висновок щодо застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20), згідно з яким для цілей застосування цих приписів поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному процесі": сторонами в цивільному процесі є такі його учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України), тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27; номер постанови у реєстрі - 91460925), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2)). З огляду на це, у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один із них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 139), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66)). Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою саме до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого виснувати про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

8.30. Відтак, оскільки за вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 ОСОБА_1 не є стороною спору, суди попередніх інстанцій не мали підстав за його заявою вирішувати питання про сплив позовної давності щодо зазначених двох позовних вимог.

8.31. Твердження скаржника про те, що хоча ОСОБА_1 не є стороною оспорюваних правочинів купівлі-продажу, проте ухвалене за вказаними позовними вимогами рішення впливає на його права та інтереси, а тому він набуває статусу сторони у вказаному спорі є таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні норм законодавства. Особа, на чиї права або обов`язки (інтереси) може вплинути судове рішення, але безпосередньо до якої не заявлено позовну вимогу, може бути учасником справи, але у процесуальному статусі не сторони (позивача, відповідача), а третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (стаття 50 ГПК України). Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України заяву про застосування позовної давності вправі заявити лише сторона у спорі, якою у розумінні статті 45 ГПК України не є третя особа.

8.32. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє протилежні доводи скаржника, викладені у пунктах 5.1, 5.2 цієї постанови, як такі, що не знайшли свого підтвердження.

8.33. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Профкапітал" викладено клопотання про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, за змістом якого заявник зазначає про вже сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування позовної давності та зокрема визначення кола осіб, які можуть заявити суду про застосування позовної давності, з якою ТОВ "ФК "Профкапітал" погоджується. Водночас, заявник ставить питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України за умови, якщо Суд дійде висновку про необхідність відступу від вищевказаної правової позиції у питанні застосування позовної давності.

8.34. За результатами перегляду оскаржуваних у цій справі судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права, викладеного у вищезгаданих постановах Великої Палати Верховного Суду (пункти 8.28, 8.29 цієї постанови), і відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Профкапітал".

8.35. Аргумент касаційної скарги про те, що даний судовий спір не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ОСОБА_2 (пункт 5.3 цієї постанови), відхиляється колегію суддів з наступних підстав.

8.36. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (2755-17) .

8.37. Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої, частиною третьою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

8.38. Тобто наведені положення частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства містять пряму норму, яка визначає, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність), господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

8.39. Оскільки у даній справі заявлено позовні вимоги про визнання недійсними договорів, стороною в яких є ОСОБА_2 - особа, відносно якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, посилання скаржника на факт скасування ухвали місцевого господарського суду про визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Профкапітал" до ОСОБА_2 не впливає на визначення підсудності цього спору за участю боржника саме в межах справи про банкрутство.

8.40. Доводи про те, що предмет іпотеки не є власністю боржника ОСОБА_2, а перебуває у власності третіх осіб відхиляються колегією суддів, оскільки згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами на підставі наявної у справі відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №11-3-0.2-523/2-22 від 11.02.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6852 і 0722884800:03:001:6985 сформовані в результаті поділу земельної ділянки 0722884800:03:001:4789. До вказаного листа долучено витяг з Державного реєстру земельного кадастру про земельну ділянку, за змістом якого станом 18.02.2019 (дата формування витягу) власником земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4789 є ОСОБА_2 .

8.41. Крім того, згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

8.42. У даному випадку правочин щодо відчуження майна від 18.09.2009, переданого в іпотеку, визнано недійсним, а відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє протилежні аргументи скаржника.

8.43. Відносно аргументів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду (пункт 5.5 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.

8.44. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.45. Тобто, для касаційного перегляду з наведеної вище підстави, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається, а судом вона (норма права) застосована без урахування такого висновку.

8.46. Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №752/4361/15 (провадження №14-561цс19), відхиляється колегією суддів, оскільки у наведеній справі позов про визнання недійсним договору був поданий самим боржником в особі арбітражного керуючого - ліквідатора і до того ж боржник не був стороною оспорюваного договору. Відтак, висновок щодо застосування норми права, який викладений у вищезгаданій постанові по справі №752/4361/15 стосується правовідносин, які не є подібними.

8.47. У справі № 921/403/17-г/6 розглядався позов ТОВ "Комунсервісбуд" до ЖБК "Файне місто 2", ТОВ "Комунсервіс-Серет" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), прийнятого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області про реєстрацію права власності за ЖБК "Файне місто 2" на незавершене будівництво, розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та зобов`язання ЖБК "Файне місто 2" та ТОВ "Комунсервіс-Серет" усунути перешкоди позивачеві в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки від залишків будівельних матеріалів, які на ній знаходяться. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва на момент його реєстрації у ЖБК "Файне місто 2" не виникло з огляду на скасування правовстановлюючих документів, на підставі яких таке право було зареєстроване, а вчинений державним реєстратором запис порушує права позивача як власника майна, що знаходиться на ділянці, та орендаря цієї земельної ділянки.

8.48. У справі № 909/472/18 розглядалися позови Підприємства споживчої кооперації "САМ":

1) до Богородчанського районного споживчого товариства, Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" та державного реєстратора Іванюлика Ю. В. про визнання недійсними постанови правління Богородчанського РСТ від 21.07.2017 та акту від 25.07.2017 прийому-передачі торгового комплексу в с. Старуня на вул. Лукача, 1-б ПСК "Стар Плай", а також скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво торгового комплексу у Івано-Франківській області, Богородчанському районі с. Старуня по вул. Лукача, 1-б за ПСК "Стар Плай". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що саме позивач є власником добровільно переданого відповідачем до його статутного фонду об`єкта незавершеного будівництва, а тому оскаржувані постанова та акт порушують права та законні інтереси позивача і підлягають визнанню недійсними;

2) до Богородчанського РСТ, державного реєстратора Цалина А.Б., Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво торгового комплексу готовністю 93% у Івано-Франківській області, Богородчанському районі, с. Старуня, по вул. Лукача, 1-б за Богородчанським РСТ. Позивач зазначав, що об`єкт незавершеного будівництва переданий до його статутного капіталу в обмін на корпоративні права та є майном позивача, тому вчинені державним реєстратором дії щодо реєстрації права власності на спірний об`єкт за Богородчанським РСТ порушують речові права позивача, відтак державна реєстрація права власності підлягає скасуванню.

8.49. У справі № 911/1455/19 розглядався позов Київської обласної ради до Ірпінської міської ради, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради та КПП "Теплоенергопостач" про: визнання протиправними та скасування рішень Ірпінської міської ради, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, скасування рішень державного реєстратора та витребування нерухомого майна (адміністративно-виробничі будівлі) із незаконного володіння відповідачів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно належить до комунальної власності та незаконно вибуло з володіння позивача поза його волею, а отже підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідачів на підставі статті 387 ЦК України.

8.50. З наведеного слідує, що правовідносини у справах № 921/403/17-г/6, № 909/472/18 та № 911/1455/19 не є подібними до спірних правовідносин у справі, що переглядається за суб`єктним, змістовим та об`єктним критеріями. Відмінними також є підстави позовів. Тобто, встановлені судами фактичні обставини у зазначених справах та у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин.

8.51. Посилання скаржника в касаційній скарзі на обставини набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,5673 га з кадастровим номером 0722884800:03:001:6985 шляхом звернення стягнення на це майно, як предмет іпотеки, не розглядаються Судом, оскільки вони зводяться до встановлення обставин, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України.

8.52. Також в касаційній скарзі скаржник стверджує про обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав (пункт 5.4 цієї постанови), не зазначивши жодну норму права, яка на його думку була порушена судами попередніх інстанцій. При цьому скаржник послався на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 903/64/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2, яка була скасована постановою Касаційного господарського суду від 31.01.2023. Сама лише констатація скаржником того, що зміна власника предмета іпотеки не впливає на її дійсність, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, які не спростовані скаржником, не можуть бути прийняті як належне обґрунтування заперечень щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав, як іпотекодержателя.

8.53. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.