910/21409/21 Про стягнення штрафних санкцій за порушення виконання робіт за договором підряду на виконання будівельних робіт - 23.03.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/21409/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

представників учасників справи:

позивача - комунального підприємства "Київський метрополітен" - Ковтун Т.О., адвокат (довіреність від 26.12.2022),

відповідача - акціонерного товариства "Київметробуд" - Хомич О.О., адвокат (ордер АА №1281082 від 23.03.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства "Київметробуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2022 (суддя Трофименко Т.Ю.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 (головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)

у справі № 910/21409/21

за позовом комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен", Підприємство, позивач)

до акціонерного товариства "Київметробуд" (далі - АТ "Київметробуд", Товариство, скаржник, відповідач)

про стягнення 1 551 337,23 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

КП "Київський метрополітен" звернулося до суду з позовом до АТ "Київметробуд" про стягнення з останнього 1 551 337,24 грн. штрафних санкцій (сума штрафу за період прострочення у розмірі 359 797,86 грн., сума штрафу у розмірі 10% за період прострочення у сумі 700 905,52 грн. та сума штрафу у розмірі 7%, що складає 490 633,96 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 11.10.2018 № 670-П-18.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/21409/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф (10%) нарахований на підставі пункту 8.2 договору у розмірі 700 905, 51 грн., пеню у розмірі 359 797, 86 грн., штраф (7%) нарахований на підставі пункту 8.3 договору у розмірі 490 633, 86 грн. та судовий збір у розмірі 23 270, 06 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані зокрема тим, що:

- позивач вважає, що повернення підрядником суми попередньої оплати свідчить про небажання виконувати умови договору;

- відповідачем виконано роботи на суму 782 218,94 грн.(2 етап). Доказів виконання решти передбаченого договором обсягу робіт у встановлений строк матеріали справи не містять;

- у зв`язку з тим, що відповідач не виконав у повному обсязі передбачені договором роботи, у зв`язку з чим до відповідача підлягає застосуванню відповідальність у вигляді штрафних санкцій в загальному розмірі 1 551 337,23 грн;

- здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків штрафних санкцій, дійшли висновку про те, що визначений у пункті 8.2 договору штраф у розмірі 0,1% від вартості невиконаних Робіт за кожний день порушення виконання зобов`язання за своєю правовою природою є пенею за порушення строків виконання робіт. Крім того, позивачем допущено помилки при підрахунку штрафу у розмірі 10% згідно з пунктом 8.2 договору, правильна сума якого становить 700 905,51 грн. (за період 01.03.2021 по 27.04.2021), а не 700 905,52 грн. як визначено у позові. Інша частина заявлених до стягнення штрафних санкцій (штраф у розмірі 7%) розрахована вірно, її розрахунок здійснено відповідно до у мов договору та з урахуванням обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх судових інстанцій АТ "Київметробуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд їх (судові рішення) скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позові в повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Так, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) скаржник зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 про неможливість застосування подвійної/потрійної відповідальності за порушення одного зобов`язання; постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (яка відсилає до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, та постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17) щодо обов`язку підрядника по закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертати замовнику; постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 925/577/21 (яка включає висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 914/3132/20, від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20, постанові Верховного Суд від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20) щодо відстрочення виконання боржником зобов`язання на час прострочення кредитора. Скаржник також зазначає про грубе порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, приписів статей 612, 613 Цивільного кодексу України, пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (1764-2001-п) та порушення норм процесуального права, а саме: статей 77, 86, 210, 236, 263 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

КП "Київський метрополітен" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити АТ "Київметробуд" у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх судових інстанцій залишити без змін.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 11.10.2018 КП "Київський метрополітен", як Замовником та АТ "Київметробуд", як Підрядником укладено договір № 670-П-18 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник за завданням Замовника в порядку та на умовах, визначених даним Договором, на свій ризик зобов`язується виконати та здати роботи: "Капітальний ремонт з посиленням основних конструкцій (оправи) перегінних тунелів на 1-й головній колії перегону між станціями "Золоті ворота" та "Лук`янівська" на Сирецько-Печерській лінії Київського метрополітену", код за ДК 021:2015 45262000-1 "Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних" (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується виконані належним чином роботи прийняти та оплатити.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, сума договору (договірна ціна) визначається на підставі затвердженої проектної документації є динамічною договірною ціною і на момент укладання даного Договору складає без ПДВ 30222731,67 грн., крім того, ПДВ (20%) - 6044546,33 грн, всього з ПДВ - 36267278,00 грн, згідно з кошторисом (Додаток 2), який є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Договору Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 15% від суми договору на підставі рахунку-фактури, який надається Підрядником після отримання письмового повідомлення від Замовника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Погашення Підрядником попередньої оплати на придбання та постачання необхідних матеріальних ресурсів для виконання Робіт та/або виконання Робіт з наданням Замовнику відповідних підтверджувальних документів на суму попередньої оплати, перерахованої Замовником, здійснюється протягом 3-х календарних місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів.

Підрядник розпочинає виконання Робіт з моменту отримання письмового повідомлення Замовника та отримання від Замовника зазначених в пункті 5.1 цього Договору документів і здійснення Замовником попередньої оплати відповідно до пункту 4.2. Договору. Повідомлення направляється Постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (пункт 6.1 Договору).

Пунктом 6.2 Договору в редакції додаткової угоди від 30.04.2020 № 4 передбачено, що строк виконання робіт складає 24 місяці з дати початку виконання робіт. Строки виконання підрядником етапів робіт визначені в Календарному графіку виконання підрядних робіт (Додаток 2 до додаткової угоди № 4), що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 6.5 Договору здавання та приймання виконаних будівельних робіт здійснюється Сторонами щомісяця в міру виконання робіт, шляхом підписання Сторонами Довідок КБ-3 та Актів КБ-2в за відповідний місяць.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 30 квітня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 9.1 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 30.04.2020).

На виконання умов Договору сторони підписали Спільний наказ від 04.03.2019№21-П/30, відповідно до якого початком виконання робіт визначено 07.03.2019.

Судами також встановлено, що на виконання умов Договору 11.10.2018 позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 15 % від суми Договору - 5 440 091,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 6382.

По закінченню 3 календарних місяців, відведених на освоєння попередньої оплати згідно з пунктом 4.3 Договору, Замовник листом від 17.01.2019 №27/08-153 звернувся до Підрядника про надання інформації стосовно стану виконання робіт та відповідних документів для підтвердження використання попередньої оплати за призначенням, але Підрядник наступного дня (18.01.2019) повернув попередню оплату в повному обсязі.

В подальшому сторонами додатково підписано спільний наказ від 04.03.2019 № 21-П/30, в якому визначено початок виконання робіт з 07.03.2019 та офіційно надано Підряднику заявку від 04.03.2019 № 27/08-675 розпочати підрядні роботи (вхідний № 152 від 05.03.2019 загальної канцелярії АТ "Київметробуд").

05.04.2019 Замовником повторно перераховано попередню оплату у розмірі 5 440 091 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 2755 (з огляду на що, відповідно до умов договору, кінцевий строк погашення попередньої оплати становив 06.07.2019).

За період квітень - липень 2019 року Підрядником частково виконано роботи на суму 782 218,94 грн, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) з Актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, яка підписана уповноваженими представниками обох сторін 04.07.2019.

Залишок невикористаної попередньої оплати у сумі 4 657 872,76 грн. повернуто 23.07.2019 (платіжне доручення № 1454).

Також матеріалами справи підтверджено, що Замовник неодноразово звертався до Підрядника з проханням надати інформацію щодо стану виконання договірних зобов`язань.

09.04.2021 позивач направив відповідачу лист-повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням відповідачем його умов.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного виконання всього передбаченого Договором обсягу робіт, позивач реалізував своє право ( пункт 7.2.1 Договору) на одностороннє розірвання Договору, направивши АТ "Київметробуд" повідомлення про розірвання Договору з 27.04.2021, яке останній отримав 12.04.2021 відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції підприємства-відповідача.

20.05.2021 позивач направив відповідачу претензію № 12/04-348 щодо стягнення штрафних санкцій, яка залишена останнім без задоволення.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути на його користь 1 551 337,24 грн. штрафних санкцій за порушення 1, 3 та 4 етапів виконання робіт (сума штрафу за період прострочення у розмірі 359 797,86 грн., сума штрафу у розмірі 10% за період прострочення у сумі 700 905,52 грн. та сума штрафу у розмірі 7%, що складає 490 633,96 грн.).

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду є судові рішення попередніх судових інстанцій в частині стягнення з відповідача штрафу (10%) нарахованого на підставі пункту 8.2 Договору у розмірі 700 905,51 грн., пені у розмірі 359 797, 86 грн. та штрафу (7%) нарахованого на підставі пункту 8.3 Договору у розмірі 490 633, 86 грн. В іншій частині (в частині відмови у позові) судові рішення не оскаржуються.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу (10%) нарахованого на підставі пункту 8.2 Договору у розмірі 700 905, 51 грн., пені у розмірі 359 797, 86 грн. та штрафу (7%) нарахованого на підставі пункту 8.3 Договору у розмірі 490 633, 86 грн. суди дійшли висновку про те, що відповідач не виконав у повному обсязі передбачені Договором роботи, у зв`язку з чим до відповідача підлягає застосуванню відповідальність у вигляді штрафних санкцій в загальному розмірі 1 551 337,23 грн.

Так, у доводах касаційної скарги АТ "Київметробуд" зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 про неможливість застосування подвійної/потрійної відповідальності за порушення одного зобов`язання. Скаржник, з посиланням на зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду, наголошує на тому, що притягнення особи до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, обраховане за один і той самий період, у вигляді стягнення двох штрафів у різному розмірі суперечить положенням статті 61 Конституції України як нормам прямої дії. Стверджує, що суди притягнули його до трьох різних розмірів штрафу, відповідно є потрійною відповідальністю, що заборонено статтею 61 Конституції України. Крім того зазначає, що судами не врахований висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 925/577/21 (яка включає висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 914/3132/20, від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20, постанові Верховного Суд від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20) щодо відстрочення виконання боржником зобов`язання на час прострочення кредитора. Також стверджує, що суди не врахували висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (яка відсилає до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 та постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17) щодо обов`язку підрядника по закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертати замовнику. При цьому вважає, що суди неправомірно не застосували до спірних правовідносин припис статей 612, 613 ЦК України та пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (1764-2001-п) .

Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо неврахування судами попередніх судових інстанцій висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, оскільки вважає, що вказана справа не є релевантною з огляду на неподібність обставин у цій справі до справи, яка розглядається. Так, у справі № 913/703/20 судами встановлено, що сторони уклали договір будівельного генпідряду №60, згідно з пунктом 1.2 Договору вид робіт: "Реконструкція самопливного каналізаційного колектору L=2700 м по вулицям Південна, Луганська, Мала Садова, Коцюбинського, Садова, Буткова, Зарічна до КНС №1 м. Старобільськ Луганської області" (Корегування) (код за ДК 021:2015:4523000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь). До вказаних правовідносин суди застосували Порядок державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (1764-2001-п) , (у редакції, чинній на момент укладення спірного Договору), на необхідності застосування якого до спірних правовідносин зауважував скаржник, зокрема, щодо процедури повернення невикористаної суми авансу та який регулює порядок фінансування капітального будівництва. Водночас, капітальне будівництво - це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об`єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об`єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об`єктів. Натомість у справі, що розглядається, судами встановлено укладення договору підряду, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник за завданням Замовника в порядку та на умовах, визначених даним Договором, на свій ризик зобов`язується виконати та здати роботи: "Капітальний ремонт з посиленням основних конструкцій (оправи) перегінних тунелів на 1-й головній колії перегону між станціями "Золоті ворота" та "Лук`янівська" на Сирецько-Печерській лінії Київського метрополітену", код за ДК 021:2015 45262000-1 "Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних" (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується виконані належним чином роботи прийняти та оплатити. Тобто предметом договору у справі, що розглядається, є капітальний ремонт та судами попередніх інстанцій обставин здійснення капітального будівництва не встановлено.

Також не приймаються аргументи скаржника про неврахування судами висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 925/577/21 щодо відстрочення виконання боржником зобов`язання на час прострочення кредитора, оскільки відповідач під час розгляду даної справи наголошував на тому, що перед початком виконання робіт є необхідність в здійсненні Замовником попередньої оплати як зустрічного зобов`язання кредитора, відповідно до пункту 4.2 Договору, чого Замовником здійснено не було, тобто, відповідач вважав, що саме Замовник не виконав свої зобов`язання, які передбачені пунктами 4.2 Водночас, судами у справі, яка розглядається встановлено обставини виконання позивачем пункту 4.2 Договору, між тим в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стосовно доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 про неможливість застосування подвійної/потрійної відповідальності за порушення одного зобов`язання, Верховний Суд зазначає таке.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги, у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду вказала наступне:

"8. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду

8.1. Як зазначено вище, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

8.2. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.3. Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

8.4. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

8.5. Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - "двічі за одне і те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.".

Отже, з наведеного вбачається, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зробила висновки про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань, що передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. Звернула увагу також на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - "двічі за одне і те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Скаржник під час розгляду справи, що переглядається, послідовно зазначав про те, що стягнення з нього трьох різних штрафів за одне і те ж саме порушення суперечить статті 61 Конституції України.

Водночас, апеляційний господарський суд, відхиляючи твердження відповідача щодо застосування до нього потрійної відповідальності вказав, що законодавством передбачено недопустимість притягнення до подвійної відповідальності за одне й те саме порушення, разом з тим, передбачена пунктом 8.2 та пунктом 7.2.1 у контексті пункту 8.3 договору відповідальність має різний характер (стимуляційний (пункт 8.2) та компенсаторний (пункт 7.2.1 у контексті пункту 8.3) про що свідчать передбачені такими положеннями договору підстави застосування вищезазначених санкцій (в процесі його виконання та у зв`язку з розірванням за ініціативою замовника внаслідок невиконання його умов підрядником). Також звернув увагу на те, що Договір № 670-П-18 з доповненнями був укладений сторонами відповідно до вимог статті 627 ЦК України, сторони були ознайомлені з його умовами та відповідач знав про нарахування штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням умов договору.

Разом з тим Верховний Суд в контексті аргументів касаційної скарги, погоджуючись із правомірністю висновків судів попередніх інстанцій щодо визначення правової природи неустойки встановленої Договором у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних Робіт за кожний день порушення зобов`язання, водночас звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги сам зміст правопорушення встановленого Договором у пунктах 8.2., 8.3. як підстави для застосування штрафів різного розміру, зокрема те, що правопорушенням за обома пунктами Договору є:

- неналежне виконання зобов`язань щодо строків виконання Робіт за цим Договором (за окремими етапами виконання Робіт та/або за Договором вцілому) згідно п.8.2 як підстава для застосування штрафу у розмірі 10% від вартості невиконаних Робіт;

- затримка виконання Робіт більш як на один місяць (відповідно до пункту 8.3) як підстава для застосування штрафу згідно 7%.

Таким чином, обидва штрафи встановлені за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо строків виконання Робіт.

Таким чином, висновки у справі, що розглядається, не відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги, а саме щодо неможливості притягнення до відповідальності за одне і теж саме порушення у вигляді стягнення двох видів штрафу, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Отже, доводи скаржника в зазначеній частині знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду даної справи.

З урахуванням наведеного, судові рішення попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача штрафу (10%) нарахованого на підставі пункту 8.2 Договору у розмірі 700 905,51 грн., пені у розмірі 359 797, 86 грн. та штрафу (7%) нарахованого на підставі пункту 8.3 Договору у розмірі 490 633, 86 грн. підлягають скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи у переданій на новий розгляд частині суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу акціонерного товариства "Київметробуд" задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій у справі в частині стягнення з відповідача штрафу (10%) нарахованого на підставі пункту 8.2 Договору у розмірі 700 905,51 грн., пені у розмірі 359 797, 86 грн. та штрафу (7%) нарахованого на підставі пункту 8.3 Договору у розмірі 490 633, 86 грн. скасувати, а справу у скасованій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо судових витрат у ній.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Київметробуд" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/21409/21 скасувати в частині стягнення з відповідача штрафу (10%) нарахованого на підставі пункту 8.2 Договору у розмірі 700 905,51 грн., пені у розмірі 359 797, 86 грн. та штрафу (7%) нарахованого на підставі пункту 8.3 Договору у розмірі 490 633, 86 грн.

3. Справу № 910/21409/21 у скасованій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

4. У решті рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/21409/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова