910/5419/23 Про стягнення неустойки за неналежне виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів - 23.07.2024 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5419/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,

за участю представників сторін:

позивача - Мусієнка О. І. (адвоката),

відповідача - Токовенка О. В. (адвоката), Прилуцької Н. М. (адвоката),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023

(суддя - Мельник В. І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024

(головуючий - Сулім В. В., судді - Коротун О. М., Майданевич А. Г.)

у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Автострада"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"

про стягнення 5 984 354,00 грн.

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Автострада" (далі - ТОВ "ВК "Автострада", позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (далі - ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція", відповідач) про стягнення 5 111 899,76 грн основного боргу, 290 608 грн неустойки, 511 189,98 грн, штрафу, 35 783,30 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 34 872,96 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з перевезення вантажів від 24.06.2022 № 24/06-22 по сплаті вартості наданих послуг.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 24.06.2022 ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" як замовник і Товариство з обмеженою відповідальністю "Автострада трейд груп" (далі - ТОВ "ВК "Автострада трейд груп"), перейменоване згодом на ТОВ "ВК "Автострада", як перевізник уклали договір про надання послуг з перевезення вантажів № 24/06-22, відповідно до умов якого останній зобов`язався за плату та заявками замовника надавати послуги з перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України за маршрутом: територія заводу "Океан" м. Миколаїв, пл. Заводська, 1 (місце завантаження) - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (місце призначення і розвантаження), вартість яких замовник зобов`язався оплатити.

4. Сторони домовилися про те, що перевезення здійснюється за заявками, які надсилає замовник перевізнику факсимільним зв`язком або електронною поштою, або в усній формі телефонним зв`язком (пункти 2.1, 2.2 договору).

5. Відповідно до пункту 4.1 договору за надання послуг за цим договором перевізник виставляє замовнику рахунки-фактури за погодженою сторонами вартістю послуг згідно із заявками на перевезення вантажів.

6. Порядок і строки оплати послуг перевезення сторони обумовили у пунктах 4.3 - 4.6 цього договору, зокрема відповідач зобов`язався оплатити їх протягом трьох робочих днів з дати підписаного сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, який зі свого боку замовник зобов`язався підписати протягом двох робочих днів з дати отримання або надіслати відмову від його підписання.

7. 27.06.2022 відповідач звернувся до позивача із заявкою № 1 на перевезення вантажу, в якій сторони погодили перевезення металоконструкцій загальною вагою 915 тон за маршрутом м. Миколаїв - м. Київ; пункт завантаження: територія заводу "Океан" м. Миколаїв, пл. Заводська, 1; пункт розвантаження: Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця, вартість перевезення: 82 449,99 грн з ПДВ за 1 ходку (послугу).

8. ТОВ "ВК "Автострада" надавало ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" послуги з перевезення, а саме:

- у період з 01.07. по 29.07.2022 загальною вартістю 2 143 699,90 грн з ПДВ, про що позивач 31.07.2022 склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 904 і реєстр перевезень;

- у період з 02.09. по 28.09.2022 загальною вартістю 1 236 749,94 грн з ПДВ, про що позивач 30.09.2022 склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1619 і реєстр перевезень;

- у період з 05.10. по 14.10.2022 загальною вартістю 1 071 849,95 грн з ПДВ, про що позивач 31.10.2022 склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2156 і реєстр перевезень;

- у період з 14 по 23.11.2022 загальною вартістю 659 599,97 грн з ПДВ, про що позивач 30.11.2022 склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2157 і реєстр перевезень.

9. 29.12.2022 позивач надіслав відповідачу ці акти, але останній їх не підписав, заперечуючи обставини перевезення вантажів позивачем.

10. Оскільки відповідач не оплатив послуг позивача, то останній звернувся з цим позовом.

11. ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" зі свого боку заперечувало проти того, що ТОВ "ВК "Автострада" здійснювало обумовлені названим вище договором перевезення і з цієї причини відмовилося від підписання цих актів здачі-приймання і товаро-транспортних накладних, на які посилається позивач.

12. Відповідач також повідомив про існування між ТОВ "ВК "Автострада трейд груп" як підрядником і ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" як субпідрядником правовідносин за договором підряду від 12.11.2021 № 1211/Км-Др, згідно з яким останній зобов`язався виготовити і поставити позивачу металоконструкції у кількості 597 тон на суму 98 505 000 грн, об`єкт: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця", розташований за адресою: м. Київ, вул. Причальна, 1.

13. Відповідач наполягав на тому, що металоконструкції, які були предметом перевезення за договором від 24.06.2022 № 24/06-22, ним виготовлялися на умовах цього договору підряду і поставлялися на обумовлену у договорі адресу. Він поставив на майданчик позивача 88,715 тон, а станом на 24.02.2022 залишок склав 508,285 тон. Також стверджував про фальсифікацію позивачем товаро-транспортних накладних, актів здачі-приймання на перевезення металоконструкцій орієнтовним обсягом 313,679 тон.

14. На підтвердження своїх доводів відповідач також зазначив про те, що 13.07.2022 за його заявою Господарський суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 910/5740/22 про накладення арешту і заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Суднобудівний завод "Океан" (далі - Завод "Океан"), ТОВ "Автострада трейд груп", Товариству з обмеженою відповідальністю "Океан-Стальконструкція" (далі - ТОВ "Океан-Стальконструкція") і будь-яким іншим особам здійснювати переміщення металевих конструкцій, виготовлених ТОВ "Океан-Стальконструкція" на замовлення ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" за договором від 03.08.2020 № 101-БД, що зберігаються у м. Миколаєві на пл. Заводській, 1, перелік яких визначений у цій же ухвалі. Заборонено ТОВ "Автострада трейд груп" і будь-яким іншим особам використовувати за цільовим призначенням металеві конструкції, виготовлені ТОВ "Океан-Стальконструкція" на замовлення ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" за договором від 03.08.2020 № 101-БД та підлягали постачанню ТОВ "Автострада трейд груп", перелік яких визначений у цій же ухвалі.

15. 03.08.2022 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, залишену без змін постановою Верховного Суду від 07.12.2022, про скасування цієї ухвали та відмовив у задоволенні заяви ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" про забезпечення позову.

16. Позивач наполягає на тому, що у період дії названої вище заборони він здійснював перевезення рухомого майна, обумовленого договором від 24.06.2022 № 24/06-22, тобто іншого аніж визначеного цією ухвалою.

17. Крім того, 19.07.2022 ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" повідомляло ТОВ "Суднобудівний завод "Океан" і ТОВ "Океан-Стальконструкція" про відмову від послуг з перевезення вантажів ТОВ "Автострада трейд груп" за договором від 24.06.2022 № 24/06-22 з території заводу "Океан" за адресою: м. Миколаїв, пл. Заводська, 1, у зв`язку з накладенням арешту на майно. Тобто відповідач відмовився від послуг перевезення, про що повідомив позивача, а тому наполягав, що усі подальші дії у межах цього договору є фіктивними та такими, що не відповідають волі відповідача як замовника. Однак ТОВ "Автострада трейд груп" заперечило проти такої односторонньої відмови на тій підставі, що вона не передбачена ані умовами договору від 24.06.2022 № 24/06-22, ані законом.

18. Відповідач звернув увагу на те, що у період арешту позивач продовжував перевозити металеві конструкції з території заводу "Океан" у м. Миколаєві на пл. Заводській, 1. З цих підстав відповідач відмовлявся від оплати вартості цих перевезень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

19. 29.09.2023 Господарський суд міста Києва від 29.09.2023 ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, про задоволення позову повністю.

20. Суди виснували про те, що волевиявлення відповідача на перевезення позивачем вантажу обумовлено договором і заявкою від 27.06.2022 № 1, тоді як не підписання ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" актів здачі-приймання не свідчить про невиконання ТОВ "ВК "Автострада" своїх зобов`язань, адже відмови від підписання цих актів відповідач не висловив. Названий вище договір не припинив свою дію і не розірваний, а тому підлягав виконанню. На цій підставі спростували посилання відповідача на односторонню відмову від послуг з перевезення вантажів, висловлену позивачу 19.07.2022.

21. Спростували також посилання відповідача на те, що об`єм металоконструкцій, перевезених за договором від 24.06.2022 № 24/06-22, був більшим ніж фактично виготовлений за договором підряду від 12.11.2021 № 1211/Км-Др, установивши, що кількість продукції на момент підписання договору складала орієнтовно 597 тон. За актами від 20.12.2021 № 20-12, № 20-12-2, № 20-12-3 відповідач прийняв на зберігання від позивача за цим договором підряду 18,40300 тон, 578,53100 тон та 320,30000 тон металоконструкцій, а всього 917,234 тон. Подані позивачем докази більш вірогідні ніж докази відповідача.

22. Суди спростували твердження відповідача стосовно не доведення позивачем обставин виконання своїх зобов`язань за договором від 24.06.2022 № 24/06-22, установили наявність доказів, що підтверджували об`єми і найменування транспортованих металоконструкцій і виготовлених за договором підряду від 12.11.2021 № 1211/Км-Др. Установили також, що майно, на яке накладався арешт, було іншим, аніж те, що перевозив позивач за договором перевезення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Підставами касаційного оскарження визначило пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

24. На переконання скаржника, суди неправильно застосували положення пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (z0128-98) (далі - Правила), без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 910/17505/17, оскільки відповідач не замовляв у позивача послуги перевезення, що свідчить про відсутність його підпису на накладних. Також наполягає на ухваленні судових рішень без урахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16, стосовно розпорядження майном під час його перебування під арештом, якщо про встановлену судом заборону його відчуження особі було відомо.

25. Скаржник просить Верховний Суд сформулювати висновок щодо застосування приписів статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

26. Посилається також на неправильне застосування судами положень статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та пунктів 1, 11.1, 11.4-11.6, 14.1, 14.4 Правил, оскільки, на його думку, ці норми повинні застосовуватися у спірних правовідносинах так: "замовником може бути як вантажовідправник так і вантажоодержувач перевезення, але у будь-якому випадку замовник за товаро-транспортними накладними і договором має бути однією особою. Якщо за договором на перевезення замовником є вантажовідправник, то і в товаро-транспортних накладних він також має бути визначений як вантажовідправник. У такому випадку товаро-транспортні накладні оформлює та засвідчує підписом усі примірники замовник - вантажовідправник". Адже скаржник заперечує факт надання йому послуг перевезення та виникнення у нього обов`язку оплати їх вартості, посилаючись на відсутність його підписів на товаро-транспортних накладних.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

27. ТОВ "ВК "Автострада" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, аргументуючи перевезенням позивачем іншого рухомого майна, ніж арештованого ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 у справі № 910/5740/22; заперечив з приводу повноважень підписанта повідомлення відповідача від 19.07.2022 про відмову від послуг з перевезення вантажів за договором від 24.06.2022 № 24/06-22 та звернув увагу на те, що ані закон, ані договір перевезення такого права на односторонню відмову не передбачають; звернув увагу на неподібність правовідносин у наведених скаржником справах як обґрунтування пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

28. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача оплачувати позивачу вартість послуг перевезення у зв`язку з тим, що відповідач заперечує факт їх надання.

29. Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки він вважає, що не підписання зі своєї сторони актів здачі-приймання робіт і товаро-транспортних накладних звільняє його від обов`язку оплати вартості цих послуг як таких, факт надання яких позивач не довів.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

30. Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів.

31. Статтею 909 ЦК України та статтею 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

32. Відповідно до частини другої статті 908 ЦК України, яка кореспондується з вимогами частини п`ятої статті 307 ГК України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

33. Згідно з пунктами 1, 11.1, 11.4-11.6, 14.1, 14.4 Правил вантаж - це всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу. Документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна (ТТН). У міжнародних автомобільних перевезеннях таким документом є CMR - міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику. У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (851-15) для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Водій (експедитор перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної). У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником. Форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні ними договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

34. Відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

35. Статтями 525, 526 цього ж Кодексу визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

36. Як зазначено раніше, правовідносини з надання позивачем як перевізником відповідачу як замовнику послуг перевезення вантажів виникли на підставі договору від 24.06.2022 № 24/06-22.

37. Як убачається з умов пунктів 2.2, 3.1.1, 3.1.9 цього договору перевізник зобов`язався перевозити вантажі на підставі заявок замовника та надавати йому акти наданих послуг разом із іншою товаросупровідною документацією (за потреби) до 5 числа наступного за звітним. Заявки на перевезення вантажів, а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за домовленістю сторін, викладеною у пункті 9.3 договору, є невід`ємною частиною цього договору.

38. Замовник зі своєї сторони взяв на себе зобов`язання забезпечити контроль за правильним і належним оформленням товаро-транспортних накладних та/або іншої товаросупровідної документації (пункт 3.2.4 договору), а також оплачувати надані перевізником послуги відповідно до погоджених сторонами заявок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом трьох робочих днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, які він зобов`язався підписати і надіслати один примірник перевізнику або письмову відмову від їх підписання протягом двох робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі наданих послуг (пункти 4.4-4.5 договору).

39. Отже, сторони обумовили, що за наслідком надання перевізником послуг замовнику складається акт здачі-приймання робіт (надання послуг), після підписання якого останній здійснює оплату.

40. У пункті 4.5 договору сторони також обумовили альтернативну поведінку замовника стосовно письмової відмови від підписання такого акта.

41. Як установили суди попередніх інстанцій, замовник зробив заявку на перевезення вантажів, перевізник виконав свої зобов`язання за цим договором, за наслідком виконання надіслав замовнику для підписання акти, але останній залишив їх непідписаними і відмови від їх підписання не висловив.

42. Отже, суди встановили факт надання позивачем відповідачу й отримання відповідачем транспортних послуг у період з липня по листопад 2022 року на суму, заявлену до стягнення, за укладеним між сторонами у справі договором від 24.06.2022 № 24/06-22, тоді як спростували аргументи відповідача про протилежне з посиланням на те, що він не висловив відмови від підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг), що зумовило висновок судів про погодження із обставинами надання позивачем цих послуг.

43. Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача у касаційній скарзі, які узагальнено зводяться до того, що відсутність його підписів на товаро-транспортних накладних звільняє його від обов`язку оплати вартості цих послуг як таких, факт надання яких позивач не довів, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли до уваги підписані перевізником в односторонньому порядку акти здачі-приймання робіт (надання послуг) як належні та допустимі докази отримання відповідачем наданих позивачем транспортних послуг, адже відповідач не висловив своїх заперечень або відмови від підписання цих актів відповідно до умов пункту 4.5 договору. Крім того, скаржник не надав доказів, які би свідчили про неотримання ним транспортних послуг за зазначеними актами.

44. Твердження скаржника про відсутність його підпису на товаро-транспортних накладних, як підстава не доведення позивачем здійснення перевезень вантажів, не беруться до уваги з огляду на те, що ці обставини установлені судами попередніх інстанцій, а відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, установлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. До того ж умовами договору від 24.06.2022 № 24/06-22 сторони домовилися про оформлення здійснених перевізником за заявкою замовника перевезень у спосіб складання актів здачі-приймання. Тому посилання скаржника про не підписання ним товаро-транспортних накладних зводяться до переоцінки доказів у справі, яким вже надавалась оцінка судами попередніх інстанцій, що відповідно до встановлених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією Верховного Суду. При цьому слід звернути увагу скаржника на те, що забезпечення контролю за правильним і належне оформлення товаро-транспортних накладних умовами пункті 3.2.4 договору покладено саме на нього.

45. Ураховуючи, що ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" не спростувало установлених судами обставин ненадання йому позивачем послуг перевезення, обумовлених договором від 24.06.2022 № 24/06-22, не обґрунтовувало помилковість висновків судів щодо відсутності підстав для покладення на нього обов`язку оплати наданих позивачем послуг, оскільки, як установили суди, його поведінка стосовно відсутності заперечень проти підписання названих вище актів здачі-приймання робіт (надання послуг) засвідчила його волю до настання відповідних правових наслідків, то колегія суддів погоджується із правовими позиціями судів, які правильно застосували положення статей 908, 909 ЦК України та статті 307 ГК України, що регулюють договір перевезення.

46. Доводи скаржника про неправильне застосування судами положень Правил і Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (1955-15) стосовно оформлення товарно-транспортних накладних не знайшли підтвердження, оскільки суди взагалі не посилалися на них, забезпечення контролю за правильним і належне оформлення товаро-транспортних накладних умовами пункті 3.2.4 договору покладено саме на нього, а, крім того, оформлення наданих перевізником послуг сторони домовилися у спосіб складання акта приймання-передачі. Тому ці аргументи скаржника також не знайшли підтвердження.

Стосовно підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

47. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій прийнято постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

48. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

49. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

50. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

51. Стверджуючи, що ТОВ "ВК "Укрстальспецконструкція" не замовляло у позивача послуг перевезення, скаржник підтверджує цю обставину відсутністю його підписів на товаро-транспортних накладних і в цьому контексті посилається на неправильне застосування судами положень пункту 11.5 Правил, без урахування викладеного у постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 910/17505/17 висновку про те, що не підписання відповідачем товаро-транспортних накладних свідчить про відсутність його волевиявлення на перевезення товару за договором, а саме: "товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням пункту 11.5 Правил. Тобто з накладних не вбачається волевиявлення відповідача на замовлення у позивача послуг з перевезення та їх вартість, оскільки ці накладні не містять підпису відповідача. Зазначення у накладених державних номерів транспортних засобів, належних позивачу, підтверджує, що перевезення здійснювалися транспортними засобами позивача, проте не підтверджує надання позивачем послуг з перевезення вантажів відповідачу, їх кількість та вартість".

52. У цьому контексті слід погодитися із викладеними позивачем у відзиві на касаційну скаргу запереченнями стосовно неподібності правовідносин у наведеній скаржником справі як обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зі справою, що розглядається, з огляду на таке .

53. Так, у справі № 910/17505/17 Верховний Суд залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, які відмовили у позові про стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг перевезення, позаяк останній не довів факту укладання з відповідачем договору про надання послуг перевезення та здійснення відповідачем заявок на перевезення вантажів. Крім того, позивач не надав доказів надсилання відповідачу актів виконаних робіт та відповідно заперечень останнього з приводу їх підписання.

54. Висновок Верховного Суду у справі № 910/17505/17, на який посилається скаржник у справі, що розглядається, сформульований у контексті спростування доводів позивача, який стверджував про те, що кожна товарно-транспортна накладна є самостійним договором перевезення вантажу відповідно до статті 908 ЦК України і статті 9 Закону України "Про товарно-транспортну діяльність" та підтверджував цим надання позивачем спірних послуг відповідачу.

55. Суд касаційної інстанції звернув увагу скаржника у справі № 910/17505/17 на те, що суди попередніх інстанцій дослідили подані ним оригінали товарно-транспортних накладних і встановили, що у них замовником, вантажовідправником і вантажоодержувачем є ТОВ "Фудком", перевізником - відповідач, тоді як позивач у цих накладних взагалі не вказаний. На накладних містилися підписи представників ТОВ "Фудком" про здачу й одержання вантажу, які скріплені печатками цього товариства, а підписи відповідача і водіїв на них відсутні. Тому ці товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням пункту 11.5 Правил, тобто з них не вбачається волевиявлення відповідача на замовлення у позивача послуг з перевезення та їх вартість, оскільки ці накладні не містять підпису відповідача. Зазначення у накладних державних номерів транспортних засобів, належних позивачу, підтверджує, що перевезення здійснювалися транспортними засобами позивача, проте не підтверджує надання позивачем послуг з перевезення вантажів відповідачу, їх кількість та вартість.

56. На противагу обставинам, встановленим судами у справі № 910/17505/17, у справі, що розглядається, заперечень стосовно укладення сторонами договору від 24.06.2022 № 24/06-22 жодною зі сторін не висловлювалося, заявка замовника від 27.06.2022 № 1 до виконавця на перевезення вантажу не оспорена, позивач підтвердив надсилання відповідачу актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), які останній не підписав, але відмови від підписання не висловив, що у сукупності за наслідком оцінки судів попередніх інстанцій свідчить про надання позивачем послуг перевезення відповідачу, вартість яких він не оплатив.

57. Тому відсутні підстави вважати, що висновки, зроблені Верховним Судом у справі № 910/17505/17, зроблені з урахуванням однакових фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається.

58. Скаржник також наполягає на ухваленні судових рішень без урахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16, стосовно розпорядження майном під час його перебування під арештом, якщо про встановлену судом заборону його відчуження особі було відомо.

59. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду України 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16 є нерелевантним для вирішення цієї справи, оскільки Верховний Суд України у наведеній справі про визнання недійсним правочину із відчуження майна з підстав невідповідності цього правочинів закону через застосовані щодо майна обмеження на його відчуження (за ухвалою суду про забезпечення позову, зокрема накладення арешту, тощо) виснував, що вчинення оспорюваного правочину у період дії застосованих судом обмежень на відчуження майна є підставою для визнання такого правочину недійсним. Верховний Суд України вважав, що відсутність державної реєстрації обмежень, встановлених ухвалою суду, не означає відсутність таких обмежень, як і не означає, що відповідач (продавець майна за договором купівлі-продажу) має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлені судом обмеження цьому відповідачеві було відомо.

60. Тобто у справі № 6-2552цс16 оспорювався правочин відчуження майна, укладений у період дії застосованих судом обмежень на таке відчуження, тоді як у справі, що розглядається, оспорення правочину не є предметом спору, а крім того, суд апеляційної інстанції перевіряв твердження скаржника, про які він також наголошував в апеляційній скарзі, та надав їм в межах своєї компетенції оцінку, з приводу здійснення позивачем перевезень вантажів, які не обтяжувалися арештом та забороною.

61. Слід зазначити, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

62. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

63. Разом з тим, справи, визначені скаржником, і ця справа, враховуючи критерій подібності, не є подібними ні за предметом розгляду, ні за підставою та за нормативно-правовим регулюванням правовідносин, що виникли з різних підстав, ні за предметом доказування, ані за фактичними обставинами та доказами, які досліджувалися судами. Оскаржувані судові рішення не суперечить висновкам, викладеним у постановах, на які посилається скаржник.

64. Тому наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

65. З приводу присудження судами до стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, інфляційних втрат і 3 % річних скаржник заперечень не висловив, тому у цих частинах судові рішення не перевіряються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

67. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

68. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

69. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/5419/23 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко