910/12979/23 Про стягнення коштів внаслідок порушеня зобов'язань за договором транспортування природного газу в частині врегулювання добового негативного небалансу за газовий місяць - 23.07.2024 Прийняття

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що керуючись наказом Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом Міністерства енергетики України від 18.03.2022 № 127), що не мають статусу нормативно-правових актів, ТОВ "ОГСУ", у порушення умов договору від 14.11.2019 № 1907000470 транспортування природного газу, укладеного між відповідачем як оператором та позивачем як замовником самостійно без будь-якого попередження або узгодження сплатило за березень 2022 року 1 802 724,79 грн, сформувавши ціну купівлі позитивного добового небалансу за вказаний місяць, встановлену наказом Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом Міністерства енергетики України від 18.03.2022 № 127) у розмірі 15 190,97 грн за тис. куб. м з податком на додану вартість (далі - ПДВ), замість маржинальної ціни.

На переконання позивача, такі дії відповідача є незаконними, оскільки, сторони в договорі від 14.11.2019 № 1907000470 погодили порядок формування ціни на купівлю/продаж добового небалансу та визначили, що такий порядок встановлюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС). Якщо б відповідач дотримувався встановленого договором від 14.11.2019 № 1907000470 та Кодексом ГТС порядку формування ціни та користувався маржинальною ціною для купівлі добового небалансу за березень місяць 2022 року, він мав би сплатити 6 055 346 80 грн, проте сплатив лише 1 802 724,79 грн.

1.3. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено, що відповідно до положень статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації. Наказом Міністерства енергетики України від 02.11.2015 № 687 було затверджено Національний план дій, який є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Наказом Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 "Про вжиття запобіжних заходів" було визначено тимчасові заходи, які мають бути вжиті учасниками ринку, в тому числі і Оператором ГТС, зокрема, щодо необхідності здійснення Оператором ГТС розрахунку плати за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі "Українська енергетична біржа" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1433 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" (1433-2021-п) на рівні 15 190,97 грн за тис. куб. м з ПДВ (результат торгів 22.02.2022). Таким чином, на думку відповідача, Оператором ГТС було дотримано вимоги розділу ХІV Кодексу ГТС, а оплата вартості позитивного небалансу була здійснена в повному обсязі та, як визначено змістом акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць 2022 року від 31.03.2022 № 03-2022-1907000470.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 14.11.2019 між ТОВ "Нафтогазбуріння" (Замовник) та ТОВ "ОГСУ" (Оператор) укладено договір № 1907000470 транспортування природного газу, за умовами якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (далі - договір від 14.11.2019 № 1907000470).

Згідно з пунктом 2.2 договору від 14.11.2019 № 1907000470 послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений з Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання з відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 договору від 14.11.2019 № 1907000470 Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в газотранспортної системи, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

За умовами пункту 2.8 договору від 14.11.2019 № 1907000470 взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.

У пункті 3.1 договору від 14.11.2019 № 1907000470 визначено обов`язок Оператора розміщувати на своєму вебсайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу (у редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2020 до договору від 14.11.2019 № 1907000470).

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (пункт 9.1 договору від 14.11.2019 № 1907000470).

Згідно з пунктом 9.2 договору від 14.11.2019 № 1907000470, у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

Пунктом 11.4 договору від 14.11.2019 № 1907000470 встановлено, що врегулювання щодобових небалансов оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу Оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020, до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. Якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору від 14.11.2019 № 1907000470).

Додатковою угодою від 31.12.2019 № 1 внесено зміни до пункту 17.1 договору від 14.11.2019 № 1907000470 та визначено, що договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Як зазначає позивач, відповідно до інформації, яка міститься на вебсайті Української енергетичної біржі, з 19.01.2022 маржинальна ціна придбання/продажу та середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів розраховується відповідно до пунктів 9 та 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС з використанням інформації про операції, що відбулися на торговій платформі ТОВ "Українська енергетична біржа". При визначенні розміру фінансового забезпечення використовується маржинальна ціна придбання (з урахуванням величини коригування 10 %). Так, до березня 2022 року відповідач здійснював купівлю та продаж природного газу за маржинальною ціною.

Наказом Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом Міністерства енергетики України від 18.03.2022 № 127) зобов`язано Оператора ГТС розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на товарній біржі ТОВ "Українська енергетична біржа" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1433 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" (1433-2021-п) на рівні 15 190,97 грн за тис. куб. м з ПДВ (результати торгів 22.02.2022).

25.03.2022 Оператором здійснено розрахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року. Замість маржинальної ціни Оператором застосовано ціну на рівні 15 190,97 грн за тис. куб. м з ПДВ.

3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/12979/23 (суддя Сівакова В. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (Сітайло Л. Г. - головуючий, судді: Яковлєв М. Л., Буральов С. І.) у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав вважати, що ТОВ "ОГСУ" неправомірно здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за договором від 14.11.2019 № 1907000470 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15 190,97 грн з ПДВ.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

4.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 910/12979/23, ТОВ "Нафтогазбуріння" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову повністю, ухвалити нове рішення про задоволення повністю позову ТОВ "Нафтогазбуріння" про стягнення з ТОВ "ОГСУ" заборгованості в сумі у 4 252 622,01 грн.

4.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України).

4.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник наголошує, що справа № 910/12979/23 має важливе значення для розвитку судової практики щодо встановлення того: чи мають повноваження державні органи (зокрема, третя особа) змінювати ціну на позитивний небаланс, для суб`єктів господарювання, що здійснюють видобуток природного газу всупереч глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС; чи можуть нормативно-правові акти міністерств змінювати умову про ціну договору без належних на то повноважень, укладений між сторонами договір транспортування природного газу всупереч глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в частині визначення ціни на позитивний небаланс.

За твердженням скаржника, важливим також є питання щодо застосування судами абзацу 2 частини першої та абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок природного газу", які закріплюють вимоги до запобіжних заходів, визначених Національним планом дій у кризовій ситуації.

Друга важлива правова позиція стосується трактування наказів міністерства, як регуляторних актів, їх державна реєстрація, офіційне оприлюднення та тлумачення наказу, як такого, що має за правовою природою оперативно-розпорядчий характер.

Третьою важливою правовою позицією є застосування частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", а саме щодо обґрунтованості розміру плати за небаланси замовників та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування .

Тому, на думку скаржника, в даному випадку потрібна правова позиція Касаційного господарського суду Верховного Суду в цьому питанні.

У контексті наведеного скаржник зазначає, що за даними Єдиного реєстру судових рішень відсутні позиції Верховного Суду з зазначених питань, зокрема: коли замість застосовування спеціального нормативно-правового акта, яким є Кодекс ГТС до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції застосував прийняті не у порядку, у спосіб та не на підставі закону накази третьої особи, чим надав повноваження відповідачу надалі використовувати протизаконні механізми встановлення вартості добового небалансу на підставі таких наказів, прямо порушуючи вимоги Кодексу ГТС щодо порядку встановлення вартості добового небалансу.

4.4. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник наголошує, що судами було порушено принцип обґрунтованості судового рішення та право особи на апеляційний перегляд справи, в частині позбавлення можливості учасника справи надати свої пояснення в приміщенні апеляційного суду.

4.5. Міністерство енергетики України у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову - без змін.

4.6. ТОВ "ОГСУ" у відзиві також просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін. Також відповідач просить стягнути з позивача на користь ТОВ "ОГСУ" судові витрати які понесені чи будуть понесені відповідачем під час касаційного перегляду цієї справи.

4.7. Позивач у відповіді на відзив від 20.06.2024 вх.№ 2911/2024Д4 просить відхилити аргументи третьої особи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, а касаційну скаргу задовольнити повністю.

4.8. Міністерство енергетики України надало на адресу суду клопотання в якому просило суд не долучати до матеріалів справи та повернути відповідь на відзив, подану позивачем, посилаючи на положення статей 295, 301 ГПК України, з огляду на те, що позивачем подано відповідь на відзив, подання якої не передбачено ні положеннями ГПК України (1798-12) , ні ухвалою Верховного Суду від 31.05.2024, а тому така відповідь підлягає поверненню.

4.9. Позивач у відповіді на відзив від 05.07.2024 вх.№ 2911/2024Д7 просить відхилити аргументи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, а касаційну скаргу задовольнити повністю.

4.10. Щодо поданих скаржником відповідей на відзиви, Верховний Суд зазначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 161 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (частини перша та друга статті 118 ГПК України).

Позивач не просив дозволу подати відповіді на відзиви, в яких ним наведено доводи щодо наявності підстав для задоволення касаційної скарги, а суд за межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України для подання доповнень до касаційної скарги (у виді відповідей на відзиви), не визнавав їх подання необхідним, а тому ці відповіді Верховний Суд залишає без розгляду. Дані відповіді на відзиви приєднуються до матеріалів справи, але до уваги Судом не беруться.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У частині четвертій статті 300 ГПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..

5.3. Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України (254к/96-ВР) , Закон України "Про ринок природного газу" (329-19) та закони України "Про трубопровідний транспорт" (192/96-ВР) , "Про природні монополії" (1682-14) , "Про нафту і газ" (2665-14) , "Про енергетичну ефективність" (1818-20) , "Про угоди про розподіл продукції" (1039-14) , "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , "Про газ (метан) вугільних родовищ" (1392-17) , "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (частини перша статті 2 Закону України "Про ринок природного газу".

Відповідно до статей 4 та 33 Закону України "Про ринок природного газу", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (715/2014) , Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було затверджено Кодекс ГТС.

Кодекс ГТС розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу" (329-19) , "Про метрологію та метрологічну діяльність" (1314-18) , "Про трубопровідний транспорт" (192/96-ВР) , "Про нафту і газ" (2665-14) , "Про природні монополії" (1682-14) та інших нормативно-правових актів. Вказаний Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

За приписами пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) доступ суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах, зокрема, відповідальності всіх суб`єктів ринку природного газу за дотримання правил балансування, встановлених цим Кодексом, зокрема в частині сплати та одержання плати за добовий небаланс та плати за нейтральність балансування для забезпечення найбільш ефективної торгівлі природним газом.

Відповідно до пунктів 1- 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для: підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи; досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.

Пунктами 1, 3 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

Послуги балансування мають бути закуплені у ринковий спосіб через прозору та недискримінаційну процедуру публічних закупівель, відповідно до чинного законодавства. Положення договору на послуги балансування не повинні обмежувати оператора газотранспортної системи протягом газової доби здійснювати продаж/купівлю короткострокових стандартизованих продуктів. Строк надання послуги балансування не має перевищувати одного року, якщо інше не погоджене Регулятором.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

За змістом пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи, на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці), щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Згідно з пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу, на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

За приписами пункту 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

У пунктах 9, 10, 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС зазначено, що маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень: найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень: найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

Згідно з пунктом 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Як убачається з матеріалів справи та установлено сулами попередніх інстанцій, за умовами пункту 9.3 договору від 14.11.2019 № 1907000470 у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

У пункті 9.4 договору від 14.11.2019 № 1907000470 встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газовою місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газовою місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.

Відповідно до пункту 9.5 договору від 14.11.2019 № 1907000470, у разі якщо Замовник є учасником балансуючої групи, зареєстрованої Оператором на інформаційній платформі, плата за добовий небаланс Замовника здійснюється стороною, відповідальною за добовий небаланс балансуючої групи, від свого імені та в інтересах Замовника.

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора (пункт 9.6 договору від 14.11.2019 № 1907000470).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до положень договору від 14.11.2019 № 1907000470 та Кодексу ГТС Оператор ГТС протягом березня 2022 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному вебсайті в мережі "Інтернет" https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця.

Проте, 25.03.2022 Оператором здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року та замість маржинальної ціни застосовано ціну на рівні 15 190,97 грн за тис. куб. м. з ПДВ. При цьому, підставою здійснення вказаного вище перерахунку став наказ Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом Міністерства енергетики України від 18.03.2022 № 127).

5.4. Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом є невідповідність здійснення відповідачем перерахунку ціни купівлі позитивного небалансу за договором від 14.11.2019 № 1907000470 за березень 2022 року за ціною на рівні 15 190,97 грн, визначеною наказом Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства енергетики України від 18.03.2022 № 127), яка є меншою від ціни, встановленої у договорі від 14.11.2019 № 1907000470 та врегульованої главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, вимогам Національного плану дій, закріпленому статтею 6 Закону України "Про ринок природного газу".

5.5. У контексті наведеного Верховний Суд насамперед вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час дії запровадженого в країні воєнного стану держава в особі відповідних органів має реагувати на можливі або реальні небезпеки воєнного часу з метою захисту прав і свобод особи, у тому числі шляхом запровадження деяких обмежень, іншими словами "необхідність поступок" правами і свободами, які має особа в мирний час.

Тобто з метою виконання позитивного обов`язку держави щодо захисту прав і свобод особи можуть бути встановлені відповідні обмеження, але в міру досягнення чітко визначеної мети. Такі обмеження мають бути обов`язково обґрунтовані, щоб усі розуміли, які права і свободи обмежуються, наскільки і чому. Це потрібно для того, щоб не виникало сумнівів у дотриманні державою принципу правовладдя і продовженні втілення його в життя.

Тобто саме цей принцип, частиною якого є принцип правової (справедливої) процедури (fair procedures), гарантує розуміння особою, чому ці обмеження стосуються її, які наслідки і як надовго впроваджуються такі обмеження. Наведене розуміння обмежень потрібно для того, щоб держава могла виконати свій позитивний обов`язок, держава, навколо якої ми всі гуртуємося (захист від зовнішніх і внутрішніх загроз).

Утім, держава має діяти відповідно до правової (справедливої) процедури, що і допомагає визначити критерії справедливого ставлення до особи в умовах управління кризового менеджменту шляхом перевірки процедури запровадження обмежень, вимогам чинного законодавства.

5.6. У цьому зв`язку слід звернути увагу на те, що у статті 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

У статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 № 3166-VI (далі - Закон № 3166-VI (3166-17) ) систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.

Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

Частинами першою, третьою статті 3 вказаного Закону передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3166-VI, міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.

З наведеного слідує, що Кабінет Міністрів України реалізує свої повноваження щодо формування та реалізації державної політики у певні сфері як безпосередньо (власними актами), так і через діяльність (у тому числі акти) відповідного міністерства.

Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (507-2020-п) затверджено Положення про Міністерство енергетики України.

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення Міністерство енергетики України (Міненерго) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує:

- формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс);

- формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.

Таким чином органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі є Міністерство енергетики України (далі - Міненерго).

Відповідно до приписів частини другої статті 11 Закону України "Про функціонування паливно енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" встановлено, що у процесі підготовки паливно-енергетичного комплексу до функціонування в особливий період та під час його функціонування у цей період центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у паливно-енергетичному комплексі, взаємодіють з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, штабами оперативних командувань, державними органами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом спільного розроблення планових організаційно-методичних документів і заходів щодо забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період, матеріально-технічного забезпечення, а також прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі кризової ситуації або якщо існує загроза безпеці населення, небезпека руйнування газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG чи загроза цілісності газотранспортної системи, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, ухвалює рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів та повідомляє про це Регулятора. Невідкладно після ухвалення такого рішення вживаються заходи, визначені Національним планом дій як першочергові. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства щодо ухвалення рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів, а також про заходи, що він планує вжити відповідно до Національного плану дій. Запобіжні заходи повинні відповідати таким вимогам: 1) бути передбаченими Національним планом дій; 2) мати визначений строк дії; 3) не створювати необґрунтовані перешкоди для руху природного газу в газотранспортних системах України та газотранспортних системах інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства; 4) не створювати ймовірну істотну загрозу безпеці постачання природного газу іншої держави - сторони Енергетичного Співтовариства; 5) не обмежувати доступ до газотранспортних систем або газосховищ України для замовників, створених відповідно до законодавства іншої держави - сторони Енергетичного Співтовариства, якщо надання такого доступу є технічно можливим та безпечним. У визначених законом випадках центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, вживає заходів, не передбачених Національним планом дій, про що невідкладно повідомляє Регулятора та Секретаріат Енергетичного Співтовариства, у тому числі щодо причин вжиття таких заходів.

Разом з цим, відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" у визначених законом випадках центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, вживає заходів, не передбачених Національним планом дій, про що невідкладно повідомляє Регулятора та Секретаріат Енергетичного Співтовариства, у тому числі щодо причин вжиття таких заходів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) , на території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого продовжено відповідно до Указу Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, згідно з Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) та надзвичайного стану в окремих регіонах України, згідно з Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України", саме відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу", а також на виконання рішення Кризового комітету, утвореного наказом Міністерства енергетики України від 26.02.2022 № 87 "Про введення Кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації", Міністерством енергетики України прийнято наказ від 07.03.2022 № 110 "Про вжиття тимчасових запобіжних заходів".

Відповідно до пункту 1 вказаного наказу від 07.03.2022 № 110 суб`єктам ринку природного газу у період з 1 березня до 30 квітня 2022 року, постановлено забезпечити виконання актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що прийняті на виконання Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) , у частині, що не суперечить заходам, визначеним цим наказом.

Згідно з пунктом 5 вказаного наказу від 07.03.2022 № 110 Оператору газотранспортної системи у випадку припинення функціонування інформаційної платформи та за умови відсутності технічної можливості приймати, обробляти дані про надходження/відбір ресурсу в/з газотранспортної системи та здійснення інших заходів, наведених вище: терміново повідомити про таке замовників послуг транспортування, оператора газосховищ, Міністерство енергетики України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на офіційному веб-сайті та засобами дистанційного зв`язку; весь обсяг газу, що надходить до газотранспортної системи, обліковувати на оператора газотранспортної системи як позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, та врегульовувати за ціною останньої реалізації такого ресурсу приватними українськими видобувними компаніями на товарній біржі "Українська енергетична біржа", згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1433 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно-на організованих товарних ринках" (1433-2021-п) на рівні 15 190,97 грн за тис. куб. м з ПДВ (результати торгів 22.02.2022); весь обсяг газу, що відбирається з газотранспортної системи, обліковувати як негативний небаланс операторів газорозподільних системи, окрім відборів прямих споживачів, відбір газу яких обліковується з ресурсу оператора газотранспортної системи, та врегульовувати за ціною результатів біржових торгів за продуктом місяць наперед (березень 2022 року) на товарній біржі "Українська енергетична біржа", станом на 22.02.2022, а саме 32 000,00 грн з ПДВ, за виключенням обсягу газу, відібраного споживачами.

Рішенням Кризового комітету при Міністерстві енергетики України, яке оформлено протоколом від 17.03.2022, визначено необхідність коригування тимчасових запобіжних заходів на ринку природного газу, зокрема, доповнити пункт 2.1 наказу Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110 пунктом наступного змісту: "розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі "Українська енергетична біржа", згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1433 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" (1433-2021-п) на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.м з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022).".

Відтак, наказом Міністерства енергетики України (далі - Міненерго) від 18.03.2022 № 127 "Про внесення змін до наказу Міненерго від 07.03.2022 № 110" внесено зміни до наказу від 07.03.2022 № 110 "Про вжиття запобіжних заходів", згідно з яким визначено Оператору газотранспортної системи: розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі "Українська енергетична біржа" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1433 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" (1433-2021-п) на рівні 15 190,97 грн за тис. куб. м з ПДВ (результат торгів 22.02.2022).

Підсумовуючи наведені вище норми чинного законодавства та відповідаючи на основні питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги колегія судів вважає, що обсяг повноважень Міненерго в особливий період істотно розширюється порівняно з мирним часом. Загальні передумови для повноважності Мінерного вживати заходи і видавати акти, спрямовані на забезпечення стабільності ринку природного газу, у законодавстві наявні. При цьому, в умовах воєнного стану та/або в умовах кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації допускається обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб для досягнення певних цілей, зокрема шляхом вжиття запобіжних заходів на ринку природного газу. Відтак, у цьому конкретному випадку, Міненерго, враховуючи перебування ринку природного газу у спірний період у кризисній ситуації надзвичайного стану у зв`язку із введенням воєнного стану на всій території України, застосовано певні та тимчасові (із визначенням чітких часових меж) запобіжні заходи для учасників ринку, в тому числі, визначено обов`язок відповідача здійснювати оплату вартості небалансів за укладеними договорами на транспортування природного газу за певною ціною у межах реалізації повноважень наданих, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) , в тому числі, встановлену абзацом 8 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" можливість вжиття дій задля усунення або зменшення загального негативного впливу відповідної кризової ситуації не передбачених Національним планом дій.

У зв`язку з цим, відсутні підстави для формування висновку щодо застосування до спірних правовідносин Національного плану дій, закріпленого статтею 6 Закону України "Про ринок природного газу".

З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав вважати, що ТОВ "ОГСУ" безпідставно здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за договором від 14.11.2019 №1907000470 за весь березень 2022 року.

5.7. Доводи скаржника стосовно того, що наказ Міненерго від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом Міненерго від 18.03.2022 № 127) не є нормативно-правовим актом, а отже, не є правовою підставою для здійснення перерахунку ціни купівлі позитивного небалансу за договором від 14.11.2019 № 1907000470 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15 190,97 грн, колегія суддів відхиляються з огляду на таке.

Зі змісту статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Згідно з частинами 2, 3 статті 15 вказаного Закону накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (731-92-п) .

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

За змістом пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, наразі наказ Міненерго від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом від 18.03.2022 № 127) є актом, який у розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади для державної реєстрації не подається.

Так, фактично зміст наказу Міненерго від 07.03.2022 № 110 (з урахуванням змін, які внесено наказом Міненерго від 18.03.2022 № 127) дійсно спрямований на організацію виконання рішення міністерства, що не має нових правових норм, а визначає тимчасові заходи на ринку природного газу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тобто, такий наказ за своєю правовою природою носить оперативно-розпорядчий характер.

5.8. Доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права шляхом порушення принципу обґрунтованості судового рішення колегією суддів відхиляються з огляду на те, що такі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, переоцінки доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.