910/17955/21 Про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних, неустойки та інфляційних збитків за неналежне виконання умов договору поставки авіаційного палива в ччастині несплати вартості поставленої продукції - 21.03.2023 Прийняття

1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 12 293 509,42 грн, з яких: 9 934 308,40 грн - заборгованість за поставлене паливо, 1 562 278,97 грн - інфляційні втрати та 796 922,05 грн - 3% річних.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач порушив умови договору поставки №01-11/18-1 від 01.11.2018 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість за поставлене паливо у сумі 9 934 308, 40 грн, інфляційні втрати у сумі 1 562 278,97 грн, 3% річних у сумі 796 922, 05 грн, судовий збір у сумі 184 402,64 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 280 870, 19 грн.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що доказів належної сплати вартості поставленого палива Відповідач не надав, доводів Позивача не спростував. Суд дійшов висновку про те, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості в сумі 9 934 308,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Що стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача матеріальних втрат, а саме - інфляційної складової боргу в розмірі 1 562 278,97 грн та 3 % річних у сумі 796 922,05 грн, нарахованих за прострочення зобов`язання, то суди визнали їх обґрунтованими, а зазначений Позивачем в розрахунку розмір - арифметично правильним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, в якій просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.

6. Підставами касаційного оскарження Скаржник відповідно до частини другої статті 287 ГПК України визначив:

- пункт 3: суди попередніх інстанцій не застосували Інструкцію з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України, яка затверджена наказом Державіаслужби України від 14.06.2006 №416 (пункти 2.3, 3.3.6.1 та додаток 1) в частині порядку оформлення господарських операцій з поставки авіаційного палива та заповнення первинних документів (видаткових паливних ордерів) за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

- пункт 4: суди першої та апеляційної інстанції необґрунтовано залишили без розгляду клопотання Відповідача про витребування та огляд оригіналів доказів (пункт три частина три статті 310 ГПК України); суд апеляційної інстанції не розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЗК"Авіафінсервіс" про вступ у справу у якості третьої особи на стороні відповідача (пункт вісім частини першої статті 310 ГПК України).

7. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 01 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" (далі - Покупець) було укладено договір про поставку авіаційного палива для заправки повітряних суден № 01-11/18-1 (далі - Договір).

9. Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується у період з дати укладання договору по 31.12.2018 включно поставляти паливо для реактивних двигунів марки ТС-1, РТ або Jet A-1 для заправки повітряних суден покупця, а покупець зобов`язується приймати паливо, поставлене відповідно до цього Договору і сплачувати постачальнику вартість палива за ціною, встановленою цим Договором.

10. Згідно з п. 1.2 Договору умови можливих додаткових поставок палива за цим Договором визначаються сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього Договору.

11. Як передбачено п. 2.1 Договору з метою визначення зобов`язань сторін щодо поставки палива та встановлення моменту переходу ризиків від однієї сторони до іншої сторони використовують положення Інкотермс в редакції 2010 року.

12. У відповідності до п. 2.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 23.11.2018, поставка палива здійснюється на умовах EXW або DAF - Аеропорт заправки. Аеропорт заправки (код ІАТА): ДП МА "Львів" ім. Д. Галицького, КП МА "Київ ім. І. Сікорського", ДП МА "Бориспіль". Умови поставки: заправка палива безпосередньо у паливний бак ПС.

13. За п. 2.10 Договору право власності на паливо переходить до покупця з моменту оплати партії палива або перетинання паливом бортового заправного штуцера ПС.

14. Розрахункова кількість палива, що повинне бути поставлене покупцю в аеропорті заправки в період, визначений у п. 1.1 цього Договору, визначається узгодженими письмовими щомісячними заявками (додатками) покупця, які подаються на наступний місяць до 15 числа поточного місяця (п. 3.1.1 Договору).

15. Відповідно до п. 3.3.1 Договору поставки оплата за паливо здійснюється шляхом безготівкового розрахунку на підставі виставленого рахунку постачальника.

16. Згідно з п. 3.3.2 Договору покупець зобов`язаний сплатити вартість палива, що буде поставлене покупцю шляхом попередньої оплати на поточний рахунок постачальника достатньої суми коштів, але не менше суми у розмірі однієї поставки палива, не пізніше трьох банківських (робочих) днів до дня поставки.

17. Як передбачено п. 3.3.4 Договору постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту поставки палива надає покупцю видаткову накладну, а також акт про надання робіт (послуг) по заправці (послуги заправної машини), якщо такі не були включені у вартість палива та/або акт прийому-передачі в 2 (двох) примірниках. У разі відсутності заперечень з боку покупця щодо сум та/або даних зазначених у видатковій накладній та/або акті прийому-передачі, покупець зобов`язаний підписати та скріпити печаткою видаткову накладну та/або акт прийму-передачі в 2 (двох) примірниках протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання і повернути один примірник постачальнику. У разі незгоди покупця з сумами та/або даними, зазначеними у видатковій накладній та/або акті прийому передачі, він повинен направити свої міркування у письмовій формі протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання.

18. Договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до моменту припинення грошових зобов`язань (п. 8.1 Договору).

19. На виконання умов укладеного договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" у період з 02.11.2018 р. по 31.12.2018 р. здійснило поставку палива для реактивних двигунів марки ТС-1, РТ або Jet A-1 для заправки повітряних суден Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" на загальну суму 46634047,40 грн, що підтверджено видатковими накладними за вказаний період (у кількості 226 штук), підписаними сторонами без зауважень, копіями рахунків-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" на оплату за період з 18.12.2018 р. по 22.02.2019 р., копіями видаткових ордерів за період з 02.11.2018 р. по 31.12.2018 р., копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада по грудень 2018 року, відомостями з реєстру платників ПДВ про реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" ПДВ, копіями акцизних накладних та деклараціями акцизного податку за період з листопада по грудень 2018 року та витягами з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 02.11.2018 р. по 31.12.2018 р.

20. Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 36699739,00 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень за період з 29.11.2018 р. по 07.03.2019 р. та банківською випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендгруп".

21. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що у Відповідача виникла заборгованість за поставлене, але не оплачене паливо, у сумі 9 934 308,40 грн., що також підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2019, підписаного з боку ТОВ "Авіакомпанія Скайап".

22. 01 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар.

23. У відповідь, 16.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" направило на адресу Позивача лист № 5910, в якому відмовило Позивачу у задоволенні такої вимоги, посилаючись на відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту здійснення поставки товару.

24. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання Договору ТОВ "Лендгруп" уклало із ПП "Авіафінсервіс" договір № 29/10/18-1 від 29.10.2018 про надання послуг заправки повітряних суден, відповідно до якого виконавець (ПП "Авіафінсервіс") зобов`язався надавати послуги заправки авіаційним паливом/паливом для реактивних двигунів повітряних суден авіаційних перевізників, що виконують рейси через Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького, Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та, які є клієнтами замовника (ТОВ "Лендгруп").

25. Сторони у договорі № 29/10/18-1 від 29.10.2018 погодили наступні умови: заправку повітряного судна (тут і далі - ПС) клієнта замовника, що включає отримання палива замовника виконавцем в місці його зберігання, підвіз до ПС, заправку в крило ПС клієнта замовника та повернення залишку палива в місце зберігання ( п. 1.2); заправку ПС клієнтів замовника паливом замовника (п. 2.1); кількість палива, заправленого в ПС клієнтів замовника, фіксується лічильником заправного засобу виконавця і приймається як остаточне (п. 2.2.); дані про кількість фактично використаного палива для заправки ПС визначаються у розхідних (витратних) ордерах (2.3); по закінченню заправки ПС представники сторін підписують розхідний (витратний) ордер (п. 2.10); оплата за договором здійснюється замовником за фактом надання послуг заправки ПС клієнтів замовника на підставі рахунку-фактури та акту виконаних робіт (п. 5.2.); виконавець надає послуги за договором на території Міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни), Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького, Міжнародного аеропорту "Борспіль" та має право для виконання послуг, вказаних у п. 1.1 договору, залучати третіх осіб (п. 6.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 30.10.2018).

26. Крім того, 04.10.2018 ТОВ "Лендгруп" та ПП "Авіафінсервіс" уклали договір №04/10/18 на постачання, зберігання, контролю якості та відпуску реактивного палива, за умовами якого (п. 1.1) постачальник (ПП "Авіафінсервіс") зобов`язався передавати у власність покупцю (ТОВ "Лендгруп") нафтопродукти (паливо для реактивних двигунів), забезпечувати його зберігання та відпуск клієнтам покупця, а покупець зобов`язався примати такий товар у власність, оплатити його вартість та вартість зберігання товару на умовах визначених цим договором.

27. Для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними із ТОВ "Лендгруп" вищевказаними угодами, ПП "Авіафінсервіс" залучило наступних виконавців: ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького (договір по прийому, зберіганню, контролю якості та відпуску авіа палива № ОД/2014/03/03/1 від 03.03.2014 щодо надання на території аеропорту послуг із зберігання і відпуску (наливу, заправки в повітряне судно) палива клієнтам ПП "Авіафінсервіс"); ТОВ "Мастер-авіа" (договір №МА101/17 про надання послуг заправки повітряних суден від 21.03.2017 щодо надання на території МА "Київ" (Жуляни) послуг з заправки авіаційним паливом повітряних суден клієнтів ПП "Авіафінсервіс"); ТОВ "АПЗК "Авіафінсервіс" (договір №А-20/06/18-1 про надання послуг від 20.06.2018 щодо надання на території МА "Київ" (Жуляни) та МА "Львів" ім. Д. Галицького послуг з заправки авіаційним паливом у бак повітряних суден клієнтів ПП "Авіафінсервіс"); ТОВ "Укравіасервіс" (договір поставки палива № УАС/18/06/12-1 від 12.06.2018 (щодо поставки палива в паливний бак повітряних суден клієнтів ТОВ "АПЗК "Авіафінсервіс").

28. Зазначені виконавці послуг (що мали необхідні сертифікати відповідності) на період дії Договору поставки № 01-11/18-1 від 01.11.2018, укладеного між ТОВ "Лендгруп" та ТОВ "Авіакомпанія Скайап", надавали послуги із заправки авіаційного палива безпосередньо у паливний бак повітряних суден Відповідача, що підтверджується актами виконаних робіт № 1 від 30.11.2018, № 3 від 31.12.2018, № 2 від 30.11.2018, №4 від 31.12.2018.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

29. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. …

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. …

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …

Стаття 610. Порушення зобов`язання

1. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов`язання

1. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання

1. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання

1. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 692. Оплата товару

1. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 712. Договір поставки

1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

30. Господарський кодекс України (436-15)

Стаття 173. Господарське зобов`язання

1. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. …

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов`язань

1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності

1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

31. Інструкція з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України, яка затверджена наказом Державіаслужби України від 14.06.2006 №416 (надалі - Інструкція №416).

2.3. Технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісними авіа ПММ та ТР, розробляється керівниками структур авіапаливозабезпечення ЦА відповідно до цієї Інструкції з урахуванням місцевих умов і затверджується керівниками підприємств і паливозаправних компаній. У технологічній карті обов`язково вказуються посадові особи, відповідальні за виконання кожної операції з підготовки заправних засобів, авіа ПММ та ТР до заправлення ПС. Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісним авіаційним паливом, наведена в додатку 1.

3.3.6. Проміжний контроль

3.3.6.1. Проміжний контроль якості авіаційних палив і олив проводиться відповідальною особою на стоянці спеціального автомобільного транспорту в засобах заправлення ПС (ПЗ, ОЗ) до початку заправлення ПС згідно з додатком 1

додаток 1. ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення повітряних суден якісними авіаційними паливами.

32. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 50. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

2. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

3. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

4. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Стаття 80. Подання доказів

1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви…

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Стаття 81. Витребування доказів

1. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 91. Письмові докази

2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Стаття 202. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 207. Розгляд заяв та клопотань

1. Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

2. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Стаття 269. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Стаття 300 Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Щодо доводів Скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Інструкції №416 та необхідності його надання в цій справі

33. Як зазначалось Судом вище, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив, зокрема, пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), оскільки судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин Інструкцію №416. Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування пунктів 2.3, 3.3.6.1 та додатку 1 Інструкції №416 щодо порядку оформлення господарських операцій з постачання та заправки авіаційним паливом в частині заповнення паливних ордерів.

34. Вищевказані доводи Скаржника відхиляються судом касаційної інстанції, з огляду на таке.

35. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

36. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

37. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання неправильного застосування судом норм матеріального права та необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 07.10.2020 у справі № 910/1168/19, від 08.04.2021 у справі № 910/18668/19.

38. Відповідно до пункту 2.3. Інструкції №416 технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісними авіа ПММ та ТР, розробляється керівниками структур авіапаливозабезпечення ЦА відповідно до цієї Інструкції з урахуванням місцевих умов і затверджується керівниками підприємств і паливозаправних компаній. У технологічній карті обов`язково вказуються посадові особи, відповідальні за виконання кожної операції з підготовки заправних засобів, авіа ПММ та ТР до заправлення ПС. Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісним авіаційним паливом, наведена в додатку 1.

39. Згідно підпунктів 3.3.6.1. Інструкції №416 проміжний контроль якості авіаційних палив і олив проводиться відповідальною особою на стоянці спеціального автомобільного транспорту в засобах заправлення ПС (ПЗ, ОЗ) до початку заправлення ПС згідно з додатком 1.

40. Так, відповідні пункти Інструкції №416 стосуються організації і правил контролю якості авіаційних палив, тоді як цей спір виник не з підстав неналежної якості авіаційного палива, а з підстав неналежного виконання Скаржником договірних зобов`язань в частині оплати за поставлене йому авіаційне паливо.

41. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що на виконання своїх зобов`язань, Позивач у період з 02.11.2018 по 31.12.2018 поставив Відповідачу товар на загальну суму 46 634 047,40 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних за вказаний період (у кількості 226 штук), підписаними сторонами без зауважень, копіями рахунків-фактури ТОВ Лендгруп на оплату за період з 18.12.2018 по 22.02.2019, копіями видаткових ордерів за період з 02.11.2018 по 31.12.2018, копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2018, відомостями з реєстру платників ПДВ про реєстрацію ТОВ Лендгруп ПДВ, копіями акцизних накладних та деклараціями акцизного податку за період з листопада по грудень 2018, витягами з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 02.11.2018 по 31.12.2018. Проте, Відповідач свої зобов`язання з оплати товару виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково на суму 36 699 739,00 грн. Таким чином, судами встановлено, що у Відповідача виникла заборгованість за поставлене, але не оплачене паливо, у сумі 9 934 308,40 грн, що також підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2019, підписаного також Відповідачем.

42. Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що відповідно до вимог статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

43. Суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях вказали, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні, як первинні бухгалтерські документи, фіксують дату та зміст здійсненої господарської операції щодо поставки палива, що є підставою для здійснення розрахунків Відповідачем за поставлене Позивачем за Договором паливо.

44. Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано зазначені в оскаржуваних судових рішеннях норми матеріального права та правильно не було застосовано зазначені в касаційній скарзі положення пунктів 2.3, 3.3.6.1 та додатку 1 Інструкції №416. Скаржником не доведено необхідності застосування таких правових норм для вирішення цього спору з огляду на підстави виникнення цього спору та встановлені судами фактичні обставини справи.

45. Враховуючи викладене, Суд зазначає про недоведеність Скаржником необхідності надання висновку Верховного Суду в цій справі та неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

46. Отже, вищевказані доводи Скаржника про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судового рішення є недоведеною.

47. Суд зазначає, що посилання Скаржника в касаційній скарзі щодо наявності розбіжностей у частині наявних в матеріалах справи видаткових паливних ордерів та видаткових накладних, зводяться до незгоди Скаржника із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, а його аргументи зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже надана певна оцінка судами попередніх інстанцій.

48. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Щодо доводів Скаржника про порушення норм процесуального права, а саме необґрунтоване відхилення судами клопотань Відповідача про витребування та огляд оригіналів письмових доказів

49. Відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

50. З метою обґрунтування заявлених позовних вимог Позивачем було подано до Господарського суду міста Києва засвідчені копії письмових доказів, які містяться в матеріалах цієї справи.

51. Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

52. Частиною 8 статті 80 ГПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

53. Також, відповідно до статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

54. Як вбачається з матеріалів справи, представник Відповідача будучи присутнім в судовому засіданні в суді першої інстанції не ставив під сумнів копії письмових доказів, які містилися в матеріалах справи, Відповідачем не було подано жодних клопотань чи заяв про витребування та/або огляд оригіналів письмових доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції.

55. Натомість, клопотання про витребування доказів, про огляд оригіналів письмових доказів було подано Відповідачем до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

56. Водночас, клопотання про витребування вищезазначених документів у Позивача на підставі частини 1 статті 81 ГПК України Відповідачем у суді першої інстанції не заявлялось, жодних обґрунтувань щодо неможливості його подання разом із відзивом Відповідачем не наведено.

57. Відповідно до частин 2, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

58 Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

59. Таким чином, клопотання Відповідача про витребування доказів, про огляд оригіналів письмових доказів, яке було подане Відповідачем до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції правомірно залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 207 ГПК України.

Щодо доводів Скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув заяву ТОВ "АПЗК"Авіафінсервіс" про вступ у справу у якості третьої особи

60. Як вбачається з матеріалів справи 03 листопада 2022 року до апеляційного суду Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЗК "Авіафінсервіс" подано клопотання про залучення останнього в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

61. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 у цій справі відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання з огляду на таке.

62. Відповідно до частин 1, 2 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

63. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 216 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

64. Підставою для звернення з відповідним клопотанням Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЗК "Авіафінсервіс" зазначило те, що у випадку встановлення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендгруп" за тими видатковими ордерами, де власником палива фактично являється Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЗК "Авіафінсервіс", це унеможливить останньому довести наявність підстав для зменшення його заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап".

65. Проте, як правильно зазначено апеляційним судом, рішення у даній справі не впливає на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЗК "Авіафінсервіс", оскільки останній не є учасником спірних правовідносин, не є стороною укладеного між сторонами Договору поставки. Натомість між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЗК "Авіафінсервіс" укладено власні договори №29/10/18-1 від 29.10.2018 про надання послуг заправки повітряних суден та №04/10/18 на постачання, зберігання, контролю якості та відпуску палива від 04.10.2018 виконання зобов`язань за якими не є предметом цього судового спору. Отже, рішення суду в цій справі про стягнення заборгованості за підписаними між сторонами видатковими накладними, за якими Позивачем передано, а Відповідачем отримано авіаційне паливо жодним чином не впливає на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЗК "Авіафінсервіс".

66. Загалом доводи Скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

67. Суд відхиляє аргументи Позивача, викладені у касаційній скарзі, оскільки такі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів, тоді як Суд, в силу частини 2 статті 300 ГПК України наголошує, що переоцінка вже оцінених судами доказів виходить за межі повноважень касаційного суду.

68. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій з`ясували істотні обставини із застосуванням передбачених статтею 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому та забезпечили дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог статті 86 ГПК України свідчить про прийняття законного і обґрунтованого судового рішення у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України.

69. З огляду на зазначене, судові рішення першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

71. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.