910/1562/22 Про визнання протиправними та скасування рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії - 21.03.2023 Прийняття

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" (далі - відповідач-2, ТОВ "Логістік-ЮА") отримало у власність комплекс будівель автомобільно-транспортного підприємства та, виділивши із його складу трансформаторну підстанцію, звернулося до Київської міської ради (далі - відповідач-1, Рада) із заявою про передачу йому в оренду на 5 років земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

2. Рада своїм рішенням погодила передачу ТОВ "Логістік-ЮА" в оренду на 5 років земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

3. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор), вважаючи, що Рада незаконно, без дотримання процедури проведення земельних торгів, передала відповідачеві в оренду земельну ділянки в розмірі, що в 98 разів перевищує площу належного йому нерухомого майна (трансформаторна підстанція), для нового будівництва, звернувся з позов до суду за захистом прав територіальної громади на спірну земельну ділянку.

4. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.

5. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Ради і ТОВ "Логістік-ЮА", в якому позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Ради від 23.09.2021 № 2698/2739 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістік-ЮА" в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства на вул. Народного ополчення, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва" (далі - Рішення від 23.09.2021 № 2698/2739);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,5902 га кадастровий номер 8000000000:72:292:0007 на вул. Народного ополчення, 25 (літ "Б") у Солом`янському районі м. Києва, укладений між Радою і ТОВ "Логістік-ЮА", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 28.12.2021 за № 1032 (далі - Договір оренди);

- зобов`язати ТОВ "Логістік-ЮА" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Ради земельну ділянку площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) по вул. Народного ополчення, 25 в Солом`янському районі міста Києва у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

8. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, зокрема, на те, що спірна земельна ділянка площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) виділена ТОВ "Логістік-ЮА" для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства без дотримання положень ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) щодо необхідності передачі земельної ділянки виключно на конкурентних засадах.

Короткий зміст судових рішень

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

10. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що зважаючи на розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 лінійного об`єкта енергетичної інфраструктури, а саме - ТП № 6507 разом з будівлею трансформаторної, літера "Б", що перебуває у власності ТОВ "Логістік-ЮА", а також враховуючи, що попередньому власнику нерухомого майна ця земельна ділянка була надана для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства, виходячи з положень статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), Рішення від 23.09.2021 № 2698/2739 про передачу відповідачу-2 вказаної земельної ділянки не суперечить чинному законодавству. Відповідно вимоги про визнання недійсним Договору оренди та повернення земельної ділянки судами не задоволені з огляду на висновки про законність Рішення від 23.09.2021 № 2698/2739.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

11. Прокурор подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

12. У касаційній скарзі прокурор не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що отримання відповідачем земельної ділянки в розмірі, що в 98 разів перевищує площу належного йому нерухомого майна (трансформаторна підстанція № 6507), для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.

13. Прокурор посилається на неврахування судами тих обставин, що право користування спірною земельною ділянкою на момент відчуження відповідачу-2 нерухомого майна не було оформлено належним чином, а відтак не могло перейти до нового власника на підставі статей 120 ЗК України, 377 ЦК України (435-15) .

14. Окрім того, прокурор зазначає, що трансформаторна підстанція № 6507 входить в комплекс будівель автомобільно-транспортного підприємства під обслуговування якого Радою вже надана в оренду земельна ділянка відповідачу-2.

15. Також прокурор зазначає, що трансформаторна підстанція призначена для обслуговування комплексу будівель автомобільно-транспортного підприємства та становить одне ціле з ним, а тому згідно з приписами статті 186 ЦК України є приналежністю основної речі (будинку), має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності.

16. Прокурор наголошує, що Рішенням від 23.09.2021 № 2698/2739 спірну земельну ділянку відведено відповідачу-2 для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства, а не з метою експлуатації та обслуговування об`єкту енергетики (трансформаторної), а тому вважає помилковими висновки судів щодо правомірності виділення відповідачу спірної земельної ділянки площею 0,5902 га для належної експлуатації об`єкта енергетики.

17. Скаржник посилається на застосування приписів статей 116, 120, 124, 125, 134 ЗК України, статей 186, 377 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 № 910/5201/19, від 04.12.2018 № 910/18560/16, постановах Верховного Суду від 30.03.2021 № 922/1323/20, від 15.09.2021 № 922/3111/20, від 09.02.2018 № 910/4528/15-г, від 09.04.2020 № 910/2942/19, від 20.07.2022 № 910/5201/19, від 04.10.2022 № 910/5210/20, від 20.06.2018 № 369/5240/16-ц, постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2017 № 910/24461/16.

Позиція інших учасників справи

18. ТОВ "Логістік-ЮА" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. У відзиві відповідач-2 посилається на неподібність правовідносин у постановах, наведених скаржником у касаційній скарзі, з правовідносинами, що склалися у цій справі; не погоджується з доводами скаржника: щодо неправильного застосування судами приписів статей 120 ЗК України, 377 ЦК України (435-15) , неможливості відокремлення трансформаторної підстанції № 6507 від комплексу будівель автомобільно-транспортного підприємства та виділення її як окремого об`єкта права власності. Відповідач-2 зазначає, що спірної земельної ділянки відведена в межах категорії земель, до яких вона відноситься, матеріали технічної документації містять обґрунтування відведення земельної ділянки розміром 0,5902 га у зв`язку з набуттям права власності на трансформаторну площею 60 кв.м як об`єкта енергетики з метою його безпечної експлуатації.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. 21.08.2018 за результатами електронних торгів з реалізації предмету іпотеки - нерухомого майна, що належало боржнику (лот 287706), визначене переможцем ТОВ "Такт-Біз", яким відповідно придбано комплекс будівель автомобільно-транспортного підприємства загальною площею 4211,60 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення 25, у складі: літери "А" (Виробничий корпус), літери "Б" Трансформаторна), літери "В" (АЗС), літера "Г" (Очисний комплекс), літера "Д" (КПП з діагностикою), надалі "Комплекс будівель автотранспортного підприємства", про що оформлено протокол проведення електронних торгів від 21.08.2018 № 366081, акт державного виконавця про реалізацію майна від 07.12.2018 № 536681, свідоцтво про право власності від 21.12.2018.

20. 08.02.2019 ТОВ "Такт-Біз", як одноосібний учасник ТОВ "Логістік-ЮА" прийняло рішення сформувати його статутний капітал за рахунок майнового вкладу (нерухомого майна), а саме зазначеного вище комплексу будівель автотранспортного підприємства вартістю 30 400 000 грн та 26.02.2019 передано такий вклад до статутного капіталу ТОВ "Логістік-ЮА".

21. 01.03.2019 ТОВ "Логістік-ЮА" зареєстровано право власності на комплекс будівель автотранспортного підприємства у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

22. Відповідно до акта про проведення електронних торгів від 21.06.2019, ТОВ "Логістік-ЮА" придбало майно в кількості 13 одиниць, зокрема, силові трансформатори потужності 630 квА, засоби обліку, електричні кабелі (прокладені в ТП6507, а також кабелі, що виходять з ТП6507 та прокладені до виробничого корпусу); тверде покриття, огорожа, в`їздні та пожежні ворота комплексу по вул. Народного ополчення, 25, розташовані на земельних ділянках кадастровий № 000000000:72:292:0002 та № 28000000000:72:240:0002.

23. Також, 23.05.2019 на трьох електронних аукціонах ТОВ "Логістік-ЮА" придбало різноманітне технологічне і допоміжне обладнання, устаткування та інші основні виробничі засоби.

24. 21.03.2021 ТОВ "Логістік-ЮА" отримало висновок про технічну важливість поділу об`єкта нерухомого майна, після чого, 29.03.2021 право власності ТОВ "Логістік-ЮА" на комплекс будівель автотранспортного підприємства перереєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, окремо на літеру "Б" та окремо на весь Комплекс будівель, за виключенням літ. "Б".

25. 07.07.2021 ТОВ "Логістік-ЮА" звернулося до Ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007.

26. До вказаної заяви також надано Технічну документацію із землеустрою, розроблену землевпорядною організацією ТОВ "Гео Консалтинг", що підтверджується описом документів, що подаються до ЦНАП від 07.07.2021 та заявою ТОВ "Логістік-ЮА", зареєстрованою Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради 08.07.2021, реєстраційний номер 519143404.

27. 23.09.2021 Рішенням Ради № 2698/2739 передано ТОВ "Логістік-ЮА" в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,5902 га (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства (код КВЦПЗ - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) на вул. Народного ополчення, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 22.03.2021 № 82/83, право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2021, номер запису про право власності 41310293).

28. Рішенням від 23.09.2021 № 2698/2739 відповідно до статей 9, 83, 93, 116, 122, 123, 124, 186 ЗК України, Закону України "Про оренду землі" (161-14) , Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) , пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та заяву ТОВ "Логістік-ЮА" від 07.07.2021 № 72054-005954643-031-03, Рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Логістік-ЮА" для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства на вул. Народного ополчення, 25 (літ. "Б") у Солом`янському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - 12.04, заява ДЦ від 07.07.2021 № 72054-005954643-031-03, справа № 519143404).

29. На виконання вказаного рішення Ради укладений відповідний договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:292:0007), строком дії на 5 років, зареєстровано 28.12.2021 за № 1032.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

30. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

31. За частинами першою, другою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.

32. Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

33. Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у положеннях статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України (тут і далі - в редакціях, чинних момент набуття відповідачем-2 у власність нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці).

34. Так, за частинами першою, другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

35. Аналогічні положення містить стаття 377 ЦК України, відповідно до положень якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

36. Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

37. Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18).

38. За приписами частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

39. Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці, переданій в оренду ТОВ "Логістік-ЮА" на підставі Рішення від 23.09.2021 № 2698/2739, знаходиться нерухоме майно - трансформаторна підстанція № 6507, придбане ТОВ "Такт-Біз" на електронних торгах з реалізації майна ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (далі - ВАТ "АК "Укртранс"), та надалі передане до статутного капіталу ТОВ "Логістік-ЮА".

40. Трансформаторна підстанція № 6507 перебувала у складі комплексу будівель автотранспортного підприємства ВАТ "АК "Укртранс", придбаного ТОВ "Такт-Біз" на електронних торгах, під літерою "Б" та після виділення її в окремий об`єкт права власності відповідач-2 звернувся до Ради із заявою про передачу йому в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

41. Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами відповідача-2 про те, що до ТОВ "Логістік-ЮА" перейшло, зокрема, право користування земельною ділянкою, на якій таке майно знаходиться, в обсягах та на умовах, встановлених для ВАТ "АК "Укртранс", а саме: право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 площею 0,5902 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільного підприємства.

42. Заперечуючи проти вказаних доводів відповідача-2, прокурор у відповіді на відзив наголошував на тому, що ТОВ "Такт-Біз" як попередній власник нерухомого майна право користування спірною земельною ділянкою не оформлювало.

43. Також прокурор казав, що рішенням Ради від 24.05.2007 № 539/1200 ВАТ "АК "Укртранс" надано земельну ділянку площею 0,72 га у короткострокову оренду на 1 рік для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства на перетині вул. Народного ополчення та Медової у Солом`янському районі м. Києва.

44. На підставі вказаного рішення між Радою і ВАТ "АК "Укртранс" 13.02.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5902 га з кадастровим номером 8000000000:72:292:0007 для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства.

45. Договір оренди укладено на 1 рік зі строком дії до 18.02.2009. Рішення про поновлення терміну дії договору оренди Рада не приймала.

46. Таким чином, прокурор посилався на відсутність належним чином оформленого права користування спірною земельною ділянкою на час набуття у власність відповідачем-2 нерухомого майна, разом з тим, суди попередніх інстанцій вказані доводи прокурора залишили поза увагою та не надали їм жодної правової оцінки, як і не дослідили обставини наявності / відсутності належним чином оформленого прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, на момент набуття такого у власність відповідачем-2.

47. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (на яку посилається прокурор у касаційній скарзі), за відсутності у попереднього власника належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положення статей 120 ЗК України, 377 ЦК України (435-15) в частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають (аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм законодавства (з посиланням на загальні висновки з постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, на яку також посилається скаржник) містяться і в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 127/10011/18).

48. Колегія суддів також наголошує, що враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21)), а відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

49. Як уже було зазначено вище, Рішенням від 23.09.2021 № 2698/2739 Рада надала ТОВ "Логістік-ЮА" земельну ділянку на позаконкурентній основі для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва площею 0,5902 га у зв`язку з набуттям відповідачем-2 пава власності на трансформаторну підстанцію № 6507 площею 60 кв.м.

50. Прокурор у позовній заяві наголошував, що спірна земельна ділянка відведена відповідачу-2 не для оформлення права на земельну ділянку під розташованим на ній об`єктом нерухомого майна, а саме для експлуатації та обслуговування трансформаторної підстанції. Окрім того, посилався на те, що площа земельної ділянки, відведеної відповідачу-2, більш ніж у 98 разів перевищує площу розташованого на ній нерухомого майна.

51. Відхиляючи відповідні доводи прокурора, суди попередніх інстанцій із посиланням на ДСТУ 3429-96 "Електрична частина електростанції та електричної мережі. Терміни та визначення", приписи Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон - енергетичних об`єктів" (2480-17) вказали, що трансформаторна підстанція № 6507 має статус об`єкта енергетики, а у вузькому сенсі - статус лінійного об`єкта енергетичної інфраструктури та об`єкта передачі електричної енергії і для її безпечної експлуатації, з урахуванням всіх охоронних, санітарно-захисних та інших зон, необхідна площа усієї спірної земельної ділянки (0,5902 га).

52. Окрім того, суди вказали, що з урахуванням мети, з якою спірну земельну ділянку було надано в оренду ВАТ "АК "Укртранс", новий землекористувач відповідно до положень статей 95, 120 ЗК України, статті 377 ЦК України має право в установленому законом порядку здійснювати різні види будівельних робіт відповідно до цільового призначення землі та містобудівної документації.

53. Разом з тим, доводам прокурора про те, що спірна земельна ділянка відводилася відповідачу-2 для будівництва, експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства, категорія спірної земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код КВЦПЗ - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), у той час як відведення земельної ділянки в оренду як земель енергетики з метою експлуатації та обслуговування об`єкта енергетики (трансформаторної) (код КВЦПЗ 14) не було предметом Рішення від 23.09.2021 № 2698/2739, належної правової оцінки судами попередніх інстанцій надано не було.

54. У той же час, у наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 викладено висновок про те, що отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.

55. Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

56. Наведене вище свідчить, що висновки судів щодо застосування положень статей 120 ЗК України, 377 ЦК України (435-15) у відповідних редакціях та частину другу статті 134 ЗК України у їхньому системному зв`язку не можна визнати законними та обґрунтованими, позаяк суди не встановили всіх обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

57. Водночас суд касаційної інстанції в силу припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

58. Інші доводи скаржника (1) не підпадають під правове регулювання частини 2 статті 287 ГПК України, (2) не мають вирішального значення для вирішення спору або у зв`язку з висновками щодо суті касаційної скарги є передчасними, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку. Крім того, перевірка судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права можлива за належного встановлення обставин, що мають значення для спору, чого в цій справі, як зазначено вище, зроблено не було.

59. Колегія суддів також відхиляє доводи прокурора про те, що суди не врахували правову позицію, наведену у постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2017 № 910/24461/16, оскільки постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду та не є обов`язковими для врахування при застосуванні судами норм права.

60. Колегія суддів оцінює критично доводи відповідача-2, викладені у відзиві на касаційну скаргу, стосовно неподібності правовідносин, зокрема, у справі № 910/5201/19, з цією справою № 910/1562/22, позаяк відповідно до конкретизованих у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) висновків щодо критеріїв подібності правовідносин, зміст спірних правовідносин у цих двох справах, який стосується відведення Радою із земель комунальної власності земельної ділянки під будівництво, площа якої значно перевищує площу об`єкта нерухомого майна, набутого у власність, відповідає критеріям подібності.

61. Разом з тим, Суд також відхиляє доводи відповідача-2 щодо вибіркового цитування прокурором висновків, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, та зазначає, що процитований відповідачем-2 висновок, викладений у пункті 61 цієї постанови, а саме про те, що "у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується" жодним чином не спростовує викладені далі у пунктах 65 і 69 цієї постанови висновки про відсутність підстав для застосування приписів статей 120 ЗК України, 377 ЦК України (435-15) у випадку відсутності у попереднього власника належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, а також необхідності дотримання процедури проведення земельних торгів щодо отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу нерухомого майна, для нового будівництва.

62. Наведений у попередньому пункті цієї постанови підхід щодо врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у їх взаємозв`язку концептуально узгоджується з викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 921/112/21.

63. Інші доводи відзиву не спростовують викладеного вище та/або зводяться до необхідності установлення обставин у справі, чи переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

65. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі постанова суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, а отже їх не можна визнати законними і обґрунтованими.

66. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.