910/3777/22 Про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів - 18.07.2024 Прийняття

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - ТОВ "Меридіан Союз") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова) про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.02.2022 є недійсними, оскільки такі збори були скликані наглядовою радою, яка не мала повноважень на такі дії.

ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернувся до Господарського суду міста Києва, як третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, з позовом до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.02.2022, з тих самих підстав.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

ТОВ "Меридіан Союз" (позивач) є акціонером ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова з часткою у статутному капіталі акціонерного товариства - відповідача в розмірі 40,0753%, що підтверджується, зокрема, випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 31.01.2021.

У статутному капіталі відповідача державі належить 503 718 штук акцій, що складає 50,0001% та управління якими від імені держави здійснює ДК "Укроборонпром" (правонаступником є Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість").

ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова у розмірі 0,0528%, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах від 20.05.2015.

23 березня 2009 року загальні збори ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова затвердили статут.

Відповідно до п.7.18 статуту відповідача організаційною формою роботи наглядової ради є чергові та позачергові засідання. Засідання наглядової ради проводяться за необхідності, але не менше одного разу на три місяці. Засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менше 2/3 від загальної кількості її членів. Порядок скликання та проведення чергових та позачергових засідань наглядової ради регулюється положенням про наглядову раду.

Згідно з п.8.11 положення про наглядову раду засідання наглядової ради у формі спільної присутності вважається правомочним, якщо у ньому бере участь не менше 2/3 від загальної кількості її членів.

Відповідно до п.п.7.3 та 7.16 статуту відповідача до компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання та відкликання членів наглядової ради. Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів в кількості 7 осіб строком на 3 роки.

Згідно з п. 4.1 положення про наглядову раду вона складається з 7 осіб. До складу наглядової ради входять голова, заступник голови, секретар та члени наглядової ради.

Загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 26.03.2010, ухвалені рішення, затверджені протоколом №12, зокрема, про обрання голови та членів наглядової ради товариства у кількості 7 осіб, включаючи 4 представників держави.

15.12.2021 відбулося засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, на якому прийняті рішення, оформлені протоколом № 93 від 15.12.2021, про: обрання голови наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова; питання щодо необхідності скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

23.12.2021 відбулося засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан", на якому прийняті рішення, оформлені протоколом від 23.12.2021 №94, про: скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, визначення дати, місця їх проведення; затвердження проєкту порядку денного і проєктів рішень з питань, включених до проєкту порядку денного; затвердження повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства та способу повідомлення акціонерів; визначення дати складання переліку акціонерів, яким будуть надіслані повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства; визначення дати складання переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах акціонерів товариства; обрання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

23.02.2022 відбулися позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які оформлені протоколом № 19 від 05.03.2022, з наступним порядком денним:

1.Обрання членів лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, прийняття рішення про припинення їх повноважень.

2.Обрання голови позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

3.Обрання секретаря позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

4.Затвердження порядку ведення (регламенту) позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

5.Приведення діяльності товариства у відповідність до вимог чинного законодавства. Внесення змін до статуту товариства у зв`язку з його приведенням у відповідність до вимог чинного законодавства, шляхом викладення його в новій редакції та затвердження нової редакції статуту товариства.

6.Затвердження нових редакцій внутрішніх положень про органи товариства.

7.Внесення змін до положення про принципи формування наглядової ради товариства.

8.Про встановлення способу обрання членів наглядової ради та ревізійної комісії товариства.

9.Припинення повноважень членів наглядової ради товариства.

10.Обрання членів наглядової ради товариства.

11.Припинення повноважень членів ревізійної комісії товариства.

12.Обрання членів ревізійної комісії товариства.

13.Припинення повноважень голови правління товариства.

14.Обрання голови правління товариства.

15.Затвердження розмірів річної та додаткової винагород членів наглядової ради товариства.

16.Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з головою, заступником голови і членами наглядової ради Товариства.

17.Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з головою і членами ревізійної комісії товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва рішенням від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 у задоволенні позову ТОВ "Меридіан Союз" до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: ДП "Укроборонпром" (правонаступником є Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість") про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, які відбулися 23.02.2022 та оформлені протоколом від 05.03.2022 №19, - відмовив повністю. В задоволенні позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, які відбулися 23.02.2022, та оформлених протоколом від 05.03.2022 №19, - відмовив повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що (1) враховуючи дату ухвалення оскаржуваних рішень позачергових загальних зборів акціонерів - 23.02.2022, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) ; (2) засідання наглядової ради, які відбулися 15.12.2021 та 23.12.2021, є правомочними, оскільки на кожному з них кількість членів наглядової ради становила більше половини її складу, що відповідає вимогам статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства"; (3) порядок скликання та затвердження порядку денного позачергових загальний зборів акціонерів, які відбулися 23.02.2022, проведено у відповідності з положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) ; (4) обрання членів наглядової ради та ревізійної комісії товариства із застосуванням кумулятивного способу голосування не відповідає положенням статуту товариства (оскільки статут ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова містить норму щодо обрання наглядової ради простою більшістю голосів) та вимогам статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", якою регламентована можливість застосування кумулятивного голосування виключно у разі, якщо інший спосіб не встановлений статутом акціонерного товариства; (5) зазначаючи про обрання ефективного способу захисту, позивач не наводить, в чому саме полягало порушення його прав та / або законних інтересів з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача; (6) позивач не довів взаємозв`язку між прийняттям рішень на позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, оформлених протоколом від 05.03.2022 №19, та порушенням прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1, суд першої інстанції, виходив з (1) встановлених судом обставин щодо правомірності скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, оформлених протоколом від 05.03.2022 №19; (2) не визначення третьою особою ані у своїй позовній заяві, ані у заяві про зміну підстав позову змісту його порушеного права та/або законного інтересу, та яким чином визнання недійсними вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес третьої особи із самостійними вимогами; (3) відсутності порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення позачергових загальних зборів акціонерів, а також про порядок денний цих зборів.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що (1) не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, голосуючи "проти" або "утримався" від рішень, пов`язаних з приведенням статутних документів товариства у відповідність з нормами чинного законодавства, зловживає корпоративними правами всупереч інтересам товариства та інших акціонерів. Вказані дії помилково розцінюються судом першої інстанції як зловживання, оскільки така поведінка позивача та третьої особи із самостійними вимогами (в частині як голосування "проти" або "утримався" від рішень, пов`язаних з приведенням статутних документів, так і в частині оскарження таких рішень в судовому порядку) є правом акціонерів і не може розцінюватись як зловживання; (2) вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині (щодо зловживання корпоративними правами) підлягає зміні шляхом виключення зазначених висновків суду першої інстанції із мотивувальної частини рішення; (3) вважає частково помилковим висновок суду першої інстанції про застосування до даних правовідносин положень Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , зазначивши, що норми цього Закону щодо складу наглядової ради застосовуються виключно до акціонерного товариства, створеного шляхом реорганізації ДК "Укроборонпром", акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, створених шляхом реорганізації державних та казенних підприємств, що входять до складу ДК "Укроборонпром", та не поширюються на ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд справи № 910/3777/22 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023, постановою від 08.11.2023, касаційні скарги задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі №910/3777/22 скасував, справу направив на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Верховний Суд свою постанову обґрунтовував тим, що висновки щодо застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/22, яка на момент прийняття оскаржуваної постанови не відступала від своїх висновків, остання в будь якому випадку мала бути врахована апеляційним судом, адже має перевагу над висновками колегії суддів, викладеними у постанові від 28.07.2022 у справі №910/2607/21.

Апеляційний суд наведеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про незастосування Закон України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , не конкретизувавши, які його норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у межах встановлених судами обставин справи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції, адже необхідність такого правозастосування вимагає від суду апеляційної інстанції встановлення та з`ясування обставин справи, щодо яких у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми згаданого Закону, що не було зроблено апеляційним судом.

За результатами нового розгляду Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 залишив без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що:

- засідання наглядової ради, які відбулося 15.12.2021 та 23.12.2021, є правомочними, оскільки на кожному з них кількість членів Наглядової ради становила більше половини її складу, що відповідає вимогам статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства";

- у засіданні наглядової ради, оформленому протоколом від 15.12.2021 № 93, брав участь представник позивача, який голосував "ЗА" скликання позачергових загальних зборів акціонерів Товариства;

- обрання членів наглядової ради та ревізійної комісії Товариства із застосуванням кумулятивного способу голосування не відповідає положенням статуту Товариства (оскільки статут ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова містить норму щодо обрання наглядової ради простою більшістю голосів) та вимогам статті 53 Закону "Про акціонерні товариства", якою регламентована можливість застосування кумулятивного голосування виключно у разі, якщо інший спосіб не встановлений статутом акціонерного товариства;

- акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 01.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 № 2210-VIII (2210-19) , яким, зокрема, внесено зміни до частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства". У свою чергу, позивач, якому належить більше 40% статутного капіталу Товариства, на загальних зборах акціонерів з питання затвердження нової редакції статуту голосує "проти" або "утримався", у тому числі і на позачергових загальних зборах, які відбулися 23.02.2022, чим перешкоджає приведенню статуту та складу наглядової ради Товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) та Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) ;

- позивача належним чином було повідомлено про дату, час, місце проведення позачергових загальних зборів акціонерів, а також про порядок денний цих зборів. Представник позивача брав участь у позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022;

- підставу оскарження рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, позивач обґрунтовує неправомочністю складу наглядової ради (до якого входять також і представники позивача) та порядком голосування прийнятих рішень, що фактично пов`язано з неприведенням статуту товариства та складу наглядової ради у відповідність до вимог чинного законодавства, при цьому, позивач, постійно голосує "проти" або "утримався" від рішень, пов`язаних з приведенням статутних документів Товариства у відповідність з нормами чинного законодавства, що фактично свідчить про зловживання корпоративними правами всупереч інтересам Товариства та інших акціонерів;

- позивачем не доведено взаємозв`язку між прийняттям рішень на позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, оформлених протоколом № 19 від 05.03.2022, та порушенням прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу.

Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами не спрямовані на поновлення будь-яких порушених прав або охоронюваних законом інтересів такої особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 910/3777/22, у якій просило їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставою касаційного оскарження визначено пункти 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, на думку скаржника, існує необхідність відступити від висновку щодо застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21 (висновок потребує тлумачення в контексті застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) до акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу, що не є учасниками ДК "Укроборонпром" та не входять до його складу).

Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про те, що:

1) судами неправильно застосовано статті 2, 25, 33, 34, 50, 52, 53 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" у взаємозв`язку зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, які регулюють право акціонера на управління товариством, в тому числі через діяльність правомочного складу наглядової ради, за відсутності висновку Верховного Суду про їх застосування в аспекті того, що:

- право акціонера на участь в управлінні товариством, в якому державі належить 50%+1 акція, реалізується через діяльність наглядової ради, саме до складу якої включено більшість незалежних членів, що є складовою корпоративного права такого акціонера;

- діяльність неправомочного складу наглядової ради, в тому числі прийняття таким неправомочним органом управління рішень, що стосуються справ товариства, порушує законні права акціонера, що виражені в правомірних очікуваннях на управління товариством у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (185-16) ;

- недійсність рішень наглядової ради відповідача, що стали підставою для прийняття рішень позачерговими загальними зборами акціонерів відповідача 23.02.2022, вказує на прийняття загальними зборами акціонерів рішень з питань, які не включені наглядовою радою до порядку денного, що є безумовною підставою для визнання таких рішень позачергових загальних зборів акціонерів відповідача 23.02.2022, недійсними;

2) судами неправильно застосовано статі 13, 41, 116 Конституції України (254к/96-ВР) , статі 2, 24, 25, 33, 34, 43, 50, 52, 53 Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , та статі 15, 16 Цивільного кодексу України (435-15) , в контексті того, що всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , та які в термін до 30.04.2011 не привели свою діяльність у відповідність з Законом (тобто не зареєстрували в установленому порядку зміни до статуту) мають у своїй діяльності з 01.05.2011 року керуватись положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , а також положеннями статуту та внутрішніми положеннями акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону. Положення Статуту відповідача щодо обрання наглядової ради простою більшістю голосів не відповідає приписам статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому, формування складу Наглядової ради та Ревізійної комісії Товариства можливо лише шляхом кумулятивного голосування;

3) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (цивілістичної доктрини "venire contra factum proprium" - "концепції заборони суперечливої поведінки") при вирішенні питання про зловживання позивачем корпоративними правами.

Третя особа без самостійних вимог у відзиві на касаційну скаргу просила відмовити у її задоволенні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Спір виник з приводу дійсності рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" від 23.02.2022 яке, на думку позивача, порушує його право на управління товариством, суперечить статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", частині 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", з огляду на неправомочність складу наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, яка скликала позачергові загальні збори акціонерів та затвердила проект порядку денного вказаних зборів.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Позивачем касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

За змістом вказаної норми, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №904/3807/19).

Для відступу від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, мають бути ґрунтовні підстави: сформований висновок має бути помилковим, неефективним чи повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

На думку скаржника, існує необхідність відступити від висновку щодо застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21 (висновок потребує тлумачення в контексті застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) до акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу, що не є учасниками ДК "Укроборонпром" та не входять до його складу).

Скаржник зазначив про те, що ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова створене відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.06.1994 № 927 шляхом перетворення державного підприємства "Радіоприлад" у відкрите акціонерне товариство.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.1998 № 888-р "Про закріплення у державній власності пакету акцій ВАТ "Меридіан" (888-98-р) у державній власності закріплено пакет акцій 50% + 1 акція. До 2012 року управління державним пакетом акцій здійснював ФДМУ.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 716 (716-2012-п) "Про деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави державний пакет акцій ВАТ "Меридіан" передано в управління ДК "Укроборонпром".

Таким чином, ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова не було та не є учасником Державного концерну "Укроборонпром", тобто не входить до складу Державного концерну "Укроборонпром". Державний концерн "Укроборонпром" здійснює лише управління пакетом акцій, емітованих ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, що закріплені у державній власності.

Відповідно до преамбули Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , який набув чинності 06.10.2021, цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення Державного концерну "Укроборонпром" в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Державного концерну "Укроборонпром", - у господарські товариства, управління і розпорядження їхнім майном та спрямований на забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави.

ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова не є державним унітарним підприємством та не є учасником Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно частина 1 та частина 2 статті 18 Розділу VI Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) не регулює порядок створення, формування та роботи наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

Отже Закон України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) не регулює аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, які не є учасниками Державного концерну "Укроборонпром".

Верховний Суд вважає наведені доводи скаржника помилковими.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21, розглядаючи справу між тими ж сторонами про визнання недійсними рішень наглядової ради відповідача, виснував про таке.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (185-16) .

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України (436-15) , Податкового кодексу України (2755-17) , Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

У ч.2 ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", в свою чергу, передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) .

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" метою цього Закону є визначення особливостей управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) .

Оскільки Закон України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) , підлягають застосуванню положення Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

06.10.2021 набув чинності Закон України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , на підставі якого статтю 1 Закону України "Про акціонерні товариства" було доповнено частиною 7, відповідно до якої особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) .

У частинах 1 та 2 статті 18 цього Закону передбачено, що управління товариством здійснюється загальними зборами (акціонерів/учасників) як вищим органом товариства, наглядовою радою (в разі її утворення) та виконавчим органом товариства (далі - органи управління товариства). Компетенція органів управління товариства, порядок їх утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, доцільність включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, а також порядок зміни складу органів управління товариства визначаються відповідно до статуту, що затверджується загальними зборами (акціонерів/учасників).

Тобто з 06.10.2021 законодавство прямо передбачає застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад.

Така правова позиція ухвалена Верховним Судом у 2022 році, є сталою та неодноразово підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постановах від 14.09.2023 у справі №910/955/22, від 10.04.2024 у справі № 910/956/22, у яких вказано на те що скаржник помилково ототожнив поняття "підприємства оборонно-промислового комплексу" із поняттям "підприємства, що входять до складу ДК "Укроборонпром".

У частині сьомій статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" йдеться про те, що особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) .

Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 у справі №910/955/23 також зазначив, що дійсно Закон України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) ухвалювався з метою реформування ДК "Укроборонпром" та державних підприємств, які входили до його складу. В преамбулі цього Закону вказано, що цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення Державного концерну "Укроборонпром" в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Державного концерну "Укроборонпром", - у господарські товариства, управління і розпорядження їхнім майном та спрямований на забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Втім, Закон України "Про акціонерні товариства" (514-17) вказаною нормою (частина сьома статті 1) поширив дію цього спеціального закону на всі акціонерні товариства, що входять до складу оборонно-промислового комплексу, визначення якого наведено в пункті 13 частини першої статті 1 Закону України "Про національну безпеку України".

Такий підхід та відповідне тлумачення зазначених вище норм Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21 вбачається логічним та обґрунтованим. Зміст пунктів 6 - 12 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) свідчить про те, що цим Законом врегульований статус господарських товариств і державних підприємств, які не входили до складу концерну. Тобто сам Закон має ширшу сферу дії, аніж зазначено у преамбулі.

Скаржник визнає, що ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України, а, отже, підпадає під дію Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) .

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження. Підстави, які могли б свідчити про мотивовану необхідність для відступу від правових висновків Верховного Суду (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту) відсутні.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду, зокрема, щодо питання застосування у подібних правовідносинах у взаємозв`язку статей 2, 25, 33, 34, 50, 52, 53 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, в аспекті того, що: право акціонера на участь в управлінні товариством, в якому державі належить 50%+1 акція, реалізується через діяльність наглядової ради, саме до складу якої включено більшість незалежних членів, що є складовою корпоративного права такого акціонера.

Діяльність неправомочного складу наглядової ради, в тому числі прийняття таким неправомочним органом управління рішень, що стосуються справ товариства, порушує законні права акціонера, що виражені в правомірних очікуваннях на управління товариством у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (185-16) .

Верховний Суд неодноразово розглядав справи за позовом ТОВ "Меридіан Союз" до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про скасування рішень органів управління господарського товариства, у яких виклав правовий висновок, що суди повинні з`ясувати у чому полягало порушення прав та/або законних інтересів ТОВ "Меридіан Союз" з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень могло захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/3882/21 за позовом ТОВ "Меридіан Союз" до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання недійсним рішення наглядової ради від 05.03.2021, оформленого протоколом №88, Верховний Суд, вирішував питання щодо порушеного права акціонера, в контексті наведених ТОВ "Меридіан Союз" доводів про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у взаємозв`язку статей 13, 41, 116 Конституції України, статей 2, 25, 52, 53 Закону "Про акціонерні товариства", ст. 11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" та статей 15, 16 ЦК в аспекті того, що право акціонера на участь в управлінні товариством, в якому державі належить 50% + 1 акція, реалізується через діяльність наглядової ради, до складу якої включено більшість незалежних членів, що є складовою корпоративного права акціонера; діяльність неправомочного складу наглядової ради, в тому числі прийняття нею рішень, що стосуються справ товариства, порушує законні права акціонера.

У цій справі Верховний Суд зазначив, що у постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, мотивувальна частина якої містить окремий підрозділ "Щодо порушення права позивача", Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Корпоративна палата) дійшов таких висновків:

" 129. Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

130. Частина 1 ст. 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

131. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

132. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

133. Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК, ст.20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

134. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

135. Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

136. У цій справі суди не з`ясували, яким чином скасування одного із рішень наглядової ради відновить права та законні інтереси акціонера, зацікавленого у приведенні статуту товариства в відповідність до вимог закону, обранні наглядової ради за новою процедурою, включенні до її складу незалежних директорів, створення комітетів.

137. Водночас, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд.

138. У зв`язку з агресією з боку російської федерації відповідно до Закону "Про оборону України" (1932-12) з 2014 року в Україні триває особливий період, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово подовжувався та діє на даний час. В умовах особливого періоду та воєнного стану стабільне функціонування ДК "Укроборонпром" та товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, набуває особливого значення, оскільки цей концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист приватних прав (корпоративних прав акціонерів), має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації.

139. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес акціонера для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

140. Враховуючи зазначене, Верховний Суд доходить висновку, що при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону "Про оборону України" (1932-12) , неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств.

141. У цій справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

142. У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ)."

" 148. Якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним."

У постановах Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/6682/21, від 27.07.2022 у справі №910/3882/21, від 28.07.2022 у справі №910/2607/21, від 29.11.2022 у справі №910/2608/21, від 29.11.2022 у справі №910/2606/21, від 18.10.2023 у справі №922/2013/21 продубльовано такий самий правовий висновок щодо порушеного права акціонера, який викладено у постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

Також у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/3882/21 надана оцінка і наведеній скаржником правовій аргументації, яка є аналогічною тій, що наводиться ним у касаційній скарзі у справі № 910/3777/22, а саме щодо нормативно-правових актів:

а) які стосуються обов`язків України з адаптації корпоративного законодавства до права Європейського Союзу ( Закон "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" (1629-15) ; Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 07.04.2015 №289-VIII (289-19) ; Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 №2210-VIII (2210-19) ; Меморандум взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва від 07.10.2014; Стратегія підвищення ефективності діяльності суб`єктів господарювання державного сектору економіки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №662-р (662-2015-р) ; Меморандум про економічну і фінансову політику, схвалений Радою директорів Міжнародного валютного фонду 09.06.2020; Основні засади впровадження політики власності щодо суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затверджені Кабінетом Міністрів України 10.10.2018);

б) які стосуються норм рекомендаційного характеру, тобто так званого м`якого права (Принципи корпоративного управління, затверджені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.07.2014 №955; Керівні принципи Організації економічного співробітництва та розвитку щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності (далі - Принципи)).

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/3882/21 вказав на те, що ці нормативно-правові акти та Принципи вже були чинними на дату ухвалення Корпоративною палатою постанови від 15.06.2022 у справі №910/6685/21. Сама правова позиція, з якою не погоджується скаржник, ухвалена Верховним Судом у 2022 році. Отже, не йдеться про необхідність зміни підходу, який очевидно застарів внаслідок суттєвих змін у суспільних відносинах чи їх правовому регулюванні.

Крім того у постанові від 23.08.2023 у справі № 910/21572/21 Верховний Суд вказав таке:

"5.49.Також, звертаючись з цим позовом до суду, позивач вказував, що оскільки склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваних рішень наглядової ради відповідача був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів), то це, на його думку, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту та відповідності закону.

5.50.Верховний Суд вважає, що неприведення складу наглядової ради, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень, навіть тих, які відповідають закону і не порушують прав позивача. В цьому контексті не є слушним довід скарги про те, що незаконний склад наглядової ради не здатний прийняти правомірне рішення.

5.51.Оскаржуючи відповідні рішення наглядової ради, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси (із наведенням відповідного обґрунтування), що в силу норм закону може бути підставою для визнання недійсним такого рішення. При цьому, обов`язковому доведенню підлягає факт зловживання наглядової радою при прийнятті нею рішень, прийняття рішень в інтересах основного тримача акцій (ключового акціонера) і при цьому не в інтересах міноритарних акціонерів та самого товариства. Такий висновок Суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.12.2021 у справі 924/641/20 щодо права акціонера оскаржувати рішення наглядової ради, оскільки цей висновок не ґрунтується на тому, що рішення наглядової ради, склад якої не відповідає закону, лише з цих підстав підлягає безумовному скасуванню.

5.52.В контексті наведеного, відсутні підстави стверджувати за доктриною "плодів отруйного дерева" (якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними) про протиправність/недійсність всіх рішень наглядової ради, прийнятих у складі, що не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), адже в кожному конкретному випадку (щодо кожного прийнятого наглядовою радою рішення) позивачу потрібно в загальному порядку доводи його невідповідність вимогам закону та порушення цим рішенням прав позивача.

5.53.В свою чергу, у цій справі позивач стверджує, що рішення наглядової ради варто визнати недійсними з огляду на їх прийняття у складі, який не відповідає вимогам закону (не включає незалежних директорів), незалежно від їх змісту та відповідності закону. Такий підхід, як зазначено у пункті 5.46 цієї постанови, може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства, а також негативно вплинути на права інших осіб, які мають господарські відносини з товариством.

5.54.Проте, позивач у цій справі не довів невідповідність рішень наглядової ради нормам закону, а також порушення цими рішеннями його прав та/або законних інтересів, оскільки він посилається лише на те, що, що всі рішення наглядової ради, яка обрана без дотримання закону, є незаконними. Отже, не вказав, у чому саме полягало порушення його прав та/або законних інтересів з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача на управління товариством.

5.55. Як зазначалось в пункті 5.15 цієї постанови, з посиланням на наведену у цьому пункті практику Верховного Суду, якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним".

Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права є безпідставними, оскільки Верховним Судом неодноразово надавалася оцінка таким доводам ТОВ "Меридіан Союз" та формувались висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах.

Так само і доводи скаржника про те, що рішення позачергових зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова 23.02.2022 про обрання складу членів Наглядової ради відповідача до складу якої не включено більшості незалежних директорів порушує право позивача на управління товариством та прийняті всупереч статті 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та частині 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" є безпідставними.

Доводам скаржника про порушення його права на участь в управлінні товариством через незабезпечення у складі наглядової ради господарського товариства більшості незалежних директорів неодноразово надавалась оцінка Верховним Судом.

Зокрема, у постанові від 10.04.2021 у справі № 910/956/22, Верховний Суд, відхиляючи доводи ТОВ "Меридіан Союз" про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" у співвідношенні зі статтею 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", в аспекті визначення обов`язкової кількості незалежних членів у складі наглядової ради товариства, в статутному капіталі якого більше 50% акцій належить державі, зазначив, що Корпоративна палата у пунктах 56-71 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 викладала висновок щодо застосування цих норм права. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №910/3882/21.

Зокрема, у п.59 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 та п.5.18 постанови від 27.07.2022 у справі №910/3882/21 Верховний Суд вказав: "Оскільки ч.4 ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" встановлює вимоги щодо кількості незалежних членів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державною власністю" - для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, а Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (3531-17) не регулює це питання, то застосуванню підлягають положення ч.4 ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" як спеціальна норма (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, від 04.03.2021 у справі №910/14855/19)".

Тобто наразі існують висновки з поставлених скаржником у касаційній скарзі питань застосування норм права і оскаржені рішення судів попередніх інстанцій прийняті у відповідності до наведених висновків Верховного Суду.

Таких же висновків притримується Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 у справі № 910/955/22.

Крім того, у справах № 910/956/22 та № 910/955/22 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" про визнання недійсними рішень наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлених протоколами засідання наглядової ради від 15.12.2021 № 93 та від 23.12.2021 №94, що стосувалися скликання позачергових загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова 23.02.2022. Відповідно наведені скаржником підстави для оскарження рішення загальних зборів у цій справі № 910/3777/22 з огляду на неправомочність складу наглядової ради є безпідставними.

Також, оскаржуючи рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, скаржник посилається на недійсність таких рішень, у зв`язку з недотриманням порядку голосування прийнятих рішень, що фактично пов`язано з неприведенням статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства.

Однак, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах та встановлено судами попередніх інстанцій, реалізуючи своє право на управління товариством, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" неодноразово блокувало можливість привести у відповідність статутні документи відповідача як того вимагає чинне законодавство України.

Голосування ТОВ "Меридіан Союз" на власний розсуд з будь-яких питань на загальних зборах є його правом, передбаченим положеннями ч.1 ст. 25, ст. 40 Закону України "Про акціонерні товариства". Однак суперечлива поведінка позивача полягає у тому, що він, блокуючи ухвалення загальними зборами акціонерів відповідних рішень щодо затвердження статуту та внутрішніх документів відповідача, та приведення їх до вимог чинного законодавства, в подальшому оскаржує прийняті рішення саме з підстав невідповідності положень статуту, зокрема, вимогам статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

Однак, держава, володіючи 50,0001% акцій ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, не має достатньої кількості голосів для внесення змін до статуту. Відтак, обидва акціонери (держава і позивач) несуть однакову відповідальність за приведення статуту ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема, щодо визначення типу акціонерного товариства, який зазначається у статуті акціонерного товариства (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства") та визначає порядок голосування в акціонерному товаристві при обранні членів наглядової ради.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 вказала, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.

Тому, при вирішенні спору, суди мають врахувати баланс інтересів усіх учасників/акціонерів і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням відповідного органу, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Оскільки статут ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова не було приведено у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , тип акціонерного товариства не визначено, визначення типу акціонерного підприємства не є предметом спору у цій справі, а суд не може підміняти відповідний орган (загальні збори) товариства до повноважень якого належить вирішення цього питання, у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку про застосування положень частини 10 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" у спірних правовідносинах.

На час проведення оскаржених позачергових загальних зборів відповідача законодавство прямо передбачало застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (1630-20) , який поширюється в тому числі і на порядок створення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад. Також цей Закон визначив пріоритет положень статуту у питаннях формування наглядових рад над нормами закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) . Такі висновки викладені у пунктах 54, 65 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.

Отже, прийняття рішень на позачергових загальних зборах відповідача 23.02.2023, що стосуються обрання членів наглядової ради товариства, відбулося у відповідності з діючою редакцією статуту ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

Щодо доводів касаційної скарги позивача про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах доктрини "venire contra factum proprium" - "концепції заборони суперечливої поведінки", то вони не підтвердилися.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/6685/21 Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах доктрини "venire contra factum proprium" - "концепції заборони суперечливої поведінки", які визначені підставою касаційного оскарження і у цій справі № 910/3777/22.

У справі № 910/6685/21 Верховний Суд відхилив доводи скаржника щодо помилкового врахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21), від 02.02.2022 у справі №922/1474/21, від 12.01.2022 у справі №910/429/20, в яких застосовано доктрину "venire contra factum proprium" щодо визнання недійсними фраудаторних правочинів в межах розгляду справ про банкрутство, зазначивши, що суди послалися на ці постанови виключно надаючи визначення поняттю "зловживання правом".

Вказав, що формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дія без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Таке визначення є універсальним і не залежить від того, у яких правовідносинах воно надається, - щодо визнання недійсними фраудаторних правочинів в межах розгляду справ про банкрутство чи у справі щодо визнання недійсними рішень наглядової ради товариства.

Вказане визначення, із посиланням на зазначені постанови Верховного Суду, навела Корпоративна палата у п.108 постанови від 15.06.2022 у цій справі (№910/6685/21).

Відповідно доводи касаційної скарги про відсутність у подібних правовідносинах висновку щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" - "концепції заборони суперечливої поведінки" не підтвердилися.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.