925/1626/21 Про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - 16.03.2023 Прийняття

На розгляд Суду постало питання наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з тим, що боржником до відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність було відчужено майно.

Обставини справи

1. У листопаді 2021 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

2. 14.12.2021 ухвалою Господарського суду Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/1626/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, призначено керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи.

3. 11.03.2022 ухвалою Господарського суду Черкаської області, зокрема,

- визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") до боржника в сумі 57 926,15 грн, у тому числі: 4 540 грн у першу чергу задоволення, 53 386,15 грн у четверту чергу задоволення;

- грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") до боржника на суму 97 963,34 грн у тому числі: 4 962 грн у першу чергу задоволення і 93 001,34 грн у четверту чергу задоволення;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (далі - ТОВ "Фінфорс") як конкурсного кредитора без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів до боржника на суму 18 132 грн, у тому числі: 44 962 грн у першу чергу задоволення і 13 170 грн у четверту чергу задоволення.

Відхилено вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника в сумі 1 006,50 грн неустойки та вимоги АТ "ПУМБ" в сумі 1 118, 84 грн. комісії.

4. Відповідно до звіту про результати перевірки Декларації боржника ОСОБА_1 надісланої 04.05.2022 (а.с. 156-157 т. 3) у власності ОСОБА_1 перебувало рухоме майно - автомобіль RENAULT 21 NEVADA, придбаний 28.03.2009; нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_1 (право користування); квартира за адресою: АДРЕСА_2 (право спільної сумісної власності).

5. Також, у вказаному звіті зазначено, що відповідно до Договору про поділ майна подружжя серії НРА № 800984 від 23.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е. А., зареєстрований в реєстрі за № 5609, його дружина - ОСОБА_2 набула в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_3, що до цього перебувала у спільній власності.

6. Від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області) № 31/23-2314 від 31.12.2021 надіслано інформацію, з ЄДРТЗ МВС щодо транспортних засобів зареєстрованих за членами родини ОСОБА_3 : ОСОБА_1 03.08.2021 був знятий з обліку транспортний засіб в зв`язку з вибраковкою RENAULT, 21 NEVADA, легковий універсал.

7. 04.05.2022 представниками кредиторів на зборах кредиторів, що відображено в протоколі № 1 зборів кредиторів (а.с. 179-184 т. 3), було вирішено звернутися до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної-особи ОСОБА_1 на підставі пункту пунктом 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст заяви

8. 18.05.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника АТ "Перший Український міжнародний банк" - адвоката Бойченка Д. О. про закриття провадження у справі № 925/1626/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

9. В обґрунтування цього клопотання заявник вказав на факт реєстрації 23.06.2021 на ОСОБА_4 - дружину боржника ОСОБА_1 права власності на усю квартиру АДРЕСА_3, яка (квартира) до цього перебувала у спільній власності подружжя та на факт зняття 03.08.2021 ОСОБА_1 з обліку зареєстрованого за ним транспортного засобу - легкового універсалу RЕNAULT, 21 NEVADA у зв`язку із його вибраковкою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

10. 26.08.2022 ухвалою Господарського суду Черкаської області відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Перший Український міжнародний банк" про закриття провадження у справі № 925/1626/21.

11. Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт зняття 03.08.2021 ОСОБА_1 з обліку зареєстрованого за ним транспортного засобу у зв`язку із його вибраковкою не свідчить про те, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, а отже цей факт не є таким, з наявністю якого п. 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

12. Крім того, на думку суду, факт реєстрації 23.06.2021 на ОСОБА_4 - дружину боржника ОСОБА_1 права власності на усю квартиру, яка до цього перебувала у спільній власності подружжя, дійсно є таким, з наявністю якого п. 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, однак АТ "ПУМБ" не надав доказів на підтвердження того, що така реєстрація була здійснена з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. 22.11.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Перший Український міжнародний банк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.08.2022 у справі № 925/1626/21 скасовано та ухвалено нове рішення. Провадження у справі № 925/1626/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито, з підстави, передбаченої пунктом 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

14. Суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги обставини відчуження частки в нерухомому майні (за 5 місяців до подачі заяви до суду), яке раніше належало боржнику, а також факт зняття з обліку автомобіля (за 3 місяці до подачі заяви до суду), який також належав боржнику, що безумовно свідчить про намагання ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

15. Колегія суддів дійшла до висновку, що передача боржником свого майна у "підозрілий період" на користь членів сім`ї/інших осіб свідчить про те, що заявник штучно створив свою неоплатність, щоб скористатися пільгами, які передбаченні у процедурі неплатоспроможності.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. 19.12.2022 ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.08.2022 у справі № 925/1626/21.

17. Підставами касаційного оскарження скаржник вказує ч. 2 ст. 287 ГПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права) та п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

18. Скаржник, стверджуючи про неврахування судом апеляційної інстанції положень ст. 2, 90, 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 12, 13, 74- 77, 231 ГПК України та із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.11.2021 у справі №903/6/21 та від 30.06.2022 у справі №914/100/20 стверджує, що у даній справі АТ "Перший Український міжнародний банк" не надав доказів на підтвердження того, що реєстрація на ОСОБА_4 - дружину боржника ОСОБА_1 права власності на усю квартиру АДРЕСА_3, яка (квартира) до цього перебувала у спільній власності подружжя, була здійснена з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

19. Також, за доводом скаржника факт зняття боржником 03.08.2021 з обліку зареєстрованого за ним транспортного засобу у зв`язку із його вибраковкою не свідчить про те, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, а отже цей факт не є таким, з наявністю якого п. 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

20. Таким чином, на думку скаржника, постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду апеляційної інстанції є передчасними.

21. 10.03.2023 від скаржника також надійшла заява з проханням здійснювати розгляд касаційної скарги без участі скаржника та його представника.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

22. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

25. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів Верховного Суду враховує наступне.

26. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) .

27. Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

28. За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

29. Верховний Суд зауважує, що таким чином Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

30. За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

31. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що також зобов`язує суд повно та всебічно досліджувати обставини щодо виникнення та розвитку правовідносин сторін, а також надавати відповідь по усіх питаннях, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

32. На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою судового провадження. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства можливість забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності) (схожий за змістом висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

33. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

34. У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

35. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

36. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 також зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства (2597-19) містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).

37. Отже, пунктом 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено можливість прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

38. Аналіз зазначеного положення Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) свідчить, що для застосування передбаченої пунктом 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність таких умов:

- клопотання зборів кредиторів, сторони у справі або ініціатива суду;

- наявність встановленого факту, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї;

- наявність встановленого факту придбання майна за кошти боржника та/або реєстрація такого майна на іншого члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

39. Водночас Кодекс України (213/95-ВР) з процедур банкрутства прямо не регулює порядок доведення того, що боржник та/або члени його сім`ї придбали майно для членів сім`ї боржника за кошти боржника та/або здійснили реєстрацію майна на члена сім`ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, оскільки Закон не визначає ні орієнтовного, ні вичерпного переліку обставин, що підлягають встановленню та доведенню, а також не визначає докази або способи/засоби доведення відповідних обставин, а тому оцінка таких доказів має бути здійснена судом при розгляді відповідного питання за правилами, передбаченими ГПК України (1798-12) .

40. Отже, враховуючи положення частини третьої статті 13, частини першої статті 74, статті 76 - 77 ГПК України, у випадку подання відповідного клопотання зборами кредиторів або стороною у справі, таке клопотання повинно бути обґрунтованим, містити належні та допустимі докази на підтвердження не лише придбання майна за кошти боржника та/або реєстрації такого майна на іншого члена сім`ї, але і на підтвердження здійснення такого придбання/реєстрації з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

41. Тобто положення пункту 2 частини сьомої статті 123 Кодекс України з процедур банкрутства хоча і не встановлюють передумов для застосування цієї норми (наприклад, визнання в установленому порядку недійсним (встановлення нікчемності) відповідного правочину або заперечення/спростування відповідних майнових дій з придбання майна членами сім`ї боржника за кошти боржника та/або реєстрації цього майна на члена сім`ї тощо), водночас не звільняють від необхідності доведення мети вчинення таких дій (боржника та/або членів його сім`ї) - ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

42. Відтак, без встановлення обставин, які підтверджують придбання членом сім`ї боржника майна за кошти боржника та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження наданих учасниками провадження у справі про неплатоспроможність доказів, у суду відсутні підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 903/6/21, від 30.06.2022 у справі № 914/100/20.

43. Як вже зазначалося вище, у цій справі боржник - фізична особа ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

44. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебувало рухоме майно - автомобіль RENAULT 21 NEVADA, придбаний 28.03.2009 та нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_2 (право спільної сумісної власності).

45. Разом з тим, як встановлено судом, 23.06.2021, тобто за 5 місяців до звернення із заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, на підставі Договору про поділ майна подружжя, дружина боржника - ОСОБА_2, набула в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_3, яка до цього перебувала у спільній власності її та ОСОБА_1 . Крім того, за 3 місяці до звернення до господарського суду, а саме - 03.08.2021, ОСОБА_1 зняв з реєстраційного обліку належний йому транспортний засіб RENAULT, 21 NEVADA.

46. Отже, враховуючи, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути відкрите лише за ініціативою самого боржника та така процедура спрямована на "реабілітацію" саме добросовісної особи та враховуючи, що ОСОБА_1 здійснив відчуження належного йому майна у "підозрілий період" на користь члена сім`ї, а саме - менше ніж за півроку до дати звернення ним до господарського суду, наслідком чого стала повна відсутність у нього будь-якого майна, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що заявник штучно створив свою неоплатність, щоб скористатися пільгами, які передбачені у процедурі неплатоспроможності, що свідчить про намагання ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

47. За таких обставин, Верховний Суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

48. Відносно визначеної ОСОБА_1 підстави касаційного оскарження - пункт 3 частини третьої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), колегія суддів зауважує, що висновок щодо застосування пункту 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства наведений у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 903/6/21, від 30.06.2022 у справі № 914/100/20, отже, Суд не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

49. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду враховує, що у справі № 903/6/21 суд касаційної інстанції погодився із висновками судів в оскаржуваних постановах про недоведення підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, у справі № 903/6/21 між відчуженням боржником майна на користь членів сім`ї та відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи мав місце значний проміжок часу (більше 10 років), на відміну від цієї справи № 925/1626/21, де нерухоме майно відчужено боржником за 5 місяців, а транспортний засіб знято з реєстрації за 3 місяці до звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

50. У справі № 914/100/20, провадження про неплатоспроможність фізичної особи, в якій було відкрито 19.02.2020, Верховний Суд зробив висновок про те, що зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, не вбачається, що судом встановлено наявність доказів (рішення суду, в якому було встановлено такі факти, покази свідків тощо), які окремо або у своїй сукупності прямо підтверджують наявність у боржника мети ухилитися від погашення боргу перед кредиторами. При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що на момент відчуження житлових будинків на підставі договорів дарування від 04.05.2011 № 1153 та № 1162 від 04.05.2011 (на користь сина та доньки боржника) тривав розгляд цивільної справи щодо стягнення з боржника на користь банку кредитної заборгованості, тому суд дійшов висновку, що відчуження нерухомого майна боржника під час позовного провадження про стягнення заборгованості свідчить про мету ухилення від виконання вимог кредиторів, хоча справа про неплатоспроможність боржника була відкрита 19.02.2020. Тобто спірні відчуження майна боржника здійснено було поза межами підозрілого періоду, що вирізняє цю справу від справи № 925/1626/21.

51. Водночас, у справі № 914/100/20 Верховний Суд констатуючи порушення місцевим та апеляційним судами приписів пунктів 1, 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 236, 238 ГПК України та неповноту дослідження обставин у справі №914/100/20, дійшов висновку про скасування постанови місцевого та апеляційного судів з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду. Отже, встановлені фактичні обставини справи № 914/100/20 та цієї справи № 925/1626/21 не є подібними.

52. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

53. Висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зроблені у відповідності до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, у звязку з чим Суд не вбачає підстав для сусвання законного та обґрунтованого судового акту.

54. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

56. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 - залишенню без змін.