910/3055/20 Про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - 15.03.2023 Прийняття

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" (далі - ТОВ фірма "Астарта-Київ") про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України") на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015.

2. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" (далі - ТОВ "Агроснаб Дніпро") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Конярство України" про стягнення заборгованості в розмірі 950309,07 грн.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 задоволено позов ТОВ "Агроснаб Дніпро" до ДП "Конярство України" про стягнення заборгованості за договорами поставки; стягнуто з ДП "Конярство України" на користь ТОВ "Агроснаб Дніпро" основний борг у сумі 945056,44 грн, 3% річних в сумі 5252,63 грн, судовий збір в сумі 14254,64 грн; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 стягнуто з ДП "Конярство України" на користь ТОВ "Агроснаб Дніпро" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 скасовано та постановлено нове рішення, яким задоволено зустрічний позов Міністерства економіки України; визнано недійсним договір поставки №29/10/19 від 29.10.2019, укладений між ТОВ "Агроснаб Дніпро" та філією "Запорізький кінний завод №86" ДП "Конярство України"; визнано недійсним договір поставки №27/11/19 від 27.11.2019, укладений між ТОВ "Агроснаб Дніпро" та філією "Запорізький кінний завод №86" ДП "Конярство України"; відмовлено у задоволенні первісного позову.

5. Постановою Верховного Суду від 27.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 скасовано, справу №910/3055/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

6. За результатами нового розгляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №910/3055/20 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Міністерства економіки України залишено без змін.

7. ТОВ "Агроснаб Дніпро" звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Агроснаб Дніпро" у зв`язку з новим розглядом справи №910/3055/20 у Північному апеляційному господарському суді, та вирішення питання щодо розподілу судового збору, сплаченого ТОВ "Агроснаб Дніпро" при поданні касаційної скарги у цій справі.

Короткий зміст та мотиви судового рішення апеляційної інстанцій

8. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, зокрема, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул Б.Грінченка, буд.1, код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" (49130, м. Дніпро, проспект Миру, буд. 6, кв. 145, код 39176655) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул Б.Грінченка, буд.1, код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" (49130, м. Дніпро, проспект Миру, буд. 6, кв. 145, код 39176655) витрати за подання касаційної скарги в сумі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн.

8.1. Оцінюючи понесені позивачем витрати на предмет відповідності критеріям реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, апеляційний господарський суд врахував, зокрема, що обсяг наданих послуг відносно їх ціни не є очевидно неспівмірним, ураховуючи складність справи (правовідносини з договору поставки з усіма специфікаціями та накладними) та неналежне виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов`язань, що зумовило виникнення спору та доведення його до судового втручання, предмет спору (заборгованість на суму 945056, 44 грн), що є значною сумою для позивача.

При цьому, суд другої інстанції встановив відсутність відомостей, що заявлена вартість оплати відповідних послуг адвоката позивача є значно завищеною у порівнянні із тою, яка склалася в країні або в регіоні, беручи до уваги зміст спірних правовідносин та значення справи для позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Державне підприємство "Конярство України" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб Дніпро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

9.1. Скаржник зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) у касаційній скарзі зазначено, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:

1) що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної Постанови було порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 86, 126, 129 ГПК України без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19;

2) суд не дослідив зібрані у справі докази та не встановив обставини, що мають суттєве значення для справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Відзиву не надано.

Провадження у Верховному Суді

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/3055/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2023.

12. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Конярство України", яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі №910/3055/20.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Конярство України" на 15 березня 2023 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. 0. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/3055/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023.

14. Від Міністерства Економіки України надійшло клопотання у якому останній просить суд здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши учасника провадження у справі, а саме, Міністерство економіки України на Фонд державного майна України.

14.1. Наведене клопотання залишається без розгляду, оскільки дослідження доказів з встановленням обставин що не були встановлені у рішенні або постанові виходить за межі цього касаційного розгляду, який здійснюється щодо перегляду додаткової постанови суду другої інстанції про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану додаткову постанову залишити без змін, виходячи з такого.

16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Предметом судового перегляду є правомірність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду в апеляційній інстанції справи №910/3055/20

18. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

19. Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

20. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

21. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

22. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

23. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

24. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

25. Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

26. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

27. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

28. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

29. Крім того, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

30. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

31. Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

32. Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

33. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

34. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

35. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

36. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

37. Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.02.2020 (далі - договір) з урахуванням додатку від 25.11.2021 до договору про надання правової допомоги предметом цього правочину є надання адвокатським об`єднанням "НОВУМ" правничої допомоги клієнту у формі, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; правова допомога надається в порядку та обсязі, запропонованому об`єднанням та узгодженої сторонами з конкретної проблем з урахуванням положень п.1.2. цього договору, про яку клієнт при необхідності повідомляє об`єднання письмово та може обговорити порядок та обсяги її надання з урахуванням вимог чинного законодавства України щодо здійснення діяльності об`єднання (п.п. 1.2, 1.3. договору).

38. Відповідно до п.4.1. за послуги, що виконуються та надаються об`єднанням. Обсяг яких, передбачений додатком до договору, клієнт перераховує об`єднанню гонорар, погоджений сторонами в додатку до договору.

39. Відповідно до п. 4.3 договору до суми гонорару не включаються витрати на сплату судового збору та інших обов`язкових платежів. Транспортні витрати, можливі представницькі витрати. Необхідні для представництва інтересів клієнта, а включається лише вартість роботи об`єднання. Сторонами у додатку до договору може бути передбачено інше.

40. Згідно розділу 1 додатку від 25.11.2021 до договору представництво інтересів клієнта у справі №910/3055/20 під час нового розгляду в Північному апеляційному господарському суді призначеного на підставі Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021.

41. Згідно розділу 2 додатку від 25.11.2021 до договору за надання послуг, передбачених п. 1 цього додатку клієнт сплачує об`єднанню гонорар у сумі 25000 грн 00 коп.

42. Відповідно до акту виконаних (наданих) послуг згідно до Договору від 18.02.2020 року б.н. про надання правової допомоги та додатку від 25.11.2021 року по господарській справі №910/3055/20 під час нового розгляду справи в Північному апеляційному господарському суді призначеного на підставі Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 (далі - акт виконаних (наданих) послуг) загальна вартість наданих послуг відповідає фіксованій вартості за весь обсяг наданих послуг визначений у додатку від 25.11.2021 до договору про надання правової допомоги від 18.02.2020 за представництво інтересів клієнта під час нового розгляду справи в Північному апеляційному господарському суді призначеного на підставі Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 (п.2.).

43. Відповідно до платіжного доручення №36 від 07.07.2022 позивач сплатив на користь АО "НОВУМ" 25000 грн.

44. Проте, скаржник зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

45. Із встановлених апеляційним господарським судом обставин справи вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення позивачем, підтверджені доказами, а саме, актом виконаних (наданих) послуг та платіжним дорученням №36 від 07.07.2022.

46. При цьому, судом другої інстанції враховано необхідність оцінки понесених позивачем витрат, виходячи з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

47. Так, оцінюючи понесені позивачем витрати на предмет відповідності вищезазначеним критеріям апеляційний господарський суд врахував, зокрема, що обсяг наданих послуг відносно їх ціни не є очевидно неспівмірним, ураховуючи складність справи (правовідносини з договору поставки з усіма специфікаціями та накладними) та неналежне виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов`язань, що зумовило виникнення спору та доведення його до судового втручання, предмет спору (заборгованість на суму 945056, 44 грн), що є значною сумою для позивача.

48. При цьому, апеляційний господарський суд констатував відсутність наданих відповідачем відомостей, що заявлена вартість оплати відповідних послуг адвоката позивача є значно завищеною у порівнянні із тою, яка склалася в країні або в регіоні, беручи до уваги зміст спірних правовідносин та значення справи для позивача.

49. Колегія суддів враховує, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено правову позицію, відповідно до якої учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

50. При цьому Верховний Суд наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

51. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

52. Так, суд апеляційної інстанції врахував, що аналіз матеріалів справи, судової практики, формування правової позиції та участь у судових засіданнях не є лише окремими формальними діями, та не може оцінюватися лиш на предмет затраченого часу чи змісту конкретного документу, а має значення в комплексі з іншими видами правничої допомоги для сприяння забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта та досягнення бажаного для нього результату.

53. Опис послуг з надання правової допомоги деталізований в достатній мірі для досягнення його функціонального призначення. Як встановлено судом другої інстанції, скаржник не обґрунтував та не надав суду доказів та/або обґрунтувань, у тому числі власних розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність здійсненого позивачем розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Доводи в цій частині є декларативними, без надання відповідних доказів щодо неспівмірності витрат із складністю справи.

54. Таким чином, дослідивши опис наданих послуг, наведений в акті виконаних (наданих) послуг, керуючись наведеними мотивами, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що витрати позивача, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, визначеної як фіксований гонорар підлягають задоволенню в розмірі 25000,00 грн.

55. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

56. Доводи скаржника, що викладені у п.п. 9.1. п. 9 цієї постанови не знайшли підтвердження під час розгляду справи, при цьому, доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками апеляційної інстанції та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

57. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на неспростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків суду, які покладені в основу оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

59. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

60. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування додаткової постанови відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.