910/15444/21 Про визнання продовженим договору про передачу майна територіальної громади міста в оренду - 14.03.2023 Прийняття

1.1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - ТОВ "Діамед") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.08.2017 № 1455-1 (далі - договір оренди від 28.08.2017), укладеного між Департаментом, ТОВ "Діамед" та Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня № 9" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Київська міська клінічна лікарня № 9), продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки і 364 дні, тобто до 25.08.2023.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що він має право на продовження вказаного договору оренди без проведення аукціону; наголошував на відсутності заперечень орендодавця проти продовження цього договору як на час закінчення строку його дії, так і в місячний термін після його закінчення; за обставин подальшого користування орендарем орендованим майном та сплати орендної плати, позивач вважав пролонгованим спірний договір оренди на той самий строк, на який він був укладений відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 284 Господарського кодексу України; стверджував про невизнання відповідачем факту автоматичного продовження спірного договору, про що свідчить звернення останнього з позовом до суду про виселення позивача із орендованих приміщень.

1.2. Від Департаменту надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що продовження строку дії договору оренди від 28.08.2017 повинно відбуватись згідно з положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) ; орендар відповідно до частини 2 статті 18 цього Закону не є тією особою, яка має право на продовження договору оренди без проведення аукціону; згідно з протоколом аукціону від 30.11.2020 № UA-PS-2020-11-06-000004-3 на продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 28,0 м2 на першому поверсі корпусу № 2 на вул. Ризькій, 1 в м. Києві, переможцем аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюджетна аптека" (далі - ТОВ "Бюджетна аптека"), яке надало другу пропозицію щодо орендної плати у сумі 25 000,00 грн без ПДВ на місяць; протокол аукціону щодо погодження ТОВ "Діамед" сплачувати орендну плату відповідно до вищої пропозиції, яка була запропонована на аукціоні, до Департаменту не надходив, що свідчить про незгоду відповідача сплачувати таку орендну плату; на засіданні комісії Міністерства розвитку економіки та сільського господарства (далі - Мінекономіки) були розглянуті скарги ТОВ "Діамед" на дії Департаменту щодо аукціону № UA-PS-2020-11-06-000004-3 на продовження договору оренди вказаних нежитлових приміщень, та за результатами їх розгляду не встановлено порушень Департаментом вимог закону; з огляду на зазначене, договір оренди з позивачем було правомірно припинено у зв`язку із закінченням строку його дії.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недотримання орендарем встановленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені ним, а саме не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди разом зі звітом про оцінку майна та рецензією на цей звіт; відповідач відповідно до положень статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 157-ІХ обґрунтовано відмовив позивачеві у продовженні строку дії договору оренди. Суди також установили, що спірний договір неодноразово продовжувався, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 157-ІХ.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. ТОВ "Діамед" у касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме (1) частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ щодо обов`язкового обґрунтування балансоутримувачем письмового звернення до орендаря щодо необхідності використання орендованого приміщення для власних потреб балансоутримувача та чи вимагає закон зазначення для яких цілей необхідне орендоване приміщення балансоутримувачу; в разі відсутності обґрунтування такого звернення балансоутримувачем чи можуть настати правові наслідки у вигляді законної підстави для відмови орендодавця від продовження строку дії договору; (2) щодо застосування пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ як підстави для продовження договору без проведення аукціону до договорів, які становлять строк менше 5 років та не продовжувалися раніше, з урахуванням того факту, що продовжуваний договір є новою редакцію іншого договору, за яким раніше орендувалося приміщення; (3) щодо застосування частини 8 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ для того випадку коли орендодавець приймає звіт про оцінку майна для продовження договору, хоча вона була подана не разом з заявою про продовження договору оренди відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, і замість визнання орендодавцем договору продовженим використовує оцінку для продовження договору за результатами проведення аукціону з наданням переважного права чинному орендарю-скаржнику, а суд відмовляє у продовженні договору у зв`язку з порушенням тримісячного строку для надання оцінки орендодавцю.

3.2. Від Київської міської клінічної лікарні № 9 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити без змін оскаржені у справі судові рішення як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення. Водночас третя особа просила проводити судові засідання без участі її представників.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. З метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, відповідно до договору від 15.01.2014 № 1455 про внесення змін до договору оренди від 28.04.2005 № 1559/8 (нова редакція договору оренди майна від 28.04.2005 № 1559/8), укладеного між Департаментом, Київською міською клінічною лікарнею № 9 та ТОВ "Діамед", вказаному товариству було надано в строкове платне користування нежитлове приміщення у лікувальному корпусі, що перебуває на балансі лікарні, загальною площею 28,30 м2, на вул. Ризькій, 1 у м. Києві.

15.01.2014 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна (додаток № 1 до договору від 15.01.2014 № 1455), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування майно згідно з договором оренди від 15.01.2014.

У подальшому 28.08.2017 між Департаментом (орендодавець), Київською міською клінічною лікарнею № 9 (підприємство-балансоутримувач) і ТОВ "Діамед" (орендар) укладено договір № 1455-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.01.2014 № 1455), за яким позивачеві (ТОВ "Діамед") в строкове платне користування надано в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 28,30 м2, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 1, корпус 2.

Строк дії договору з 28.08.2017 до 26.08.2020 (пункт 9.1 договору).

Однією з підстав для припинення договору згідно з пунктом 9.4 договору є закінчення строку, на який його було укладено.

У пункті 9.7 вказаного договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом пунктів 4.2.21, 7.5 договору після припинення його дії орендар зобов`язаний передати майно за актом приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу протягом 3 календарних днів.

У листі від 06.05.2020 № 062/05/19-3126 відповідач повідомив позивача про те, що для продовження дії договору оренди комунального майна йому необхідно надати орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до дати закінчення договору оренди звіт про оцінку об`єкта оренди, клопотання про здійснення його рецензії, довідку від балансоутримувача про належне виконання умов договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати.

Київська міська клінічна лікарня № 9 у листі від 22.05.2020 № 061/112-561, адресованому орендодавцеві і орендареві, повідомила про відсутність намірів передавати в оренду приміщення та продовжувати договір оренди від 28.08.2017, оскільки приміщення необхідне лікарні для виробничих потреб, та наголосила на наявності заборгованості у орендаря за цим договором станом на 01.05.2020 у сумі 13 645,47 грн.

Разом із тим господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач у заяві від 25.05.2020 № 25/05 поінформував відповідача про намір продовжити договір, долучивши до такої заяви три примірники підписаної додаткової угоди. При цьому, попередні судові інстанції констатували, що звіт про оцінку об`єкта оренди та рецензії на нього позивач до вказаної заяви не долучав.

Відповідач, у свою чергу, у листі від 02.06.2020 № 062/05/15-3682 поінформував позивача про те, що договір оренди від 28.08.2017 не буде продовжений з огляду на наявність заборгованості з орендних платежів та використання об`єкта оренди для потреб балансоутримувача.

Під час розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій також установили та це підтверджено матеріалами справи, що відповідач надіслав позивачеві та балансоутримувачу лист від 06.11.2020 № 062/05/19-6899 про оголошення аукціону щодо оренди нежитлових приміщень площею 28,0 м2 на вул. Ризькій, 1 у м. Києві.

За результатами проведеного аукціону відповідно до протоколу аукціону від 30.12.2020 № UA-PS-2020-11-06-000004-3 на продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 28,0 м2 за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 1, переможцем аукціону визнано ТОВ "Бюджетна аптека" та 27.01.2021 між Департаментом, ТОВ "Бюджетна аптека" та Київською міською клінічною лікарнею № 9 укладено договір оренди № 3318 нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

При цьому, як установили суди та це підтверджено матеріалами справи, обставини наявності/відсутності порушень вимог закону під час організації та проведення відповідачем вказаного аукціону були предметом розгляду засідання комісії Мінекономіки з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації та проведення аукціонів щодо передачі в оренду державного та комунального майна, у тому числі електронних аукціонів, за результатами розгляду скарги ТОВ "Діамед"; за змістом витягу із протоколу засідання комісії Мінекономіки з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації та проведення аукціонів щодо передачі в оренду державного та комунального майна, у тому числі електронних аукціонів від 20.01.2021 за результатами розгляду скарги ТОВ "Діамед" встановлено відсутність порушень у діях організатора (Департаменту) порядку організації та проведення зазначеного аукціону.

Відповідач у листі від 29.01.2021 № 062/05-19-521 повідомив позивача, зокрема, про те, що укладений між сторонами договір оренди припинився у зв`язку із закінчення строку, на який він був укладений, та підписанням договору з переможцем аукціону. Також відповідач вказав про необхідність звільнення приміщення та передачі його за актом приймання-передачі балансоутримувачеві.

Відповідач доручив балансоутримувачу створити комісію для прийняття приміщень з орендного користування, про що свідчить лист від 10.02.2021 № 062/05-19-793.

17.02.2021 комісією з прийняття приміщень з орендного користування складено акт про відмову у передачі приміщення з орендного користування, в якому зазначено, що позивач відмовився повернути об`єкт оренди з огляду на те, що договір продовжив свою дію до 25.08.2023 на підставі пункту 9.7 договору та статті 764 Цивільного кодексу України.

4.4. Як установили господарські суди першої та апеляційної інстанцій та свідчать матеріали справи, предметом позову у ній є вимоги ТОВ "Діамед", заявлені до Департаменту, про визнання договору оренди від 28.08.2017 продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, на який він був укладений.

4.5. Ухвалюючи судові рішення у справі, попередні судові інстанції дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Такий висновок суди ґрунтували насамперед на тому, що на спірні правовідносини продовження договору оренди комунального майна поширюється дія положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) (в силу пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону), однак у наведеному випадку позивач не дотримався визначеної законом процедури продовження договору оренди державного або комунального майна, яка (процедура) вимагає від орендаря попереднього (не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору оренди) подання до орендодавця заяви про продовження договору (частина 3 статті 18 цього Закону) з обов`язковим долученням до такої заяви звіту про оцінку майна та рецензії на цей звіт (частина 8 статті 18 названого Закону); відповідач відповідно до положень статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ обґрунтовано відмовив позивачеві у продовженні строку дії договору оренди. При цьому попередні судові інстанції виходили, зокрема, із того, що за змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що, оскільки на момент закінчення строку дії договору оренди від 28.08.2020 (26.08.2020) вже діяли положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) , який набрав чинності 01.02.2020, то умови щодо продовження строку дії спірного договору оренди підпадали під регулювання цим Законом.

На виконання пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) Кабінет Міністрів України прийняв Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (483-2020-п) (далі - Порядок передачі майна в оренду), який також регулює правовідносини щодо продовження строку дії договору оренди.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до положень частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною 1 статті 15 Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною 2 статті 15 Закону відповідно до вимог статті 15 Закону, крім випадків, передбачених абзацами 11 та 12 частини 2 статті 15 Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (частина 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ).

За змістом частин 4, 5 статті 18 названого Закону рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною 4 цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною 4 цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Згідно з частинами 7, 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) договори, що продовжуються відповідно до частини 2 цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини 2 цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Відповідно до частини 9 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ унормовано, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною 2 статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною 6 статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Разом із тим, пунктом 134 Порядку передачі майна в оренду передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Згідно з пунктами 135, 136 Порядку передачі майна в оренду орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Водночас згідно з пунктом вказаного 143 Порядку орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар, який бажає отримати компенсацію вартості здійснених ним невід`ємних поліпшень, також подає документи, передбачені пунктом 165 цього Порядку. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

За змістом пункту 144 Порядку передачі майна в оренду після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною 9 статті 18 Закону. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. У разі прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, здійснюються дії, передбачені пунктом 142 цього Порядку. Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору. Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У межах зазначеного строку орендодавець може переглянути умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна згідно з пунктами 51 та 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 146 цього Порядку.

4.6. Як уже зазначалося, позивач оскаржив судові рішення у цій справі про відмову у позові до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, і таке обґрунтування полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних скаржником судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Скаржник у касаційній скарзі зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а саме пункту 1 частини 2 статті 18, частини 8 статті 18, частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19.

Згідно з положеннями частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Встановлені судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що орендарем не було дотримано передбаченого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені договором, а саме не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди разом зі звітом про оцінку майна та рецензією на нього, натомість відповідач у визначений законом строк висловив заперечення проти продовження договору.

Так, як уже зазначалося та встановили суди, позивач, звертаючись до відповідача з листом від 25.05.2020 № 25/05 про свій намір продовжити спірний договір, долучив до нього лише три примірники підписаної додаткової угоди; доказів надання відповідачеві звіту про оцінку майна та рецензії на цей звіт відповідач не надав. При цьому попередні судові інстанції відхилили посилання позивача на те, що 16.07.2020 ним було направлено відповідачеві заяву з пакетом документів, у тому числі й звіт про оцінку майна об`єкта оренди, оскільки, як установили суди, така заява була подана з порушенням строку, встановленого статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (подана позивачем за 42 дні, а не за три місяці до закінчення строку дії договору).

Водночас суд апеляційної інстанції відхилив аргументи позивача про те, що отримання вказаного звіту потребує певного часу, позаяк, як зазначив суд, такий обов`язок орендаря визначено в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (157-20) і про необхідність подання визначених законом документів для продовження строку дії договору оренди комунального майна відповідач мав би бути обізнаним заздалегідь, а не лише з моменту отримання від відповідача листа.

За висновком судів попередніх інстанцій у листі від 02.06.2020 № 062/05/15-3682 відповідач повідомив позивача про те, що спірний договір оренди продовжений не буде з огляду на наявність заборгованості у позивача за таким договором та необхідність використання майна для потреб балансоутримувача, що відповідає положенням статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Крім того, суди відхилили посилання позивача на продовження договору без проведення аукціону на підставі пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, оскільки, як установили попередні судові інстанції, дія спірного договору оренди неодноразово продовжувалась.

Поза тим господарські суди установили і те, що відповідач у листі від 06.11.2020 № 062/05/19-6899 повідомив позивача про проведення аукціону на продовження договору оренди нежитлових площею 28,0 м2 за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 1, та про можливість останнього взяти участь у аукціоні; позивач брав участь у спірному аукціоні (що свідчить, що він реалізував у такий спосіб своє переважне право як чинного орендаря під час проведення аукціону щодо продовження спірного договору оренди); за наслідками проведеного аукціону, 27.01.2021 між Департаментом, ТОВ "Бюджетна аптека" та Київська міська клінічна лікарня № 9 укладено договір оренди № 3318 нерухомого майна, що належить до комунальної власності; позивач, вважаючи, що організатором аукціону - Департаментом було порушено вимоги закону під час організації та проведення вказаного аукціону звертався з відповідною скаргою до компетентного органу, однак за результатами розгляду такої скарги вказаних скаржником порушень закону встановлено не було.

Отже, наведені установлені фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що в цьому випадку відсутні правові підстави для продовження спірного договору оренди.

За висновком судів попередніх інстанцій позивач наразі продовжує використовувати об`єкт оренди без достатніх правових підстав, порушуючи право власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

При цьому колегія суддів звертає увагу на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Отже, зважаючи на викладене, підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у контексті спірних правовідносин немає.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.