904/985/19 Про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог - 07.03.2023 Прийняття

1. Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі "Позивач", АТ "КБ "Приватбанк", Банк) звернулось у Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротех ЛТД" (далі "Відповідач", ТОВ "Аеротех ЛТД"), у якому просило визнати недійсним односторонній правочин у формі заяви ТОВ "Аеротех ЛТД" від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням).

2. АТ "КБ "Приватбанк" пояснювало, що у березні 2019 року на його адресу надійшла заява ТОВ "Аеротех ЛТД" від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом припинення зобов`язання Відповідача перед Банком зі сплати заборгованості в розмірі 5 739 041, 18 грн (за укладеним між сторонами кредитним договором № DNH1LOK6547) внаслідок зарахування боргу останнього зі сплати орендної плати за період січень-лютий 2019 року, що виник через невиконання Позивачем умов, укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (далі ТОВ "Приватофис", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана Естейт") договорів оренди приміщень. ТОВ "Аеротех ЛТД" у заяві зазначало, що має право на таке зарахування у зв`язку із відступленням йому (договором № 1/03 від 04.03.2019) ТОВ "Приватофис" права вимоги до Банку щодо стягнення заборгованості за договорами оренди.

Позивач вказаний односторонній правочин у формі заяви ТОВ "Аеротех ЛТД" від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог вважає недійсним, з підстав того, що заявами № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 Банк припинив своє зобов`язання перед ТОВ "Приватофис" зі сплати орендної плати за січень-лютий 2019 року, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому на момент укладення між ТОВ "Аеротех ЛТД" і ТОВ "Приватофис" договору № 1/03 від 04.03.2019 права вимоги у ТОВ "Приватофис" до АТ "КБ "Приватбанк" не існувало.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022, позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним односторонній правочин у формі заяви ТОВ "Аеротех ЛТД" від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням).

4. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд (з висновками якого погодився й господарський суд апеляційної інстанції) виходив із доведеності Позивачем обставин того, що ТОВ "Приватофис" відступило ТОВ "Аеротех ЛТД" вимогу, яка на час укладення договору про відступлення права вимоги № 01/03 від 01.03.2019 вже не існувала, оскільки заявами № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019, Банк припинив свої зобов`язання перед ТОВ "Приватофис" зі сплати орендної плати шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Касаційна скарга

5. Не погодившись із судовими рішеннями, Відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

6. Скаржник стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 (безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою для зарахування вимог; заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом), від 23.10.2018 у справі № 920/18256/17 та від 02.04.2019 у справі № 918/539/18 (за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними та допустимими доказами).

7. Відповідач пояснює, що висновуючи про те, що заявами № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 Банк припинив свої зобов`язання зі сплати орендної плати за 247 договорами оренди перед ТОВ "Приватофис" суди попередніх інстанцій не врахували наявності спору між АТ "КБ "Приватбанк" і ТОВ "Приватофис" щодо розміру орендної плати, і відповідно, заборгованості по одному із згаданих договорів оренди. Так, із наявних у справі доказів, а саме претензій ТОВ "Приватофис" до Банка від 31.01.2019 № 31/01-1 і № 31/01-2 та від 28.02.2019 № 2/02-1 і № 28/02-2 слідує, що загальна сума заборгованості Позивача за 247 договорами оренди становить 5 429 718, 77 грн за січень 2019 року і стільки ж за лютий 2019 року, тоді як Банк (згаданими заявами) намагався припинити свої зобов`язання за кожен період на суму 5 429, 151 77 грн. Наведене очевидно свідчить про наявність між Банком і Третьою особою спору, що розміру заборгованості, яку Позивач намагався зарахувати, а тому в силу наведених вище правових висновків Верховного Суду зарахування зустрічних однорідних вимог у даному випадку відбутись не могло, і спір між вказаними особами мав бути вирішений у судовому порядку. Проте, внаслідок недослідження судами згаданих претензій ТОВ "Приватофис" від 31.01.2019 № 31/01-1 і № 31/01-2 та від 28.02.2019 № 2/02-1 і № 28/02-2 вони дійшли помилкового висновку про те, що вимоги, які зараховувались згідно із заявами Банка № Е.65.0.0.0/3-6478 та № Е.65.0.0.0/3-31486 є безспірними, а відтак їх висновок про те, що відповідні зобов`язання Позивача перед Третьою особою припинилися є необґрунтованим і таким, що зроблений без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

У цій частині скаржник також відмічає, що у суді апеляційної інстанції питання спірності згаданих вимог все ж виникало, однак Позивач належних пояснень щодо цього не надав. Крім того, спірність грошових вимог Банка, які останній намагався зарахувати заявами № Е.65.0.0.0/3-6478 та № Е.65.0.0.0/3-31486 станом на час розгляду цієї справи вже була підтверджена у справі № 904/4790/21, де в ухвалі від 17.11.2021 господарський суд зробив відповідний висновок.

8. Окремо Відповідач наголошує, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені також без урахування висновків Верховного Суду, які наведені у постановах від 24.12.2020 у справі № 357/15493/17 і від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17 (за загальними правилами про правочин, відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони, як односторонній правочин, слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням).

ТОВ "Аеротех ЛТД" пояснює, що заяви Банка № Е.65.0.0.0/3-6478 та № Е.65.0.0.0/3-31486 не були отримані ТОВ "Приватофис", тобто останнє не було обізнане про вчинені Позивачем заліки. Таким чином, виходячи із наведених висновків суду касаційної інстанції слід вважати, що припинення зобов`язання Позивача перед Третьою особою є таким, що і з цих підстав не відбулося, проте суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків.

9. У касаційній скарзі з мотивів неподібності правовідносин, Відповідач також висловлює свою незгоду із врахуванням судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду із постанов від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249/10/19 і від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

10. В ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій установлено, що 13.04.2016 АТ "КБ "Приватбанк" (банк) і ТОВ "Аеротех ЛТД" (позичальник) уклали кредитний договір № DNH1LOK6547 (далі договір № DNH1LOK6547), відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 951 353, 98 грн на поповнення обігових коштів; сплату судових витрат, передбачених пунктами 2.2.15, 2.3.13, 5.8 договору.

1) Відповідно до пункту А.2.1 договору № DNH1LOK6547 ліміт кредитування на конкретну дату (поточний ліміт) визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у додатку № 1 до цього договору.

2) Згідно з пунктом 1.2 договору № DNH1LOK6547 термін повернення кредиту зазначений в пункті А.3 договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.12, 2.3.2, 2.4.1 договору.

3) Пунктом А.3 договору № DNH1LOK6547 передбачено, що термін повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 цього Договору). Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань термін повернення кредиту здійснюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 цього договору).

4) Згідно з додатком № 1 до договору № DNH1LOK6547 "Графік зменшення поточного ліміту" погашення кредиту мало відбутись до 31.12.2016.

5) Пунктами 4.1, 4.2 договору № DNH1LOK6547 визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 договору позичальник сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті А.6 договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

6) У випадку порушення позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених пунктами 1.2, 2,2.3, 2.2,16, 2,2.17, 2.3.2, 2.4.1 договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.7 договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов договору, встановленого п. А.3 цього договору).

7) Відповідно до пунктів А.6, А.7, А.8 договору № DNH1LOK6547 за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 34% річних.

8) У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 34% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 34% річних і дати початку її нарахування.

9) У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 68% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

10) Датою сплати процентів є 03-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.

11) Згідно з пунктом 6.1 договору № DNH1LOK6547 цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за договором.

11. Водночас, судами також установлено, що 17.12.2008 було укладено кредитний договір № 08/104/К між Банком (банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейт Сервіс" (позичальник).

1) Відповідно до умов вказаного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1, з лімітом і на цілі, зазначені в п. А.2, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, регулюючим кредитні правовідносини.

2) Пунктами 1.2, 1.3 договору № 08/104/К визначено, що термін повернення кредиту зазначений в п. А.3. Зазначений строк може бути змінений відповідно до пунктів 2.3.2, 2.4.1 договору. Всі істотні умови кредитування наведені в Розділі А - "істотні умови кредитування".

3) Відповідно до пунктів А.1 А.3 договору № 08/104/К вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.

4) Ліміт даного кредитного договору: 150000000 грн на - поповнення оборотних коштів на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 даного договору, в розмірі по - грн. для сплати за реєстрацію предметів застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами п. 2.1 за кожним договором застави, у розмірі 1 000,00 гривень + 5% від суми заборгованості за договором на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору.

5) Термін повернення кредиту 14.12.2018. Згідно ст. 212, 651 Цивільного кодексу України в разі прострочення якою-небудь із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі непогашення заборгованості за цим договором в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів з моменту будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є 14.12.2018.

6) Пунктами А.6 А.8 договору № 08/104/К передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 14% річних.

7) При порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов`язань позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 28% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення позичальником будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку. передбаченого п. А.3, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,078% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому відсотки за користування кредитом не сплачуються.

8) Датою сплати відсотків є 15-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору відповідно до п. 2.3.2).

9) Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору № 08/104/К цей договір в частині п. 4.4 вступає в силу з моменту підписання цього договору, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

10) Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін в установленому законом та цим договором порядку.

12. В подальшому, між Банком та ТОВ "Приватофис" був підписаний договір № 14 від 28.03.2016 про внесення змін до кредитного договору № 08/104/К від 17.12.2008.

1) Відповідно до цього договору 06.04.2015 загальними зборами учасників ТОВ "Істейт Сервіс" було прийнято рішення припинити товариство шляхом приєднання до ТОВ "Приватофис" (Протокол №06/04-15). У відповідності до ст. 107 Цивільного кодексу України передавальним актом від 13.07.2015 передбачено, що правонаступником всіх зобов`язань ТОВ "Істейт Сервіс" стає ТОВ "Приватофис". Відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців були внесені 24.03.2016. На підставі вищезазначеного сторони узгодили преамбулу кредитного договору № 08/104/К від 17.12.2008 читати в редакції цього договору про внесення змін. Сторони встановили, що станом на 28.03.2016 заборгованість позичальника за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 становить: кредит 121433924,75 грн; проценти 21876976,38 грн. Також сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до кредитного договору № 08/104/К від 17.12.2008 шляхом викладення змісту тексту цього договору в новій редакції.

2) Згідно з пунктом 1.1 договору № 08/104/К від 17.12.2008 (в редакції договору № 14 від 28.03.2016 про внесення змін) банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А 1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів, рахунки яких відкриті у банку. При цьому, розрахункові документи позичальника на порядок використання кредиту не поширюється на платежі на адресу одержувачів: зі сплати послуг бюро технічної інвентаризації; по сплаті державного мита, податків (обов`язкових платежів) та будь-яких інших платежів на користь державних органів, органів місцевого самоврядування, пенсійного фонду, фондів соціального страхування; зі сплати послуг електропостачання, водопостачання, газопостачання, опалення, послуг з вивезення та утилізації сміття та інших комунальних послуг.

3) Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1, пункту 1.2, пункту 1.3 договору № 08/104/К від 17.12.2008 (в редакції договору № 14 від 28.03.2016 про внесення змін) ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у п. А.2.1 цього договору. Термін повернення кредиту зазначений у п А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.13, 2.3.2, 2.4.1 цього договору. Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "істотні умови кредитування".

4) Пунктами А.1 А.3 договору № 08/104/К від 17.12.2008 (в редакції договору № 14 від 28.03.2016 про внесення змін) встановлено, що вид кредиту - відновлювана кредитна лінія.

5) Ліміт цього договору: 121433924, 75 грн, в тому числі, на наступні цілі:

6) - у розмірі 121433924, 75 грн на поповнення обігових коштів, - у розмірі 0,00грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору, - у розмірі 0,00 грн для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами зазначеними в п. 2.1.1 цього договору, - у розмірі 0,00 грн на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору.

7) Ліміт кредитування на конкретну дату (далі за текстом договору "поточний ліміт") визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у додатку № 1 до цього договору.

8) Термін повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 цього договору). Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашений заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань термін повернення кредиту здійснюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 цього договору).

9) Згідно з пунктами А.6 А.8 договору № 08/104/К від 17.12.2008 (в редакції договору № 14 від 28.03.2016 про внесення змін) за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 9% річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 9% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 9% річних та дати початку її нарахування.

10) У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 18% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,05% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

11) Датою сплати процентів є 14.12.2018, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору.

12) В пунктах 6.1 6.3 договору № 08/104/К від 17.12.2008 (в редакції договору №14 від 28.03.2016 про внесення змін) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання усіма сторонами.

13) Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

14) Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом та цим договором порядку.

15) Також був викладений в новій редакції додаток № 1 до кредитного договору № 08/104/К від 17.12.2008, згідно з яким погашення кредиту мало відбутись до 14.12.2018.

13. Суди установили також, що між Банком і ТОВ "Приватофис" 01.12.2016 було укладено 247 договорів оренди.

14. В подальшому, між ТОВ "Приватофис" (далі первісний кредитор) та ТОВ "Аеротех ЛТД" (далі новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 1/03 від 01.03.2019 (далі договір про відступлення права вимоги), відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за договорами оренди від 01.12.2016 в кількості 175 шт. (перелік договорів наведений у додатку № 1 до договору) (далі основні договори). Основні договори це ті, що були укладені 01.12.2016 між ТОВ "Приватофис" та АТ "КБ "Приватбанк".

1) Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати під боржника належного виконання зобов`язання і повернення грошових коштів (виконання грошових зобов`язань, строк виконання яких настав 20.02.2019) зі сплати орендних платежів за основними договорами за січень - лютий 2019 року в загальній сумі 6023026,14 грн.

2) Також за цим договором новий кредитор має право замість первісного кредитора звертатися в досудовому, позасудовому та судовому порядку з вимогою виконання боржником вищезазначеного грошового зобов`язання та інші права, які відповідно до законодавства України належать кредитору у зобов`язанні за основними договорами.

3) Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги згідно з відступленими правами вимоги до боржника, новий кредитор за цим договором сплачує первісному кредитору 6023026,14 грн, шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок первісного кредитора не пізніше 01.04.2019, якщо інше не буде погоджено сторонами в письмовому вигляді шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

4) Пунктом 3.3 договору про відступлення права вимоги передбачено, що з моменту підписання сторонами цього договору до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за основними договорами в обсязі, визначеному в пункті 1.2. цього договору, а первісний кредитор втрачає зазначені права вимоги.

5) В пунктах 3.1, 3.2, 3.4 - 3.6 договору про відступлення права вимоги вказано, що первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, що є важливою для їх здійснення, за основними договорами у термін до 04.03.2019.

6) Первісний кредитор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення прав вимоги за основними договорами та надати йому копію примірника цього договору. Боржник вважаться таким, що письмово повідомлений про відступлення прав вимоги за основними договорами, з моменту отримання ним відповідного письмового повідомлення та копії примірника цього договору.

7) З моменту підписання сторонами цього договору та письмового повідомлення боржника, зобов`язання боржника за основними договорами щодо сплати грошових коштів, визначених у п. 1.2 цього договору, вважаються виконаними належним чином, якщо ці кошти у повному обсязі перераховані на поточний рахунок нового кредитора, що зазначений у реквізитах цього договору. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність передання за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку. У разі якщо після укладення цього договору боржник виконає свій обов`язок за основним договором на користь первісного кредитора, то останній має протягом трьох банківських днів перерахувати отриману суму на користь нового кредитора.

8) Згідно з пунктами 5.1, 5.3 договору про відступлення права вимоги цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019. Відступлення вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов основними договорами.

15. ТОВ "Приватофис" та ТОВ "Аеротех ЛТД" був підписаний додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги, в якому наведений перелік договорів оренди, права вимоги за якими відступається ТОВ "Аеротех ЛТД", зазначена загальна заборгованість за вказаними договорами станом на 01.03.2019 та період виникнення вказаної заборгованості - січень-лютий 2019 року.

16. Також ТОВ "Приватофис" та ТОВ "Аеротех ЛТД" був підписаний акт приймання-передачі документів від 01.03.2019, відповідно до якого новому кредиторові були передані первісним кредитором засвідчені копії договорів оренди від 01.12.2016 разом з актами приймання-передачі об`єктів нерухомості від 01.12.2016.

17. На виконання пункту 3.2 договору про відступлення права вимоги ТОВ "Приватофис" направило Банку повідомлення № 01/03-5 від 01.03.2019, отримане Позивачем 04.03.2019.

ТОВ "Приватофис" повідомило АТ "КБ "Приватбанк", що згідно з умовами укладеного між ТОВ "Приватофис" та ТОВ "Аеротех ЛТД" договору про відступлення права вимоги № 1/03 від 01.03.2019, ТОВ "Приватофис" відступило ТОВ "Аеротех ЛТД" право вимагати від АТ "КБ "Приватбанк" належного виконання зобов`язання зі сплати орендних платежів (виконання грошових зобов`язань, строк виконання яких настав 20.02.2019) у загальній сумі 6023026,14 грн, за договорами оренди від 01.12.2016 у кількості 175 шт., укладених між ТОВ "Приватофис" та АТ "КБ "Приватбанк" (перелік договорів наведений у додатку № 1 до договору). На підставі вищенаведеного, грошові кошти у розмірі 6023026,14 грн мають бути повернені АТ "КБ "Приватбанк" на користь нового кредитора - ТОВ "Аеротех ЛТД".

18. До повідомлення ТОВ "Приватофис" додало копію договору про відступлення права вимоги № 01/03 від 01.03.2019 та копію додатку № 1 до вказаного договору.

19. В свою чергу, ТОВ "Аеротех ЛТД" направило на адресу АТ "КБ "Приватбанк" заяву від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням), отриману Позивачем 04.03.2019.

20. В заяві від 04.03.2019 ТОВ "Аеротех ЛТД" заявило про припинення зобов`язання ТОВ "Аеротех ЛТД" перед банком зі сплати заборгованості в розмірі 5739041,18 грн (заборгованість за кредитом 1850000 грн, заборгованість за відсотками 2293545,53 грн, заборгованість з пені 1595495, 65 грн) за кредитним договором № DNH1LOK6547 від 13.04.2016 внаслідок зарахування боргу Банка зі сплати орендної плати за період січень-лютий 2019 року за договорами оренди в розмірі 5739041,18 грн, право вимоги якої отримано на підставі договору про відступлення права вимоги № 01/03 від 01.03.2019.

21. В листі-відповіді від 13.03.2019 на заяву ТОВ "Аеротех ЛТД" від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог АТ "КБ "Приватбанк" вказано про незгоду із заявою та повідомлено, що:

- заявою № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 Банк припинив зобов`язання з оплати ТОВ "Приватофис" боргу за 247 договорами оренди (за січень 2019 року) у розмірі 5429151,77 грн внаслідок зарахування боргу ТОВ "Приватофис" перед Банком в розмірі 5429151,77грн за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008;

- заявою № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 Банк припинив зобов`язання з оплати ТОВ "Приватофис" боргу за 247 договорами оренди (за лютий 2019 року) у розмірі 5429151,77 грн внаслідок зарахування боргу ТОВ "Приватофис" перед Банком в розмірі 5429151,77 грн за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

22. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду заслухав суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача (Целік В.В.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

25. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).

26. Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27. Отже, як правильно виснували суди попередніх інстанцій, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

28. Водночас, відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

29. Виходячи зі змісту наведеної норми, за загальним правилом, первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за те, що вимога, яку він передає, є дійсною. За умови, що відступлена вимога не є дійсною, то тягар негативних наслідків повинен покладатися на первісного кредитора - якщо в результаті цього в нового кредитора виникли збитки, то їх має відшкодувати йому первісний кредитор.

30. Недійсною є вимога, яка не має правової підстави: яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, який визнано судом недійсним; яка не належала цедентові (зокрема, якщо раніше була відступлена іншій особі) чи на момент відступлення вже припинила своє існування (на підставі належного виконання боржником свого обов`язку, новації, зустрічного зарахування однорідної вимоги тощо).

31. Згідно з частинами першою - третьою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

32. Відповідно до частини третьої статті 203 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

33. Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

34. Частиною п`ятою статті 202 ЦК України передбачено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

35. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 сформовані правові висновки щодо застосування статті 601 ЦК України, статей 202, 203 ГК України (подібні наведено і у постановах від 23.10.2018 у справі № 920/18256/17 і від 02.04.2019 у справі № 918/539/18), згідно яких:

- зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;

- вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;

- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;

- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

36. Як вже зазначалося вище, стверджуючи про недійсність заяви ТОВ "Аеротех ЛТД" від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог, Позивач вказував на припинення свого зобов`язання перед ТОВ "Приватофис" зі сплати орендної плати в розмірі 5429151,77 грн за січень 2019 року та в розмірі 5429151,77 грн за лютий 2019 року за 247 договорами оренди шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог заявами № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019.

37. Судами попередніх інстанцій установлено, що в заяві № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 Банк вказав про припинення зобов`язання зі сплати орендної плати в розмірі 5429151,77 грн за січень 2019 року за 247 договорами оренди від 01.12.2016, оскільки у ТОВ "Приватофис" була наявна заборгованість в розмірі 95167580,66 грн за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008. В заяві ж № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 Банк зазначив про припинення зобов`язання зі сплати орендної плати в розмірі 5429151,77 грн за лютий 2019 року за 247 договорами оренди від 01.12.2016, оскільки у ТОВ "Приватофис" була наявна заборгованість в розмірі 93460141,38 грн за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008.

38. Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, враховуючи також відсутність заперечень Відповідача щодо змісту вказаних заяв, місцевий господарський суд виснував, що вимоги, які зараховувались Банком відповідно до заяв № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 були безспірними, а відтак зарахування відповідних вимог відбулось належним чином.

39. Апеляційний господарський суд у цій частині окремо підкреслив, що між сторонами відсутній спір відносно розміру заборгованості Позивача перед ТОВ "Приватофис" зі сплати орендних платежів за договорами оренди від 01.12.2016 у кількості 247 шт. за січень - лютий 2019 року та в свою чергу заборгованості, ТОВ "Приватофис" перед Банком за кредитним договором № 08/104/К, оскільки зазначені обставини, в порядку частини 4 статті 165 ГПК України в суді першої інстанції не оспорювались.

40. Враховуючи вказане суди вирішили, що на час направлення ТОВ "Аеротех ЛТД" заяви від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість Банка за 247 договорами оренди від 01.12.2016 зі сплати орендної плати не існувала, а тому такий правочин не відповідає положенням статті 601 ЦК України.

41. У поданій касаційній скарзі ТОВ "Аеротех ЛТД" вказані висновки судів попередніх інстанцій намагається спростувати аргументами про те, що деякі докази, які подавалися на обґрунтування спірності зарахованих вимог, судами досліджені не були. Такими доказами скаржник визначає претензії ТОВ "Приватофис" від 31.01.2019 № 31/01-1 і № 31/01-2 та від 28.02.2019 № 2/02-1 і № 28/02-2.

42. Але, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наведені Відповідачем аргументи вважає безпідставними, позаяк констатує, що претензії ТОВ "Приватофис" від 31.01.2019 № 31/01-1 і від 28.02.2019 № 2/02-1 отримали належну оцінку під час розгляду цієї справи. Претензії ж від 31.01.2019 № 31/01-2 і від 28.02.2019 № 28/02-2 судами не оцінювались з підстав їх подання до матеріалів справи з порушенням передбаченого процесуальним законом строку.

43. Із матеріалів цієї справи слідує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Монтана Естейт", яке є правонаступником ТОВ "Приватофис", про поновлення процесуального строку на подання доказів, зокрема, і згаданих вище претензій. Цією ж ухвалою суд відмовив і у задоволенні клопотання ТОВ "Монтана Естейт" про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

44. За викладеного, доводи ТОВ "Аеротех ЛТД" про недослідження судами попередніх інстанцій доказів свого підтвердження не знаходять, а тому судом касаційної інстанції відхиляються як безпідставні.

45. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у цій частині окремо відмічає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

46. Із оскаржуваних судових рішень також вбачається, що судами попередніх інстанцій надавалася оцінка і тій обставині, що в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/4790/21 (про банкрутство ТОВ "Монтана Естейт") заяви Банка № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 господарський суд вважав спірними.

47. Відхиляючи аргументи Відповідача у цій частині суди повторили мотиви Центрального апеляційного господарського суду, які були наведені у постанові від 20.06.2022, що прийнята за результатами перегляду ухвали господарського суду першої інстанції від 17.11.2021 у справі № 904/4790/21, і вказали, що ухвала суду про визнання грошових вимог у справі про банкрутство не створює обставин, які не потребують доведення під час вирішення інших спорів та відповідно не створює преюдицію, оскільки не є рішенням суду по суті спору, а є судовим рішенням, яке має юридичне значення лише для визначення розміру грошового зобов`язання боржника щодо конкурсних кредиторів та право на голосування такого кредитора кількістю голосів, пропорційною до сукупності вимог інших конкурсних кредиторів.

48. Оскільки скаржник у касаційній скарзі наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, доводів про неправильне застосування чи порушення правових норм не наводить, його аргументи про те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/4790/21 підтверджує неможливість проведеного Банком зарахування колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнаються декларативними і відхиляються. З цих же підстав (відсутність обґрунтування неправильного застосовування чи порушення правових норм) відхиляє колегія суддів і посилання скаржника на те, що Позивач під час перегляду цієї справи в апеляційному порядку додатково не обґрунтував обставини безспірності зарахованих зустрічних вимог.

49. Звідси, жодної неузгодженості у здійсненому судами попередніх інстанцій правозастосуванні тому, що має місце у справах № 910/11116/19, № 920/18256/17 і № 918/539/18, які переглядалися Верховним Судом у даному випадку немає, а відтак аргументи Відповідача про неврахування судами правових висновків суду касаційної інстанції із постанов у згаданих справах є необґрунтованими.

50. Із установлених обставин цієї справи також вбачається, що заяви Банка № Е.65.0.0.0/3-6478 та № Е.65.0.0.0/3-31486 направлялись Позивачем засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на адресу ТОВ "Приватофис", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а останнє ухилилося від їх отримання.

51. Оцінюючи правомірність здійсненого Банком зарахування зустрічних однорідних вимог суди попередніх інстанцій у цій частині виходили з того, що отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Тому направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

52. Більше того, суди вирішили, що неотримання вчиненого правочину іншою стороною не є ознакою його нікчемності. Доказів же визнання заяв Позивача № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 недійсними в судовому порядку до матеріалів цієї справи не додано.

53. У поданій касаційній скарзі Відповідач стверджує, що вказані висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах від 24.12.2020 у справі № 357/15493/17 та від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, згідно з якими заяву про зарахування на адресу іншої сторони, як односторонній правочин, слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням.

54. Але, розглянувши такі аргументи колегія суддів вважає, що жодної неузгодженості між висновками Верховного Суду та висновками судів попередніх інстанцій у цій справі немає, адже висновуючи про те, що заяви Банка № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 спричинили відповідні правові наслідки суди виходили з того, що такі заяви вважаються врученими ТОВ "Приватофис", адже направлені Банком на належну адресу Третьої особи, а їх отримання перебуває поза межами контролю відправника.

55. У постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 357/15493/17 та від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17 відсутні правові висновки про те, що за подібної ситуації заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є такою, що цивільно-правових наслідків не спричиняє. Інших постанов суду касаційної інстанції, які б підтверджували таку позицію скаржник у касаційній скарзі не наводить.

56. Більше того, скаржник у цій частині жодним чином не спростовує і висновків судів про те, що неотримання вчиненого правочину іншою стороною не є ознакою його нікчемності, як не спростовує і того, що відповідні заяви Банка в судовому порядку недійсними не визнавались.

57. За викладеного, доводи ТОВ "Аеротех ЛТД" про те, що рішення судів у даній справі прийняті без урахування висновків Верховного Суду, які викладено у відповідних постановах у справах № 357/15493/17 і № 910/21566/17 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнаються необґрунтованими і відхиляються.

58. Щодо ж згаданих і частково цитованих у касаційній скарзі інших постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 24.06.2019 у справі № 910/12026/18, від 23.07.2019 у справі № 904/1299/18, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 26.05.2020 у справі № 910/7807/19, від 11.06.2020 у справі № 910/7804/19, від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19, від 25.08.2020 у справі № Б-23/75-02, від 23.09.2020 у справі № 904/2215/19, від 12.11.2020 у справі № 904/3173/19 і від 25.11.2020 у справі № 904/1806/19 суд касаційної інстанції вважає, що посилання скаржника на загальні висновки у цих постановах носять формальний характер, адже використані останнім як додаткове дублювання вже проаналізованих вище позицій, невідповідності оскаржуваних судових рішень яким у цьому провадженні не встановлено. Більше того, саме спірні правовідносини і фактичні обставини у всіх згаданих справах істотно відрізняються від тих, що склалися між сторонами цього спору, що підставність посилань скаржника на них також спростовує.

59. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги, що має своїм наслідком відповідно до статті 300 ГПК України розгляд касаційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.

60. Доводи ТОВ "Аеротех ЛТД" про те, що судами попередніх інстанцій помилково враховано висновки Верховного Суду із постанов від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249/10/19 і від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не приймаються, оскільки такі доводи не охоплюються підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною другої статті 287 ГПК України.

61. Крім цього, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при прийнятті даної постанови керується, зокрема, принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі Відповідачем не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

63. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ "Аеротех ЛТД" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі рішення і постанова повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.