ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10496/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: Мешканцев Р.В., Вербицький Я.В.
Відповідача : Овчаренко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023
(головуючий - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023
(суддя - Бондарчук В.В.)
у справі №910/10496/22
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Посольський"
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Посольський" (далі - ОСББ "Посольський", відповідач) про:
- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ "Посольський", які затверджені протоколом загальних зборів №8 (дата проведення загальних зборів 12.05.2019, дата складання протоколу 28.05.2019);
- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ "Посольський", які затверджені протоколом загальних зборів №9 (дата проведення загальних зборів 27.08.2019, дата складання протоколу 11.09.2019).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час організації та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, результати яких оформлені протоколами загальних зборів №8 та №9, було допущено порушення Статуту ОСББ "Посольський", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , що є підставою для визнання зборів такими, що не відбулися, а рішення затверджені на цих зборах є такими, що неприйняті та відповідно підлягають визнанню недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023, у задоволені позову відмовлено.
4. Судове рішення мотивовано тим, що прийняті рішення на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку, які відбулися 12.05.2019 та 27.08.2019, оформлені протоколами № 8 та № 9, є законними та не порушують прав та законних інтересів позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та вказує на неврахування судами, при прийнятті судових рішень, правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 11.12.20202 у справі № 910/9672/20, від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, від 01.02.2022 у справі № 910/16966/20, щодо застосування положень ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".
7. Скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що судами неправильно застосовано положення ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ст. 238 Цивільного кодексу України, щодо яких відсутній правовий висновок щодо застосування у подібних правовідносинах.
8. Крім того, скаржник посилаючись на ч. 3 ст. 310 ГПК України, вказує на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Суди обґрунтували судові рішення на неналежних доказах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу відповідач просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4500,00 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.
11. 17.11.2018 загальними зборами учасників ОСББ "Посольський", які оформлені протоколом № 4, затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Посольський".
12. Відповідно до п. 1 розд. 1 статуту, ОСББ "Посольський" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) .
13. Згідно п. 1 розд. 2 статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
14. У відповідності до п. 3 розд. 2 статуту, завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
15. Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (п.1 розд. 3 статуту).
16. Відповідно до п. 2 та п. 3 розд. 3 статуту, вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належить, в тому числі, визначення порядку, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників.
17. Пунктом 7 розд. 3 статуту зазначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку.
18 . Згідно п. 8 розд. 3 статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про прийняття кошторису, визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
19. Пунктом 9 розд. 3 статуту зазначено, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
20. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п. 10 розд. 3 статуту).
21. Відповідно до п. 11 розд. 3 статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
22. Так, 12.05.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1, які оформлені протоколом № 8 від 28.05.2019, у яких взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 862 кв.м., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 77 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 4 016,2 кв.м.
23. За результатами проведених зборів були прийняті такі рішення:
- по питанню порядку денного №1 вирішено обрати головою зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_3
- по питанню порядку денного №3 вирішено підписати договір на виконання проектно-кошторисної документації та виконання ТУ для подальшого укладення договору с ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі";
- по питанню порядку денного №4 вирішено погодити заяви про складання повноважень членів правління ОСББ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та обрати ОСОБА_6 членом правління ОСББ "Посольський";
- по питанню порядку денного №7 вирішено вжити заходи до боржників;
- по питанню порядку денного №10 вирішено запропонувати доручити правлінню ОСББ "Посольський" провести підготовчу роботу до обрання нового складу ревізійної комісії;
- по питанню порядку денного №11 вирішено уповноважити голову зборів ОСОБА_2 на підписання протоколу зборів.
При цьому, не прийнято рішення по питаннях порядку денного:
- №2 про затвердження тарифу та кошторису ОСББ "Посольський" на 2019 рік;
- №4 про надання дозволу правлінню ОСББ "Посольський" на реалізацію нежитлових приміщень, що знаходяться в спільній власності співвласників;
- №5 щодо звіту ревізійної комісії про перевірку фінансово-господарської діяльності ОСББ за період 2018 року;
- №8 про надання дозволу правлінню ОСББ "Посольський" на укладення договорів оренди приміщень, що знаходяться у спільній власності співвласників будинку.
Питання № 9 порядку денного не розглядалось у зв`язку із відсутністю доповідача.
Крім того, додатком до протоколу №8 є листи письмового опитування, заповнені співвласниками ОСББ "Посольський", по питаннях порядку денного загальних зборів від 12.05.2019.
24. 27.08.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1, які оформлені протоколом №9 від 11.09.2019, у яких взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 28 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 134 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 5 573,7 кв.м.
25. За результатами проведених зборів були прийняті такі рішення:
- по питанню порядку денного №1 вирішено обрати головою зборів ОСОБА_2, секретарем Кореняк Г.І. та лічильну комісію у складі: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Мешканцева М.;
- по питанню порядку денного №2 вирішено затвердити щомісячний розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території для співвласників квартир та нежитлових приміщень - 10,60 грн за 1 кв.м. загальної площі приміщень для житлових та нежитлових приміщень;
- по питанню порядку денного №3 вирішено схвалити збір коштів для оплати виконаних робіт за договором із ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 15.07.2019 у розмірі 245 000,00 грн, що становить 39,30 грн за кв.м. з кожного співвласника, у наведеному порядку;
- по питанню порядку денного № 4 вирішено уповноважити правління ОСББ здійснювати укладення попередніх договорів на відчуження нежитлових приміщень, що знаходяться у спільній власності;
- по питанню порядку денного №5 вирішено уповноважити правління ОСББ на укладення договорів оренди нежитлових приміщень, що знаходяться у спільній власності співвласників будинку, за ринковою ціною на день передачі майна в оренду, з наступною індексацією щомісячної орендної плати;
- по питанню порядку денного №6 вирішено у випадку непогашення боржниками заборгованості з оплати комунальних послуг протягом трьох місяців доручити правлінню ОСББ вжити заходів щодо стягнення вказаної заборгованості у судовому порядку;
- по питанню порядку денного №7 вирішено припинити повноваження членів ревізійної комісії: Хлопіної А, Мешканцева М., ОСОБА_9 та затверджено новий склад ревізійної комісії: Миловиця П., ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;
- по питанню порядку денного №8 вирішено дообрати до нинішнього складу правління ОСББ ще одного члена правління ОСББ "Посольський" ОСОБА_3 ;
- по питанню порядку денного №9 вирішено визначити відповідальним за адміністрування системи в`їзних воріт до паркінгу правління ОСББ та уповноважити правління ОСББ забезпечити належну організацію пропускного режиму до паркінгу власників та користувачів паркомісць;
- по питанню порядку денного №10 вирішено доручити правлінню ОСББ визначити обсяг та вартість робіт з приведення усіх паркомісць до належного стану, визначити об`єктивний розмір витрат, що необхідно відшкодувати окремим співвласникам паркомісць за облаштування загальної в`їзної частини до паркінгу, порядок справляння та обсяг платежів з власників паркомісць на вказані цілі.
26. По питанню порядку денного №11 щодо заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на облаштування приміщень будинку у загальному розмірі 109 034,98 грн - рішення не прийнято.
27. Крім того, додатком до протоколу №9 є листи письмового опитування, заповненні співвласниками ОСББ "Посольський" по питаннях порядку денного загальних зборів від 27.08.2019.
28. Позивач вважає, що загальні збори ОСББ "Посольський", які відбулися 12.05.2019 та 27.08.2019, проведені з порушенням положень статуту ОСББ "Посольський" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , що є підставою для визнання зборів такими, що не відбулися, а рішення, затверджені на цих зборах є такими, що неприйняті.
Позиція Верховного Суду
29. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
30. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
31. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
32. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.
33. Як вказувалось, у касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та вказує на неврахування судами при прийнятті судових рішень правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 11.12.20202 у справі № 910/9672/20, від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, від 01.02.2022 у справі № 910/16966/20, щодо застосування положень ст. 6 Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".
34. Крім того, скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що судами неправильно застосовано положення ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ст. 238 Цивільного кодексу України, щодо яких відсутній правовий висновок щодо застосування у подібних правовідносинах.
35. Також, скаржник посилаючись на ч. 3 ст. 310 ГПК України, вказує на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Суди обґрунтували судові рішення на неналежних доказах.
36. Щодо підстав касаційного оскарження передбачених п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України.
37. За змістом пункту 1 частини 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
38. Отже, під час вирішення питання обґрунтованості доводів скарги про неврахування судами правового висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права, процесуальний закон також передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.
39. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
40. При цьому, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
41. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
42. Проаналізувавши зміст касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підставою для скасування судових рішень з огляду на наступне.
43. Щодо дотримання порядку скликання та повідомлення позивача про загальні збори ОСББ "Посольський".
44. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
45. Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
46. Отже, зазначені норми закону визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
47. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
48. Зазначені висновки про те, що порушене право та/або охоронюваний законом інтерес є об`єктом судового захисту, є характерними та загальними для усіх правовідносин, що передані на вирішення суду, у тому числі і для правовідносин у цій справі.
49. Таким чином для визнання недійсними рішень загальних зборів, з підстав визначених позивачем, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача.
50. Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
51. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) (тут і далі - у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення).
52. Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
53. Відповідно до приписів статті 10 цього Закону органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
54. Статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
55. Пунктом 5 розд. 3 статуту ОСББ визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
56. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами однією з підстав для визнання недійсними оспорюваних загальних зборів ОСББ, позивачем зазначено неналежне повідомлення позивача про проведення загальних зборів ОСББ "Посольський" 12.05.2019 та 27.08.2019.
57. Верховний Суд у постановах від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 сформував такі висновки:
- не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;
- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Водночас, відсутність доказів повідомлення співвласників про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено його присутність (його представника) на оспорюваних загальних зборах;
- для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання.
58. Розглянувши спір у справі, враховуючи підстави для визнання недійсними оспорюваних загальних зборів ОСББ "Посольський" судами встановлено, що позивач приймав участь у загальних зборах ОСББ "Посольський", які відбулися 12.05.2019 та оформлені протоколом № 8, що не заперечується позивачем. Крім того, як вбачається з протоколу № 9 загальних зборів ОСББ "Посольський" проведених 27.08.2019, позивач приймав участь у цих зборах та більше того, по питанню № 11 порядку денного щодо відшкодування йому витрат на облаштування приміщень, ОСОБА_12 був доповідачем. Тобто, позивачем було реалізовані права на участь та голосування під час проведення загальних зборів ОСББ "Посольський", які відбулися 12.05.2019, оформлені протоколом № 8, та які відбулися 27.08.2019, що оформлені протоколом № 9. На загальних зборах, що відбулися 27.08.2019, було розглянуто заяву позивача стосовно прийняття та відшкодування витрат на облаштування приміщень, визначення розміру цієї плати з співвласників кожної квартири та нежитлових приміщень, однак рішення з цього питання прийнято не було, у зв`язку із голосуванням більшості співвласників "проти".
59. Таким чином суди встановивши факт присутності позивача під час проведення прийняття загальними зборами оспорюваних рішень, зробили висновок, що допущені юридичною особою незначні порушення порядку персонального повідомлення співвласника про проведення загальних зборів, в даному випадку не можуть бути підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів.
60. Враховуючи зазначене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, щодо порядку повідомлення співвласників ОСББ про проведення загальних зборів, оскільки у жодній із цих справ судами не була встановлена фактична обізнаність позивача про проведення загальних зборів та присутність на них, отже, правові висновки у вказаних справах зроблено за інших фактичних обставин справи.
61. Щодо дотримання порядку проведення загальних зборів та голосування на загальних зборах.
62. Відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
63. У постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, Суд, вирішуючи питання про те, чи розповсюджується вимога щодо оформлення рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") на будь-яке рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і щодо обрання голови та секретаря зборів, як визначено у статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", дійшов висновку, що голова та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників із наступним занесенням результатів голосування по цьому процедурному питанню в протокол загальних зборів. З огляду на зазначене, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 911/195/22.
64. Судами встановлено, що згідно з протоколом № 8 від 28.05.2019, у загальних зборах ОСББ проведених 12.05.2019, взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 862 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 77 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 4 016,2 кв.м. Із наданого відповідачем списку власників житлових та нежитлових приміщень, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 6 466 кв.м., при цьому, прийняло участь у загальних зборах власники квартир та нежитлових приміщень, яким належить 4 878,2 кв.м., тобто більшості співвласників.
65. Також, як вбачається з протоколу № 9 від 11.09.2019, у загальних зборах ОСББ 27.08.2019, взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 28 осіб; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 134 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 5573,7 кв.м.
66. Отже, судами встановлено, що із наданого відповідачем списку власників житлових та нежитлових приміщень, у голосуванні з питань порядку денного загальних зборів 28.05.2019 та 27.08.2019 прийняло участь більше половини співвласників приміщень багатоквартирного будинку.
67. Судами встановлено, що під час підрахунку голосів, відповідно до вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , загальні результати голосування було визначено як з урахуванням кількості голосів, поданих за відповідне питання під час проведення загальних зборів 12.05.2019 та 27.08.2019, так і з урахуванням письмового голосування співвласників, які не брали участь в загальних зборах (листків опитування). Дослідивши результати голосування - відомості, наведені у протоколах від 28.05.2019 та 11.09.2019 за результатами проведення загальних зборів від 12.05.2019 та 27.08.2019 та відповідні листи письмового опитування співвласників, суди встановили відсутність відображення в протоколі загальних зборів відомостей про результати голосування конкретного співвласника ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування та бюлетенях, водночас, суди встановили, що матеріали справи не містять доказів того, що голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно та/або невірно враховані.
68. Судами обґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що форма протоколів загальних зборів співвласників від 12.05.2019 та 27.08.2019 не відповідає вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" (2866-14) , так як наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 року "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку" (z1083-15) було затверджено саме форму протоколу зборів співвласників відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а не Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" (2866-14) , на який посилається позивач.
69. Більше того, касаційний суд погоджується з висновками судів про те, що відсутність в протоколі загальних зборів, листках письмового опитування інформації про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, а також графи "утримався", не може впливати на дійсність спірного рішення зборів співвласників, так як відповідні неточності не впливають на результати голосування та зафіксоване у протоколах та опитувальних листках волевиявлення самих співвласників з питань порядку денного зборів, зокрема, щодо укладення договору на розробку проектно-кошторисної документації на виконання технічних умов для приєднання будинку до електричних мереж, щодо змін у складі правління та ревізійної комісії ОСББ "Посольський", щодо вжиття заходів відносно боржників по сплаті внесків на утримання будинку, щодо затвердження кошторису на 2019 рік, встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10,6 грн/кв.м., встановлення внеску на оплату за виконання проектно-кошторисних робіт для приєднання будинку до електричних мереж, про надання дозволу на укладення попередніх договорів на відчуження та договорів оренди нежитлових приміщень, які перебувають у спільній власності, про вжиття заходів щодо боржників, щодо змін у складі правління та ревізійної комісії ОСББ "Посольський", щодо пропускного режиму до паркінгу, облаштування паркомісць та загальної в`їзної частини паркінгу,
70. Зважаючи на встановлені судами обставини суди обґрунтовано зазначили, що не зазначення у протоколі та листках опитування оспорюваних загальних зборів такого варіанту голосування як "утримався", за наявності в ньому варіантів "за" і "проти", за що проголосували співвласники, та відсутність у оспорюваних рішеннях особистого підпису кожного, хто проголосував із зазначенням результату голосування, за умови підписання прийнятих рішень головою та секретарем зборів, не є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними.
71. При цьому, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування судами положень ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та неврахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, оскільки апеляційним судом правильно застосовані вказані положення законодавства, з урахування зазначеного висновку Верховного Суду у справі № 910/18946/19.
72. Крім того, судами обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо безпідставності внесення у список власників житлових нежитлових приміщень квартир, щодо яких не оформлено право власності. Так, судами вірно вказано, що зазначення в списках власників житлових та нежитлових приміщень, як підстави набуття права власності - договору купівлі-продажу, відповідає положенням Цивільного кодексу України (435-15) .
73. Так, пункт 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
74. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
75. За змістом вищезазначених положень, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 17.04.2019 у справ № 916/675/15.
76. Таким чином, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах співвласників проведених 12.05.2019 та 27.08.2019, незначні недоліки порядку проведення загальних зборів та оформлення документів, щодо голосування на загальних зборах, не є підставою, в даному випадку, для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів.
77. Касаційним судом відхиляються доводи скаржника про неврахування судами правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/16966/20, оскільки у вказаній справі задоволено позов про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, зважаючи на те що судами встановлено, що питання № 14 з порядку денного, зазначене у повідомленні про скликання загальних зборів ОСББ, відрізнялося від питання № 14, визначеного в протоколі загальних зборів, що є безумовною підставою для скасування оспорюваного рішення у відповідній частині.
78. Таким чином Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами при прийнятті судових рішень правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 11.12.20202 у справі № 910/9672/20, від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, від 01.02.2022, оскільки, правові висновки, викладені Верховним Судом у справах № 916/86/20, № 910/9672/20, № 904/2796/17, № 916/782/17, за інших фактичних обставин справи, а правові висновки у справі № 910/18946/19 враховано апеляційним судом.
79. З урахуванням вищезазначеного касаційний суд констатує, що суди зробили правильні висновки про відсутність підстав для задоволення позову та визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів.
80. Крім того, скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що судами неправильно застосовано положення ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ст. 238 Цивільного кодексу України, щодо яких відсутній правовий висновок щодо застосування у подібних правовідносинах.
81. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
82. За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведені положення спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
83. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
84. Як зазначалось, здійснюючи касаційний перегляд судових рішень у справі, касаційним судом не було встановлено, неправильного застосування судами положень Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" (417-19) , ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", про що касаційним судом зазначалось у цій постанові, положення ст. 238 Цивільного кодексу України, судами не застосовувались, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для викладення правового висновку у даній справі.
85. Щодо доводів в обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України
86. Відповідно до частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
87. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
88. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, саме пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України також зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
89. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, при цьому, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі скаржник вказує на необґрунтованість судових рішень і порушення судами матеріальних і процесуальних норм, і наведені скаржником аргументи тісно пов`язані між собою, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга, є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
90. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
91. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).
92. Враховуючи викладене, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/10496/22, необхідно залишити без змін.
Розподіл судових витрат
93. Судові витрати за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/10496/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
О.М. Баранець