755/9169/18 Про визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - 23.02.2023 Прийняття

1.1.У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А" (далі - ОСББ "Дніпровська набережна 9А"), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Головне управління регіональної статистики, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про:

- визнання недійсними рішень установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 щодо створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А", яке оформлене протоколом від 08.04.2017;

- визнання недійсним статуту ОСББ "Дніпровська набережна 9А", який затверджено рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 08.04.2017 та заключним проколом від 22.04.2017;

- визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації ОСББ "Дніпровська набережна 9А", яка була проведена 08.11.2017 державним реєстратором Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації за № 106710220000027339.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А" було допущено численні порушення. Зокрема ініціативна група не мала вичерпної та актуальної інформації про співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку, неналежним чином не повідомила позивача та інших співвласників квартир та нежитлових приміщень про проведення установчих зборів; не визначила дійсної кількості голосів, що належали позивачу та кожному співвласнику під час голосування на зборах під час голосування та проведення письмового опитування. Переважна більшість результатів поіменного голосування та письмового опитування не містить інформації про підстави виникнення у осіб права голосу. За даними позивача площа власників, які брали участь у голосуванні становила 568,35 кв.м, що становить 2,73% загальної площі будинку, та свідчить про відсутність кворуму. Голосування відбувалось шляхом "піднятої руки", що суперечить статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Затверджений статут ОСББ "Дніпровська набережна 9А" не відповідає статуту, за який відбувалось голосування, оскільки голосували за типовий статут, тоді як протоколом затверджений статут в іншій редакції, який запропонований ініціативною групою. Позивач вказував, що він та більшість співвласників будинку не були повідомлені про результати прийнятих зборами рішень. На момент державної реєстрації статуту 08.11.2017 його редакція вже втратила чинність у зв`язку з набуттям з травня 2017 року чинності наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2017 № 67 "Про внесення змін до Типового статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (z0522-17) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.04.2017 за № 522/30390 (z0522-17) . Крім того, у складеному протоколі відсутні підписи присутніх на зборах 14 осіб, тоді як їх голоси були враховані; у листах опитуваннях замість площі квартири зазначено їх номер, наявні розбіжності у прізвищі, імені та по батькові власників квартир; дата установчих зборів та дата письмового опитування у більшості випадків проставлена одним почерком та відрізняється від почерку опитуваної особи.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22.10.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного суду від 12.02.2020 скасовано, закрито провадження у справі № 755/9169/18, справу передано для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 755/9169/18 в позові відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що створення ОСББ відбувалось в рамках закону, відповідало волевиявленню більшості співвласників будинку. Позивач ОСОБА_1 був присутнім на установчих зборах, не довів порушення своїх прав.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є неналежним способом захисту.

2.3. Суд апеляційної інстанції, врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/964/19, відповідно до якої звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору, скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Дніпровська набережна 9А" та закрив провадження.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін, при цьому, суд апеляційної інстанції також врахував практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, зокрема постанови від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20, та зазначив, що ні рішення установчих зборів, ні існування юридичної особи ОСББ "Дніпровська набережна 9А" не порушує прав або правомірних інтересів позивача, а позивач, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Дніпровська набережна 9А", оформленого протоколом від 08.04.2017.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті НОМЕР_32 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтю 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 24.06.2021 у справі №756/7632/18, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 910/9672/20.

Іншою підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 8 частини 1 статті НОМЕР_35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , у зв`язку з тим, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Також скаржник посилається на те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3, 4 частини 3 статті НОМЕР_35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).

Від ОСОБА_1 09.02.2023 надійшли додаткові обґрунтування до касаційної скарги, в яких скаржник звертає увагу на невідповідність результатів поіменного голосування та письмового опитування реальному волевиявленню співвласників. При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дали належної правової оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема листам реєстрації на установчих зборах, протоколу установчих зборів від 08.04.2017, листкам поіменного голосування, листкам письмового опитування. Також скаржник зазначає про порушення його права бути поінформованим про прийняте на зборах рішення, а також про порушення Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією пункту 2 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", оскільки не зважаючи на те, що адміністрація була попереджена про виявлені порушення при створенні ОСББ, такий суб`єкт все одно був зареєстрований.

3.3. ОСББ "Дніпровська набережна 9А" подало заяву про неможливість подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів. Просило вважати поважними причини неподання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат та вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті, про що винести додаткове рішення.

Також від ОСББ "Дніпровська набережна 9А" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. При цьому ОСББ "Дніпровська набережна 9А" звертає увагу на те, що скаржник не обґрунтував яке його право чи інтерес як співвласника порушено скликанням і проведенням установчих зборів чи прийнятими ними рішеннями. Також відповідач зазначає, що реєстр співвласників багатоквартирного будинку формувався на достовірних, актуальних та відповідних даних; скаржник був належним чином повідомлений про проведення установчих зборів; під час скликання та проведення установчих зборів ініціативною групою були дотримані вимоги статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; скаржник виступає лише від власного імені, адже будь-яких доказів та даних, що він є уповноваженою особою висловлювати позицію від імені інших співвласників будинку в матеріалах справи немає; також відсутні будь-які докази про те, що хоча б один із співвласників звертався до суду з вимогами про визнання недійсними установчих зборів та статуту чи щодо порушення їх прав при скликанні та проведенні установчих зборів. Також у відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Дніпровська набережна 9А" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 7 500 грн

3.4. ОСОБА_1 подав заперечення щодо приєднання відзиву до матеріалів справи, оскільки ОСББ "Дніпровська набережна 9А" пропустило строк на його подання та не додало доказів надіслання копії відзиву іншим учасникам справи.

Розглянувши вказані заперечення, колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 11.01.2023 було призначено до розгляду справу №755/9169/18 на 09.02.2023 о 12:00 та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу до дня судового засідання.

Відзив ОСББ "Дніпровська набережна 9А" отримано Верховним Судом о 10:41:01 09.02.2023 в електронній формі.

Відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

З огляду на те, що відзив ОСББ "Дніпровська набережна 9А" надійшов в день судового засідання до його початку, а також враховуючи те, що Судом було оголошено перерву до 23.02.2023 з метою забезпечення дотримання принципу пропорційності, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для відхилення відзиву ОСББ "Дніпровська набережна 9А". При цьому колегія суддів враховує, що позивачем підтверджено надіслання йому копії відзиву на касаційну скаргу на його електронну адресу 09.02.2023 о 10 год. 26 хв.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.12.1998 ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 .

08.04.2017 у приміщенні ЖЕД № 407 були проведені установчі збори співвласників багатоквартирного будинку № 9-А, по вулиці Дніпровська набережна у місті Києві, за наслідками яких було прийнято рішення про створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А", затвердження статуту ОСББ "Дніпровська набережна 9А", обрання членів правління ОСББ "Дніпровська набережна 9А"; обрання членів ревізійної комісії ОСББ "Дніпровська набережна 9А".

Відповідно до витягу про реєстрацію юридичної особи ОСББ "Дніпровська набережна 9А" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі 08.11.2017; номер запису - 10671020000027339; засновками є власники будинку; вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів (основний); органи управління - загальні збори, правління, ревізійна комісія; керівник - ОСОБА_3 ; місце знаходження реєстраційної справи - Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація; ідентифікаційний код - 21680000.

Для створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А" була утворена ініціативна група у складі: ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Ініціативна група звернулась до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації задля отримання актуальної інформації про усіх власників будинку, де отримали відповідні документи. Був отриманий і витяг з Реєстру нерухомості.

Отримання Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією даних про власників квартири та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 підтверджується відповіддю Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 31.08.2018, наданої на вимогу суду, яка звернулась до відділу з даним питанням 23.06.2016.

25.03.2017 на адресу позивача було направлено повідомлення про проведення установчих зборів.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 складає - 20 806,5 м2, в установчих зборах брали участь 66 осіб, що склало 1802 м2, у письмовому опитуванні взяли участь 344 особи, що становить 9727,8 м2.

Згідно зі списком реєстрації в установчих зборах ОСББ взяли участь: квартира АДРЕСА_3 - ОСОБА_7 (29,8м2) та ОСОБА_8 (29,8м2); квартира АДРЕСА_4 - ОСОБА_9 (14,95м2); квартира НОМЕР_2 - ОСОБА_10 (58,9 м2); квартира НОМЕР_3 - ОСОБА_11 (10,75м2); квартира НОМЕР_4 - ОСОБА_12 (29,21м2); квартира НОМЕР_5 - ОСОБА_13 (57,7м2); квартира № НОМЕР_6 - ОСОБА_14 (59,2м2); квартира № НОМЕР_7 - ОСОБА_15 (16,5м2); квартира № НОМЕР_8 - ОСОБА_16 (8,24м2); квартира № НОМЕР_9 - ОСОБА_17 (42,7м2); квартира НОМЕР_10 - ОСОБА_18 (14,26м2) та ОСОБА_19 (14,26м2); квартира № НОМЕР_11 - ОСОБА_20 (25,36м2); квартира № НОМЕР_12 - ОСОБА_21 (57,6м2); квартира № НОМЕР_13 - ОСОБА_22 (7,92м2); квартира № НОМЕР_14 - ОСОБА_1 (14,42м2) та ОСОБА_23 (14,42м2); квартира № НОМЕР_15 - ОСОБА_24 (42,8м2); квартира № НОМЕР_16 - ОСОБА_25 (10,35м2); квартира № НОМЕР_17 - ОСОБА_26 (19,56м2); квартира № НОМЕР_18 - ОСОБА_27 (31,9м2); квартира № НОМЕР_19 - ОСОБА_28 (19,54м2); квартира № НОМЕР_20 - ОСОБА_29 (58,5м2); квартира № НОМЕР_21 - ОСОБА_30 (43,2м2); квартира № 193 - ОСОБА_5 (58,5м2); квартира № 200 - ОСОБА_31 (4,36м2); квартира № НОМЕР_24 - ОСОБА_32 (14,6м2); квартира № НОМЕР_25 - ОСОБА_33 (11,00м2); квартира № НОМЕР_22 - ОСОБА_34 (31,4м2); квартира № НОМЕР_23 - ОСОБА_35 (14,63м2); квартира № НОМЕР_26 - ОСОБА_36 (43,4м2); квартира № НОМЕР_27 - ОСОБА_37 (22,35м2); квартира № НОМЕР_28 - ОСОБА_38 (29,4м2); квартира № НОМЕР_29 - ОСОБА_39 (24,6м2); квартира № НОМЕР_30 - ОСОБА_40 (43м2); квартира НОМЕР_31 - ОСОБА_41 (19,43м2); квартира № НОМЕР_32 - ОСОБА_42 (42,9м2); квартира № НОМЕР_33 - ОСОБА_43 (21,7м2) та ОСОБА_44 (21,7м2); квартира № НОМЕР_34 - ОСОБА_45 (19,53м2); квартира № НОМЕР_35 - ОСОБА_46 (32,4м2); квартира № НОМЕР_36 - ОСОБА_47 (8,66м2); квартира № НОМЕР_37 - ОСОБА_48 (11,8м2) та ОСОБА_49 (11,8м2); квартира № НОМЕР_38 - ОСОБА_50 (31,7м2); квартира НОМЕР_39 - ОСОБА_51 (21,6м2) та ОСОБА_50 (21,6м2); квартира № НОМЕР_40 - ОСОБА_52 (14,6м2); квартира № НОМЕР_41 - ОСОБА_53 (14,68м2) та ОСОБА_1 (14,68м2); квартира № НОМЕР_42 - ОСОБА_54 (10,6м2); квартира № НОМЕР_43 - ОСОБА_55 (32,32м2); квартира № НОМЕР_44 - ОСОБА_56 (58,5м2); квартира № НОМЕР_45 - ОСОБА_57 (43,2м2); квартира № НОМЕР_46 - ОСОБА_58 (58,8м2); квартира № НОМЕР_47 - ОСОБА_59 (29,35м2); квартира № НОМЕР_48 - ОСОБА_60 (19,63м2); квартира АДРЕСА_7 - ОСОБА_61 (21,45м2) та ОСОБА_62 (21,45м2); квартира № НОМЕР_49 - ОСОБА_63 (19,56м2), ОСОБА_64 (19,56м2) та ОСОБА_65 (19,56м2); квартира № НОМЕР_50 - ОСОБА_66 (14,72м2); квартира АДРЕСА_8 - ОСОБА_67 (29,975м2); квартира № НОМЕР_51 - ОСОБА_68 (61,48м2).

Згідно з протоколом установчих зборів ОСББ "Дніпровська набережна 9а" від 08.04.2017 загальна кількість співвласників будинку - АДРЕСА_9, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 20 806,5 м2, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників 344 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 9727,8 м2. На цих зборах було обрано Головою зборів ОСОБА_5, секретарем ОСОБА_3 . За створення ОСББ проголосувало 397 співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 11 092,58 м2; проти проголосувало 12 співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 392,2 м2. За затвердження статуту проголосувало 393 співвласника, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 11 027, 22 м2. За створення правління ОСББ в складі: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_30, ОСОБА_19 ОСОБА_56, ОСОБА_53 проголосували 396 співвласника, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 11 072,35 м2, проти - 13 співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 412,45 м2. За обрання ревізійної комісії в складі: ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_50 проголосувало 398 співвласника, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 11 087,24 м2, проти - 12 співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 397,56 м2. На вказаних зборах уповноважено голову зборів ОСОБА_5 та секретаря ОСОБА_3 підписати затверджений зборами статут, а також підготувати і підписати протокол цих зборів. Уповноважено ОСОБА_3 подати заяву та інші документи, необхідні для державної реєстрації ОСББ "Дніпровська набережна 9а" - проголосували за це рішення 403 співвласника, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 11 143,35 м2, проти - 6 співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких склала 340,45,2 м2. До вказаного протоколу долучено список - Реєстрація на установчих зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку: АДРЕСА_1 . Також до зазначеного протоколу долучені списки "Поіменне голосування на установчих зборах ОСББ" по кожному з вказаних питань окремо та листки письмового опитування співвласника.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до наявних матеріалів справи, з усіх присутніх лише двоє власників проголосували "проти" усіх поставлених питань.

З 09.04.2017 по 21.04.2017 проведене письмове опитування співвласників будинку АДРЕСА_1 з питань щодо створення ОСББ, затвердження статуту, виборів членів правління, ревізійної комісії та надання повноважень представнику зборів щодо реєстрації ОСББ. Участь у опитуванні взяло 344 осіб. На поставлені запитання фактично усі відповідали - "за", одна особа заперечила щодо затвердження статуту, одна особа заперечила щодо членів правління та повноважень представника ОСББ.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку складає - 20 806,5 м2. В установчих зборах взяли участь 66 осіб, що склало 1802 м2, у письмовому опитуванні взяли участь 344 особи, що становить 9727,8 м2. Всього 11 529,80 м2.

За обрання головою установчих зборів ОСОБА_5 та секретаря ОСОБА_3 "за" проголосувало 50 осіб, що склало 1 338,71 м2, "проти" - 16 осіб - 451,55 м2.

За створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А" проголосувало "за" 397 осіб - 11 092,58 м2, "проти" 12 осіб - 392,2 м2.

За затвердження статуту ОСББ "за" проголосувало 393 особи - 11 027,22 м2, "проти" 16 осіб - 455,58 м2.

За вибори правління ОСББ - ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_30, ОСОБА_19, ОСОБА_56, ОСОБА_73 проголосувало "за" 396 осіб - 11 072,35 м2, "проти" 13 осіб - 412,45 м2.

За вибори ревізійної комісії ОСББ - ОСОБА_74, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_75, ОСОБА_76 проголосувало "за" 398 осіб - 11 087,24 м2, "проти" 12 осіб - 397,56 м2.

За надання повноважень представнику установчих зборів щодо державної реєстрації ОСББ проголосувало "за" 403 особи - 11 143,35 м2, "проти" 6 осіб - 340,45 м2.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А", Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Головне управління регіональної статистики, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання недійсними рішень установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 щодо створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А", яке оформлене протоколом від 08.04.2017; визнання недійсним статуту ОСББ "Дніпровська набережна 9А", який затверджено рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 08.04.2017 та заключним проколом від 22.04.2017; визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації ОСББ.

5.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень установчих зборів, визнання недійсним статуту та установчих документів, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

5.3.1. Відповідно до матеріалів справи позивач був належним чином повідомлений про скликання та проведення установчих зборів ОСББ "Дніпровська набережна 9А" шляхом направлення рекомендованого листа, а саме: 25.03.2017 на адресу позивача було направлено повідомлення про проведення установчих зборів, що підтверджується списком відправлених поштою рекомендованих листів, фіскальним чеком та списком № 333 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Київ-98.

За висновками суду апеляційної інстанції, наявний в матеріалах справи фіскальний чек Укрпошти підтверджує надання АТ "Укрпошта" 25.03.2017 послуг поштового зв`язку ОСББ "Дніпровська набережна 9А". При цьому ОСББ "Дніпровська набережна 9А", надсилаючи повідомлення рекомендованим листом (без опису вкладення, без повідомлення про вручення), діяло чітко відповідно до вимог законодавства. Та обставина, що нормативно-правові акти передбачають надання на підтвердження надіслання рекомендованого листа лише фіскального чека, не може ставити під сумнів факт надіслання поштового відправлення належному адресату за належною адресою.

Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідно до реєстру ОСББ "Дніпровська набережна 9А", за № 75, рекомендований лист надсилався ОСОБА_77, ОСОБА_1, ОСОБА_23 та ОСОБА_78, кв. АДРЕСА_10, на якому також наявний відбиток поштового штемпеля.

На підтвердження надіслання позивачу повідомлення про установчі збори, ОСББ "Дніпровська набережна 9А" надало список № 333 згрупованих відправлень від 25.03.2017 та фіскальний чек АТ "Укрпошта", натомість, позивач не надав суду жодних доказів на спростування цієї обставини.

5.3.2. Відповідно до протоколу від 08.04.2017 в установчих зборах взяли участь співвласники (особисто та/або через представників) квартир та/або нежитлових приміщень будинку у кількості 66 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення будинку загальною площею 1802 кв.м.; у письмовому опитування співвласників взяли участь співвласники (особисто та/або через представників) квартир та/або нежитлових приміщень будинку у кількості 344 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 9727,8 кв.м; загалом у голосуванні на установчих зборах, в тому числі й у письмовому опитуванні співвласників взяло участь 410 співвласників (їх представників), яким належать квартири та/або нежитлові приміщення будинку загальною площею 11 529,8 кв.м, що складає 55,41% загальної площі житлових і нежитлових приміщень всіх співвласників.

Позивач був присутній на установчих зборах та заперечував проти створення ОСББ, що не заперечується позивачем.

Повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ направлялось (вручалось) ініціативною групою мешканцям будинку, що свідчить про дотримання ОСББ порядку повідомлення власників будинку.

Дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що твердження позивача про те, що ініціативна група не була співвласниками квартир та нежитлових приміщень, відсутність вичерпної та актуальної інформації про співвласників, неналежне повідомлення позивача та інших осіб про установчі збори, є безпідставними, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які в свою чергу спростовані матеріалами справи, як не надано доказів не оприлюднення рішення установчих зборів.

Також господарські суди дійшли висновку, що створення ОСББ відбувалось в рамках закону, відповідало волевиявленню більшості співвласників будинку. Позивач ОСОБА_1 був присутнім на установчих зборах, не довів порушення своїх прав, а листи письмового опитування є вираженням волі співвласників на створення ОСББ, такі співвласники не оспорювали рішення про створення ОСББ. Крім того, такі письмові опитування ніяким чином не впливають на кворум та результат зборів.

Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що проведення реєстрації ОСББ лише 08.11.2017 не є підставою для визнання недійсними та скасування рішень установчих зборів, статуту та скасування реєстрації ОСББ, крім того, позивачем не оскаржувались дії та рішення державного реєстратора щодо реєстрації ОСББ.

5.3.3. Крім того, суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи ОСОБА_1 врахував, що незазначення при голосуванні підстав права власності, за відсутності доказів на спростування наявності такого права, не є підставою для скасування рішення установчих зборів ОСББ "Дніпровська набережна 9А", оформленого протоколом від 08.04.2017.

Скаржником не наведено, які саме положення Статуту суперечать вимогам законодавства.

Скаржником не надано доказів відсутності актуальної інформації, а доводи апеляційної скарги є лише припущеннями.

Так, відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 31.08.2018 № 062/14-10783(И-2018) 23.06.2016 до загального відділу звернулась Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація з проханням надати власників квартир та нежитлових приміщень буд. 9А по Дніпровській набережній.

В свою чергу, ОСББ "Дніпровська набережна 9А" зазначило про те, що формування ініціативною групою співвласників реєстру співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для їх запрошення на установчі збори, їх реєстрацію на установчих зборах, оформлення результатів поіменного голосування та листків письмового опитування з питань порядку денного було здійснено виключно на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та даних БТІ, відповідно до вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , тому твердження скаржника, про відсутність актуальної інформації у представників ініціативної групи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

5.4. Відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації ОСББ, суд першої інстанції виходив з того, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може вважатися ліквідацією ОСББ як юридичної особи, яка відбувається в порядку, п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, і не призводить до припинення ОСББ в розумінні ст. 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Тому позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та набула за період свого існування відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. Такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим. А тому звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є неналежним способом захисту.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/964/19, відповідно до яких позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. Звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

5.5. Отже, виходячи з предмета та підстав позову в цій справі, колегія суддів зазначає таке.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ визначено статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Отже, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

Водночас Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) чітко не встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів необхідно надсилати на адресу реєстрації співвласників та/або за адресою розташування нежитлового приміщення.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

Так, частиною 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20).

Посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15).

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

З урахуванням предмета спору, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення установчих зборів щодо створення ОСББ безпосередньо стосується відносин створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А", як юридичної особи, а вимоги позивача визнати його недійсним спрямовані на припинення ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний висновок міститься у п. 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ні рішення установчих зборів, ні існування юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А" не порушує прав або правомірних інтересів позивача, а позивач, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Дніпровська набережна 9А", оформленого протоколом від 08.04.2017, з огляду на неповідомлення позивача про їх проведення (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20).

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20, від 31.08.2021 у справі № 925/753/20, від 07.10.2021 у справі № 909/1393/19, від 26.10.2021 у справі № 335/14210/18, від 06.06.2022 у справі № 925/944/20, від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.

5.6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтю 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 24.06.2021 у справі №756/7632/18, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 910/9672/20.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

5.7. У постанові від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно встановили порушення вимог статті 6 Закону та частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" під час створення ОСББ "Дніпровська зірка", чим також порушені права та законні інтереси як Кооперативу, так і його членів, представництво інтересів та захист яких є одним зі статутних завдань та видів діяльності Кооперативу. Зокрема господарськими судами було встановлено, що доказів належного повідомлення усіх власників квартир житлових та нежитлових приміщень житлового будинку про фактичне місце проведення установчих зборів ОСББ "Дніпровська зірка" не надано; всупереч вимог частини четвертої статті 6 Закону ОСББ "Дніпровська зірка" взагалі не надало суду жодних підтверджуючих документів щодо того, якою ініціативною групою, що мала б складатися не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень, були скликані установчі збори ОСББ; не надано доказів того, що листки письмового опитування 36 співвласників були прошнуровані та додані до протоколу установчих зборів ОСББ.

У постанові від 14.07.2022 у справі № 756/7632/18 Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якої згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

В свою чергу, частиною 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Отже, нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20 та від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).

У цій справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був належним чином повідомлений про установчі збори та був присутній на них.

Крім того, колегія суддів враховує, що у пункті 5.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, у п. 5.29 постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20 міститься висновок, що, посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.

Як вже було зазначено вище, із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19, вимога щодо визнання недійсним рішення установчих зборів юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача у цій справі. Така вимога спрямована на припинення юридичної особи всупереч законодавчо встановленій процедурі.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Тож оскільки за останньою (актуальною) правовою позицією Верховного Суду не підлягають задоволенню позовні вимоги, спрямовані на припинення юридичної особи всупереч законодавчо встановленій процедурі, а вимога про скасування установчих зборів у цій справі спрямована на досягнення саме такої мети та не може призвести до поновлення прав і законних інтересів позивача у справі, наведені у зазначеній скаржником постанові висновки про можливість визнання недійсними та скасування правової підстави створення юридичної особи, з огляду на неналежне повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, були правильно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору.

У постанові від 24.06.2021 у справі № 756/7632/18 Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою порядок набуття членства в об`єднанні відповідно до статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не встановив кількість співвласників ОСББ "Фаворит" та не спростував висновок місцевого господарського суду стосовно того, що жодна особа з числа співвласників приміщень будинку АДРЕСА_11 чи будівлі-паркінгу №12-М не набула статусу члена ОСББ ні до 2015 року, ні після.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що наведений висновок зроблений судом касаційної інстанції виходячи з фактичних обставин конкретної справи, які є відмінними від обставин цієї справи, що переглядається. Так, у справі № 756/7632/18 суд апеляційної інстанції виходив з того, що ініціативною групою мешканців будинку №12-Є не були враховані голоси співвласників будинку АДРЕСА_11 та голоси власників 207 нежилих приміщень - гаражних боксів в будівлі АДРЕСА_12, на які згідно з пунктом 1.1. статуту ОСББ "Фаворит" (в редакції 2016 року) поширювалася діяльність ОСББ "Фаворит". Проте Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд не надав належної правової оцінки протоколу загальних зборів співвласників ОСББ "Фаворит" № 1 від 15.11.2016, відповідно до якого загальна кількість співвласників ОСББ "Фаворит" визначена в кількості 87 осіб (співвласників будинку 1№12-Є) та не спростував встановлені судом першої інстанції обставини стосовно встановленої кількості співвласників ОСББ "Фаворит".При цьому до спірної ситуації суд касаційної інстанції застосував положення статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якого в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Згідно із частиною сімнадцятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі створення об`єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об`єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.

Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не знайшла свого підтвердження.

5.8. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, колегія суддів зазначає таке.

Скаржник посилається на те, що ним подано доказ на підтвердження того, що він є співвласником квартири АДРЕСА_2 - свідоцтво про право власності № 21690 від 09.12.1998, згідно з яким співвласниками згаданої квартири є п`ять осіб. Разом з тим суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях зазначили співвласниками лише чотирьох осіб, чим встановили відсутність у ОСОБА_23 та ОСОБА_79 права власності на частину відповідної квартири.

Колегія суддів зазначає, що незазначення судом в своєму рішенні усіх співвласників квартири АДРЕСА_2, не скасовує їх право власності, підтвердженням наявності якого є саме свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 09.12.1998, а не описова частина судового рішення в цій справі. Судами попередніх інстанцій в описових частинах судових рішень встановлено фактичні обставини конкретної справи, а не певні юридичні факти, з якими пов`язується виникнення, зміна чи припинення прав та обов`язків для певних осіб.

5.9. Також скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 08.06.2021, повторно заявлені в судових засіданнях від 24.06.2021 та 14.09.2021 усні клопотання, клопотання від 27.09.2021, клопотання від 22.11.2021 про витребування документів.

Відповідно до рішення суду першої інстанції, в підготовчому засіданні 27.07.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 27.07.2021. Відхиляючи клопотання позивача про витребування доказів, суд виходив з того, що для повного та об`єктивного розгляду справи № 755/9169/18 у суду відсутня необхідність витребовувати зазначені у вказаному клопотанні документи, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягають.

Клопотання від 14.09.2021 про витребування доказів суд першої інстанції залишив без розгляду, оскільки позивачем не обґрунтовано поважність причин, з яких останнє не було заявлене в підготовчому провадженні.

Як зазначив суд першої інстанції, 27.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача-1 оригіналів документів, які посвідчують право власності на житло на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на момент створення ініціативної групи, проведення установчих зборів та реєстрації ОСББ. В судовому засіданні 26.10.2021 представник відповідача надав для огляду оригінали документів на підтвердження права власності на квартири. Представник позивача та позивач у судовому засіданні 26.10.2021 ознайомилися та оглянули надані відповідачем-1 оригінали документів. 22.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача-1 оригіналів документів, які посвідчують право власності на житло на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на момент створення ініціативної групи, проведення установчих зборів та реєстрації ОСББ. Витребувані документи дослідити за участю спеціаліста у галузі технічного дослідження документів.

В судовому засіданні 23.11.2021 суд відмовив у його задоволенні, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 23.11.2021, з мотивів його незаявлення під час підготовчого провадження, а подане клопотання не містить обґрунтування поважних причин, з яких останнє не було заявлене в підготовчому провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції розглянувши клопотання позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, а також встановивши які обставини входять до предмета доказування в цій справі, дослідив в сукупності всі докази, які подані на їх підтвердження, то доводи скаржника в цій частині щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції в задоволенні його клопотань, не знайшли свого підтвердження.

5.10. В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили частину 1 статті 58 та частини 3, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та вирішили спір за участю неповноважного представника ОСББ "Дніпровська набережна 9А" - Гнатуш Наталії Вікторівни, оскільки відомості про неї як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. При цьому скаржник вважає, що господарські суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, наданих неповноважним представником ОСББ "Дніпровська набережна 9А".

Як встановив суд апеляційної інстанції право Гнатуш Наталії Вікторівни на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом № 4477 від 26.04.2011 та посвідченням адвоката, натомість відсутність зазначеної особи у Єдиному реєстрі адвокатів України не спростовує наявність свідоцтва № 4477 від 26.04.2011.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для підтвердження повноважень адвоката в господарському процесі ні ГПК України (1798-12) , ані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) не вимагається доведення факту включення відповідних осіб до Єдиного реєстру адвокатів України, а повноваження адвоката підтверджуються свідоцтвом на право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України. Крім того, скаржником не надано доказів припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у передбаченому законом порядку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №910/7000/19 та ухвалі Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №640/24604/20).

5.11. ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначає також про те, що суди попередніх інстанцій встановили, що під час створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А" ініціативною групою було виконано вимоги частини 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення його про проведення установчих зборів, проте така обставина не підтверджується жодним допустимим доказом.

Скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що члени ініціативної групи на момент скликання установчих зборів були співвласниками квартир та нежитлових приміщень у будинку, оскільки він зроблений на підставі недопустимого доказу, у зв`язку з чим позивачем заявлялось клопотання від 22.11.2021 про повторне витребування та дослідження відповідних доказів за участю спеціаліста, з огляду на наявність в нього сумнівів щодо дійсності договору купівлі-продажу від 07.10.1998 ОСОБА_5 .

За доводами скаржника суди попередніх інстанцій на підставі недопустимих доказів, зокрема листа КП КМР "Київське міське БТІ", дійшли висновку про те, що під час створення ОСББ "Дніпровська набережна 9А" було дотримано частини 4, 5, 6 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення всіх співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку про намір провести установчі збори та в частині визначення дійсної кількості голосів, що належать кожному співвласнику під час оформлення результатів поіменного голосування та письмового опитування.

ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи докази (листки письмового опитування) дозволяють зробити висновок про те, що участь в письмовому опитуванні брали саме учасники будинку.

Також скаржник зазначає, що суди помилково встановили відсутність порушень частини 10 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" в частині повідомлення його про прийняте на зборах рішення.

Щодо наведених доводів касаційної скарги, а також аргументів викладених у доповненнях до касаційної скарги, то колегія суддів зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76, 77, 78, 79, 86, 300 Господарського процесуального кодексу України, і при цьому, порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У касаційній скарзі скаржник фактично порушує питання щодо встановлення інших обставин справи, які не встановлювались судами попередніх інстанцій, а також щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо аргумента скаржника про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", колегія суддів зазначає, що як було встановлено вище, суд апеляційної інстанції правильно врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/964/19, відповідно до яких позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом, та дійшов висновку про закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на практику вирішення аналогічних спорів Вищим господарським судом України, разом з тим в силу положення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Дніпровська набережна 9А" та закрито провадження в цій частині, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін, ухвалена з додержанням норм процесуального права та правильним застосування норм матеріального права, тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.