910/6158/21 Про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - 21.02.2023 Прийняття

до 1) Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської міської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича і 2) Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо" і 2) ОСОБА_1,

про скасування рішень про державну реєстрацію,

(у судовому засіданні взяв участь представник позивача - Косих С. І.)

1. У квітні 2021 року Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (далі - позивач, Укрсоюзсервіс) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича (далі - відповідач-1, Державний реєстратор) і Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (далі - відповідач-2, Департамент), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо" (далі - третя особа-1, ТОВ "Тісо"), ОСОБА_1 (далі - третя особа-2, ОСОБА_1 ) в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 41265522 від 24.05.2018 о 12:57:16, номер запису на право власності: 26304673, прийняте Державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72 за ТОВ "Тісо".

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 закрито провадження в частині відповідача-1. Позов Укрсоюзсервіс задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 41265522 від 24.05.2018 року о 12:57:16, номер запису на право власності: 26304673, прийняте Державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс загальною площею 7425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72 за ТОВ "Тісо".

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 31.01.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 залишено без змін.

5. Судом касаційної інстанції під час прийняття вказаної постанови не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

6. 08.02.2023 від ТОВ "Тісо" і ОСОБА_1 надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких треті особи просять стягнути з позивача 45 000 грн і 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, відповідно.

7. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. Відповідно до частини першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

10. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

11. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПКУкраїни): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

12. Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

13. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

14. Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

15. На обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Тісо" разом з відзивом на касаційну скаргу Укрсоюзсервіса та заявою про ухвалення додаткового рішення подало копії: (1) договору про надання правової допомоги від 05.01.2023, укладеного між адвокатом Івановою Н. С. і ТОВ "Тісо" (далі - Договір від 05.01.2023), (2) додатку № 1 до Договору від 05.01.2023, (3) прибуткового касового ордера від 09.01.2023 на суму 45 000 грн, (4) акта виконаних робіт від 01.02.2023 до Договору від 05.01.2023. Також в матеріалах справи міститься ордер серії АА № 1181496 на підтвердження повноважень адвоката Іванової Н. С. представляти інтереси ТОВ "Тісо" у Касаційному господарському суді.

16. Пунктами 4.1, 4.2 Договору від 05.01.2023 сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката при виконанні робіт, наведених у п.п. 1.1 та 1.2 цього Договору вказаний у додатках до цього Договору.

17. Додатком №1 до Договору від 05.01.2023 сторонами відповідно до положень пункту 4.2 Договору від 05.01.2023 погоджено гонорар адвоката за виконання робіт у розмірі 45 000 грн. Обсяг робіт погоджений сторонами: - попередня консультація та формування правової позиції - 2 000 грн; - підготовка відзиву на касаційну скаргу, формування додатків до нього та подання його до суду - 28 000 грн; - представництво інтересів клієнта у суді - 15 000 грн. Прийняття, а також оплата відповідних робіт клієнтом підтверджується доданими третьою особою-1 актом виконаних робіт і прибутковим касовим ордером. Також в матеріалах справи, як зазначено вище, наявний відзив ТОВ "Тісо" на касаційну скаргу Укрсоюзсервіса, а також представник третьої особи-1 - Іванова Н. С. була присутня у судовому засіданні 31.01.2023.

18. Також, в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 разом з відзивом на касаційну скаргу Укрсоюзсервіса та заявою про ухвалення додаткового рішення подав копію: (1) договору про надання правової допомоги від 04.01.2023, укладеного між адвокатом Івановим М. В. і ОСОБА_1 (далі - Договір від 04.01.2023), (2) додатку № 1 до Договору від 04.01.2023, (3) прибуткового касового ордера від 08.01.2023 на суму 40 000 грн, (4) акта виконаних робіт від 31.01.2023 до Договору від 04.01.2023. Також в матеріалах справи міститься ордер серії АА № 1255684 на підтвердження повноважень адвоката Іванова М. В. представляти інтереси ОСОБА_1 у Касаційному господарському суді.

19. Пунктами 4.1, 4.2 Договору від 04.01.2023 сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката при виконанні робіт, наведених у п.п. 1.1 та 1.2 цього Договору вказаний у додатках до цього Договору.

20. Додатком №1 до Договору від 04.01.2023 сторонами погоджено гонорар адвоката за виконання робіт у розмірі 40 000 грн. Обсяг робіт погоджений сторонами: - попередня консультація та формування правової позиції - 3 000 грн; - підготовка відзиву на касаційну скаргу, формування додатків до нього та подання його до суду - 27 000 грн; - представництво інтересів клієнта у суді - 10 000 грн. Прийняття, а також оплата відповідних робіт клієнтом підтверджується доданими третьою особою-2 актом виконаних робіт і прибутковим касовим ордером. Також в матеріалах справи, як зазначено вище, наявний відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Укрсоюзсервіса, а також представник третьої особи-2 - Іванов М. В. був присутній у судовому засіданні 31.01.2023.

21. Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

23. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

24. Від Укрсоюзсервіса надійшли клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених ТОВ "Тісо" та ОСОБА_1 у зв`язку із касаційним розглядом справи № 910/6158/21.

25. Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, Укрсоюзсервіс зазначає, що заявлені третіми особами витрати на правничу допомогу неспівмірні з реальністю адвокатських витрат, наведеним переліком робіт, значенням справи для сторін, ціною позову та складністю справи.

26. Позивач зазначає, що:

- подані адвокатами відзиви на касаційну скаргу Укрсоюзсервіса фактично повторюють зміст апеляційних скарг третіх осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2021;

- відзиви ТОВ "Тісо" і ОСОБА_1 практично співпадають по структурі, обґрунтуванню і висновкам, а також помилково містять обставини, що їх не стосуються, а відтак готувалися з типового макета;

- ціна позову мінімальна - 2 102 грн і складається з судового збору за одну вимогу немайнового характеру;

- справа не є складною, тому що позивач припустився помилки під час визначення належного відповідача і способу захисту;

- кількість підготовлених адвокатами процесуальних документів всього один - це відзиви на касаційну скаргу;

- до переліку робіт, виконаних адвокатами відноситься пункт про підготовку відзиву на касаційну скаргу, формування додатків до нього та подання до суду, однак фактично додатків до відзиву, що стосуються предмета спору немає, вони не були сформовані;

- кількість засідань, в яких брали участь адвокати, лише одне.

27. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).

29. Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

30. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

31. Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

32. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

33. Як зазначалося вище, треті особи просять відшкодувати судові витрати, понесені у суді касаційної інстанції, на правничу допомогу, як складається із: (1) попередньої консультації та формування правової позиції, яка, як вірно зазначає позивач, у третіх осіб не змінилася з часу розгляд справи в суді апеляційної інстанції; (2) підготовки відзиву на касаційну скаргу, формування додатків до нього та подання відзиву до суду; проте, як вірно зазначає позивач, наведені у відзивах заперечення щодо суті заявлених позовних вимог, є аналогічними до тих, які були наведені в апеляційних скаргах на рішення місцевого господарського суду, а доводи щодо підстав, з яких відкрито касаційне провадження за скаргою позивача, по суті зводять до цитування висновків суду апеляційної інстанції, наведених у постанові від 04.07.2022, а також норм процесуального закону; (3) представництва інтересів клієнтів в суді касаційної інстанції, що мало місце в одному судовому засіданні 31.01.2023.

34. Таким чином, оцінивши доводи позивача про неспівмірність заявлених до стягнення витрат з обсягом виконаної представниками третіх осіб роботи у суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, оскільки заперечення третіх осіб проти аргументів поданої касаційної скарги є подібними доводам, які наводилися у суді апеляційної інстанції щодо суті спору, а сума, визначена за надання консультацій, формування правової позиції, підготовку відзивів та участі представників ТОВ "Тісо" і ОСОБА_1 у судовому засіданні, є неспівмірною зі складністю справи, часу, об`єктивно необхідного для їх надання, викладених у відзивах доводів, які подібні до тих, що наводились представниками третіх осіб у попередніх судових інстанціях.

35. Проаналізувавши надані адвокатами Івановою Н. С. та Івановим М. В. відповідні послуги, а також подані позивачем заяви про зменшення розміру правничої допомоги, у яких останній обґрунтовано зазначає про однакову позицію ТОВ "Тісо" і ОСОБА_1 щодо заявлених позовних вимог у цій справі, значення цієї справи для вказаних осіб, які залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, складність самої справи, ціну позову, а також зміст заперечень третіх осіб, викладених у відзивах на касаційну скаргу, та співмірність заявленої до відшкодування суми з виконаною роботою адвокатами в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде стягнення з позивача на користь ТОВ "Тісо" і ОСОБА_1 по 20 000 грн витрат на правову допомогу.

36. Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

37. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 13 статті 129 ГПК України).

38. Ураховуючи позицію третіх осіб по суті заявлених позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Тісо" і ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, підлягають стягненню з позивача.

39. Відповідно до частини третьої статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо" і ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо" 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у справі №910/6158/21.

3. Стягнути з Українського союзу об`єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у справі № 910/6158/21.