910/5878/21 Про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту, поновлення записів про право власності, які були внесені на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - 21.02.2023 Прийняття

1. У квітні 2021 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 22.05.2019 № 1554/5; поновлення записів про право власності від 22.05.2019 № 30423271, які були внесені на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2019 № 45666140.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний наказ, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2019 № 45666140 (реєстрація права власності на нерухоме майно: квартиру), було винесено з порушенням пунктів 8, 9- 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (1128-2015-п) (далі - Порядок № 1128) щодо належного повідомлення Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") як зацікавленої особи та Банку як правонаступника АТ "Укрсоцбанк" про розгляд скарги та надання копії скарги з доданими документами, що позбавило позивача можливості подати пояснення та заперечення, докази правомірності виконання реєстраційних дій 22.02.2019.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 (суддя Ярмак О. М.), залишеним без зміни постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 (судді: Євсіков О. О. - головуючий, Попікова О. В., Корсак В. А.), позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 22.05.2019 № 1554/5, яким задоволено скаргу ОСОБА_1 від 05.04.2019 у повному обсязі, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2019 № 45666140, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О., у решті позовних вимог суд відмовив.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 22.12.2022) закрито провадження у справі № 910/5878/21 щодо ОСОБА_3 .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (особою, яку не було залучено до участі у справі) рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду у справі № 910/5878/21 скасовано, ухвалено нове рішення, який позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано спірний наказ Мін`юсту від 22.05.2019 № 1554/5, у решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи вимоги позову в частині визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 22.05.2019 № 1554/5, суд апеляційної інстанції зазначив про недотримання Мін`юстом процедури повідомлення АТ "Уксоцбанк" про розгляд скарги ОСОБА_1 від 05.04.2019, за результатом якої винесено оспорюваний наказ, що є істотним порушенням процедури розгляду скарги. Оскільки у Мін`юсту відсутні повноваження щодо поновлення запису, тому заявлені позовні вимоги зобов`язального характеру (поновити записи про право власності) є такими, що задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Мін`юст просить постанову апеляційного господарського суду у справі № 910/5878/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування пунктів 9-11 Порядку № 1128, викладених Верховним Судом:

- у постановах від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17 та від 25.06.2020 у справі № 826/2470/17, а саме: "певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом",

- у постановах від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 31.05.2019 у справі № 810/328/18, від 04.06.2019 у справі № 815/5049/17, а саме - оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є належним способом повідомлення про дату, час та місце засідання колегії Мін`юсту.

Узагальнені доводи інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від позивача та третіх осіб до Суду не надійшло.

Розгляд справи

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2023 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Мін`юсту на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі № 910/5878/21; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному визначено у справі № 910/5878/21 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Суховий В. Г., Багай Н. О.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 12.04.2007 АТ "Укрсоцбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір кредиту № 060М/07 (далі - договір кредиту), за умовами пункту 1.1 якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 50 000,00 доларів США зі сплатою 14,5 % річних та комісій у розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги з надання кредитів, з порядком погашення заборгованості за кредитом і сплатою процентів в терміни згідно з графіком погашення та кінцевим терміном повернення заборгованості до 09.04.2010, у редакції додаткової угоди від 07.11.2008 № 1.

10. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, 12.04.2007 АТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та громадяни України ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) (іпотекодавець-1), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ) (іпотекодавець-2) і ОСОБА_2 (код НОМЕР_3 ) (іпотекодавець-3), що є майновими поручителями за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором кредиту від 12.04.2007 № 060М/07 уклали іпотечний договір № 060/М/07/1і (з майновими поручителями) (далі - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О. М., реєстровий номер 91, за умовами якого (з урахування додаткових угод до цього договору):

- іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання іпотекодавцем-1 основного зобов`язання нерухоме майно - квартиру загальною площею 70,29 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на праві приватної власності (пункт 1.1);

- вартість предмета іпотеки за згодою сторін визначена у сумі 252 500,00 грн, що становить 50 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору застави.

- основне зобов`язання - повернення кредиту у сумі 50 000,00 доларів США, сплата процентів за користування коштами 15,35 % річних, оплата можливої неустойки, відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за основним зобов`язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов`язання (пункт 1.4);

- іпотекодержатель у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем-1 основного зобов`язання має право задовольнити свої забезпечені вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 2.4.3).

11. 19.04.2010 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору кредиту, якою підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї додаткової угоди становить 26 388 доларів США 97 центів, залишок заборгованості за нарахованими процентами - 3 860 доларів США 70 центів. Також сторони дійшли взаємної згоди встановити нову процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 15,35 %, новий термін повернення кредиту до 15.04.2012 включно та графік погашення залишку кредитної заборгованості.

12. АТ "Укрсоцбанк" направило іпотекодавцям ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 повідомлення від 18.10.2018 № 102/18 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, в якому висловило вимогу оплати боргу за кредитним договором від 12.04.2007 № 060М/07, розмір якого станом на 14.06.2018 склав 60 725,42 доларів США, та попередило про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".

13. 22.02.2019 державний реєстратор Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенков С. О. на підставі заяви АТ "Укрсоцбанк" про державну реєстрацію права власності від 20.02.2019 № 32777096 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45666140, на підставі якого відкрито розділ в Державному реєстрі прав № 1772085923101, внесено запис про право власності № 30423271 за АТ "Укрсоцбанк" за іпотечним договором від 12.04.2004 №060/М/07/1і, додаткових угод від 07.11.2018 № 1, від 19.04.2010 № 2 до нього, перенесено запис про іпотеку № 30423335 та запис про заборону на нерухоме майно № 30423319 щодо квартири АДРЕСА_2, загальною площею 70,29 м2.

14. ОСОБА_1 звернувся до Мін`юсту зі скаргою від 05.04.2019 на проведені державним реєстратором реєстраційні дії та просив їх скасувати.

15. Скарга ОСОБА_1 зареєстрована у Мін`юсті 05.04.2019 за № 11899-33-19.

16. У матеріалах справи наявні копії листа Мін`юсту від 18.04.2019 № 11899-33-19/19К, адресованого державному реєстратору Ільющенкову С. О., ОСОБА_1, ОСОБА_2, АТ "Укрсоцбанк", в якому зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації мало бути опубліковане в рубриці "комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації" (https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register) за посиланням на офіційному сайті Мін`юсту (https://minjust.gov.ua/).

17. Докази надсилання зазначеного листа адресатам, у т.ч. АТ "Уксоцбанк", суду не надані.

18. За Інтернет-посиланням https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register на офіційному сайті Мін`юсту рубрика "комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації" та зміст оголошення щодо проведення засідань комісії відсутні.

19. Натомість оголошення "17 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3, кабінет № 1103 відбудеться засідання комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг: пункт 12 на 11:00 - розгляд скарги ОСОБА_1 від 05.04.2019, зареєстрованої в Мін`юсті 05.04.2019 за № 11899-33-19. Тип об`єкта нерухомого майна: квартира. Адреса: АДРЕСА_1 . Суб`єкт оскарження: державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенко С.О. Заінтересовані сторони: ОСОБА_2 ; Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" розміщено за іншим посиланням, а саме - https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-17-travnya-2019-roku.

20. 17.05.2019 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надала висновок, в якому рекомендувала задовольнити скаргу ОСОБА_1 від 05.04.2019 в повному обсязі, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2019 № 45666140, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О.

21. 22.05.2019 Мін`юст на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 17.05.2019 видав наказ № 1554/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 від 05.04.2019 у повному обсязі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2019 № 45666140, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О.

22. АТ "Укрсоцбанк" за рішенням Банку від 10.09.2019 як єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" реорганізовано шляхом приєднання до Банку, рішеннями від 15.10.2019 № 4/2019, № 5/2019 затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, є Банк з 15.10.2019.

23. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ "Укрсоцбанк" припинило свою діяльність з 03.12.2019, правонаступником його прав та обов`язків є Банк.

24. Банк (позивач) наголошує, що про прийняття оспорюваного наказу від 17.05.2019 № 1554/5 АТ "Укрсоцбанк" повідомлено не було, копію скарги з доданими документами не отримувало, представник Банку копію наказу отримав 24.02.2021. Таким чином, АТ "Укрсоцбанк", як і Банк (правонаступник АТ "Уксоцбанк"), були позбавлені можливості надати пояснення, заперечення та докази на скаргу ОСОБА_1, що свідчить про те, що при винесенні оспорюваного наказу Мін`юст порушив пункти 8, 9- 11 Порядку № 1128.

25. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Мін`юст у відзиві на позовну заяву зазначив про відповідність оспорюваного наказу вимогам чинного законодавства за результатом перевірки неправомірних дій державного реєстратора при винесенні останнім рішення від 22.09.2019 № 45666140 про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Відповідач зауважив, що на момент розгляду скарги ОСОБА_1 кредитором та іпотекодержателем нерухомого майна (предмета іпотеки) був АТ "Укрсоцбанк", реорганізація та правонаступництво якого позивачем відбулись 15.10.2019, тобто після винесення оспорюваного наказу Мін`юстом від 22.05.2019 № 1554/5, тому з огляду на повідомлення АТ "Укрсоцбанк" про розгляд скарги та надсилання її копії з доданими документами листом від 18.04.2019 № 3/11899-33-19/19К, твердження про неналежне повідомлення та позбавлення позивача можливості надати свої заперечення є безпідставними.

26. Мін`юст у поданих поясненнях щодо висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації зазначив, що державний реєстратор Ільющенков С. О. під час прийняття оскаржуваного рішення від 22.09.2019 № 45666140 всупереч пунктів 9, 14, 571 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (1127-2015-п) , пункту 1 частини 1 статті 10, статей 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" провів державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відсутності: оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, належних доказів надсилання АТ "Уксоцбанк" іпотекодавцям вимоги про усунення порушень, перевірки обсягу цивільної правоздатності та дієздатності АТ "Укрсоцбанк", тому Мін`юст вважає оспорюваний наказ правомірним, а наведені позивачем підстави для його скасування - недоведеними.

Позиція Верховного Суду

27. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

29. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Мін`юсту.

30. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

32. Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного наказу) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

33. Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів або до суду.

34. Частинами 6, 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги, або повне чи часткове задоволення скарги шляхом прийняття рішення, зокрема, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Мін`юсту, прийнятого за результатами розгляду скарги. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту визначається Кабінетом Міністрів України.

35. Розгляду скарг у сфері державної реєстрації регулюється Порядком № 1128 (тут і далі у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного наказу), яким, зокрема, передбачено, що:

- для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством або відповідним територіальним органом (пункт 2);

- під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (пункт 8);

- під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9);

- суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги) (пункт 10);

- копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду (пункт 11);

- за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (пункт 12).

36. Таким чином, законодавство встановлює обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду в один із встановлених Порядком № 1128 способів.

37. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді зазначеної скарги були "почуті".

38. Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.

39. Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

40. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

41. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 480/388/19 та у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17.

42. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій, що на виконання пунктів 9-11 Порядку № 1128 Мін`юст був зобов`язаний завчасно повідомити позивача як заінтересовану особу про розгляд скарги ОСОБА_1 .

43. Водночас, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення осіб, яких стосується скарга, зокрема, шляхом надсилання телефонограми, розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, засобами електронної пошти.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність доказів вчасного направлення листа Мін`юсту від 18.04.2019 № 3/11899-33-19/19К не може вважатися належним повідомленням заінтересованої особи у розумінні пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128, оскільки такі обставини ставлять під сумнів обізнаність позивача про скаргу ОСОБА_1, а отже і реалізацію права на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги, як письмово, так і шляхом прийняття участі в засіданні.

44. Наведені обставини виключають висновок про розгляд зазначеної скарги Мін`юстом з дотриманням установленого порядку та законність прийнятого ним наказу, що є достатньою підставою для скасування наказу, що оскаржується.

45. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17, від 25.06.2020 у справі № 826/2470/17, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 31.05.2019 у справі № 810/328/18, від 04.06.2019 у справі № 815/5049/17.

46. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

47. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

48. Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про недотримання судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17, від 25.06.2020 у справі № 826/2470/17, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 31.05.2019 у справі № 810/328/18, від 04.06.2019 у справі № 815/5049/17 щодо застосування пунктів 9- 11 Порядку № 1128, у подібних правовідносинах, з огляду на таке.

49. Так, у постановах від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17 та від 25.06.2020 у справі № 826/2470/17 Верховний Суд зазначив, що не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення відповідної процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Суд касаційної інстанції залишив в силі рішення попередніх інстанцій, які не встановили, що порушення суб`єкта владних повноважень (невчасне направлення скарги) вплинуло на правильність його рішення.

Водночас у справі, що розглядається, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивач як заінтересована особа не був взагалі належним чином повідомлений про розгляд скарги Мін`юстом і ця обставина вплинула на правильність рішення останнього, тобто фактичні обставини у наведених справах і справі, яка розглядається, не є подібними.

Колегія суддів вважає, що порушення порядку повідомлення заінтересованої особи не може вважатися лише формальністю, оскільки впливає або може вплинути на правильність рішення Мін`юсту.

50. Скаржник у касаційній скарзі також навів висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, згідно з яким суд встановив, що під час розгляду скарги були присутні як скаржники, їх представник, представник ФГ "Подоляночка", так і представник позивача. Їх фактична присутність на засіданні комісії свідчить про те, що їм було відомо про час та місце розгляду скарги.

51. У постанові від 04.06.2019 у справі № 815/5049/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки заінтересовану особу належним чином повідомили про час та місце розгляду скарги та надіслали скаргу, проте, зазначена особа на засідання не прибула, то це не перешкоджало розгляду скарги по суті.

На відміну від справи № 815/5049/17, у справі, яка розглядається (№ 910/5878/21), позивача не було повідомлено про розгляд скарги у встановленому законом порядку з огляду на що він не прибув на відповідне засідання з її розгляду, тобто у справі № 815/5049/17 та справі, яка розглядається, суди прийняли рішення за інших встановлених ними обставин справи.

52. У справі № 810/328/18, Верховний Суд погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Мін`юстом доведено виконання вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд 12.05.2017 скарги у строк, достатній для забезпечення присутності зацікавлених осіб на засіданні комісії, підготовки доводів та зібрання доказів по суті розгляду скарги.

Водночас, у справі, яка розглядається, судами встановлено неналежне повідомлення позивача про розгляд скарги, адже відсутність доказів вчасного направлення позивачем листа Мін`юсту від 18.04.2019 № 3/11899-33-19/19К не може вважатися належним повідомленням заінтересованої особи у розумінні пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128.

З огляду на викладене, посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі № 810/328/18 є неприйнятними, оскільки її прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених у справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

53. Додатково скаржник як на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017 у справі № К/800/10886/17, ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2017 у справах № К/800/21878/17, № К/800/24251/17, постанову Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 у справі № К/800/39379/17.

З цього приводу Верховний Суд зазначає, що посилання на ухвали, рішення, постанови Вищого адміністративного суду України не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, оскільки неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновків, викладених у судових рішеннях Вищого адміністративного суду України, не визначено частиною 2 статті 287 ГПК України як підстава касаційного оскарження судових рішень. Згідно із частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду

54. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

56. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

57. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про неправильне застосування норми матеріального (пунктів 9- 11 Порядку № 1128) під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.