539/3406/17 Про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії працівнику правоохоронного органу як особі, звільненій з військової служби - 04.03.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді- Подобайло З.Г., суддів: Бартош Н.С., Григорова А.М.) по справі № 539/3406/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просив:

-визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) , № 947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) ", протиправною;

Зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) і № 947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) ", починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області на вказане рішення суду першої інстанції повернуто відповідачу.

12 лютого 2019 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року, в якій просив:

-визнати бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) , №947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року №268 (268-2006-п) ", протиправною;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) і №947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року №268 (268-2006-п) ", починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру;

-встановити судовий контроль за виконанням рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в адміністративній справі №539/3406/17 від 24.01.2018 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області особисто подати у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви посилався на те, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 24.05.2018 відкрито виконавче провадження №56433309 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого на підставі вказаного рішення. ГУ ПФУ в Полтавській області відповідні виплати не провело. Постановами державного виконавця від 10.07.2018 та 20.07.2018 на боржника накладено штрафи за невиконання рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Заявник вказує, що вважає протиправною відмову боржника виконати рішення суду з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 (103-2018-п) , оскільки відсутні поважні причини невиконання рішення суду та боржником не вжито жодних заходів спрямованих на виконання рішення суду.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.03.2019 заява ОСОБА_1 задоволена частково. Зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області подати впродовж трьох місяців з дати постановлення цієї ухвали звіт про виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2018 по справі №539/3406/17. В частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в задоволенні заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Полтавській області безпідставно застосувало зовсім інший порядок нарахування пенсії ОСОБА_1, ніж передбачено рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, змінивши відсоткову ставку при обчисленні пенсії, тобто відповідач має намір на ухилення від виконання судового рішення.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.06.2019 ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.03.2019 по справі № 539/3406/17 скасував, у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при постановленні рішення судом першої інстанції судовий контроль не встановлювався, а отже позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.03.2019 - залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник покликається на порушення судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови норм матеріального і процесуального права. Нормативно обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ОСОБА_1 послався на положення частини першої статті 382 КАС України, яка на його переконання, передбачає саме встановлення судового контролю судом після ухвалення рішення по справі. Окрім того, позивач також зазначив, що відповідачем застосовано інший порядок нарахування пенсії, ніж встановлений рішенням суду першої інстанції по цій справі, через те, що ГУПФУ в Полтавській області змінив відсоткову ставку при обчисленні пенсії.

Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги та просить постанову суду апеляційної інстанції від 12.06.2019 залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Справа до Верховного Суду надійшла 23.01.2020.

Ухвалою від 03.03.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 539/3406/17 подана 04.09.2019, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України (2747-15) в редакції, чинній до 08.02.2020).

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того частини друга та четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Ухвалюючи постанову від 12.06.2019, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків щодо застосування статті 382 КАС України, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За частинами першою та шостою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України (2747-15) регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог.

Тоді як законодавець у зазначеній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

З матеріалів справи Судом встановлено, що рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 24.01.2018 зобов`язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п) і № 947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) ", починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.

Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не вчинялися дії, спрямовані на виконання рішення суду у цій справі, в повному обсязі.

Так, ГУ ПФУ в Полтавській області провело перерахунок пенсії позивачу із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (103-2018-п) . Однак, при перерахунку пенсії військовослужбовцям з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (103-2018-п) відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із урахуванням норм частини другої статті 13 цього Закону, яка береться до уваги саме при призначенні пенсії.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.06.2018 боржником повідомлено, що виконання рішення в частині проведення перерахунку пенсії стягувачу, однак, виконати рішення суду в частині проведення виплат нарахованих сум на користь стягувача боржник відмовляється, посилаючись на постанову КМУ №103 від 21.02.2018 (103-2018-п) , а саме: виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсій, крім підвищень, додаткової пенсії цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом, проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%; з 01 січня 2020 року - 100% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Крім того, ГУ ПФУ в Полтавській області відповідні виплати не провело.

Наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач має намір ухилитись від виконання судового рішення, а тому суд першої інстанції правильно задовольнив заяву шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку у цій справі, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, тому постанову апеляційного суду слід скасувати, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.03.2019 залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -