910/27184/14 Про стягнення заборгованості за поставлене обладнання, виконані роботи, а також санкцій на підставі Договору підряду - 17.02.2023 Прийняття

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України,

про стягнення коштів,

1. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, замінив позивача у справі про стягнення дебіторської заборгованості на іншу особу у зв`язку з відступленням права вимоги до боржника.

Скаржник, відповідач у справі, оскаржує рішення судів про таку заміну з огляду на неповноту аналізу судами факту переходу права вимоги до скаржника від первісного кредитора до його правонаступника.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

2. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/27184/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" до ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України) про стягнення заборгованості за поставлене обладнання, виконані роботи, а також санкцій на підставі Договору підряду від 14.12.2011 № 335/01-11.

3. Так, судами встановлено, що 14.12.2011 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"), і Товариством з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" (далі - ТОВ "Зв`язоктехсервіс") укладено договір підряду № 335/01-11 (далі - Договір підряду), згідно з п. 1.1 якого (з урахуванням додаткової угоди від 27.12.2013 № 9) ТОВ "Зв`язоктехсервіс" (генпідрядник) зобов`язався у 2011-2014 роках власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовником) проектно-кошторисної документації виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк закінчені роботи - об`єкт будівництва, а замовник - надати генпідрядникові фронт робіт, передати проектно-кошторисну документацію та іншу необхідну дозвільну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору підряду (в редакції додаткової угоди від 25.03.2014 № 10) загальна ціна робіт (об`єкта будівництва) складає 96 724 452,56 грн (з ПДВ).

4. Крім того, 01.07.2016 між ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та ТОВ "Ай-Тек Україна" укладено договір про відступлення права вимоги № 01/07.

У пункті 2.1 договору відступлення сторони узгодили предмет договору, а саме в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі первісний кредитор зобов`язується відступити новому кредиторові право вимоги, а новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору суму продажу. Новий кредитор набуває право на отримання від боржника усієї суми боргу та право на отримання будь-яких інших сум, що виникнуть у майбутньому з права вимоги.

Пунктом 2.2 договору відступлення визначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами даного договору.

У відповідності до п. 2.3 договору відступлення, з моменту переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, новий кредитор набуває всіх прав позивача щодо стягнення з боржника боргу та інших грошових сум, що випливають із права вимоги, в судовому порядку.

Подача заяви про заміну позивача у справі.

5. 28.09.2020 до Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ "Ай-Тек Україна" із заявою про заміну позивача у цій справі, обґрунтовуючи заяву укладенням Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07.

Судові рішення у справі.

6. 28.09.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 за апеляційними скаргами скарги ТОВ "Брукхаймер Інвестментс" (попередня назва - ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг") та ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" про затвердження мирової угоди. Задоволено заяву ТОВ "Ай-Тек Україна" про заміну позивача у справі № 910/27184/14. Замінено ТОВ "Зв`язоктехсервіс" - позивача у справі, на його правонаступника - ТОВ "Ай-Тек Україна".

7. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що за Договором про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 на підставі статті 512 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, встановленому Договором підряду від 14.12.2011 № 335/01-11. При цьому матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07. Оскільки сторонами не надано доказів того, що вказаний договір визнано недійсним, відтак суди виходили з встановленої статтею 204 ЦК України презумпції чинності правочину та відповідно здійснили заміну позивача у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

8. 28.11.2022 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 в частині заміни позивача у справі № 910/27184/14; постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тек Україна" про заміну позивача.

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги зміст листа ТОВ "Зв`язоктехсервіс", який підтверджує припинення (розірвання) Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 (тобто є відсутніми підстави для заміни позивача).

10. Крім того, не взято до уваги обставини, що мають значення для справи, щодо належності кредиторських вимог саме ТОВ "Зв`язоктехсервіс", а не ТОВ "Ай-Тек Україна". Судами не досліджено докази стосовно підроблення Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07.

11. Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставин, пов`язаних із переходом прав та обов`язків від позивача до іншої особи, що суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у пунктах 3.12, 3.13 постанови від 04.01.2021 у справі № 911/4055/15.

12. На думку скаржника, питання про обґрунтованість заміни позивача у цій справі повинно було вирішуватися після розгляду справ № 910/8115/19 (910/14657/21) та № 910/8115/19 (910/13492/21) за позовами про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

13. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

14. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, відхиляються доводи касаційної скарги, наведені у пункті 10 цієї постанови, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

16. Суди попередніх інстанцій, здійснюючи заміну позивача у справі № 910/27184/14, виходили з того, що за Договором про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 на підставі статті 512 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, встановленому Договором підряду від 14.12.2011 № 335/01-11. При цьому матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07. Оскільки сторонами не надано доказів того, що вказаний договір визнано недійсним, відтак суди виходили з встановленої статтею 204 ЦК України презумпції чинності правочину та відповідно здійснили заміну позивача у справі.

17. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій та зауважує, що доводи касаційної скарги не спростовують їх обґрунтованості.

18. Так, частиною першою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

19. За частиною першою статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

21. При цьому правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

22. Положеннями статті 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

23. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.07.2016 між ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та ТОВ "Ай-Тек Україна" укладено договір про відступлення права вимоги № 01/07.

У пункті 2.1 договору відступлення сторони узгодили предмет договору - в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, первісний кредитор зобов`язується відступити новому кредиторові право вимоги, а новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору суму продажу. Новий кредитор набуває право на отримання від боржника усієї суми боргу та право на отримання будь-яких інших сум, що виникнуть у майбутньому з права вимоги.

Пунктом 2.2 договору відступлення встановлено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами даного договору.

Згідно з пунктом 2.3 договору відступлення з моменту переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора новий кредитор набуває всіх прав позивача щодо стягнення з боржника боргу та інших грошових сум, що випливають із права вимоги, в судовому порядку.

24. Таким чином, на підставі статті 512 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, встановленому Договором підряду № 335/01-11 від 14.12.2011.

25. Слід зауважити, що судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 19.01.2021 оглянуто оригінал договору про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 та встановлено, що копія зазначеного договору, яка міститься у матеріалах справи, відповідає оригіналу.

26. Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

27. Судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріали даної справи не містять документів, які б свідчили про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №01/07 від 01.07.2016.

28. Оскільки сторонами не надано доказів того, що вказаний договір визнано недійсним, відтак суди виходили з встановленої статтею 204 ЦК України презумпції чинності правочину та відповідно вірно здійснили заміну позивача у справі.

29. Довід скаржника про необхідність дослідження і взяття до уваги листа ТОВ "Зв`язоктехсервіс" від 05.12.2018 № 05/12-18-1 (адресованого скаржнику), який, за твердженням касатора, підтверджує припинення (розірвання) Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07, є безпідставним, оскільки за конкретних встановлених судами обставин справи лист юридичної особи не може свідчити про припинення договору.

30. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання апелянта (ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг") в ухвалі від 30.11.2022, серед іншого, витребував у ТОВ "Зв`язоктехсервіс" та ТОВ "Ай-Тек Україна" оригінал або належним чином засвідчену копію Додаткової угоди від 29.05.2018 до Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07, на яку міститься посилання у повідомленні ТОВ "Зв`язоктехсервіс" від 05.12.2018 № 05/12-18-1 на адресу ДП "НАЕК "Укренерго" про припинення укладених договорів відступлення права вимоги.

Проте, суд апеляційної інстанції не констатував виконання ухвали суду у цій частині, що не заперечується в касаційній скарзі. Так само касаційна скарга не містить посилання, що у матеріалах справи є цей недосліджений доказ.

31. Із цього приводу судова колегія відзначає, що встановлення факту припинення (розірвання) Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 є істотним для розгляду питання заміни кредитора (позивавача) у цій справі, наявність цього факту повинно доказуватися певними доказами, які підтверджують відповідні обставини (факти) припинення (розірвання) договору або припинення зобов`язання (стаття 598 ЦК України).

32. При цьому слід зауважити, що згідно з частиною другою статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тож характер відносин, що виникають з приводу заміни кредитора у зобов`язанні (позивача у цій справі), вимагає від зацікавленої особи вчинення активних дій по доведенню суду обставин відсутності підстав для такої заміни, у тому числі і стосовно припинення (розірвання) договору відступлення права вимоги, на підставі якого новий кредитор набув право вимоги до боржника. Це досягається збором та витребуванням відповідних доказів у порядку, встановленому статтею 74 ГПК України, відповідальність за що, перш за все, лежить на зацікавленій стороні.

33. Суд касаційної інстанції не вважає за можливе передавати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у зв`язку з неповнотою розгляду, оскільки така неповнота має полягати у недослідженні суттєвого доказу, зазначеного касатором у касаційній скарзі, та дослідження якого, на думку суду касаційної інстанції, може змінити правову кваліфікацію відносин. Натомість у даному випадку касатор не посилається на недослідження судом апеляційної інстанції доказів, які містяться в матеріалах справи, щодо припинення (розірвання) договору відступлення права вимоги, на підставі якого новий кредитор набув право вимоги до боржника. Також скаржник не посилається на незаконне невиконання судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону щодо витребування таких доказів від третіх осіб. При цьому суд касаційної інстанції зауважує, що обов`язок збору та надання суду апеляційної інстанції таких доказів у силу статті 74 ГПК України першочергово лежить на самому скаржникові (зацікавленій стороні) та є передумовою аналізу судом апеляційної інстанції відсутності підстав для наявності заміни кредитора у зобов`язанні, а суд відіграє у такому випадку лише субсидіарну роль (стаття 81 ГПК України).

34. Аналіз змісту оскаржених судових рішень свідчить, що за умови недоведення зацікавленими особами факту припинення (розірвання) договору відступлення права вимоги, на підставі якого новий кредитор набув право вимоги до боржника (у цій справі Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07), суди дійшли вірного висновку про заміну кредитора у зобов`язанні, позивача у цій справі.

35. Доводи скаржника, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставин, пов`язаних із переходом прав та обов`язків від позивача до іншої особи, що суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у пунктах 3.12, 3.13 постанови від 04.01.2021 у справі № 911/4055/15, відхиляються судовою колегією, оскільки такі посилання є вирваними з контексту постанови Верховного Суду від 04.01.2021 у справі № 911/4055/15.

Зокрема, вже у пункті 3.14 цієї постанови (у справі № 911/4055/15) викладено, що за загальним правилом, у випадку заміни кредитора чи боржника на підставі правочину, суд виходить зі загальних засад цивільного законодавства, зокрема, свободи договору, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України), а також презумпції правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України), яка встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

36. Твердження скаржника, що питання про обґрунтованість заміни позивача у цій справі повинно було вирішуватися після розгляду справ № 910/8115/19 (910/14657/21) та № 910/8115/19 (910/13492/21) за позовами про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07, визнається судовою колегією безпідставним, оскільки на момент подачі відповідної заяви про заміну позивача цей договір не був визнаний недійсним, тобто існувала презумпція правомірності правочину. Так, станом на 28.09.2020 (розгляд судом питання про заміну кредитора у зобов`язанні) не було подано жодного позову про визнання Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07 недійсним. Зокрема, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, які є вільними у доступі у мережі Інтернет, встановлено, що у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) позов подано 17.08.2021, а у справі № 910/8115/19 (910/14657/21) лише 13.09.2021 судом прийнято позовну заяву ТОВ "Зв`язоктехсервіс" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 01.07.2016 № 01/07.

37. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

38. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 та ухвала Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 в частині заміни позивача у справі № 910/27184/14 - залишенню без змін.