924/471/21 Про стягнення неустойки за порушення строків виконання зобов'язання за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання - 14.02.2023 Прийняття

1. У травні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Малого приватного підприємства "Гермес С" (далі - Підприємство) про стягнення 1 086 154, 40 грн пені та 32 771, 90 грн штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання.

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором № 16/30 від 07.02.2020 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання (далі - договір) в частині своєчасного виконання робіт.

3. 31.05.2021 Підприємство звернулося із зустрічною позовною заявою про внесення змін до договору.

4. За доводами Підприємства:

- дії Товариства недобросовісні в частині: (1) визначення строку виконання ремонтних робіт, як істотних умов договору, що завідомо не могли бути виконані підрядником для останньої; (2) відмови у продовженні строку дії договору та (3) пред`явлення позовної вимоги щодо стягнення неустойки, розмір якої більше ніж в 15 разів перевищує дохід, який планував отримати підрядник в результаті виконання відповідних робіт;

- Товариство, в порушення свого договірного зобов`язання, погодило проект виконання робіт лише у вересні 2020 та надало допуск-наряд лише у жовтні 2020 року, а допуск до димових труб №3 та №4 лише після проведення капітального ремонту освітлення димових труб 01.12.2020;

- капітальний ремонт димових труб з 03.02.2020 по 30.11.2020 неможливо було провести з причин здійснення їх поточного ремонту, а також з причин несприятливих кліматичних умов в період з 01.12.2020 по 28.12.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. 07.02.2020 Товариство (замовник) та Підприємство (виконавець) уклали договір, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2020 році виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатках до цього договору, а замовник прийняти та оплатити роботи.

6. Для пропуску працівників виконавця на територію замовника виконавець повинен надати замовнику відповідний перелік працівників, що потребують такого пропуску (пункт 5.3. договору).

7. У пункті 6.1 договору до обов`язків виконавця віднесено: забезпечення виконання робіт у строки, встановлені цим договором; приступити до виконання робіт лише після отримання від замовника наряду-допуску; по завершенню кожного з етапів виконання робіт (по завершенню всього комплексу робіт) представляти замовникові акти приймання-передавання виконаних робіт, разом з документами та інформацією, що необхідні замовнику для підписання акту приймання-передавання робіт.

8. Згідно з пунктом 6.2 договору виконавець, зокрема, має право: вимагати переносу терміну закінчення виконання робіт у випадку неможливості їх виконання не з вини виконавця.

9. Замовник зобов`язаний надати виконавцю можливість доступу до об`єкту, щодо якого виконуються роботи (пункт 6.3 договору).

10. У пункті 7.2 договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором з виконавця стягується пеня в розмірі 2 % вартості зобов`язання, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

11. Сплата неустойки не звільняє сторону від виконання зобов`язань за договором (пункт 7.9 договору).

12. У пункті 10 додатку № 1 до договору передбачено строк дії договору: до 31.12.2020, а в частині щодо розрахунків та гарантійних зобов`язань до повного їх виконання. Строк виконання робіт: протягом дії договору до 31.12.2020 та в терміни, визначені письмовими заявками замовника. Виконавець повинен розпочати роботи протягом п`яти календарних днів з моменту отримання письмової заявки замовника (пункти 11.3, 11.4 додатку № 1 до договору).

13. Листом №22/362-1348 від 06.03.2020 Товариство звернулося до Підприємства з проханням розпочати підготовчі заходи (закупівля необхідних ТМЦ, проходження інструктажу у відділі охорони праці Зміївської ТЕС) для можливості виконання робіт з капітального ремонту освітлення димових труб № 1-4 Зміївської ТЕС, згідно з умовами договору.

14. Підприємство у листі №407 від 07.04.2020 просило надати тимчасові перепустки з 08.04.2020 по 30.04.2020 його працівникам з метою виконання договорів №16/25 від 03.02.2020 та №16/30 від 07.02.2020 (договір, за яким заявлено стягнення неустойки).

15. 02.07.2020 Товариство надіслало Підприємству лист №22/808-3338 від 02.07.2020 із повідомленням, що всупереч положенням договору та додатку до нього станом на 02.07.2020 роботи по договору не розпочаті, та у випадку якщо Підприємство не розпочне виконання робіт до 06.07.2020, позивач буде змушений звертатись до суду.

16. Підприємство звернулося до Товариства з листами №704 та №704-2 від 04.07.2020, №724/2 від 24.07.2020, у яких просило надати дозвіл по 31.12.2020 на ввіз товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт за договором, а також з проханням організувати інструктаж з питань охорони праці та оформити перепустки для допуску на об`єкт з 06.07.2020 по 31.12.2020 працівників Підприємства, що пройшли навчання та склали іспити з ОП, ППБ, ПТЕ та не мають медичних протипоказань.

17. Товариство надіслало Підприємству письмову заявку №22/88203800 від 24.07.2020 з проханням розпочати виконання робіт з капітального ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС згідно з умовами договору. Підприємство отримало заявку 29.07.2020.

18. Підприємство у листі №825 від 25.08.2020 повідомило Товариство про готовність розпочати ремонт на території Зміївської ТЕС 31.08.2020 у зв`язку з необхідністю аварійного ремонту на одному з підприємств, що обслуговує Підприємство.

19. Також, Підприємство у листах від 10.10.2020 та від 15.10.2020 просило Товариство за первісним позовом надати дозвіл на ввіз товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт за договорами №16/30 та №16/25. Комісією у складі представників Зміївської ТЕС проведено вхідний контроль по кількості та якості для використання ввезених Підприємством товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт по договору, про що складено акт №1 від 20.10.2020.

20. 11.19.11.2020 Товариство надіслало на електронну адресу Підприємства лист від 18.11.2020 з проханням надати графік на закінчення робіт по освітленню димових труб № 1-4 Зміївської ТЕС та повідомити про прибуття спеціалістів для продовження виконання вищезазначених робіт.

21. 24.11.2020 Товариство повторно надіслало Підприємству лист з проханням терміново приступити до виконання робіт за договором.

22. Підприємство надіслало Товариству лист №1228 від 28.12.2020, в якому просило розглянути можливість продовжити строк виконання робіт за договором, оскільки через складні погодні умови протягом грудня 2020 року працівники Підприємства не змогли завершити роботи за договором.

23. Товариство листом від січня 2021 року №22/6-58 повідомило Підприємство, що відмовляється від укладення додаткової угоди на продовження строку дії договору та виконання робіт, оскільки протягом року не виконувалися роботи по капітальному ремонту, на неодноразові прохання прибути на Зміївську ТЕС та розпочати роботи не було відповіді. При цьому роботи були розпочаті тільки 20.10.2020, хоча лист на початок підготовчих заходів був направлений 06.03.2020; було виконано монтаж кабелю, після чого роботи призупинено та до кінця року працівники Підприємства не з`являлись.

24. 14.01.2021 Товариство звернулося з претензією до Підприємства про сплату 1 568 369, 50 грн штрафних санкцій по причині невиконання умов договору.

25. Підприємство надіслало Товариству листа № 602/4 від 02.06.2021 з проханням підписати акти на виконану частину робіт за договором та пропозицію мирного врегулювання спору шляхом надання Підприємству доступу до об`єкту з метою монтажу закуплених приладів освітлення та електрообладнання.

26. Наведені обставини стали підставою для виникнення цього спору між сторонами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції постанов суду апеляційної інстанції та постанови Верховного Суду

27. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Підприємства на користь Товариства 543 077, 20 грн - пені, 32 771, 90 грн - штрафу, 16 783, 89 грн - витрат по сплаті судового збору. У стягненні 543 077, 20 грн пені - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

28. Суд першої інстанції дійшов таких висновків:

- відсутні підстави для задоволення зустрічного позову про внесення змін до договору щодо строку дії договору та виконання робіт, оскільки не доведено існування об`єктивних обставин, що можуть спричинити продовження дії договору (до дати повного виконання сторони своїх зобов`язань за договором); наявність чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України; обставини істотного порушення договору другою стороною (у листах від 28.12.2020 №1228 та від 02.06.2021 підрядник стверджував про можливість завершення всіх робіт, що спростовує його аргументи щодо неможливості виконання робіт з причини з ненаданням замовником наряду-допуску або погодження проекту виконаних робіт; відсутні докази звернення щодо перешкоджання Зміївською ТЕС у виконанні робіт за договором);

- факт закінчення строку дії двостороннього правочину не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку;

- у матеріалах справи відсутні акти прийняття-передання робіт по договору (пункт 5.10), не підтверджено доказами виконання робіт на 70%, про що стверджує підрядник;

- підрядник не виконав роботи (капітальний ремонт освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС на суму 468170,00 грн) до 31.12.2020, тому замовник обґрунтовано нарахував пеню в сумі 1086154,40 грн за період з 01.01.2021 по 26.04.2021, а також штраф в сумі 32771,90 грн, що погоджено у пункті 7.2. договору;

- відповідно до статей 551 ЦК України, 233 ГК України (436-15) належний до стягнення розмір пені слід зменшити на 50% враховуючи, що загальний розмір штрафних санкцій становить 239% від суми договору; готовність підрядника виконати роботи та врегулювати спір; відсутність значних збитків Зміївської ТЕС невиконанням договору.

29. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову не оскаржується.

30. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 31.01.2022 скасував рішення в частині стягнення 421353 грн пені, 32 771,90 грн штрафу, відмовив у задоволенні позову в цій частині та залишив без змін рішення суду щодо стягнення пені за період з 01.01.2021 по 13.01.2021 в сумі 121724,20 грн.

31. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що після 13.01.2021 (дата отримання листа № 22/6-58 про відмову замовника в укладенні додаткової угоди на продовження строку дії вказаного договору та відмову від виконання робіт) відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, оскільки замовник позбавив виконавця можливості виконати роботи поза межами строку дії договору, враховуючи відмову від виконання робіт підрядником та відмову у наданні доступу до об`єкту.

32. Постановою Верховного Суду від 06.07.2022 постанову суду апеляційної інстанції від 31.01.2022 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

33. Верховний Суд:

- визнав правильний висновок суду апеляційної інстанції, що правовою підставою для нарахування пені за порушення строку виконання робіт по договору підряду є виконання робіт поза межами строків, встановлених договором, до моменту повного їх виконання, в межах строку позовної давності;

- погодився також з висновком, що замовник має право на застосування до підрядника такої штрафної санкції як пеня, з моменту прострочення виконання зобов`язання до його фактичного виконання;

- визнав такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, висновки апеляційного суду про відмову позивача від прийняття виконання та про відмову від договору на підставі частини третьої статті 612, частини другої статті 849 ЦК України, оскільки зміст листа свідчить про відмову замовника від укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору та виконання робіт, що не є підставою для висновку ані про відмову замовника від прийняття виконання робіт, ані про відмову замовника від договору;

- звернув увагу, що лист не містить посилання на норми частини третьої статті 612, частини другої статті 849 ЦК України. Позивач у листі вказував, що відповідач не виконав роботи у визначений договором строк, а останній, посилаючись, зокрема, і на цей лист, стверджував, що у період з 01.01.2021 по 24.06.2021 був позбавлений можливості завершити ремонтні роботи з вини замовника, тобто, що мало місце прострочення кредитора у вказаний період, а також вказував, що підрядні роботи можуть бути завершені відповідачем за нетривалий період часу у разі отримання доступу для завершення таких робіт;

- суд апеляційної інстанції внаслідок безпідставної кваліфікації апеляційним судом листа від січня 2021 року №22/6-58, як відмови замовника від договору №16/30 та прийняття виконання робіт, неправильно застосував до спірних правовідносин норми частини третьої статті 612, частини другої статті 849 ЦК України;

- доводи апеляційної скарги та посилання на докази, зокрема, лист від січня 2021 року №22/6-58, якими відповідач обґрунтовував підстави невиконання ним робіт у визначений договором строк, мали бути оцінені в контексті аргументів щодо прострочення кредитора, яке за твердженням відповідача, мало місце як до, так і після закінчення визначеного договором строку виконання робіт, а також в контексті доказів, якими відповідач доводив існування форс-мажорних обставин.

34. За результатами нового розгляду суд апеляційної інстанції ухвалив постанову від 29.09.2022, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

35. Суд апеляційної інстанції:

- не прийняв докази позивача, які не були подані до суду першої інстанції, на підтвердження факту допущення та перетину території Зміївської ТЕС ПАТ працівниками МПП "Гермес С", а також проведення для них інструктажів, оскільки подання нових доказів, які виникли після прийняття рішення, статтею 269 ГПК України не передбачено;

- визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача щодо неможливості виконання робіт за договором № 16/30 з причини необхідності першочергового виконання робіт по поточному ремонту металоконструкцій димових труб за договором № 16/25;

- погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для внесення змін до договору в частині продовження строку дії договору та виконання робіт;

- зазначив про відсутність доказів існування об`єктивних обставин, які б свідчили про неможливість відповідача з незалежних від нього причин виконати роботи у строк, визначений договором, - до 31.12.2020, тому визнав обґрунтованим нарахування пені у розмірі 1086154,40 грн за період з 01.01.2021 (з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт) по 26.04.2021, а також штрафу у розмірі 32771,90 грн;

- погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру заявленої суми пені на 50%.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

36. 26.10.2022 Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

37. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини четвертої статті 612, частини другої статті 613 ЦК України, частини третьої статті 220 ГК України, оскільки суди помилково дійшли висновку щодо притягнення відповідача до відповідальності та стягнення з нього неустойки, не врахувавши, що правові підстави відсутні, з огляду на те, що прострочення відповідача було викликане виключно простроченням позивача, та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 13.02.2018 у справі № 910/123/17, від 20.12.2018 у справі № 911/105/18, від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, що виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання, тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій;

- суди не застосували норми статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України, частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", пункту 9.1 договору щодо виникнення обставин непереборної сили, хоча зазначені норми права та обґрунтування необхідності їх застосування були викладені як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі;

- суди порушили норми статті 86 ГПК України, оскільки не дослідили зібрані у справі докази, а саме: лист № 1128 від 28.12.2020, в якому Підприємство просило розглянути можливість продовжити строк виконання робіт за договором; лист № 22/6-58 від 05.01.2021, в якому Товариство відмовило в укладенні додаткової угоди на продовження строку дії договору та відмову від виконання робіт.

Позиція інших учасників справи

38. 10.01.2023 Товариство подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти вимог касаційної скарги.

39. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:

- Підприємство під час дії договору не повідомляло Товариство про неможливість виконання його умов і тільки 28.12.2020 звернулося з пропозицією продовжити строк виконання робіт;

- доводи Підприємства про те, що Товариство штучно створювало умови, що перешкоджали належно виконати капітальний ремонт не підтверджені та є безпідставними;

- жодних перешкод для виконання Підприємством робіт Товариство не чинило, а навпаки вимагало виконання робіт за договором;

- доказів того, що карантинні обмеження унеможливлювали виконання умов договору Підприємством не надано;

- зміст листа від 05.01.2021 свідчить про відмову Товариства від укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору та виконання робіт, втім такий лист не є відмовою від прийняття виконання робіт та відмовою від договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

40. Верховний Суд здійснивши розгляд касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій та повноту їх встановлення, а також дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню частково з таких підстав.

41. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

42. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина перша статті 11 ЦК України).

43. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

44. Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

45. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, та не свідчить про неможливість виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18)). Право замовника відмовитись від договору, передбачене статтею 849 ЦК України, виникає лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20).

46. Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 908/288/20).

47. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

48. Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору (пункт 116 постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20)).

49. Отже, після закінчення строку дії договору сторони все ще мають відповідальність за порушення договірних умов, що мали місце впродовж дії договору. Проте, нарахування пені за період після закінчення строку дії договору можливе тільки у разі, якщо зобов`язання не припинено (продовжує існувати, а кредитор вимагає виконання його обов`язку від боржника, який не виконав свої зобов`язання вчасно під час дії договору) й особа не звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України). Наприклад, боржник звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення боржника втратило для кредитора інтерес (стаття 622 ЦК України).

50. Якщо ж після закінчення строку дії договору кредитор не відмовляється від прийняття виконання (дозволяє завершити роботи, тобто не втратив інтерес до виконання зобов`язання), але й одночасно не вчиняє дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, то у такому разі прострочення боржника не настає, що обумовлює неможливість нарахування пені.

51. Наведене випливає із змісту статей 612, 613 ЦК України. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина четверта статті 612 ЦК України). Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 ЦК України).

52. Виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 та в інших постановах, на які посилався скаржник у касаційній скарзі).

53. Відповідно до встановлених обставин справи строк виконання зобов`язання (виконати підрядні роботи) збігається зі строком дії договору - 31.12.2021.

54. Суди встановили, що відповідач допустив порушення договору під час його дії (не виконав роботи у встановлений строк), й обставини прострочення кредитора, яке за твердженням відповідача, мало місце до закінчення визначеного договором строку виконання робіт, як і існування форс-мажорних обставин, не були доведені.

55. Водночас, у постанові Верховний Суд звертав увагу, що необхідно також надати оцінку аргументам відповідача щодо прострочення кредитора, яке за твердженням відповідача, мало місце також і після закінчення визначеного договором строку виконання робіт. Такі обставини мають істотне значення для правильно вирішення спору, з огляду на спірний період, за який нарахована пеня (після закінчення строку дії договору).

56. Суди неповно виконали ці вказівки, оскільки встановили відповідні обставини щодо поведінки сторін після закінчення строку дії договору, але помилково не надали правову оцінку встановленим обставинам і не вирішили питання щодо застосування норм статей 612, 613 ЦК України до спірних правовідносин.

57. Відповідно до частини першої статті 850, статті 851 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

58. Суди встановили, що місцем виконання робіт є виділена відповідальною особою замовника ділянка на території Зміївської ТЕС (димові труби та робоча зона навколо). Для пропуску працівників виконавця на територію замовника виконавець повинен надати замовнику відповідний перелік працівників, що потребують такого пропуску (пункт 5.3. договору).

59. Листами № 704 та № 704-2 від 04.07.2020, № 724/2 від 24.07.2020 відповідач звертався до позивача, у яких просив надати дозвіл по 31.12.2020 на ввіз товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт за договором № 16-30 від 07.02.2020, а також з проханням організувати інструктаж з питань охорони праці та оформити перепустки для допуску на об`єкт з 06.07.2020 по 31.12.2020 працівників відповідача, що пройшли навчання та склали іспити з ОП, ППБ, ПТЕ та не мають медичних протипоказань.

60. Листом № 1128 від 28.12.2020 відповідач просив Зміївську ТЕС розглянути можливість продовжити строк виконання робіт за договором.

61. У листі № 602/4 від 02.06.2021 МПП "Гермес С" звертався з пропозицію мирного врегулювання спору шляхом надання доступу до об`єкту з метою монтажу закуплених приладів освітлення та електрообладнання.

62. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що після 31.12.2020 працівники відповідача мали перепустки для допуску на об`єкт.

63. Після вказаного строку підрядник не виконував роботи, а замовник не вимагав (й не вимагає) їх виконання, у суді не посилався на те, що має (чи мав) взагалі намір здійснювати прийняття робіт після закінчення строку дії договору. Водночас на пропозицію відповідача листом відмовився продовжувати строк дії договору (що є часом, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору), оскільки роботи були розпочаті тільки 20.10.2020, хоча лист на початок підготовчих заходів був направлений 06.03.2020; було виконано лише монтаж кабелю, після чого роботи призупинено та до кінця року працівники відповідача не з`являлись.

64. Під час розгляду справи в суді замовник вказав додаткові мотиви відмови, а саме: неможливість зміни істотних умов договору відповідно до підпункту 4 пункту 12.7 договору, пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; наявність у замовника права відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків відповідно до статті 849 ЦК України.

65. Такими діями замовник створив неможливість виконання договору підрядником після закінчення строку дії договору, що є простроченням кредитора, та унеможливлює здійснення нарахування пені за кожен день прострочення після закінчення строку дії договору (що співпадає зі строком виконання зобов`язання), тобто за період, коли боржник не мав можливості виконати свої обов`язки відповідно до договору, а кредитор це й не вимагав.

66. Висновок судів щодо стягнення пені за період прострочення після закінчення строку дії договору за наявності обставин невчинення кредитором дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина перша статті 613 ЦК України), суперечить нормам частини четвертої статті 612, частини четвертої статті 631 ЦК України, оскільки у такому разі у спірний період прострочення боржника не настає.

67. Норма частини шостої статті 232 ГК України, на яку посилається позивач, відповідно до якої припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, є диспозитивною, і не застосовується, якщо інше передбачено договором або законом. Така норма визначає період нарахування штрафних санкцій, якщо має прострочення виконання.

68. Пеня, що нараховується за кожен день прострочення, є відповідальністю за триваюче порушення зобов`язання, яке продовжує існувати (у кредитора є право вимагати від боржника виконання його обов`язку), поки боржник не виконає свій обов`язок. У даному ж випадку виконання зобов`язання відстрочене на час прострочення кредитора (до надання замовником доступу до об`єкта), тому боржник не сплачує за цей період пеню.

69. Водночас, оскільки впродовж дії договору підрядник допустив неналежне виконання обов`язків, не закінчив виконання всіх робіт до встановленого договором граничного терміну, і не довів, що порушення сталося не з його вини (внаслідок випадку або непереборної сили), а штраф, на відміну від пені, має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення, відповідно до частини другої статті 549 ЦК України та умов договору замовник має права на стягнення штрафу у визначеному судами розмірі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

71. Згідно з положеннями статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

72. Оскільки суди попередніх інстанцій не застосували норму матеріального права (частину четверту статті 631 ЦК України), це призвело до ухвалення незаконного судового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, а також оскільки виправлення відповідної помилки не потребує з`ясування нових обставин і дослідження нових доказів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних у справі в частині стягнення пені в сумі 543 077, 20 грн судових рішень та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

73. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

74. Згідно з пунктом 2 частини першої, пунктом 3 частини четвертої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Товариство має відшкодувати Підприємству сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 219, 24 грн та касаційної скарги - 16 292, 32 грн, а за подання позову Підприємство має відшкодувати Товариству судовий збір у розмірі 491, 57 грн, а тому рішення Господарського суду Хмельницької області в частині стягнення з Підприємства витрат по сплаті судового збору у розмірі 16 292, 32 грн підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Гермес С" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/471/21скасувати в частині стягнення 543 077, 20 грн пені та 16 292, 32 грн витрат по сплаті судового збору, з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 543 077, 20 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код 22927045) на користь Малого приватного підприємства "Гермес С" (32421, Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Рудка, код 30190226) 16 292, 32 грн - судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; 12 219, 24 грн - судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.