ОКРЕМА ДУМКА
13 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 909/1154/21
Суддів Верховного Суду Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кондратової І.Д., Кролевець О.А.
у справі №909/1154/21
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк",
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (надалі - Позивачка, Скаржниця) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (надалі - Відповідач, Товариство) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства від 04.01.2013, 30.12.2013, 22.12.2014, 08.07.2015 щодо передання в іпотеку нежитлових будівель на виконання зобов`язань за кредитним договором № 1.12-02 від 20.01.2012 та підтвердження повноважень директора на вчинення цих дій, надання згоди на укладення договорів про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 1.12-02/І-2 від 28.02.2013.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачку, як учасника Товариства жодного разу не було повідомлено про скликання та проведення 04.01.2013, 30.12.2013, 22.12.2014, 08.07.2015 загальних зборів Товариства, а також Позивачку не повідомлено про питання, які були винесені на розгляд загальних зборів, в порушення п.п. 6.1.1, 12.1.1, 12.1.11 статуту Товариства, що свідчить про порушення її корпоративних прав, як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства.
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, в задоволенні позову відмовлено.
4. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що Позивачка не довела наявності безумовних підстав для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів учасників Відповідача та порушення її прав прийнятими рішеннями, а задоволення позову не призведе до відновлення її корпоративних прав.
5. У вересні 2022 року Позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
6. Підставами для скасування судових рішень Скаржниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами попередніх інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у корпоративних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 27.11.2018 у справі №916/58/18, від 31.10.2019 у справі №910/14724/18, від 13.04.2021 у справі № 914/1078/20, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, від 25.04.2018 у справі №904/6965/17, від 30.11.2021 у справі №909/869/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16.
7. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 (у складі колегії суддів Стратієнко Л.В., Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.) справу №909/1154/21 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою вирішення питання щодо відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 909/869/20.
8. Вищевказана ухвала була мотивована таким:
- Під час підготовки справи до касаційного розгляду колегією суддів виявлено, що питання правомірності прийняття рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" щодо надання згоди на передання в іпотеку Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" об`єктів нерухомості в забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ "Компанія Рона" були предметом дослідження Верховного Суду у справі № 909/869/20.
- За наслідками касаційного розгляду справи №909/869/20 постановою Верховного Суду (у складі колегії суддів Губенко Н.М., Бакуліна С.В., Баранець О.М.) від 30.11.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021, якими визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", оформлені протоколом № 9 від 22.12.2014.
- Рішеннями загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", оформленими протоколом № 9 від 22.12.2014, які були предметом дослідження у справі №909/869/20, надано згоду на укладення договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.12-02/1-2 від 28.02.2013 (предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд (санаторій-профілакторій "Шешори", що розташований за адресою АДРЕСА_1 ), укладеного товариством з ПАТ "ПУМБ" в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Компанія Рона" перед банком за кредитними договором № 1.12-02 від 20.01.2012. Надано згоду на укладення іпотечного договору (предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд, санаторій-профілакторій "Шешори", що розташований за адресою АДРЕСА_1 ), що буде укладено товариством з ПАТ "ПУМБ" в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Компанія Рона" перед банком за генеральним договором про умови надання банківських гарантій та акредитивів, який буде укладено в день підписання вищеописаного іпотечного договору.
- Верховний Суд при перегляді справи № 909/869/20 погодився з висновками місцевого та апеляційного суду про наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", оформлених протоколом № 9 від 22.12.2014, тому що одного із учасників ТОВ "Коломийський ДОЗ" не будо повідомлено про скликання та проведення 22.12.2014 загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", у зв`язку чим порушено його право на участь у зборах та голосування з питань порядку денного зборів.
- При прийнятті постанови від 30.11.2021 касаційний суд керувався, зокрема, положеннями статуту ТзДВ "Коломийський ДОЗ", які врегульовували порядок повідомлення учасників про скликання зборів, ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".
- У постанові від 30.11.2021 у справі № 909/869/20 суд касаційної інстанції відхилив посилання скаржника АТ "Перший Український Міжнародний Банк", що на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 9 від 22.12.2014, ТзДВ "Коломийський ДОЗ" вступило у правовідносини з АТ "Перший Український Міжнародний Банк". Вказані аргументи, за висновком Верховного Суду у справі № 909/869/20, не впливають на вирішення спору, оскільки учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа, і результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів.
9. На противагу, Верховний Суд (у складі колегії суддів Стратієнко Л.В., судді Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.) в ухвалі від 30.11.2022 про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі, що розглядається, не погодився з висновками Верховного Суду у справі № 909/869/20 щодо застосування чинного на той час Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , та вважав за необхідне відступити від вищенаведених висновків.
10. Ухвалою Верховного Суду (у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду) від 13.02.2023 справу №909/1154/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 вирішено передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11. Верховний Суд мотивував своє рішення тим, що вважає за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.
12. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 дійшла висновків, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
13. Верховний Суд в ухвалі від 13.02.2023 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначив, що такий висновок має загальний характер та потребує конкретизації. У певних випадках суду варто враховувати "розклад сил" в товаристві. Наприклад, якщо учасники/акціонери, присутні на зборах, сукупно володіють такою кількістю голосів, що присутність чи відсутність дрібного учасника/акціонера, якого не було повідомлено про скликання загальних зорів, не вплинула б на прийняття ними рішень, то і його впливу на це принципово не могло бути. Прийняття через деякий час загальними зборами аналогічного рішення (вже з додержанням всіх вимог про повідомлення дрібного учасника/акціонера) приведе до додаткових витрат товариства, що не узгоджується з принципом розумності. Крім того, в цих випадках необхідно здійснити економічний аналіз права, оскільки постає питання наскільки доцільно скасовувати рішення загальних зборів, щоб через деякий час було прийняте аналогічне за змістом рішення.
14. З огляду на це, Верховний Суд в ухвалі від 13.02.2023 вказав, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства.
15. Ми не погоджуємось з вищевказаними висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 13.02.2023 у справі №909/1154/21, з таких мотивів.
16. Причиною виникнення спору у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійними рішень загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю у зв`язку із неповідомленням учасника такого товариства про їх проведення.
17. Стаття 116 Цивільного кодексу України та стаття 10 Закону України "Про господарські товариства", в редакціях чинних на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів, встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
18. Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори його учасників.
19. Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Відповідна судова практика є сталою та неодноразово відображалась у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/1508/20, від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 30.11.2021 у справі № 909/869/20, від 14.01.2021 у справі №911/3156/19, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 21.10.2020 у справі №910/16643/18 тощо.
20. Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 18.06.2020 у справі №911/938/19, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18 тощо.
21. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 21.04.2020 у справі №927/411/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, від 08.07.2020 у справі №905/1134/19, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19.
22. Також, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника на участь в управлінні справами товариства. Установивши факт неповідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень, адже право позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним. Крім того, висновки обох судів щодо питання відсутності доказів повідомлення позивача про проведення зборів збігаються. Неповідомлення позивача про дату проведення загальних зборів учасників товариства є порушенням вимог статті 61 Закону України "Про господарські товариства", а тому прийняті рішення порушують права позивача на участь в управлінні товариством, зокрема шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав.
23. Відповідно до частини 4 статті 151 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів у цій справі, до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом
24. Згідно із статтею 145 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів, черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.
25. Статтею 65 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів, передбачено, що до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52 - 64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених зазначеною статтею.
26. Відповідно до вимог частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів; будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів; не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів; з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
27. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 12.1.11 статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" повідомлення про проведення (скликання) загальних зборів учасників товариства надсилається головою товариства учасникам товариства рекомендованим або цінним листом за місцем проживання учасника, зазначеному у цьому статуті, чи вручається під розписку. У повідомленні про проведення (скликання) загальних зборів учасників товариства має бути вказаний час і місце проведення загальних зборів учасників товариства та порядок денний загальних зборів учасників товариства. Повідомлення повинно бути зроблено не менш ніж за 30 днів до скликання загальних зборів учасників товариства. Будь-який учасник товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників товариства, за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до їх початку. Не пізніш як за 7 днів до початку скликання загальних зборах учасників товариства учасникам повинна бути надана можливість ознайомитися з матеріалами (документами) до питань, що внесені (включені) до порядку денного загальних зборів учасників товариства. З питань не включених до порядку денного загальних зборів учасників товариства, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників товариства, присутніх на загальних зборах учасників товариства.
28. Таким чином, ні положення чинного на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів законодавства, ні положення статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", не передбачали особливий або інший порядок повідомлення про проведення (скликання) загальних зборів для учасників товариства в залежності від розміру їх частки в статутному капіталі товариства.
29. Більш того, ні статті 116, 117 Цивільного кодексу України, ні статті 140 - 151 Цивільного кодексу України, що регулюють діяльність товариств з додатковою відповідальністю та товариств з обмеженою відповідальністю, в редакції чинній на момент скликання та проведення оспорюваних загальних зборів, не передбачають різний за змістом обсяг прав і обов`язків учасників товариства в залежності від розміру їх частки в статутному капіталі товариства.
30. За таких обставин, на нашу думку, різне правове регулювання щодо наслідків неповідомлення учасника товариства про проведення (скликання) загальних зборів учасників товариства, в залежності від розміру його частки в статутному капіталі, буде ставити такого учасника у нерівне положення по відношенню до інших учасників товариства.
31. Як вже вище було зазначено, судова практика з цього питання є сталою.
32. Так, позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, адже голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, а тому у даному випадку не має значення розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.
Подібні правові висновки знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17, від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17, від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 12.01.2023 у справі № 916/1143/21 тощо.
33. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.
34. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
35. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
36. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.
37. Згідно з частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
38. На нашу думку, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, щодо підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства через недотримання порядку скликання загальних зборів, є чітким, зрозумілим та сприяє однозначному застосуванню, а практика щодо застосування зазначеного висновку є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду, що підтверджується наведеними вище постановами Верховного Суду.
39. Відступлення Великою Палатою Верховного Суду від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 з мотивів, викладених в ухвалі Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 13.02.2023 у цій справі, поставить у нерівне становище учасників товариства в залежності від розміру їх частки в статутному капіталі товариства, що в свою чергу буде порушувати принцип рівності прав та обов`язків всіх учасників товариства. Крім того, це також наддасть змогу учасникам, що сукупно володіють більшою кількістю голосів, скликати загальні збори без повідомлення інших учасників товариства та приймати без їх відома будь-які рішення щодо управління справами товариства не враховуючи їх думку та/або позицію з зазначених питань.
40. Отже, вважаємо, що наразі підстави для відступу у цій справі від правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 відсутні.
41. За таких обставин, на нашу думку, відсутні і підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
І. Кондратова
О. Кролевець