904/92/21 Про внесення змін до договору підряду, та зустрічні вимоги щодо стягнення неустойки щодо прострочення строків виконання робіт - 09.02.2023 Прийняття

1. У зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.02.2023.

Короткий зміст позовних вимог

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сетинжис"(далі - ТОВ "Сетинжис", позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач за первісним позовом), про внесення змін до умов договору № ПР/Е-20532/НЮ від 15.09.2020, укладеного між ТОВ "Сетинжис" та АТ "Українська залізниця", а саме: змінити строк виконання зобов`язання, визначений пунктом 4.5 договору № ПР/Е-20532/НЮ від 15.09.2020 та додатку № 2 до договору № ПР/Е-20532/НЮ від 15.09.2020, з 18.12.2020 на 31.12.2021 та змінити строк дії договору № ПР/Е-20532/НЮ від 15.09.2020, визначений пунктом 21.1 договору № ПР/Е-20532/НЮ від 15.09.2020, з 31.12.2020 на 31.12.2021.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.09.2020 між сторонами укладено договір підряду № ПР/Е-20532/НЮ. Однак, при його виконанні виникли об`єктивні обставини, які не залежали від сторін і останні не могли їх передбачити, що унеможливило виконання ТОВ "Сетинжис" зобов`язань за договором, у передбачений строк.

4. АТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до ТОВ "Сетинжис" про стягнення 350 870,00 грн пені.

5. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Сетинжис" зобов`язань за договором щодо строків виконання робіт, що є підставою нарахування пені.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

6. Справа розглядалась судами неодноразово.

7. Постановою Верховного Суду від 02.11.2021 рішення суду першої інстанції від 04.03.2021 та постанову апеляційного суду від 15.06.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022, відмовлено у задоволенні первісного і зустрічного позовів.

9. Судове рішення мотивовано тим, що позивач за первісним позовом не підтвердив наявність істотної зміни обставин та одночасного існування чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, які можуть бути підставою для зміни умов договору у судовому порядку.

10. Щодо вимог за зустрічним позовом, суд виходячи з умов укладеного сторонами договору, яким визначено, що передання підряднику проектної та іншої документації, є обов`язковою умовою для проведення робіт, при цьому, остаточний варіант проектної документації по об?єкту, без якого підрядник не міг завершити виконання робіт, був затверджений наказом позивача за зустрічним позовом 29.12.2020, тобто після спливу встановленого договором строку виконання робіт, отже, в даному випадку має місце прострочення кредитора, а тому зважаючи на положення ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, відсутні підстави для відповідальності відповідача за зустрічним позовом.

11. До апеляційного суду рішення суду першої інстанції оскаржувалось лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, а тому в іншій частині судове рішення апеляційним судом не переглядалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

12. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "Українська залізниця" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

13. Скаржник, посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо можливості застосування ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України при застосуванні ст. 837 Цивільного кодексу України, а також, ст. 611 Цивільного кодексу України, щодо стягнення штрафних санкцій за договором підряду.

14. Також, скаржник, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, вказує на неналежне дослідження обставин справи, якими підтверджено несвоєчасність виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт на об?єкті. Суди помилково визнали, що порушення відповідачем за зустрічним позовом строку виконання робіт за договором відбулось через несвоєчасне надання позивачем за зустрічним позовом проектної документації. А тому суди помилково застосували до правовідносин положення ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. Відзив на касаційну скаргу не подавався.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

16. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.09.2020 за результатами процедури закупівлі відкритих торгів № UА-2020-07-30-006989-с між АТ "Українська залізниця" в особі начальника і головного інженера структурного підрозділу "Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ-вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - Замовник) та ТОВ "Сетинжис" (далі - Підрядник) було укладено договір № ПР/Е-20532/НЮ (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого, за дорученням Замовника Підрядник зобов`язався на свій ризик, власними трудовими та матеріально-технічними ресурсами, в обсягах передбачених проектно-кошторисною документацією виконати роботи по технічному переоснащенню ВРУ-150 кВ тягової підстанції Синельникове, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Уютна, 18 та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи.

17. Згідно з пунктом 2.1 договору вартість робіт та використаних матеріалів за Договором, визначається договірною ціною, що є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1) та складається на підставі кошторисного розрахунку Підрядника, який погоджується Замовником, та складає: 26 990 000,00 грн, у тому числі 20% ПДВ - 4 498 333,33 грн.

18. Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконання робіт проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та підтвердженням готовності Замовника до приймання робіт.

19. Відповідно до пункту 4.5 договору Підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт, враховуючи роботи, пов`язані з комплектацією, матеріально-технічними ресурсами, протягом 10 робочих днів з дня направлення рознарядки, яка надається за умови затвердженого у встановленому порядку річного фінансового плану на 2020 рік. Строки виконання робіт по об`єкту будівництва встановлюються календарним графіком будівництва об`єкту, в якому визначаються дати початку та закінчення робіт. Підрядник зобов`язується завершити виконання робіт не пізніше 18.12.2020 з правом дострокового виконання.

20. Пунктом 4.8. договору сторони визначили, що для проведення робіт Замовник передає Підряднику проектну документацію, креслення, інші необхідні документи для виконання робіт протягом 10 робочих днів із дати укладення договору, про що Сторонами підписується відповідний акт.

21. Календарним графіком будівництва об`єкту встановлено наступні терміни виконання загальних робіт: п. 1.1. передача Замовником одного примірника проектної документації Підряднику (протягом 10 робочих днів з дня направлення рознарядки): п. 1.2. надання Замовником будівельного майданчика (фронту робіт) Підряднику (протягом 10 робочих днів з дня направлення рознарядки); п. 1.3 Розробка Підрядником графіка послідовності виконання робіт (протягом 5 календарних днів після направлення проектної документації).

22. Таким чином, виходячи з умов укладеного сторонами договору, передання підряднику проектної та іншої технічної документації, є обов`язковою умовою для проведення робіт.

23. На виконання умов договору, 19.10.2020 ТОВ "Сетинжис" уклало з ТОВ "АББ ПАУЕР ГРІДС УКРАЇНА" договір поставки № 254/ОРР-20-3 892431 (далі - договір поставки), ТОВ "АББ ПАУЕР ГРІДС УКРАЇНА" зобов`язалось поставити ТОВ "Сетинжис" трансформатори струму 150 кВ типу ІМВ 170 у кількості 12 шт. та трансформатори напруги 150 кВ типу ЕМF 170 у кількості 6 шт. для виконання ТОВ "Сетинжис" робіт з технічного переоснащення тягової підстанції "Синельникове".

24. На виконання умов договору, підрядник частково виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 31.12.2020 № № 1 на суму 271.983,53 грн, № 2 на суму 612.773,15 грн, № 3 на суму 267.015,53 грн, № 4 на суму 245.025,77 грн, № 5 на суму 125.643,85 грн, № 6 на суму 107.468,95 грн, № 7 на суму 23.358,08 грн, № 8 на суму 25.125,83 грн.

25. Звертаючись до ТОВ "Сетинжис" із зустрічним позовом про стягнення пені в розмірі 350.870,00 грн, АТ "Українська залізниця" посилалось на порушення строків виконання робіт за договором, що є підставою для стягнення пені, яка розрахована за період прострочення з 19.12.2020 по 31.12.2020.

Позиція Верховного Суду

26. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

27. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Апеляційною інстанцією судове рішення переглядалось тільки в частині зустрічних позовних вимог, отже, з урахуванням положень ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційний перегляд здійснюється тільки в цій частині.

29. Предметом спору за зустрічним позовом є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені, у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором.

30. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

31. Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

32. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

33. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

34. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

35. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

36. Статтею 638 Цивільного кодексу України регламентовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

37. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

38. Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

39. Закріплене у Цивільному кодексі України (435-15) визначення договору підряду дає підстави для висновку, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

40. У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.

41. Розглядаючи спір судами встановлено, що між сторонами у справі виникли підрядні правовідносини. За умовами укладеного сторонами договору ТОВ "Сетинжис" зобов`язалось на свій ризик, власними трудовими та матеріально-технічними ресурсами, в обсягах передбачених проектно-кошторисною документацією виконати роботи по технічному переоснащенню ВРУ-150 кВ тягової підстанції Синельникове, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Уютна, 18 та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи.

42. У п.п. 4.1, 4.8 договору сторонами погоджено, що виконання робіт проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та підтвердженням готовності Замовника до приймання робіт. Для проведення робіт Замовник передає Підряднику проектну документацію, креслення, інші необхідні документи для виконання робіт протягом 10 робочих днів із дати укладення договору, про що Сторонами підписується відповідний акт.

43. Проаналізувавши положення договору, апеляційний суд правильно встановив, що виходячи з умов укладеного сторонами договору, передання підряднику проектної та іншої технічної документації, є обов`язковою умовою для проведення підрядних робіт.

44. 16.09.2020 від АТ "Українська залізниця" підрядником була отримана Рознарядка № НЗІ-3-3/353, оформлена відповідно до п.4.1. договору.

45. Після отримання рознарядки ТОВ "Сетинжис" розпочало комплектування робіт матеріально-технічними ресурсами. Так, ТОВ "Сетинжис" було укладено договір поставки з ТОВ "АББ ПАУЕР ГРІДС УКРАЇНА".

46. У жовтні 2020 року виникла необхідність внести зміни в реалізацію проектного рішення з "Технічного переоснащення ВРУ-150 кВ ТП Синельникове", осікільки виявлені неточності в проекті, які потребували виправлення. Такі дії потребували узгодження проекту між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "ЕДС-Інжиніринг", яка здійснювала авторський нагляд при реалізації проекту, а також певного часу для коригування та затвердження проектної документації, про що листом 21.10.2020 АТ "Українська залізниця" було повідомлено ТОВ "ЕДС-Інжиніринг".

47. Також, листом від 21.10.2020 АТ "Українська залізниця" звернулась до підрядника з проханням, в рамках виконання робіт по об`єкту узгодити заміну трансформаторів.

48. Остаточний варіант проектної документації по об`єкту "Технічне переоснащення ВРУ-150 кВ тягової підстанції Синельникове. Коригування" було затверджено наказом АТ "Українська залізниця" № 469/н від 29.12.2020, тобто після спливу встановленого договором строку виконання робіт (18.12.2020).

49. Встановивши вищезазначене суди визначили, що затвердження АТ "Українська залізниця" проектної документації стало причиною несвоєчасного виконання ТОВ "Сетинжис" робіт за договором. Так, акти приймання виконаних робіт за договором підряду підписано сторонами 31.12.2020.

50. Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

51. Водночас, згідно з частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

52. Відповідно до частини третьої статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

53. Таким чином суди, з урахуванням положень ст.ст. 73, 74, 76, 86 Господарського процесуального кодексу України та вищезазначених положень цивільного законодавства, встановили, що передання підряднику проектної та технічної документації, є обов`язковою умовою для проведення робіт підрядником, отже, суди обґрунтовано визначили, що своєчасність виконання підрядником зобов`язань за договором залежала від надання йому замовником АТ "Українська залізниця" проектної та технічної документації, при цьому, таку документацію замовником надано поза межами строку виконання робіт, оскільки документація потребувала коригування, отже в даному випадку наявна прострочка кредитора, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову про стягнення пені.

54. Зважаючи на вищевикладене, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

55. Як зазначалось, касаційну скаргу подано скаржником на підставі п.п. 3, 4 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

56. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

57. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

58. На обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення ст. 612 Цивільного кодексу України, оскільки, судами не встановлено факт відмови АТ "Українська залізниця" прийняття належного виконання боржником своїх зобов`язань чи наявності перешкод для належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, як визначено положеннями ст. 613 Цивільного кодексу України, тоді як для застосування положень ст. 612 Цивільного кодексу України, встановлення вказаних обставин є необхідною умовою. При цьому, скаржник зазначає, що відсутній правовий висновок щодо застосування положень ст. 612 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положення ст. 611 Цивільного кодексу України щодо підрядних правовідносин.

59. Проаналізувавши доводи скарги, викладені щодо підстав касаційного оскарження передбачених п. 3 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає, що фактично доводи скаржника за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів у справ.

60. Так, судами встановлено, що необхідність внесення змін до проектної документації по об`єкту "Технічне переоснащення ВРУ-150 кВ тягової підстанції Синельникове. Коригування" була викликана обставинами незалежними від підрядника. Так, зокрема, відповідні зміни викликані зміною навантаження внаслідок переміщення точки струморозподілу по ПС "Зайцеве-тягова" на ПЛ 35 кВ Л-441, що живить ПС " Зайцеве-тягова"; необхідністю оптимізації будівельно-монтажних робіт, зменшення договірної ціни; спрощення конструкції панелі захисту для забезпечення можливості двостороннього обслуговування. При цьому, судами обґрунтовано відхилено доводи АТ "Українська залізниця" про те, що внесення змін до проектного рішення з "Технічного переоснащення ВРУ-150 кв ТП Синельникове" не залежало тільки від АТ "Українська залізниця", а залежало від третіх осіб, а саме від ТОВ "ЕДС-Інжиніринг ". Щодо цієї обставини судами вірно зазначено, що ТОВ "Сетинжис" не було стороною договору, укладеного між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "ЕДС-Інжиніринг " і не могло впливати на надання ТОВ "ЕДС-Інжиніринг " будь-яких погоджень. А тому судами правильно в даному випадку застосовано положення ст. 612 Цивільного кодексу України.

61. Крім того щодо застосування положень ст. 611 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, касаційний суд зазначає, що оскільки суди обґрунтовано відмовили у стягненні пені, за несвоєчасне виконання підрядником робіт за договором, Суд не вбачає підстав для викладення відповідного правового висновку.

62. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що підстав для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах немає, оскільки попередніми судовими інстанціями в повній мірі встановлені обставини у справі та надано їм належну правову оцінку, та правильно застосовано положення вищезазначеного законодавства, тоді як доводи скарги фактично зводяться до встановлення обставин справи та надання іншої оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, що з огляду на визначені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, не належить до повноважень Верховного Суду.

63. Отже, доводи скарги щодо неправильних висновків судів про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення з ТОВ "Сетинжис" пені, у зв?язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором, відхиляються судом касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

64. Щодо інших доводів касаційної скарги зазначених скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 4 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

65. Відповідно до частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

66. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

67. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження визначена у п. 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України також зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

68. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, отже, колегія суддів дійшла висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

70. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).