909/207/20 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - 07.02.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 909/207/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина ІФ"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022

у справі № 909/207/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина ІФ"

до:

1) Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод";

2) ОСОБА_1,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина ІФ" (далі - ТОВ "Перлина ІФ") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" (далі - ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод") (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ) про визнання недійсними договорів: 1) купівлі-продажу будівлі бази відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 186,8 кв.м, укладеного 13.06.2018 між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., зареєстрований у реєстрі за №807; 2) купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0988 га для обслуговування будівель (база відпочинку) в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий номер 2611093001:16:008:0079, укладеного 13.06.2018 між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., зареєстрований в реєстрі за №809.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю повноважень у заступника голови правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", а саме погодження Наглядової ради ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" на укладення з ОСОБА_1 відповідних договорів. Позивач зазначив, що відповідач незаконно відчужив об`єкти нерухомості іншій особі, в т.ч. за вкрай низькою ціною (будівля бази відпочинку - 41 500 грн, земельна ділянка - 8 000 грн) за наявності чинного, укладеного між ним та відповідачем, договору купівлі-продажу майнових прав №04/18 від 27.04.2018, за умовами якого відповідач передав позивачу майнові права вартістю 1 000 000 грн на спірні об`єкти нерухомості та зобов`язався в майбутньому укласти основний договір купівлі-продажу будівлі бази відпочинку та земельної ділянки. На переконання позивача, внаслідок укладення оспорених договорів, було порушено його право на отримання у власність вказаного майна. У зв`язку з цим позивач просить суд захистити порушене право та охоронюваний законом інтерес шляхом визнання недійсними в судовому порядку договорів купівлі-продажу будівлі бази відпочинку та земельної ділянки від 13.06.2018, посвідчених приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованих в реєстрі за №807, №809.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 (суддя Кобецька С.М.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 (колегія суддів у складі: Плотніцький Б.Д. - головуючий, Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.), позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу будівлі бази відпочинку та земельної ділянки.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020, а справу №909/207/20 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними у зв`язку з порушенням установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не дослідили та достеменно не установили обставин обізнаності іншої сторони договорів (покупця) щодо наявності обмежень у представника продавця; не з`ясували належного суб`єктного складу сторін у справі (з урахуванням предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, визначеної ст. 20 ГПК України), що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих рішень.

З підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021, залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості співвідповідача.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2022 (суддя Шкіндер П.В.) позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу будівлі бази відпочинку та земельної ділянки.

В свою чергу, постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючий, Гриців В.М., Малех І.Б.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2022 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що Наглядова рада ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" погодила укладення з ТОВ "Перлина ІФ" договору купівлі - продажу будівлі бази відпочинку загальною площею 186,8 кв.м; договору купівлі - продажу земельної ділянки для обслуговування будівель (бази відпочинку) загальною площею 0,0988 га з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079, що зафіксовано у протоколі №27/04 від 27.04.2018.

Між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" в особі голови правління (продавець) та ТОВ "Перлина ІФ" в особі директора (покупець) 27.04.2018 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №04/18, з наступними умовами: сторони зобов`язались в майбутньому укласти договір купівлі-продажу будівлі бази відпочинку загальною площею 186,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки для обслуговування будівель (бази відпочинку) загальною площею 0,0988 га з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079 в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; майнові права на об`єкти нерухомості, що відчужуються за цим договором належать виключно продавцю на праві приватної власності та станом на момент укладення цього попереднього договору є предметом іпотечного договору №531 від 30.04.2013; продавець зобов`язався здійснити дії щодо зняття заборон та обмежень на об`єкти нерухомості, внести ці зміни до державного реєстру прав на майно та укласти з покупцем основний договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості, вільних від будь-яких заборон на відчуження; за домовленістю сторін вартість майнових прав на об`єкти нерухомості складає 1 000 000 грн та підлягає сплаті покупцем в повному обсязі на момент підписання основного договору; майнові права на об`єкти нерухомості переходять від продавця у власність покупця після підписання сторонами акта приймання - передачі; строк дії цього попереднього договору розпочався з моменту його підписання сторонами - 27.04.2018 та закінчується в день укладення сторонами основного договору в нотаріуса та реєстрації прав на об`єкти нерухомості за покупцем (пункти 1.1., 1.1.1., 1.2., 2.1., 3.1.,4.1., 7.1.договору).

Виконуючи умови договору відповідач передав, а позивач прийняв у власність майнові права на будівлю бази відпочинку загальною площею 186,8 кв.м та земельну ділянку для обслуговування будівель (бази відпочинку) загальною площею 0,0988 га з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079 в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, а також правовстановлюючі документи щодо нежитлових приміщень. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі від 27.04.2018.

В свою чергу, 13.06.2018 між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" в особі заступника голови правління, який діє на підставі довіреності від 26.05.2017, посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №764 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі бази. Балансова вартість бази відпочинку відповідно до балансової довідки ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" №09/09-6682 станом на 13.06.2018 становить 737 272, 63 грн. За погодженням сторін продаж бази відпочинку вчинено за 41 500 грн, які повністю сплачені покупцем продавцю до підписання цього договору. Зазначену ціну продажу продавець вважає для себе вигідною, а її розмір не пов`язаний зі збігом якихось важких для нього обставин і повністю його задовольняє (пункти 1.,3.,4.,5. договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №807.

Також 13.06.2018 між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" в особі заступника голови правління, який діє на підставі довіреності від 26.05.2017, посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №764 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079. Балансова вартість земельної ділянки відповідно до балансової довідки ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" №09/09-6681 станом на 13.06.2018 становить 136 390 грн. Продаж земельної ділянки вчинено за 8 000 грн. Ця сума сплачена покупцем і отримана продавцем до підписання цього договору (пункти 1.,2.,3. договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №809.

Довіреністю, датованою 26.05.2017, посвідченою приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованою в реєстрі за №764, ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" в особі голови правління, уповноважує заступника голови правління ПрАТ "ІФАЗ" представляти інтереси довірителя в господарській діяльності. Для чого представнику надано повноваження, зокрема за попереднім погодженням із керівництвом ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" укладати та підписувати договори (угоди) від імені юридичної особи.

На засіданні правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", оформленого протоколом №249 від 12.06.2018 під головуванням заступника голови правління, надано згоду (згідно з п. 9.5.12. Статуту) на укладення та підписання заступником голови правління, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", договору купівлі - продажу нерухомого майна на суму 41 500 грн, метою якого є відчуження ПрАТ "ІФАЗ" будівлі бази відпочинку загальною площею 186,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Яблуниця, діл. 106; договору купівлі - продажу земельної ділянки на суму 8 000 грн, метою якого є відчуження ПрАТ "ІФАЗ" земельної ділянки для обслуговування будівель (база відпочинку) в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, загальною площею 0,0988 га з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079.

Пунктом 9.5.12. Статуту ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" встановлено, що до компетенції Правління належить, зокрема прийняття рішень про вчинення правочинів (укладення договорів, контрактів, угод) на суму, що перевищує 1 000 000 грн, однак не досягає 2 000 000 грн, за винятком правочинів (договорів, контрактів, угод), вчинення (укладення) яких потребує прийняття рішення (надання згоди) Наглядовою радою та/або Загальними зборами.

Разом з тим, відповідно до п.п. 11.1, 11.1.2., 11.2. Статуту значними правочинами товариства є будь-які правочини щодо належних товариству земельних ділянок та об`єктів нерухомості, незалежно від їх вартості. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом не перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства приймається Наглядовою радою. У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про надання згоди може виноситись на розгляд Загальних зборів.

Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", оформленими протоколом №1/2018 від 25.04.2018, попередньо надано згоду на вчинення товариством значних правочинів протягом не більше одного року з дати прийняття (по 24.04.2019), характер яких пов`язаний з фінансово-господарською діяльністю товариства з граничною сукупною вартістю 500 млн грн, за умови їх попереднього погодження Наглядовою радою.

Крім того, на засіданні Наглядової ради ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", оформленому протоколом №27/04 від 27.04.2018, погоджено ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" укладення з ТОВ "Перлина ІФ" значних правочинів: договору купівлі - продажу будівлі бази відпочинку загальною площею 186,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Яблуниця, Діл, 106; договору купівлі - продажу земельної ділянки для обслуговування будівель (бази відпочинку) загальною площею 0,0988 га з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079 в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Уповноважено голову правління ПрАТ "ІФАЗ" на підписання вказаних правочинів від імені товариства.

Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про визнання недійсними в судовому порядку договорів купівлі - продажу будівлі бази відпочинку та земельної ділянки у зв`язку з відсутністю повноважень у заступника голови правління відповідча-1 на укладення та підписання вказаних договорів.

Задовольняючи позовні вимоги за результатами нового розгляду справи, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- з урахуванням умов Статуту ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та предмета спірних договорів (відчуження об`єктів нерухомості та земельної ділянки для їх обслуговування) згода на укладення таких значних правочинів, у розумінні пункту 11.1.2 Статуту, повинна бути надана Наглядовою радою, а у разі відсутності згоди - Загальними зборами, за результатами розгляду внесеного питання про надання згоди. В матеріалах справи відсутні відповідні рішення Наглядової ради чи Загальних зборів товариства про надання згоди на укладення та підписання спірних договорів заступником голови правління від імені ПрАТ "ІФАЗ";

- відповідно до протоколу №27/04 від 27.04.2018 Наглядовою радою ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" було погоджено укладення з ТОВ "Перлина ІФ" та уповноважено на підписання голову правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" значних правочинів: договорів купівлі-продажу будівлі бази відпочинку та земельної ділянки. Таким чином, оскільки укладення спірних договорів купівлі-продажу від 13.06.2018 між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та ОСОБА_1 відбулось за відсутності згоди Наглядової ради, то суд дійшов висновку, що вказані правочини є такими, що вчинені заступником голови правління з перевищенням повноважень, наданих довіреністю від 26.05.2017;

- що стосується довіреності від 26.05.2017, посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №764, про надання ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" повноважень заступнику голови правління Фіцаку П.В. на укладення спірних договорів, суд вказав, що Правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", яке надало згоду на укладення та підписання заступником голови правління спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна на суму 41500 грн, земельної ділянки на суму 8000 грн - не є органом, уповноваженим установчими документами ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" на вчинення таких дій (надання згоди). Умовами договорів купівлі-продажу від 13.06.2018 передбачено, що такі договори укладаються ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" в особі заступника голови правління, який діє на підставі довіреності від 26.05.2017, посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №764. Відповідно правоздатність, дієздатність ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження його представника нотаріус перевірив;

- наведене свідчить про обізнаність сторін спірних правочинів про наявність у довіреності від 26.05.2017 обмеження повноважень у заступника голови правління, а саме необхідність погодження з керівництвом ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" укладення та підписання договорів від імені юридичної особи. А отже правових підстав для висновку про те, що ОСОБА_1. не було відомо про відсутність у заступника голови правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" необхідного обсягу повноважень - немає;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили вчинення дії з прийняття договорів до виконання чи схвалення оскаржуваних правочинів органом, уповноваженим для прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів в розумінні пунктів 11.1, 11.1.2, 11.2 Статуту - Наглядовою радою ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" чи Загальними зборами. Суд дійшов висновку, що при укладенні спірних договорів сторони порушили загальні вимоги, передбачені ч. 2 ст. 203 ЦК України, дотримання яких є необхідним для чинності правочинів, а саме - спірні договори від імені продавця підписано не повноважною особою і сторонам було про це відомо, позаяк протилежного суду не доведено, доказів про наступне схвалення спірних договорів Наглядовою радою суду не надано, що в свою чергу є наслідком для визнання договорів купівлі-продажу від 13.06.2018 недійсними на підставі ст. 215 ЦК України.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, суд апеляційної інстанції:

- комплексно оцінивши обставини та докази, що містяться у справі, дійшов висновку про наявність згоди Наглядової ради ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна на суму 41500 грн, метою якого є відчуження ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" будівлі бази відпочинку загальною площею 186,8 кв.м, та договору купівлі-продажу земельної ділянки на суму 8000 грн, метою якого є відчуження ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" земельної ділянки для обслуговування будівель (база відпочинку), загальною площею 0,0988 га, кадастровий номер 2611093001:16:008:0079 та уповноваження заступника Голови Правління ПрАТ "ІФАЗ" Фіцака П.В. (на підставі довіреності) укласти (підписати) від імені товариства вказані договори, що підтверджується протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" №4 від 12.06.2018. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати, що спірні договори від 13.06.2018, які є предметом спору у даній справі, були укладені заступником Голови Правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з перевищенням повноважень, наданих довіреністю від 26.05.2017. Крім цього, відповідно до пунктів 3 спірних договорів від 13.06.2018 грошові кошти за придбане нерухоме майно покупець сплатив продавцю до підписання цих договорів, що підтверджує вчинення дій з прийняття договорів до виконання та схвалення спірних правочинів ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод". Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при укладенні договорів купівлі-продажу від 13.06.2018 його сторони не порушили загальних вимог, передбачених ч. 2 ст. 203 ЦК України, дотримання яких є необхідним для чинності правочинів, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання їх недійсними;

- позивач не є стороною оспорених ним договорів купівлі-продажу від 13.06.2018, і на час укладення між відповідачами договорів купівлі-продажу бази відпочинку та земельної ділянки у позивача не було жодних реальних прав на дані об`єкти нерухомості;

- суд першої інстанції не встановив чи можуть вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним захистити порушене право шляхом приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочинів у даному спорі.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що cуд апеляційної інстанції:

- дійшов хибного висновку в тій частині, що задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що порушення майнових прав та інтересів позивача полягає у тому, що на підставі договору купівлі- продажу майнових прав №04/18 від 27.04.2018 (попередній договір) позивачу належать майнові права на спірні об`єкти нерухомості, які в майбутньому повинні виступати предметом основного договору. Охоронюваний законом інтерес позивача полягає у прагненні укласти основний договір щодо зазначених об`єктів нерухомості та набути їх у власність;

- помилково вказав, що майнові права не дають право позивачу захистити свої права та інтереси шляхом оскарження спірних правочинів;

- дійшов хибного висновку в тій частині, що немає жодних підстав стверджувати, що спірні договори від 13.06.2018, які є предметом спору у даній справі, були укладені заступником Голови Правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з перевищенням повноважень, наданих довіреністю від 26.05.2017;

- повинен був виходити з того, що заступник голови правління Фіцак П.В. не мав права укладати від імені ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" оспорювані договори від 13.06 2018;

- судом апеляційної інстанції упущено той факт, що у спірних договорах не йдеться про повноваження Фіцака П.В. згідно з протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" №4 від 12.06.2018, а тільки нотаріусом зазначено, що Фіцак П.В. діяв при укладенні спірних договорів на підставі довіреності від 26.05.2017, якій суд першої інстанції надав правильну правову оцінку.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме:

- судом апеляційної інстанції застосовано ст. 16 ЦК України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 761/15883/15 (відповідно до якого вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину);

- судом апеляційної інстанції застосовано ст. 190 ЦК України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 761/20612/15-ц (відповідно до якого за ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства);

- у справі № 910/2030/18 (постанова від 31.07.2019) Верховний Суд за результатами касаційного перегляду залишив без змін постанову апеляційної інстанції про визнання правочину недійсним, що ухвалена за подібних обставин справи: предметом оспорюваних договорів було відчуження основних фондів ТОВ "Полірем-Логістика", стосовно правочинів з якими у пунктах 20.15 та 28.7 статуту цього товариства передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників, серед іншого, віднесено й попереднє затвердження правочинів (договорів, контрактів) щодо відчуження або передачі основних фондів товариства в заставу, як для забезпечення власних зобов`язань товариства, так і за договорами майнового поручительства за третіх осіб, незалежно від суми правочину та вартості основних фондів. Правочини (договори, контракти), які підлягають попередньому затвердженню загальними зборами згідно з цим статутом, можуть бути укладені директором тільки після прийняття загальними зборами рішення про їх затвердження, яке викладається в протоколі загальних зборів).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.02.2023 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 30.12.2022.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.01.2023 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона вказує на помилковість доводів скаржника та правильність висновків суду апеляційної інстанції, а також посилається на висновок Верховного Суду у справі № 761/15883/15, а просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.02.02023 від ТОВ "Перлина ІФ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що 06.02.2023 представник позивача був госпіталізований до Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківської міської ради та на даний час перебуває там на стаціонарному лікуванні, а товариство позбавлене можливості в короткий час скористатись правовою допомогою іншого фахівця. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і скаржник протягом строку з дати відкриття касаційного провадження та по дату судового засідання не був позбавлений можливості надавати Суду відповідні клопотання та пояснення стосовно вимог касаційної скарги або відзиву відповідача-2 на неї.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст.ст. 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що вперше скасовуючи судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів у цій справі, Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 зазначив, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18).

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові ВП ВС від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, КГС ВС від 03.03.2020

Однак суди попередніх інстанцій не дослідили та не з`ясували належного суб`єктного складу сторін у справі (з урахуванням предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, визначеної ст. 20 ГПК України), що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих рішень.

Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості співвідповідача.

При цьому у вказаній ухвалі встановлено, що на час звернення позивача до Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 не мала статусу фізичної особи-підприємця. Суб`єктний склад у даній справі становлять: суб`єкти господарювання - ТОВ "Перлина ІФ", ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та ОСОБА_1 (не зареєстрована як фізична особа-підприємець станом на момент подання позову). Як вбачається з позовної заяви, позивач просив визнати недійсними договір купівлі-продажу будівлі бази відпочинку та договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладені між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та фізичною особою ОСОБА_1 . Місцевий господарський суд зазначив, що зміст оспорюваних правочинів засвідчує факт їх укладення саме з громадянкою України ОСОБА_1 .

Водночас Верховний Суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи суб`єктний склад у даній справі, мету договорів купівлі-продажу, а також те, що причиною виникнення спору є відсутність повноважень у заступника голови правління ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 цього Кодексу (наприклад, п.п.5, 10, 14 цієї статті).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 6 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19.

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18.

Таким чином, згідно зі ст. 20 ГПК України виключено можливість здійснення провадження у господарському суді у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності стороною в яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 і п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, судом першої інстанції в даному випадку в порушення приписів ст. 20 ГПК України безпідставно було розглянуто позовні вимоги позивача до фізичної особи, які не відносяться до юрисдикції господарських судів, що є порушенням процесуального закону. Вказаного суд апеляційної інстанції не врахував.

Зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства, оскільки вона підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для їх скасування та закриття провадження в цій справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно з ч. 2 ст. 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 313- 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина ІФ" задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2022 у справі № 909/207/20 скасувати.

Провадження у справі № 909/207/20 закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Перлина ІФ", що розгляд вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та ОСОБА_1 відноситься до юрисдикції цивільного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.