910/19401/21 Про визнання протиправним і скасування наказу "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав" у частині, що стосується реєстрації прав Підприємства стосовно скасування рішень державного реєстратора сільської ради - 25.01.2023 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022, додаткову постанову цього ж суду від 13.12.2022 (колегія суддів: Шапран В. В., Буравльов С. І., Андрієнко В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 (суддя Гумега О. В.) у справі

за позовом Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, про визнання протиправним і скасування наказу,

за участю представників:

відповідача - Колток О. М.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, про визнання протиправним і скасування наказу від 27.03.2020 № 1231/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав" у частині, що стосується реєстрації прав Підприємства стосовно скасування рішень державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_4 від 07.11.2019 №№ 49562205, 49562331, 49562078.

2. На обґрунтування позовних вимог Підприємство послалося на те, що 27.02.2020 колегія МЮ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮ за наслідками розгляду скарги третіх осіб, оформленої без дотримання вимог закону стосовно повідомлення і запрошення заінтересованих осіб, надала висновок про скасування рішення державного реєстратора. На підставі цього висновку відповідач прийняв спірний наказ, який позивач вважає протиправним, таким, що порушує його права, внаслідок чого просить його скасувати на тій підставі, що відповідач порушив процедуру розгляду скарги, а також вийшов за межі своєї компетенції при прийнятті спірного наказу.

3. Позивач вважає, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (1128-2015-п) (далі - Порядок № 1128), що призвело до порушення його прав на участь у розгляді скарги та наданні пояснень (заперечень) і доказів на її обґрунтування. Крім того, позивач заперечив проти долучення до матеріалів справи доданого відповідачем до апеляційної скарги листа Державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 26.02.2020 № 697/14.2-11 з підстав необґрунтованості відповідачем причин неможливості його подання до суду першої інстанції разом із відзивом на позов.

4. Також, на думку позивача, позивач, прийнявши спірний наказ, вийшов за межі своїх повноважень та вирішив спір про право, перейнявши на себе повноваження суду. Так, подана скарга обґрунтована підробленням поданих для реєстрації документів, а не порушенням державним реєстратором вимог законодавства щодо порядку та підстав вчинення реєстраційних дій; при цьому дійсність документів про набуття позивачем прав на майно під час розгляду скарги не перевірялась, а документи щодо прав скаржників на це майно взагалі не додані до скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. У листопаді 2019 року представник Підприємства Дудар Костянтин Костянтинович звернувся до державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області із заявами про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. З цією метою він надав протоколи загальних зборів членів Підприємства села Куна Гайсинського району Вінницької області від 07.02.2000, акти приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

6. Не встановивши підстав для відмови у державній реєстрації прав заявника на нерухоме майно, реєстратор прийняв рішення про проведення державної реєстрації права власності Підприємства, зокрема рішення від 07.11.2019 №№ 49562205, 49562331, 49562078 відповідно на:

- нежитлове приміщення пташника площею 1 133,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, із внесенням запису від 04.11.2019 № 34037473;

- нежитлове приміщення площею 1 118,3 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 із внесенням запису від 04.11.2019 № 34037602;

- нежитлове приміщення телятника площею 1 665,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, із внесенням запису від 04.11.2019 № 34037372.

7. Не погоджуючись із цими рішеннями, 27.11.2019 жителі села Куна Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до МЮ зі скаргою на дії державного реєстратора ОСОБА_4 на підставі статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон). Ці фізичні особи просили скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.11.2019, на підставі якого за Підприємством зареєстровано право власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

8. За результатами розгляду цієї скарги колегія МЮ рекомендувала її задовольнити, скасувати вищевказані рішення державного реєстратора й анулювати йому доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно. За змістом мотивувальної частини висновку від 27.02.2020 комісія встановила, що скаржники є апелянтами за апеляційною скаргою на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 у цивільній справі № 2-О-80/2006 за заявою засновника і власника Підприємства ОСОБА_3 про встановлення факту законного набуття права приватної власності, яке скасоване постановою Вінницького апеляційного суду від 30.10.2019, та залишено цю заяву без розгляду.

9. Комісія зазначила, що спірні рішення державний реєстратор прийняв за результатами розгляду заяви, до якої додано скановані копії документів, за відсутності будь-яких інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на об`єкти нерухомого майна. Тому комісія дійшла висновку, що державний реєстратор під час прийняття спірних рішень на порушення статей 10, 24 Закону не перевірив подані документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, оскільки вона здійснена на підставі документів, які не підтверджують виникнення такого права у Підприємства.

10. 27.03.2020 МЮ на підставі висновку комісії прийняло оспорюваний наказ № 1231/5, яким задовольнило скаргу третіх осіб та скасувало оспорювані рішення державного реєстратора.

11. Вважаючи необґрунтованими висновки і мотиви, викладені відповідачем в оскаржуваному наказі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. 18.07.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022, повний текст якої складений 16.11.2022, про задоволення цього позову.

13. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач мав відмовити у задоволенні скарги, не розглядаючи її, як оформлену з порушенням вимог, визначених пунктом 6 абзацу 1 частини п`ятої та абзацу 2 частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зокрема, до скарги не додані документи, що підтверджують порушення прав скаржників оскаржуваними рішеннями), а розгляд цієї скарги всупереч вимогам Порядку № 1128 відбувся без належного повідомлення суб`єкта оскарження й заінтересованих осіб про час та місце засідання комісії.

14. Пункт 11 Порядку № 1128 містить вимогу, щоб МЮ своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги повідомляло особам, передбаченим пунктом 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті МЮ та додатково одним із визначених у цьому пункті способів, зокрема телефонограмою.

15. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише поінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їх пояснення були прийняті та враховані і всі заінтересовані особи "почуті". Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

16. Оголошення про час і місце засідання комісії 27.02.2020 розміщено на офіційному веб сайті МЮ за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-27-lyutogo-2020-roku, тоді як за цим посиланням не вбачається можливим дати розміщення цього оголошення. При цьому суд апеляційної інстанції спростував посилання відповідача на його розміщення 25.02.2020 о 18:40, який на підтвердження цього долучив до апеляційної скарги листа Державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 26.02.2020 № 697/14.2-11, на тій підставі, що ним не надано доказів на підтвердження обставин неможливості подання цього листа до суду першої інстанції разом із відзивом на позов, тоді як положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не передбачають права сторони на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції, яке можливо лише у винятковому передбаченому цією нормою випадку. Тобто з повідомлення на сайті МЮ неможливо дійти висновку, що воно розміщено у передбачені законодавством строки.

17. Поряд з цим суди не прийняли також як доказ належного повідомлення позивача про дату та час засідання колегії листом від 09.01.2020 № 653/КО-26040/19.2.1 про продовження строку розгляду скарги і телефонограмою від 26.02.2020 за відсутності доказів на підтвердження факту направлення цього листа, тоді як телефонограма, надіслана за один день до засідання, також не вважається таким доказом, що свідчить про те, що відповідач не надав суду доказів про своєчасне запрошення позивача на засідання комісії для розгляду скарги фізичних осіб. Тому ці процедурні порушення розгляду скарги обумовили наявність підстав для задоволення позову.

18. 21.11.2022 Підприємство звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з МЮ 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

19. 13.12.2022 Північний апеляційний господарський суд прийняв додаткову постанову, повний текст якої складений 15.12.2022, якою задовольнив це клопотання позивача та присудив до стягнення з відповідача заявлену суму цих витрат за наявності підтверджуючих позивачем доказів для їх відшкодування, співмірністю зі складністю справи та безпідставністю заперечень відповідача про зменшення їх розміру.

Короткий зміст касаційних скарг

20. МЮ оскаржило ці судові рішення до Верховного Суду та у касаційних скаргах просило їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову та цього клопотання позивача.

21. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відповідач наполягає на застосуванні судом апеляційної інстанції пунктів 9-11 Порядку № 1128 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17, від 25.06.2020 у справі № 826/2470/17, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 31.05.2019 у справі № 810/328/18 та від 04.06.2019 у справі № 815/5049/17.

22. На переконання МЮ, позивач належним чином був повідомлений про засідання колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на якому розглядалася скарга третіх осіб, оскільки оголошення про це засідання, яке відбулося 27.02.2020, розміщено на офіційному веб-сайті МЮ 25.02.2020 о 18:56 (на підтвердження цього скаржник додав до апеляційної скарги листа Державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 26.02.2020 № 697/14.2-11). До того ж листом від 09.01.2020 МЮ повідомило позивача щодо продовження строку розгляду скарги до 45 календарних днів. Відповідач наполягає на тому, що колегія МЮ під час ухвалення оскаржуваного наказу дотрималася всіх вимог нормативно-правових актів, тоді як державний реєстратор на порушення пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої-другої, статті 24 Закону належним чином не перевірив подані документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, оскільки реєстрація права власності проведена на підставі документів, що не підтверджують виникнення такого права у позивача. Позивач подав державному реєстратору скановані копії протоколу загальних зборів членів Підприємства, актів прийому-передачі основних засобів на його баланс від 07.02.2000 № 3, тоді як інших документів, що підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на спірні об`єкти нерухомого майна не надано.

23. До того ж, незабезпечення участі позивача у розгляді скарги не може бути підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, адже позивач не спростував доводи відповідача щодо встановлених порушень законодавства у сфері державної реєстрації. Навіть при умові існування несуттєвих порушень це не може слугувати підставою для скасування правомірного по суті рішення (відповідні висновки наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17).Оскаржуючи додаткову постанову апеляційного господарського суду також на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, МЮ посилається на застосування судом апеляційної інстанції статей 123, 126, 129 цього ж Кодексу без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 11.03.2021 у справі № 911/2681/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19. Скаржник наполягає на тому, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат необґрунтований і неспівмірний з реальними витратами, оскільки відзив на апеляційну скаргу дублює доводи позивача, викладені у позовній заяві, а представник позивача брав участь лише в одному судовому засіданні.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

24. Позивач та треті особи не скористалися наданим їм статтею 295 ГПК України правом на подання відзивів на касаційні скарги. Поряд з цим Підприємство подало письмові пояснення стосовно доводів вищевказаних касаційних скарг МЮ, в задоволенні яких просить відмовити, і залишити оскаржувані судові рішення без змін. У цих поясненнях позивач виклав власну оцінку обставинам справи та навів обґрунтування щодо безпідставності аргументів скаржника, у тому числі звертаючи увагу на непідтвердження МЮ підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

25. Крім того, позивач наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції правильно стягнув з МЮ заявлений ним розмір витрат на правову допомогу, які ним понесені під час розгляду справи у цьому суді, про що надав відповідні докази.

Позиція Верховного Суду

26. Спір у справі стосується виключно процедури розгляду МЮ скарги на дії державного реєстратора та законність оскаржуваного наказу.

27. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом.

28. Процедура розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначаються, зокрема, цим Законом і Порядком № 1128.

29. Відповідно до частин першої-третьої статті 37 цього ж Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до МЮ, його територіальних органів або до суду. МЮ розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів МЮ. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до МЮ та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

30. Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються МЮ або його відповідним територіальним органом. До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

31. Згідно із частиною шостою статті 37 цього ж Закону за результатами розгляду скарги МЮ України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення щодо, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу МЮ; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при МЮ подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

32. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" та "д" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно МЮ.

33. МЮ та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом МЮ прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

34. Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку № 1128).

35. До повноважень комісії належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

36. Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги колегіально МЮ чи відповідний територіальний орган обов`язково запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган МЮ, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

37. Відповідно до пункту 11 цього ж Порядку суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті МЮ; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

38. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

39. У пункті 11 Порядку № 1128 встановлено, що МЮ чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті МЮ та додатково одним з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

40. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, МЮ чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (пункт 14 Порядку № 1128).

41. Отже, законодавство встановлює не право, а обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів.

42. Поряд з цим у контексті викладеного, колегія суддів вважає за необхідне також наголосити на такому.

43. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

44. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

45. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

46. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

47. Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

48. МЮ у касаційній скарзі звернуло увагу на неподання скаржниками (фізичними особами) під час звернення їх зі скаргою на рішення державного реєстратора документів на підтвердження наявності у них прав на майно, щодо якого прийнято оскаржувані рішення, і документів на підтвердження факту порушення їх прав у результаті прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень.

49. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (стаття 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

50. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої та частини другої статті 24 цього ж Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

51. У касаційній скарзі МЮ також стверджує про те, що державна реєстрація права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна здійснена державним реєстратором на підставі документів, які не підтверджували виникнення такого права у позивача, тоді як ці обставини не перевірені судами попередніх інстанцій. Тобто суди не перевірили наявність правових підстав для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

52. Позивач стверджує, що всупереч вимогам пункту 11 цього Порядку його не було повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги та про можливість надання пояснень з цього приводу жодним із передбачених Порядком способів.

53. Як установлено судами попередніх інстанцій, оголошення про час і місце засідання колегії 27.02.2020, на якому розглядалася в тому числі і скарга третіх осіб, розміщено на офіційному веб сайті МЮ за вищевказаним посиланням.

54. Відповідач у касаційній скарзі наполягає на своєчасному розміщенні 25.02.2020 оголошення на офіційному веб сайті МЮ про розгляд скарги третіх осіб. Водночас він стверджує, що ним вжито додаткових заходів для повідомлення позивача 26.02.2020 телефонограмою. Про ці обставини відповідач також наголошував під час розгляду справи у суді першої інстанції, зокрема у відзиві на позов.

55. Суди попередніх інстанцій спростували посилання МЮ як на доказ дотримання ним пункту 10 Порядку № 1128 стосовно своєчасного оприлюднення цього оголошення (25.02.2020) на тій підставі, що з нього не вбачається дати його розміщення на офіційному веб сайті МЮ. Разом з цим апеляційний господарський суд також спростував посилання відповідача на його розміщення 25.02.2020 о 18:40, який на підтвердження цього долучив до апеляційної скарги листа Державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 26.02.2020 № 697/14.2-11, на тій підставі, що він не надав доказів на підтвердження обставин неможливості подання цього листа до суду першої інстанції разом із відзивом на позов, тоді як положення статті 269 ГПК України не передбачають права сторони на подання нових доказів до суду апеляційної інстанції, яке можливо лише у винятковому передбаченому цією нормою випадку. Тобто суд дійшов висновку, що з повідомлення на сайті МЮ неможливо дійти висновку, що воно розміщено у передбачені пунктом 11 Порядку строки, а саме не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги. Крім того, суди спростували посилання МЮ на повідомлення позивача телефонограмою від 26.02.2020, яка зроблена відповідачем пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги (27.02.2020). За цих обставин суди попередніх інстанцій зробили висновок про те, що відповідач не повідомив позивача як заінтересовану особу про час і місце розгляду колегією скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги, що позбавило його права на участь у її розгляді та наданні пояснень (заперечень) і доказів на їх обґрунтування.

56. Утім, зробивши висновок про несвоєчасне розміщення МЮ оголошення про розгляд скарги третіх осіб та погоджуючись з доводами позивача про порушення процедури розгляду цієї скарги, суди не врахували відсутність доказів на підтвердження цих обставин. Тобто відсутність доказів, якими позивач підтверджує свої аргументи про те, що це оголошення не було розміщене на веб сайті МЮ за два дні до дня розгляду скарги. При цьому, суди належить перевірити чи невчасне повідомлення зацікавлених осіб вплинуло на законність прийнятого відповідачем рішення.

57. Отже, суди на порушення основоположних принципів рівності та змагальності, неупередженості і повноти розгляду справи по суті безпідставно надали перевагу одним доказам (доводам позивача) без належної оцінки аргументів і доказів відповідача, чим порушили вимоги статей 2, 7, 11, 13 ГПК України.

58. Як зазначалося раніше, пунктом 10 Порядку № 1128 передбачені способи повідомлення осіб, яких стосується розгляд відповідної скарги, згідно з яким суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті МЮ; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

59. Слід звернути увагу на відсутність обов`язку комісії використовувати послідовно кожний наступний спосіб повідомлення виключно у разі неможливості використання попереднього, оскільки диспозиція цієї норми передбачає альтернативні дії суб`єкта розгляду скарги щодо вибору способу повідомлення зацікавлених осіб. Тобто суб`єкт розгляду скарги може застосовувати один із способів, зазначених у вказаній нормі, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб`єктом розгляду скарги в залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації.

60. Тому колегія суддів вважає передчасним висновок місцевого й апеляційного господарських судів про недоведення відповідачем наявності на офіційному веб сайті МЮ відповідного оголошення за два дні до дня розгляду скарги третіх осіб та повідомлення у такий спосіб зацікавлених осіб про розгляд скарги. Відповідно суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки всіх установлених обставин справи, виходячи з наявних з`ясованих і досліджених у справі доказів з урахуванням їх вірогідності, внаслідок чого передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність порушень з боку комісії вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128 під час розгляду скарг третіх осіб та прийняття оскаржуваного наказу. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

61. Оскільки зазначеного суди обох інстанцій не дослідили повністю, а в силу статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції позбавлений такої можливості, то судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, а касаційні скарги МЮ - частковому задоволенню.

62. У силу приписів статті 244 ГПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового рішення, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. У випадку скасування первісного судового рішення, ухваленого за результатом вирішення спору по суті, це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього. Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17.

63. Отже, у випадку скасування первісного судового рішення за результатом вирішення спору по суті це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

65. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.