925/817/22 Про визнання протиправною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження - 19.04.2024 Прийняття

1. 01.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) звернулося до Господарського суду Черкаської області зі скаргами в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), в яких просило суд визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області у справі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2023:

- про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу від 24.07.2023 у справі №925/817/23 про стягнення з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 2 481 грн судового збору;

- про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу від 24.07.2023 у справі №925/817/23 про стягнення з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 44123,78 грн, нарахованих та виплачених громадянину ОСОБА_1, як допомога по безробіттю.

2. Скарга мотивована тим, що законодавець визначив спеціальні гарантії виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи за рахунок Державного бюджету, тому такі рішення підлягають виконанню не органами державної виконавчої служби, а органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. На переконання скаржника, державний виконавець, всупереч чинному законодавству України, неправомірно виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а тому вказані постанови мають бути скасовані.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі №925/817/22, позов задоволено. Присуджено до стягнення з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 44123,78 грн, нарахованих та виплачених громадянину ОСОБА_1, як допомога по безробіттю, та 2481 грн судового збору.

4. 24.07.2023 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

5. З метою виконання рішення суду у справі №925/817/22 стягувач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області (далі - ГУ ДКСУ в Черкаській області) з заявою про виконання рішення суду та подав наказ господарського суду.

6. 08.08.2023 ГУ ДКСУ в Черкаській області повернуло наказ Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 без виконання з відміткою: "08.08.2023 повернуто без виконання на підставі пп.3 п.9 Порядку №845".

7. У листі від 08.08.2023 №04-15-10/5949 про повернення виконавчого документа без виконання ГУ ДКСУ в Черкаській області повідомило, що боржник не включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та до мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України, та що у боржника відсутні відкриті в Головному управлінні реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах. Дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган.

8. В подальшому, з метою виконання рішення суду, стягувач звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про виконання рішення суду та подав наказ господарського суду як виконавчий документ.

9. 16.08.2023 за заявою стягувача старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Беліков А.В. виніс постанови:

- про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 про стягнення виплачених ОСОБА_1 коштів на користь Центру зайнятості;

- про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 про стягнення сплаченого судового збору на користь Центру зайнятості.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 в задоволенні скарг ГУ ПФУ в Черкаській області відмовлено.

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 залишено без змін.

12. Судові рішення мотивовані тим, що оскаржувані постанови державного виконавця від 16.08.2023 про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_1 з примусового виконання наказів від 24.07.2023 у справі №925/817/23 винесені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та в межах його повноважень, право боржника не було порушено.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

13. ГУ ПФУ в Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023, постановити нове рішення про задоволення скарг на постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень від 16.08.2023 НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

14. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було належним чином з`ясовано порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Зокрема, судами проігноровано положення статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", неправильно застосовано норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (845-2011-п) , а також не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22.

15. Скаржник, з посиланням на статті 2, 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", вимоги Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (280-2014-п) (далі - Положення №280), вважає, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

16. Оскільки боржником за виконавчими документами у справі № 925/817/22, виданими Господарським судом Черкаської області, є ГУ ПФУ в Черкаській області, тобто державний орган, державний виконавець не має законних підстав проводити будь-які дії за цими виконавчими документами.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

17. У відзиві на касаційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ГУ ПФУ в Черкаській області та залишити оскаржувані судові рішення без змін, зокрема зазначаючи про те, що:

- стягувач, скориставшись своїм правом вибору місця відкриття виконавчого провадження до подав заяву про примусове виконання рішення до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки боржником рішення суду у справі №925/817/22 від 24.07.2023 не було виконане добровільно;

- оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень від 16.08.2023 винесені держаним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та в межах його повноважень;

- рішення суду підлягає обов`язковому виконанню. Відсутність у боржника реєстраційних та особових рахунків в органах казначейства не може бути обставиною, що унеможливлює виконання рішення суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

18. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарг на дії державного виконавця.

19. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

20. За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

21. В статті 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

22. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

23. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

24. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

25. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

27. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (1403-19) .

28. Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

29. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

30. Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (845-2011-п) (далі - Порядок №845).

31. У розумінні зазначеного Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

32. Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

33. Відповідно до пункту 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

34. В пункті 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

35. Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку №845).

36. Згідно з пунктом 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) .

37. Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та особливості їх виконання.

38. Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

1) державний орган;

2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.

39. В частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зазначено, що дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

40. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

41. Отже, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22).

42. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами боржником за виконавчими документами у цій справі є Головне управління Пенсійного фонду України - державний орган, тому на нього поширюються вимоги статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" і рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2022 у справі №925/817/22 підлягає виконанню органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

43. З огляду на вищенаведене, Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані ГУ ПФУ в Черкаській області постанови державного виконавця від 16.08.2023 про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_1 винесені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та в межах повноважень державного виконавця, без порушення прав боржника, та відповідно обґрунтованими аргументи касаційної скарги в цій частині.

44. Відтак, виходячи з фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, виконавчий документ у цій справі має виконуватись органами Казначейства, а відтак наявні правові підстави для задоволення скарги ГУ ПФУ в Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 16.08.2023 про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_1 з примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 №925/817/23.

45. При цьому Верховний Суд враховує правову позицію з наведеного питання, викладену у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22, які прийняті у подібних правовідносинах, але не були враховані судами попередніх інстанцій, про що слушно зазначено скаржником у касаційній скарзі.

46. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №916/2182/14 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (державне підприємство) до Регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю (державний орган) про стягнення суми, за скаргою Регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю на дії першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 у справі №916/2182/14.

47. Під час касаційного перегляду у цій справі, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) , Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) і Порядку №845, Верховний Суд України зазначив наступне:

48. "Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (у редакції, чинній на момент винесення постанови ДВС) дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

49. Враховуючи викладене, державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

50. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент винесення постанови ДВС).

51. Відтак, головний державний виконавець першого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ повинен був відмовити ДП "Адміністрація морських портів України" у відкритті виконавчого провадження на підставі зазначеного вище, оскільки виконавчий документ у цій справі має виконуватися виключно органом Казначейства, в якому обслуговується боржник".

52. За результатами перегляду Верховний Суд України у справі №916/2182/14 постановив: скасувати постанову Вищого господарського суду України від 22.01.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 та ухвалу господарського суду Одеської області від 13.10.2014. Ухвалив нове рішення, яким визнав незаконними дії першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 02.09.2014 ВП НОМЕР_4 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 №916/2182/14 про стягнення з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії грошової суми у загальному розмірі 8130,56 грн. Визнав недійсною постанову першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 02.09.2014 ВП НОМЕР_4 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 №916/2182/14.

53. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 08.07.2015 у справі №916/2543/14.

54. Відносно відсутності у органі державного казначейства рахунків, відкритих боржникові, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених в раніше прийнятих постановах Верховного Суду (від 25.06.2018 у справі №910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі №910/13057/16) стосовно того, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.

55. У постанові від 16.04.2020 у справі №804/5950/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУ ДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.

56. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

57. Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають, а тому підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення скарг на постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень від 16.08.2023 НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

58. З урахуванням зазначеного, доводи скаржника, наведені як підстава скасування оскаржуваних судових рішень, знайшли своє підтвердження, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

60. В частині першій статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

61. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття у справі нового рішення про задоволення скарг на постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень від 16.08.2023 НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Судові витрати

62. Відповідно до статті 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

63. З огляду на висновок Верховного Суду про прийняття нового рішення у справі про задоволення скарг на постанови державного виконавця державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень від 16.08.2023 НОМЕР_1 та НОМЕР_2, судові витрати, понесені скаржником за подання апеляційної та касаційної скарг на загальну суму 5368 грн, у порядку статті 129 ГПК України, покладаються на державного виконавця.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 у справі №925/817/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області у справі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2023 про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 задовольнити.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області у справі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/23 про стягнення з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 2 481,00 грн судового збору.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області у справі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2023 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/23 про стягнення з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості 44 123,78 грн, нарахованих та виплачених громадянину ОСОБА_1, як допомога по безробіттю.

6. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків, 50, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 43315602) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за подання апеляційної скарги та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за подання касаційної скарги.