922/2822/23 Про задоволення заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 18.04.2024 Прийняття

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 у справі №922/2822/23, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4 209 323,13 грн заборгованості; відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

3. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №922/2822/23 заяву Комбіната про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з Компанії на користь Комбіната витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 300 грн; в іншій частині заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

4. Компанія, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права, просило скасувати ці судові рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Також, скаржник просив Суд стягнути суму сплаченого судового збору.

5. Компанія, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції додаткової постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просила її скасувати в частині стягнення з позивача 16 300 грн та ухвалити в цій частині нову постанову про зменшення заявленої відповідачем суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 3 600 грн.

6. Постановою Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №922/2822/23 касаційні скарги Компанії залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Комбінат 11.04.2024 через "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з заявою стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, яка зареєстрована канцелярією Суду - 12.04.2024.

8. Компанія 16.04.2024 через "Електронний суд" подала до Верховного Суду заперечення на заяву Комбіната про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, а визнання відповідачем факту споживання природного газу із ресурсу ПОН свідчить про те, що ним не було дотримано принципу добросовісності, розумності та співмірності заявлених до відшкодування витрат із урахуванням: винесеного рішення про часткове задоволення позовних вимог та постанови суду апеляційної інстанції; складності справи; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); витраченого часу адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а отже відповідачем не доведено необхідності понесених витрат у розмірі 11 600 грн та їх законність. З урахуванням наведеного, Компанія просить зменшити заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

9. Від учасників справи 17.04.2024 до Суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

10. Верховний Суд виходить з такого.

11. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

13. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

14. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

15. Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

16. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

17. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

18. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

19. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (абзац 2 частини другої статті 126 ГПК України).

20. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

21. Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

22. Сукупний аналіз пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України дає можливість прийти до висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

23. Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

24. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

25. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

26. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

27. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

28. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

29. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

30. Верховний Суд виходить з того, що ухвалою Верховного Суду від 15.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/2822/23 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України за касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та учасникам справи надано право подати відзиви на касаційну скаргу до 02.04.2024. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/2822/23 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України за касаційною скаргою на додаткову постанову суду апеляційної інстанції та учасникам справи надано право подати відзиви на касаційну скаргу до 04.04.2024.

30.1. Від відповідача 04.04.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов до Суду документ під назвою "відзив на касаційну скаргу по справі №922/2822/23".

30.2. Як убачається з матеріалів справи, представник Комбіната - адвокат Степанюк О.А. у поданому документі під назвою "відзив на касаційну скаргу по справі №922/2822/23" зазначила про те, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанцій, який поніс та очікує понести відповідач становить: 20 000 грн - очікувані витрати на правову допомогу в суді касаційній інстанції та 2 600, 00 грн - очікувані витрати на правову допомогу у зв`язку із залученням представника відповідача для участі в судових засіданнях в суді касаційної інстанції. Також адвокат зазначила, що докази понесення судових витрат будуть надані Суду протягом 5 днів з дати ухвалення рішення у справі судом касаційної інстанції.

30.3. Суд, протокольною ухвалою від 09.04.2024, відзив у частині доводів щодо касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції долучив до матеріалів справи як письмові пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України, у зв`язку з пропуском строку для його подачі, в іншій частині як відзив (щодо оскарження додаткової постанови).

31. У поданій до Верховного Суду заяві від 11.04.2024, Комбінат просить стягнути з Компанії витрати на професійну правничу допомогу, понесені Комбінатом у зв`язку з розглядом справи №922/2822/23 у суді касаційної інстанції у сумі 11 600 грн.

32. На підтвердження понесених витрат, Комбінатом надано такі документи:

- ордер Серії АХ номер 1164837 на адвоката Спетанюк О.А.;

- витяг з реєстру адвокатів на Степанюк О.А.,

- свідоцтво № 4007 про право на заняття адвокатською діяльністю;

- акт 2 про приймання-передачі адвокатських послуг від 09.04.2024;

- квитанцію про надсилання Компанії.

33. Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

34. З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що заявник попередньо визначив суму та розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з описом робіт (наданих послуг), а також надав відповідні докази, а тому вказану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України.

35. З додатків убачається, що Комбінатом направлено копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів, а також відзиву з доданими документами позивачу відповідно до вимог частини дев`ятої статті 80 ГПК України. Таким чином, Комбінатом дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

36. Як вже зазначалось, Комбінат просить стягнути з Компанії витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи №922/2822/23 у суді касаційної інстанції у сумі 11 600 грн.

37. Верховний Суд враховує, що предметом позову у цій справі було стягнення заборгованості, що складається з вартості поставленого природнього газу, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання з оплати спожитого у липні-серпні 2022 року природного газу, поставленого позивачем, як постачальником "останньої надії".

38. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 у справі №922/2822/23, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4 209 323,13 грн заборгованості; відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

39. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №922/2822/23 стягнуто з Компанії на користь Комбіната витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 300 грн.

40. Постановою Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №922/2822/23 касаційні скарги Компанії залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

41. З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2023 Комбінатом (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Фортекс" (адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №21/12.23, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу для захисту та представництва інтересів клієнта в господарських судах у справі №922/2822/23.

42. Згідно з пунктом 1.2 договору адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступну правову (правничу) допомогу:

1.2.1. підготувати обґрунтування правової позиції у справі з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного Суду;

1.2.2. при необхідності та на вимогу клієнта брати участь у судових засіданнях (у тому числі у режимі відеоконференцій) під час розгляду справи та представляти його інтереси в господарських, апеляційних господарських судах, Верховному Суді;

1.2.3. при необхідності подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, складати та подавати листи, клопотання, запити, заяви, відзиви, заперечення, додаткові пояснення, скарги та інші документи правового характеру, користуючись при цьому усіма правами та виконуючи усі обов`язки, що їх закон надає відповідачу;

1.2.4. подавати від імені клієнта заяви, у тому числі апеляційні та касаційні скарги, інші звернення, давати усні та письмові пояснення, відзиви, доводи, міркування та заперечення, подавати та одержувати різного роду документи у справі (рішення, постанови, ухвали та інші документи);

1.2.5. при необхідності знайомитись з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали та докази, заявляти клопотання та відводи;

1.2.6 підписувати та завіряти усі необхідні документи, а також виконувати усі інші дії, пов`язані з цим договором.

43. Адвокатське об`єднання не має обмежень під час представництва інтересів клієнта в господарських судах.

44. Відповідно до пункту 3.1 договору він вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024.

45. У пункті 4.1 договору сторони погодили, що ціна адвокатських послуг згідно з даним договором фіксується актом (актами) наданих послуг, що підписується сторонами, та залежить від складності витраченого часу, фактичної кількості та обсягу наданих адвокатських послуг та не може перевищити 52458,00 грн.

45.1. При визначенні ціни адвокатських послуг з надання правової (правничої) допомоги за договором сторони узгодили, що представництво інтересів клієнта та участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції становить 2600 грн (без ПДВ) за 1 засідання (пункт 4.1.4. договору).

45.2. Складання будь-якого процесуального документа під час розгляду справи у суді касаційної інстанції - 1500 грн (без ПДВ) за 1 годину (пункт 4.1.6. договору) .

46. У матеріалах справи міститься документ під назвою "відзив на касаційну скаргу по справі №922/2822/23" Комбіната, підписаний та поданий до Верховного Суду 04.04.2024 через "Електронний суд", адвокатом Степанюк О.А., у якому Комбінат заперечував проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просив Суд скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

47. У судовому засіданні, яке відбулось 09.04.2024 в режимі відеоконференції, інтереси Комбіната у суді касаційної інстанції представляла адвокат Степанюк О.А. на підставі копії ордера від 23.12.2023 Серії АХ номер 1164837 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку з поданням нею відповідної заяви.

48. Верховним Судом встановлено, що 09.04.2024 Комбінатом та АО "Фортекс" підписано акт №2 прийому адвокатських послуг за договором №21/12.23 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 11 600 грн.

49. Згідно з вказаним актом №2 прийому адвокатських послуг АО "Фортекс" надало, а Комбінат прийняв такі юридичні послуги з правової допомоги:

(1) АО підготувало додаткові пояснення на касаційну скаргу у справі № 922/2822/23 щодо оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023, постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024, підготувало відзив на касаційну скаргу на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024.

АО розрахувало, а Клієнт підтвердив, що тривалість наданих йому адвокатських послуг щодо підготовки процесуальних документів по 2 касаційним скаргам у справі № 922/2822/23, що визначені в пункті 1 цього Акта, становить 6 годин.

Сторони погодились, що враховуючи обсяг, якість та тривалість надання адвокатських послуг, керуючись пунктом 4.1.6. Договору № 21/12.23 від 21.12.2023 - вартість наданих адвокатських послуг (без участі в судових засіданнях) складає 9000 грн.

(2) АО підготувало заяву про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції та представляло інтереси клієнта у судовому засіданні у справі № 922/2822/23 в режимі відеоконференції 09.04.2024, вартість послуги згідно з пунктом 4.1.4 Договору № 21/12.23 від 21.12.2023 складає 2600 грн.

50. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

51. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

52. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

53. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

54. Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

55. Також частини четверта -шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

56. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

57. Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

58. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

59. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

60. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

61. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

62. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

63. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

64. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

65. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

66. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75- 79 ГПК України.

67. Колегія суддів зазначає, що подані позивачем докази (див. пункти 32, 41, 47 цієї постанови) на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75- 79 ГПК України.

68. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Комбінатом на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

69. Верховний Суд також звертається до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21.02.2024 у справі №910/9714/22, зокрема:

"…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21)".

"…Отже, Суд у спірному питанні зазначає, що оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим".

70. Так, згідно з Актом №2 тривалість наданих відповідачу адвокатських послуг щодо підготовки процесуальних документів по 2 касаційним скаргам у справі №922/2822/23, що визначені в пункті 1 цього Акта, становить 6 годин, а саме: (1) підготовка додаткових пояснень на касаційну скаргу щодо оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024; (2) підготовка відзиву на касаційну скаргу на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024.

71. Водночас, Суд враховує правову позицію викладену в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/9714/22 (пункт 70 цієї постанови), а також те, що правова позиція Комбіната була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Степанюк О.А., в тому числі, надавала правову допомогу Комбінату у суді апеляційної інстанції, тому, відповідно, обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають, а тому, на переконання Суду, час витрачений представником відповідача на підготовку процесуального документу під назвою "відзив на касаційну скаргу по справі №922/2822/23" (текст якого викладений на 14 сторінках, що включає в себе: зазначення реквізитів сторін, опису обставин справи, змісту судових рішень та доводів касаційної скарги, аналіз нормативно-правових актів, відзив на додаткову постанову, резолютивну частину, в деяких аспектах процесуальний документ має фактичне відтворення відзиву на апеляційну скаргу) не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг скрізь призму критеріїв розумності, співмірності, вставнолення їхньої дійсності та необхідності і є надмірним.

72. Верховний Суд виходить з положень пункту 4.1.6. Договору № 21/12.23, згідно з яким сторонами визначено, що складання будь-якого процесуального документа під час розгляду справи у суді касаційної інстанції - 1500 грн (без ПДВ) за 1 годину та вважає, що тривалість наданих відповідачу адвокатських послуг щодо підготовки процесуального документу складає 3 години (ураховуючи зазначене у пункті 71 цієї постанови та заперечння позивача), що відповідає критеріям реальності, розумності та необхідності.

73. Також в Акті №2 сторони зазначили, що АО підготувало заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та представляло інтереси клієнта у судовому засіданні у справі № 922/2822/23 в режимі відеоконференції 09.04.2024, вартість послуги згідно з пунктом 4.1.4. Договору № 21/12.23 від 21.12.2023 складає 2600 грн.

74. Так, з протоколу судового засідання від 09.04.2024 вбачається, що адвокат Степанюк О.А. приймала участь у судовому засіданні під час розгляду справи №922/2822/23 у Верховному Суді в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку з поданням нею відповідної заяви.

75. Водночас Суд не враховує включення до наданих відповідачу адвокатських послуг за підготовку заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проте Суд враховує, що адвокат Степанюк О.А. приймала участь у судовому засіданні під час розгляду справи №922/2822/23 у Верховному Суді в режимі відеоконференції та вартість згідно з пунктом 4.1.4. Договору № 21/12.23 складає 2600 грн.

76. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

77. Таким чином, керуючись зазначеними у пунктах 61-65 цієї додаткової постанови критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та документи щодо витрат, а також заперечення відповідача щодо цієї заяви, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, доходить висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 11 600 грн на Компанію.

78. Отже, ураховуючи наведене, оцінивши заяву Комбіната про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, документи щодо витрат, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, викладеної у пунктах 70-77 цієї постанови, та керуючись статтями 2, 123, 80, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з Компанії на користь Комбіната 7100 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною правничою допомогою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на Компанію.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/2822/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452) на користь Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" (63702, Харківська обл., місто Куп`янськ, вул. Ломоносова, буд. 26, ЄДРПОУ 00418142) 7100,00 грн (сім тисяч сто гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.