902/1076/21 Про витребування із чужого незаконного володіння простих бездокументарних іменних акцій та зобов`язання вчинити дії - 28.03.2024 Прийняття

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:

- витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк";

- зобов`язання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 у депозитарній установі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг".

2. Позовні вимоги обґрунтовані вибуттям спірних акцій з власності ОСОБА_1 поза його волею, оскільки він не укладав договір від 04.08.2014 купівлі-продажу цих акцій з ОСОБА_3, яка в подальшому шляхом укладення договору дарування від 30.09.2021 відчужила ці акції на користь ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вважає, що оскільки цей договір не був ним укладений, то відповідно і не виконувався, а докази його укладення та виконання не є належними та допустимими.

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21 позов задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 792 474 штуки простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк". Зобов`язано Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 у депозитарній установі - Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг".

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним твердження ОСОБА_1 про непідписання ним договору купівлі-продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" від 04.08.2014, відтак визнав цей договір неукладеним, таким, що не відбувся.

За висновками суду першої інстанції, оскільки спірне майно вибуло з власності ОСОБА_1 поза його волевиявленням, внаслідок визнання судом неукладеним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 156, то ОСОБА_3 не набула прав власника на прості іменні акції емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" у кількості 9 792 474 штук, а відтак не мала прав на їх відчуження на користь ОСОБА_2, оскільки вказане майно ОСОБА_3 як дарувальнику не належало.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа часткою ОСОБА_1, без відома та згоди останнього. Суд вказав, що договір дарування акцій від 30.09.2021 порушує публічний порядок і є нікчемним в силу закону, визнання його недійсним судом не вимагається.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №902/1076/21 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вважав неспростованим твердження ОСОБА_3 про підписання договору купівлі-продажу його учасниками 04 серпня 2014 року у місті Вінниця, оцінивши при цьому критично доводи ОСОБА_1 про неможливість особистої участі у процедурі підписання договору купівлі-продажу, що підтверджується табелем обліку відпрацьованого часу народних депутатів України за серпень 2014 року, відповідно до якого він як член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України відпрацював 8 робочих годин. Апеляційний суд дійшов висновку про виконання сторонами договору купівлі-продажу від 04.08.2014.

7. Постановою Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №902/1076/21 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 залишено в силі.

8. Верховний Суд виходив із того, що апеляційний суд не спростував висновків суду першої інстанції, який з урахуванням аналізу встановлених ним обставин у всій сукупності та на підставі оцінки наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів дійшов висновку, що спірне майно вибуло із володіння ОСОБА_1 поза його волевиявленням, внаслідок визнаного судом неукладеним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 156; ОСОБА_3 не набула майнових прав власника цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 156 щодо їх емітента - Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" у кількості 9 792 474 штук, а відтак, не маючи встановленого законом права власності щодо спірного майна, не мала права на його відчуження на користь ОСОБА_2, оскільки вказане майно ОСОБА_3 як дарувальнику не належало.

9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21, особа, яка не брала участь у розгляді справи - ОСОБА_4 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21 та ухвалити нове рішення про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

10. 12 жовтня 2023 року від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21.

11. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_2, на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21, закрито. Матеріали справи №902/1076/21 повернуто до Господарського суду Вінницької області.

12. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зі змісту рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21, яке було залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.07.2023, вбачається, що в мотивувальній частині цього рішення відсутні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 . Резолютивна частина оскаржуваного рішення також не містить згадки про права або охоронювані законом інтереси апелянта або його дружини. Також суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_3, чоловіком якої подано апеляційну скаргу, є лише третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Суд також вказав, що ОСОБА_3 не надавалися суду докази на підтвердження здійснення нею оплати за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 156 від 04.08.2014 та отримання ОСОБА_1 грошових коштів за цим договором, що спростовує доводи ОСОБА_4 про те, що ці акції придбавались ним та ОСОБА_3 за спільні кошти подружжя.

Судом враховано, що спірний пакет акцій вибув із власності ОСОБА_3 за згодою чоловіка, на підставі безоплатного правочину/договору дарування на користь ОСОБА_2, що додатково свідчить про відсутність порушених майнових прав апелянта.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даній справі ОСОБА_3 як самостійний суб`єкт, від імені свого подружжя, використала можливості щодо захисту своїх прав та законних інтересів, за наслідками чого у справі №902/1076/21 було прийняте остаточне рішення.

13. ОСОБА_4, не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати, а справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.

14. Також до Верховного Суду звернулась ОСОБА_2 з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21, а справу №902/1076/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

15. 29 лютого 2024 року до Верховного Суду звернулася ОСОБА_3 із заявою про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21 на підставі статті 297 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

16. Розглядаючи питання щодо можливості приєднати ОСОБА_3 до касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21 Суд ухвалою від 28.03.2024 передав справу №902/1076/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.01.2024 у справі №263/9761/20, щодо можливості на підставі статей 297 ГПК України та 397 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) приєднувати учасника справи до касаційної скарги особи, яка не була учасником справи та яку не можна вважати особою, на стороні якої виступав учасник справи.

17. Крім того, в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд також зазначив, що аналогічне питання щодо можливості учасника справи приєднатись до апеляційної скарги особи, яка не є учасником справи, постає також перед Судом при розгляді касаційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у даній справі №902/1076/21.

18. Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_3 як учасник справи подала заяву про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4, який не був учасником справи, отже його не можна вважати особою, на стороні якої виступала ОСОБА_3 .

Таким чином, Суд вважає за неможливе приєднання ОСОБА_3 до касаційної скарги ОСОБА_4 на підставі статті 297 ГПК України.

19. Заразом Суд встановив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.01.2024 у справі №263/9761/20 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" (відповідача за первісним позовом) про приєднання до касаційної скарги Акціонерного товариства "Астана-Фінанс" (яке не брало участі у розгляді справи) на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" про стягнення заборгованості; та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.

Тобто Верховний Суд у справі №263/9761/20, застосовуючи норми статті 397 ЦПК України, які є аналогічними статті 297 ГПК України, приєднав учасника справи до касаційної скарги особи, яка не була учасником справи.

20. Я не погоджуюся з висновком Суду щодо передачі справи №902/1076/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вважаю, що правовідносини у справі №263/9761/20 не є подібним з правовідносинами у справі №902/1076/21, що розглядається, тому не вбачаю необхідності для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суд та відступу від висновку, викладеному Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 11.01.2024 у справі №263/9761/20, з таких мотивів.

21. Відповідно до частини 3 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

22. Щодо питання визначення подібності правовідносин, звертаюсь до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

23. Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

24. Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

25. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

26. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

27. У контексті неподібності правовідносин у справі №902/1076/21, що розглядається, та у справі №263/9761/20, слід виходити з такого.

28. Так, у справі №263/9761/20 рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07.06.2021 у задоволенні позову ОСОБА_5 та у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07.06.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 скасовано, ухвалено нове судове рішення у відповідній частині. Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" на користь ОСОБА_5 грошові кошти за договором купівлі-продажу від 15.05.2019 у розмірі 40 000 000 грн.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" залишено без задоволення. Постанову Донецького апеляційного суду від 27.10.2021 залишено без змін.

29. Не погодившись з рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07.06.2021 у частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, Акціонерне товариство "Астана-Фінанс", яке не брало участі у розгляді справи, подало апеляційну скаргу, до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК".

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Астана-Фінанс", до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК", на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07.06.2021 у цій справі закрито. Справу повернуто до суду першої інстанції.

30. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване судове рішення щодо виконання умов договору купівлі-продажу від 15.05.2019, укладеного між фізичною особою ОСОБА_5 та юридичною особою ТОВ "Елітбудінвест АК", не стосується безпосередньо прав та обов`язків скаржника. Права Акціонерного товариства "Астана-Фінанс" як юридичної особи, яка є одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК", оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися. У цій справі не висуваються вимоги щодо земельних ділянок, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" і які знаходиться в іпотеці Акціонерного товариства "Астана-Фінанс". Отже суд першої інстанції не приймав рішення про права та інтереси Акціонерного товариства "Астана-Фінанс".

31. Касаційний цивільний суд у складі Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі №263/9761/20 дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано виснував про те, що рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07.06.2021 не містить висновків про права та обов`язки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" - Акціонерного товариства "Астана-Фінанс", що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України є підставою для закриття апеляційного провадження.

32. Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне зазначити, що у справі №902/1076/21, що розглядається, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звертались з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції, за результатами розгляду яких апеляційним судом було прийнято постанову про задоволення таких скарг та скасування рішення суду першої інстанції. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 використали можливості щодо захисту своїх прав та законних інтересів шляхом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Відтак ОСОБА_2 фактично повторно оскаржила рішення суду першої інстанції, коли звернулась із заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 .

33. Заразом у справі №263/9761/20 Акціонерне товариство "Астана-Фінанс" звернулося до апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, після оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітбудінвест АК" до Верховного Суду постанови апеляційного суду, постановленої за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції при первісному розгляді справи. При цьому, Акціонерне товариство "Астана-Фінанс" не зверталось з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції при первісному розгляді справи.

34. Відтак я вважаю, що справи №902/1076/21 та №263/9761/20 не є подібними за суб`єктним критерієм.

35. Крім того, як вбачається з ухвали Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №263/9761/20, Суд не викладав висновку щодо застосування норми статті 397 ЦПК України.

36. Також варто звернути увагу, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прагне здійснити відступ від висновку щодо застосування норми права, викладеного саме в ухвалі Верховного Суду.

37. З огляду на це, слід зазначити, що шляхом постановлення судом ухвал вирішуються процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду тощо. Перегляд судових рішень в касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

38. Більше того, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

39. Відтак, на мою думку, зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2024 у справі №902/1076/21 мотиви необхідності для відступу від висновку, викладеного в ухвалі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №263/9761/20, є необґрунтованими.

40. За таких обставин, вважаю, що відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступу від висновку, викладеного Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 11.01.2024 у справі №263/9761/20.