826/15607/14 Про визнання нечинним та скасування рішення Уповноваженої особи про відхилення заявлених Товариством кредиторських вимог до ПАТ "БАНК", зобов`язання Уповноваженої особи визнати Товариство кредитором ПАТ "БАНК", прийняти кредиторські вимоги Товариства до ПАТ "БАНК", а також внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "БАНК" - 02.03.2020 Прийняття

за позовом ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Юнекс Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання нечинним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року (ухвалене в складі головуючого судді - Погрібніченка І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сорочко Є.О., суддів - Горбань Н.І., Межевич М.В.) у справі № 826/15607/14,-

в с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни (далі - відповідач, Уповноважена особа), в якому просив:

- визнати нечинним та скасувати рішення Уповноваженої особи про відхилення заявлених ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) кредиторських вимог до ПАТ- "БАНК ФОРУМ";

- зобов`язання Уповноважену особу визнати ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) кредитором ПАТ "БАНК ФОРУМ", прийняти кредиторські вимоги позивача до ПАТ "БАНК ФОРУМ" в розмірі 801 230 000,00 грн. та 5 765 950,32 доларів США, а також внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "БАНК ФОРУМ";

Окружним адміністративним судом м. Києва залучено до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Юнекс Банк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення вимог чинного законодавства, з підстав не передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , відмовив у внесенні його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "БАНК ФОРУМ", порушивши таким чином права позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що існування кредиторської заборгованості ПАТ "БАНК ФОРУМ" перед позивачем в розмірі 5 765 950,32 доларів США та 801 230 000, 00 грн. є доведеним. Відмова відповідача в задоволенні заяви позивача про визнання його кредитором не ґрунтується на вимогах закону, а повідомлення Уповноваженої особи про відхилення заяви про визнання кредитором не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Уповноважена особа не погодився з ухваленими у справі рішеннями і у квітні 2015 року звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не в повному обсязі досліджені фактичні обставини по справі, допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач надіслав до суду заперечення, відповідно до яких просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

16 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 визначено склад колегії суддів: Васильєва І.А. (головуючий суддя), Пасічник С.С., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 задоволені заяви суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Юрченко В.П. по самовідвід, справу передано на повторний автоматизований розподіл у порядку ст. 31 КАС України для визначення складу колегії суддів для розгляду справи з урахуванням спеціалізації.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.02.2020 №328/0/72-20, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Тацій Л.В., суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року справу прийнято до провадження та справа призначена до розгляду в судове засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та ПАТ "ЮНЕСК БАНК" 15.08.2012 укладено договір № 94\2012 про відкриття та порядок ведення кореспондентського рахунку в іноземній валюті банку-резидента України. За умовами вказаного договору, з метою удосконалення системи міжбанківських розрахунків, розширення співпраці між банками, Банк відкриває на ім`я Кореспондента мультивалютний рахунок типу "ЛОРО" в іноземній валюті, а також здійснює його ведення, а Кореспондент сплачує винагороду за послуги банку згідно чинним переліком тарифів та послуг для банків-кореспондентів ПАТ "БАНК ФОРУМ". Під мультивалютним кореспондентським рахунком в іноземній валюті Сторони розуміють рахунок, режим функціонування якого дає змогу обліковувати на цьому рахунку рахунки за різними видами валют.

Позивачем та ПАТ "БАНК ФОРУМ" 11.01.2013 укладено договір банківського рахунку № 21119/233109, за умовами якого банк відповідно до чинного законодавства України відкрив Клієнту поточний рахунок/ки для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

Відповідно до копії виписки по особовому рахунку позивача станом на 09.10.2014 залишок коштів на його рахунку складав 801 230 000,00 грн.

В подальшому між ПАТ "ЮНЕСК БАНК" (далі - Кредитор) та ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) (далі - Поручитель) 12.03.2014 укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором солідарно відповідати за невиконання ПАТ "БАНК ФОРУМ" (далі - Боржник) зобов`язань щодо повернення суми грошових коштів що розміщенні на мультивалютним кореспондентським рахунком типу "ЛОРО" в іноземній валюті згідно Договору № 94\2012 про відкриття та порядок ведення кореспондентського рахунку в іноземній валюті банку-резидента України від 15.08.2012.

ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) 27.06.2014 у відповідності із договором поруки від 12.03.2014 та на підставі вимоги ПАТ "ЮНЕКС БАНК" перерахував кошти в сумі 5 634 602, 99 доларів США, посилаючись на п.3.1.1 вищезазначеного договору, оскільки настала подія, внаслідок якої у позивача виник обов`язок з перерахування зазначеної суми. Перерахування коштів підтверджується банківською випискою від 27.06.2014.

Позивачем та ПАТ "ЮНЕКС БАНК" 11.07.2014 складено акт приймання-передачі документів, відповідно до якого ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) у зв`язку із повним виконанням зобов`язання ПАТ "БАНК ФОРУМ" за договором поруки отримав оригінали документів, що підтверджують обов`язок боржника, дійсність вимог кредитора та розмір виконаного поручителем зобов`язання, а саме: договір №94/2012 від 15.08.2012, додаткові договори №1 та №2 до вказаного договору від 19.11.2013 та від 30.01.2014, виписку 140312/000467334 від 12.03.2014, клієнтський переказ ASW88401/270614 від 27.06.2014, виписку по особовому рахунку від 11.07.2014 за період з 27.06.2014 по 27.06.2014.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 №355, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014 прийнято рішення № 49 про початок здійснення ліквідації ПАТ "БАНК ФОРУМ" з відчуженням в процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноважену особу на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" Соловйову Наталію Анатоліївну .

Тимчасову адміністрацію в "БАНК ФОРУМ" запроваджено строком на 1 рік з 16.06.2014 по 16.06.2015.

ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) 18.07.2014 звернувся до Уповноваженої особи із заявою про визнання його кредитором, відповідно до якої просив визнати майнові вимоги в розмірі згідно договорів: Договору банківського рахунку № 21119/233109 від 11.01.2013, Договору поруки № б/н від 12.03.2014 та нарахованих відсотків по вищевказаних договорах, шляхом включення їх до реєстру кредиторів, з метою повернення грошових коштів.

Уповноважена особа 17.09.2014 листом № 7511/2.3 повідомив позивача про відхилення заяви про визнання його кредитором. Відмова нормативно обґрунтована п. 2 ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на фактичну підставу відмови відповідач послався на те, що дії та бездіяльність ЄРНАМІО КОНСАЛТІНГ ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD), як власника істотної участі, призвели до понесення ПАТ "БАНК ФОРУМ" збитків та завдання шкоди інтересам вкладників, у зв`язку із чим Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до частини 5 ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" звернувся з вимогою про задоволення вимог кредиторів банку за рахунок майна власників істотної участі.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) визначено, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом щодо включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "БАНК БОРУМ".

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

На підставі частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Правовідносини щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог юридичної особи до суб`єкта господарювання - Банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені пунктом 4 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у певній черговості.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладеного між банком і юридичною особою договору, уповноважена особа та Фонд у цьому випадку діють як представники сторони договірних відносин.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що спір про акцептування вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. У свою чергу, враховуючи суб`єктний склад правовідносин, даний спір належить до підвідомчості судів в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16 та від 22 серпня 2018 року по справі № 809/654/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 813/799/16.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі №826/15607/14 подана 22.04.2015, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі № 826/15607/14 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

За частиною третьою статті 354 КАС України в редакції Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Порядок роз`яснення позивачеві права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією передбачений ст. 239 КАС України, якою визначені наслідки закриття провадження у справі, тобто наслідки розгляду, в даному випадку, касаційної скарги.

Отже, оскільки процесуальні наслідки у вигляді права на подачу заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, виникають у позивача після розгляду касаційної скарги, в цій частині застосуванню підлягають ст. 239 та 354 КАС України в редакції Закону № 460-IX.

Наведені положення в контексті ухваленого рішення у цій справі зумовлюють право позивача на подання відповідної заяви до Верховного Суду, за результатами розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який своєю чергою за положеннями частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону № 460-IX перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі № 826/15607/14 - скасувати і закрити провадження по справі.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.