ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №806/893/17
касаційне провадження №К/9901/41176/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 (суддя Черняхович І.Е.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2017 (головуючий суддя - Моніч Б.С., судді: Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі № 806/893/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" звернулося до адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому заявило вимоги про:
визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року;
визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 № 0000431200.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 15.05.2017 позовні вимоги задовольнив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.08.2017 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 залишив без змін.
Новоград-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті - 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 7, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що Податковий кодекс України (2755-17) наділяє контролюючі органи правом проведення камеральних перевірок не тільки з питань податкової звітності, а й з питань своєчасної реєстрації податкових накладних.
Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Новоград-Волинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року, результати якої оформлено актом від 31.10.2016 № 843/06-15-12-11/30600896.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яке полягало у недотриманні законодавчо визначених граничних термінів реєстрації податкових накладних за березень, квітень, травень, червень та вересень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі вищезазначеного рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2016 № 0000431200 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" на підставі статті - 120-1 Податкового кодексу України за порушення строків реєстрації податкових накладних штрафних санкцій в сумі 233 474,62 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що термін реєстрації податкових накладних не є тим об`єктом, який підлягає перевірці податковим органом у спосіб проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності. Недотримання умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої перевірки у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення. Крім того, суди мотивували свою позицію тим, що податковий орган позбавлений права застосовувати до позивача штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних за відсутності порядку їх застосування.
Відповідно до абзаців 1, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті - 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Таким чином, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок зареєструвати виписану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого терміну, порушення якого має наслідком застосування до платника штрафних санкцій у розмірі, який залежить від кількості календарних днів прострочення терміну реєстрації.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 № 165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1, підпунктом 3.1.3.4 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 якого (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) передбачено, що податкова звітність, подана платником податку на додану вартість, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема, відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідач при проведенні камеральної перевірки щодо дотримання позивачем термінів реєстрації податкових накладних, результати якої оформлені актом від 31.10.2016 №843/06-15-12-11/30600896, діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.
Враховуючи викладене, у цій справі висновки судів про визнання протиправними дій щодо проведення податковим органом камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних за березень, квітень, травень, червень, вересень 2016 року не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Крім того, безпідставною є позиція судів попередніх інстанцій про те, що відсутність порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого уповноваженим органом на виконання пункту 120-1.3 статті - 120-1 Податкового кодексу України, унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій.
Так, пунктом 120-1.3 статті - 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2015) встановлено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII (909-19) , який набрав чинності з 01.01.2016, названий пункт 120-1.3 статті - 120-1 Податкового кодексу України було виключено.
Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що неприйняття порядку застосування штрафних санкцій (штрафу) не звільняє позивача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, передбаченої Податковим кодексом України (2755-17) , та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення.
При цьому, під час розгляду справи в судах попередніх інстанції позивач не заперечував факту допущення порушень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо недотримання строків реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що слугувало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 806/893/17 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк