805/3940/17-а Про визнання протиправною відмову голови апеляційного суду щодо надання довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді, зобов'язання надати таку довідку - 26.02.2020 Прийняття

за позовом за позовом ОСОБА_1 до голови апеляційного суду Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Мозгової Н. А., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Ястребова Л. В. (доповідач), Казначеєва Е. Г, Компанієць І. Д.

І. Суть спору

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до голови апеляційного суду Донецької області (надалі також відповідач), у якому просила:

1.1. визнати протиправною відмову відповідача щодо надання довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді, яка передбачена зміненим у серпні 2017 року штатним розкладом;

1.2. зобов`язати відповідача надати довідку про розмір суддівської винагороди працюючого судді у розмірі, встановленому зміненим у серпні 2017 року штатним розкладом.

2. Позов обґрунтований тим, що в серпні 2017 року до штатного розкладу апеляційного суду Донецької області внесені зміни в частині розміру посадових окладів працюючих суддів, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулась до голови цього суду із заявою про надання довідки про розмір суддівської винагороди, однак відповідач листом від 10 жовтня 2017 року голова відмовив у видачі такої довідки, вказавши, що позивач за результатами кваліфікаційного оцінювання не підтвердила відповідність займаній посаді. Позивач, із посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 (v004p710-16) , стверджувала, що голова апеляційного суду Донецької області позбавив її конституційного права на перерахунок розміру раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на те, що відповідна довідка була видана позивачеві, а підстави для надання довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді, яка передбачена зміненим у серпні 2017 року штатним розкладом, були відсутні у силу чинного на той час правового регулювання.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Постановою Верховної Ради України від 19 квітня 2016 року № 1119-VIII "Про звільнення суддів" (1119-19) відповідно до пунктів 2, 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді, зокрема суддю апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 .

5. Наказом апеляційного суду Донецької області від 28 квітня 2016 року № 122к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату апеляційного суду Донецької області 28 квітня 2016 року, у зв`язку із поданням заяви про відставку.

6. 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Донецької області із заявою про надання довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді у зв`язку з внесенням змін у штатний розклад суду у частині розміру суддівської винагороди для виконання пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (v004p710-16) згідно із яким:

"У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

7. Апеляційним судом Донецької області видана довідка від 10 жовтня 2017 року за вих. № 3.5-13/140/2017 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 1 грудня 2016 року суддівська винагорода діючого судді, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 28160,00 гривень, у тому числі посадовий оклад - 17600 гривень, доплата за вислугу років (60 %) - 10560 гривень, що, на думку позивача, є відмовою у наданні довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді, яка передбачена зміненим штатним розкладом.

8. В аспекті предмету доказування суди також установили, що позивач працювала на посаді судді Апеляційного суду Донецької області та не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2017 року, яку залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, в позові відмовив.

10. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з безпідставності позову з огляду на правомірність дій відповідача щодо відмови видати позивачу довідку про заробітну плату із зазначенням у ній розміру посадового окладу працюючого судді апеляційного суду Донецької області, стверджуючи, що новий посадовий оклад передбачений лише для окремих суддів, які виконали спеціальну вимогу - пройшли кваліфікаційне оцінювання за визначеною чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Позивач подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

12. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на протиправності спірної відмови, наполягаючи на відсутності необхідності для проходження нею кваліфікаційного оцінювання задля перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення її позовних вимог.

14. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Оцінка Верховного Суду

15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Водночас 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України (2747-15) , внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

17. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

19. Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з посади судді (надалі - Закон № 2453-VI (2453-17) ) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

22. За змістом пункту 1 частини четвертої цієї ж статті посадовий оклад судді апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1.1.

23. Частиною першою статті 141 Закону № 2453-VI встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

24. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 141 Закону № 2453-VI).

25. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) (надалі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ), згідно з пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

26. За приписами частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, для судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

27. Поряд із цим, згідно з пунктом 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (1402-19) розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2017 року для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

28. Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом (пункт 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (1402-19) ).

29. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) (пункт 23 цього ж розділу).

30. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, визначається відповідно до приписів частин першої, другої статті 133 Закону № 2453-VI.

31. Відповідно до абзацу першого пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (1402-19) право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

32. З аналізу вищенаведеного правового регулювання, яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин, висновується, що з набранням чинності Законом № 1402-VIII (1402-19) уведено диференціацію як щодо визначення розміру суддівської винагороди, так і щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

33. Зокрема, для суддів апеляційних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, суддівська винагорода визначається відповідно до частин третьої, четвертої статті 133 Закону № 2453-VI - з урахуванням посадового окладу судді в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і коефіцієнту 1.1. Право на отримання довічного грошового утримання відповідно до норм, визначених Законом № 1402-VIII (1402-19) , мають судді за умови проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

34. Таким чином, обов`язковою умовою, яка дає судді на отримання довічного грошового утримання на підставі Закону № 1402-VIII (1402-19) , є успішне проходження кваліфікаційного оцінювання. Своєю чергою, довічне грошове утримання суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом № 1402-VIII (1402-19) , має визначатися відповідно до Закону № 2453-VI (2453-17) .

35. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанов від 26 червня 2018 року у справі № 803/253/17.

36. За наведеного правового регулювання, яке буле чинне на час виникнення спірних правовідносин, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вийшла у відставку до набрання чинності Законом № 1402-VIII (1402-19) і, відповідно, кваліфікаційного оцінювання не проходила, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог є правильним.

37. Доводи касаційної скарги вказаного висновку судів не спростовують.

VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги

38. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 805/3940/17-а залишити без змін.