821/1491/17 Про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про накладення штрафу - 19.02.2020 Прийняття

У жовтні 2017 року Головне управління Національної поліції в Херсонській області (надалі також - "ГУ НП у Херсонській області") звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 22 вересня 2017 року у виконавчому провадженні №51327195 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 травня 2016 року Херсонський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №821/3865/15-а за №149, яким суд зобов`язав ГУ НП у Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) у Комсомольському відділенні Херсонського відділу поліції ГУ НП у Херсонській області і видати з цього приводу відповідний наказ. Згодом державний виконавець відкрив виконавче провадження №51327195 з виконання зазначеного виконавчого листа.

Позивач, в свою чергу, видав наказ №185 о-с від 19 липня 2017 року "Про розгляд кандидатур для зайняття посад в ГУ НП у Херсонській області", яким передбачено підготувати і надати для розгляду поліцейській комісії матеріли щодо кандидатів на службу в поліції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно до статті 49 Закону України "Про Національну поліцію". Також позивач склав протокол засідання поліцейської комісії ГУ НП у Херсонській області №1999/04/2-2017 від 27 липня 2017 року, в якому розглянув кандидатуру ОСОБА_1. для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) у Комсомольському (Корабельному) відділенні Херсонського відділу поліції. Позивач вважає, що він виконав вимоги виконавчого листа №149 від 27 травня 2017 року, а тому відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу. Все це, на думку позивача, є підставами для скасування постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи зазначені рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки у ГУ НП у Херсонській області був достатній термін для виконання виконавчого листа №149, і лише виключно у зв`язку зі спливом часу (затримкою виконання і неодноразовим відкладанням провадження виконавчих дій) виконавчий лист №149 позивач так і не виконав повністю, то, відповідно у відповідача були усі передбачені законодавством підстави для винесення спірної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення.

Крім того, позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження, оскільки позивач розглянув кандидатуру Зеленової Н.В. для зайняття посади у Комсомольському (Корабельному) відділенні поліції ГУ НП в Херсонській області і видав з цього приводу відповідний наказ №185 о/с від 19 липня 2017 року. Одночасно, ГУ НП у Херсонській області звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, позивач повідомив відповідача про виконання виконавчого листа №149 у справі №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року і в цей же час подав до Херсонського окружного адміністративного суду заяву про визнання цього ж самого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Це свідчить про те, що позивач не мав наміру виконувати виконавчий лист у встановлений у ньому спосіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Херсонській області просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на поважність причин невиконання судового рішення у справі №821/3865/15-а у період з 7 червня 2016 року до 22 вересня 2017 року. В якості об`єктивно непереборних обставин, які не залежать від волевиявлення позивача, він зазначив звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справі наказом від 8 лютого 2017 року, який судом апеляційної інстанції визнаний законним. Отже, на думку позивача, у нього наявні поважні причини, які перешкоджають виконанню судового рішення у спосіб пропонування ОСОБА_1 посади в органах поліції і видання з цього приводу наказу про призначення без проходження конкурсу на посаду, що заміщується поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Крім того, як зазначає позивач, він виконав рішення суду у справі №821/3865/15-а, а саме розглянув кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Комсомольському (Корабельному) відділенні поліції ГУ НП у Херсонській області і видав з цього приводу відповідний наказ №185 о/с від 19 липня 2017 року, що підтверджується витягом з порядку денного засідання поліцейської комісії ГУ НП у Херсонській області від 27 липня 2017 року і витягом з протоколу поліцейської комісії ГУ НП у Херсонській області від 27 липня 2017 року.

Інші учасники справи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надали.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що 27 травня 2016 року Херсонський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №149 у справі №821/3865/15-а, яким було зобов`язано ГУ НП в Херсонській області (боржник) розглянути кандидатуру ОСОБА_1 (стягувач) для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділ ХІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) у Комсомольському районному відділенні поліції Херсонського відділу поліції і видати з цього приводу відповідний наказ.

Виконавче провадження відкрито відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51327195 від 7 червня 2016 року, яку отримав представник позивача під підпис 8 червня 2016 року.

Пунктом 2 резолютивної частини постанови боржнику (позивач у цій справі) запропоновано добровільно виконати рішення суду в строк до 13 червня 2016 року.

14 червня 2016 року позивач звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, у зв`язку з формуванням поліцейської комісії для розгляду кандидатури Зеленової Н.В. для зайняття посади у відповідності з вимогами виконавчого листа №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року.

Зазначена заява стала підставою для винесення постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 17 червня 2016 року, відповідно до якої провадження виконавчих дій відкладено до 1 липня 2016 року.

1 липня 2016 року позивач звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, у зв`язку з формуванням поліцейської комісії для розгляду кандидатури Зеленової Н.В. для зайняття посади у відповідності з вимогами виконавчого листа №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року. В заяві позивач зазначив, що наказ про затвердження персонального складу комісії перебуває на підписанні у керівництва ГУ НП у Херсонській області.

Вказана заява стала підставою для винесення постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 1 липня 2016 року, відповідно до якої провадження виконавчих дій відкладено до 13 липня 2016 року.

26 липня 2016 року позивач знову звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, у зв`язку зі скликанням поліцейської комісії для розгляду кандидатури Зеленової Н.В. для зайняття посади у відповідності з вимогами виконавчого листа №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року.

На підставі цієї заяви 1 серпня 2016 року державний виконавець виніс постанову про відкладення провадження виконавчих дій, відповідно до якої провадження виконавчих дій відкладено до 12 серпня 2016 року.

В подальшому, 11 серпня 2016 року позивач звернувся до державного виконавця з листом в якому зазначив, що 5 липня 2016 року ним отримано звернення ОСОБА_1 з проханням виконати виконавчий лист і розглянути її кандидатуру для зайняття посади в поліції без проведення конкурсу поліцейської комісії. На підставі зазначеного позивач просив відповідача звернутись до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення постанови суду від 3 березня 2016 року у справі №821/3865/15-а, в якій викласти питання "чи в межах повноважень і у спосіб, визначений пунктом 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" відбудеться розгляд кандидатури ОСОБА_1 для зайняття посади у Комсомольському відділенні поліції Херсонського відділу поліції без проведення конкурсу поліцейською комісією". Також пунктом другим позивач просив зупинити виконавче провадження №51327195 на час розгляду заяви про роз`яснення постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року у справі №821/3865/15-а.

На підставі заяви позивача державний виконавець звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року у справі №821/3865/15-а. Водночас постановою від 16 серпня 2016 року зупинено виконавче провадження до розгляду по суті заяви про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду №821/3865/15-а від 2 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року у справі №821/3865/15-а.

Постановою від 6 грудня 2016 року поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року.

Після поновлення виконавчого провадження 7 грудня 2016 року позивач знову звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, у зв`язку з проведенням в лютому-березні 2017 року конкурсу в ГУ НП у Херсонській області.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на адресу третьої особи позивач направив лист №962/01-2017 від 17 січня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_1 запрошують взяти участь у конкурсному наборі на службу в поліції.

Позивач повідомив відповідача своїм листом №316/01/25-2017 від 2 лютого 2017 року, що ОСОБА_1 із заявою про участь у конкурсі на заміщення посади до управління кадрового забезпечення ГУ НП в Херсонській області не зверталась. Отже, на думку позивача, третя особа перешкоджає проведенню виконавчих дій, а тому державному виконавцю необхідно вирішити питання про закінчення виконавчого провадження.

З метою виконання рішення суду державний виконавець здійснив вихід за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4. В кабінеті сектора організації відбору і проведення атестування поліцейських управління кадрового забезпечення ГУ НП в Херсонській області в присутності майора поліції державний виконавець здійснив огляд програми "Рекрутинг" Національної поліції України, в якій реєструвалися і зареєстровані кандидати на заміщення вакантних посад ГУ НП в Херсонській області. В ході огляду державний виконавець встановив відсутність заяви (реєстрації) ОСОБА_1, а також встановив факт направлення на адресу третьої особи рекомендованим листом запрошення на участь у конкурсному відборі на службу в поліції.

Постановою від 27 лютого 2017 року на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року.

Не погодившись з зазначеною постановою про закінчення виконавчого провадження, ОСОБА_1 оскаржила її до суду. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі №821/403/17, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, скасовано постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження від 27 лютого 2017 року.

У подальшому третю особу повідомлено, що 27 липня 2017 року відбудеться засідання поліцейської комісії ГУ НП в Херсонській області, на якому розглядатиметься питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України.

24 липня 2017 року позивач звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, у зв`язку з тим, що засідання поліцейської комісії призначене на 27 липня 2017 року.

1 серпня 2017 року позивач звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження, оскільки позивач розглянув кандидатуру Зеленової Н.В. для зайняття посади у Комсомольському (Корабельному) відділенні поліції ГУ НП в Херсонській області і видав з цього приводу відповідний наказ №185 о/с від 19 липня 2017 року. На підтвердження зазначеного позивач надав витяг з порядку денного засідання поліцейської комісії ГУ НП в Херсонській області від 27 липня 2017 року і витяг з протоколу поліцейської комісії ГУ НП в Херсонській області від 27 липня 2017 року.

4 серпня 2017 року на адресу відповідача надійшла заява третьої особи про продовження виконавчого провадження і зобов`язання ГУ НП в Херсонській області виконати рішення суду, а також, у разі невиконання вимог накласти стягнення у вигляді штрафу на ГУ НП в Херсонській області за невиконання рішення суду.

Постановою державного виконавця від 11 серпня 2017 року відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року.

Постановою від 22 вересня 2017 року на ГУ НП у Херсонській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (1404-19) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. При цьому стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (частина перша статті 41 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частиною другою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України (2747-15) , зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга ГУ НП у Херсонській області у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України (2747-15) , які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Приписами частини першої статті 341 КАС України (тут і надалі в редакції чинній до 8 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Зважаючи на встановлені судами обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про невиконання з боку ГУ НП у Херсонській області судового рішення і відсутність підстав вважати таке невиконання таким, що відбулося з поважних причин. Так, як вбачається з встановлених судами обставин справи, позивач повідомив відповідача про виконання виконавчого листа №149 у справі №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року і в цей же час подав до Херсонського окружного адміністративного суду заяву про визнання цього ж самого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Це, в свою чергу, свідчить про те, що позивач не мав наміру виконувати виконавчий лист у встановлений у ньому спосіб.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року виконавчий лист №821/3865/15-а від 27 травня 2016 року не визнано таким, що не підлягає виконанню.

Отже, невиконання позивачем ухваленого на користь ОСОБА_1 судового рішення нівелює кінцеву мету правосуддя - ефективний захист інтересів громадян і реальне поновлення їх порушених прав.

Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з позицією судів першої й апеляційної інстанцій про те, що оскаржувану постанову про накладення штрафу державний виконавець виніс на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України, з метою недопущення порушень положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.