813/667/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, яким на платника податків накладено штраф за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незабезпечення відповідності коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті - 02.09.2020 Прийняття

У лютому 2016 року Приватне підприємство "ОККО-Нафтопродукт" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду за позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС, правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Спеціалізована ДПІ).

В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем за відсутності на те правових підстав та з порушенням норм законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці здійснення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на суму 74 494,86 грн, не відповідають дійсності, оскільки перевіряючими під час перевірки не були враховані готівкові кошти, що знаходилися в депозитних сейфах Підприємства на місці проведення розрахунків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано прийняте Спеціалізованою державної податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків к м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС податкове повідомлення - рішення від 21.12.2015 за №0000542202/6571;

- стягнуто у межах бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на користь Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" 1 378,00 грн сплаченого судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

07 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 30.11.2015 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців,12А, суб`єкта господарської діяльності ПП "ОККО-Нафтопродукт".

За результатами перевірки складено акт від 04.12.2015 №001231 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.13 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незабезпечення відповідність коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на 74 494,73 грн.

Підставою для таких висновків слугувало те, що на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів становить 2 550,50 грн, а сума готівкових коштів, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 77 045,23 грн. Таким чином невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті складає 74 494,73 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 21 грудня 2015 року за №0000542202/6571, яким до позивача застосував суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 74 494,73 грн.

Позивач, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судові рішення судів попередніх інстанції є законним і обґрунтованим виходячи з наступного.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 13 частини 1 статті 3 вказаного вище Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість;осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 1 статті 17 вказаного вище Закону за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) (далі - Положення №637).

Відповідно до статті 1 Положення №637 каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 (833-2006-п) (далі - Порядок №833).

Згідно з пунктом 23 Порядку №833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб`єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Зі змісту вищевикладених норм вбачається, що місце проведення розрахунку не обмежується виключно касовим апаратом, а також може включати грошові ящики, сейфи, тощо.

Так, наказом директора Підприємства №15 від 10.04.2012 "Щодо визначення місця проведення розрахунків та "депозитного" реєстратора розрахункових операцій" встановлено, що на АЗС/АЗК місцем проведення розрахунків є:

- окремий реєстратор розрахункових операцій з депозитним сейфом, що розміщено поруч, у випадку коли кількість депозитних сейфів відповідає кількості реєстраторів розрахункових операцій на АЗС/АЗК;

- депозитний реєстратор розрахункових операцій з депозитним сейфом, у випадку наявності на АЗС одного депозитного сейфу на декілька реєстраторів розрахункових операцій;

- окремий реєстратор розрахункових операцій, у випадку наявності на АЗС одного депозитного сейфу на декілька реєстраторів розрахункових операцій.

Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (або у скриньці РРО, або у скриньці РРО та депозитному сейфі), згідно з вказаним наказом, має відповідати обліковим даним відповідно до звіту даного РРО.

Пунктом 1.4 наказу Підприємства від 09.07.2014 №76/53 встановлено, що готівка із скриньки РРО по мірі наповнення повинна бути перенесена у депозитний сейф. При перенесенні готівки із скриньки РРО у депозитний сейф службове вилучення готівкових коштів з каси не проводиться.

Наявними в матеріалах справи копіями Z-звітів за 30.11.2015, фіскальних чеків про перенесення готівки в сейф підтверджено, що на момент початку перевірки АЗС позивача, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців,12А, в місці проведення розрахунків готівки знаходилися кошти в сумі 74 500,00 грн, що відповідає обліковим даним відповідно до звіту РРО.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначене у наказі місце проведення розрахунків не суперечить нормам законодавства, а тому готівкові кошти, що знаходилися в сейфі Підприємства мали бути враховані посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів без змін.