870/10/21 Про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - 22.11.2022 Прийняття

1. 02.12.2020 Постійно діючий третейський суд при Західній універсальній товарній біржі (далі - Третейський суд) постановив рішення (далі - Рішення) у третейській справі № 09-01/0720 про часткове задоволення позову Приватного підприємства "Бережани" (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" (далі - Відповідач) заборгованості за договором № 01/05/18 купівлі-продажу, укладеним між сторонами 01.05.2018, стягнення з Відповідача на користь Позивача 188 934 грн 85 коп., та про відмову в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2. 11.04.2022 Західний апеляційний господарський суд за результатами розгляду заяви Відповідача про скасування Рішення Третейського суду постановив ухвалу (залишену без змін постановою Верховного Суду від 05.07.2022) про відмову Відповідачу у задоволенні його заяви про скасування Рішення Третейського суду та про залишення цього рішення без змін.

3. 01.11.2022 Верховний Суд ухвалив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

4. Позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат у справі та стягнення з ОСОБА_1 на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп., з посиланням на положення, зокрема, статей 1, 19, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та статей 126, 129, 244 ГПК України.

5. Ця заява, з урахуванням також заяви, поданої Позивачем 08.11.2022, обґрунтована:

- оголошенням Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 про надання Позивачу професійної правничої допомоги при здійсненні провадження у цій справі в Суді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з понесенням Позивачем відповідних витрат в сумі 25 000 грн. 00 коп. та про здійснення розподілу цих витрат зі стягненням вказаної суми з ОСОБА_1 на користь Позивача;

- укладенням Позивачем та Адвокатським об`єднанням "Легаллітіс" договору про надання правової допомоги з додатковою угодою, в яких сторони узгодили надання Позивачу відповідних послуг та їх вартість в сумі 25 000 грн. 00 коп.;

- підписанням сторонами акта приймання-передачі цих послуг;

- здійсненням Позивачем оплати наданих адвокатом Адвокатського об`єднання "Легаллітіс" послуг професійної правничої допомоги в сумі 25 000 грн 00 коп.;

- недоведенням ОСОБА_1 у клопотанні про зменшення витрат Позивача на професійну правничу допомогу у цій справі підстав для їх зменшення.

6. 20.09.2022 ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та просив відмовити Позивачу у стягненні з ОСОБА_1 цих витрат в сумі 25 000 грн 00 коп.

Клопотання обґрунтовано неспівмірністю заявленої Позивачем до стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги у цій справі в сумі 25 000 грн 00 коп. зі складністю справи, витраченим часом на надання цих послуг та невідповідності критерію розумності та реальності цих витрат.

7. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

8. Враховуючи викладене та виходячи з положень, що регламентують підстави виникнення, склад та умови відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у господарській справі, а саме з положень статі 123, частин першої, другої статті 126, частини восьмої статті 129, частини п`ятої статі 130 ГПК України (1798-12) та пунктів 4, 6, 9 частини першої статті 1, статті 19, частини першої статті 26, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Суд зазначає, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного/апеляційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання скарги на судове рішення (що мало місце і у цій справі при зверненні ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022, за наслідками розгляду якої закрито апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України).

У наведеному Суд керується висновками, сформульованими Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, а також висновками в постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 910/4725/20.

9. Щодо суті питання, порушеного Позивачем у заяві про розподіл судових витрат у справі, Суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

10. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а саме витрат на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України) відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

11. Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

12. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

13. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

14. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

15. Натомість заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1., подавши 20.09.2022 (пункт 6) в порядку частини п`ятої статті 126 ГПК України клопотання про зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, не довів наведених ним підстав для їх "зменшення", вимагаючи при цьому відмовити повністю у їх стягненні на заявлену Позивачем суму в 25 000 грн 00 коп. через недоведеність цих витрат, однак без наведення аргументів та доказів на підтвердження їх неспівмірності зі складністю справи, витраченим часом на надання цих послуг тощо, обмежившись констатацією такої неспівмірності.

При цьому аргумент ОСОБА_1. про непідтвердження Позивачем цієї суми доказами через відсутність у матеріалах справи додатку № 1 до укладеного між Позивачем та його представником договору про надання правової допомоги № АД-0104 від 18.07.2022, який (додаток № 1), за умовами вказаного договору (пункт 3.2), і визначає тарифи, на підставі яких формується вартість послуг за цією угодою, спростовується матеріалами справи.

Так, в пункті 3.2.1 договору про надання правової допомоги № АД-0104 від 18.07.2022 сторони узгодили альтернативу щодо порядку визначення вартості послуг за цим договором, передбаченого пунктом 3.2 (на підставі тарифів, що визначені сторонами у Додатку № 1), а саме: в пункті 3.2.1 сторони передбачили, що вони мають право відступити від тарифів, що визначені Додатку № 1, встановивши іншу вартість (ціну) послуги, враховуючи її індивідуальний характер (складність, цінність для Клієнта, обставини тощо), про що укладається додаткова угода до Договору.

Саме відповідно до цього пункту та у відповідному порядку сторони 09.09.2022 уклали додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги № АД-0104 від 18.07.2022, погодивши в цій угоді доручення Позивачем відповідному адвокатському об`єднанню здійснити представництво та надання інших передбачених договором видів правової допомоги у касаційному суді у цій справі за апеляційною скаргою І.В. Міщука на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 (пункт 1) та вартість відповідної правової допомоги в 25 000 грн 00 коп. (пункт 2).

16. А тому, враховуючи звернення Позивача у строк, визначений законом (частина восьма статті 129 ГПК України) із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп., понесених у цій справі у зв`язку із поданням ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022, з доданням доказів щодо цих витрат:

- копії договору про надання правової допомоги від 18.07.2022 № АД-0104 та додаткової угоди 09.09.2022 № 3 (додані до відзиву на апеляційну скаргу);

- копії ордера від 09.09.2022 на надання правничої допомоги, виданого Адвокатським об`єднанням "Легаллітіс" адвокату Шабельник Катерині Павлівні на підставі договору про надання правової допомоги від 18.07.2022 № АД-0104 (додана до заяви про ознайомлення з матеріалами справи);

- копії акта від 02.11.2022 приймання-передачі послуг за договором від 18.07.2022 № АД-0104 про надання правової допомоги з детальним описом наданих Позивачу юридичних послуг та зазначенням загальної вартості наданих послуг - в сумі 25 000 грн 00 коп.;

- копії рахунку на оплату від 02.11.2022 № 02/11-1 на цю ж суму;

спростовується аргумент ОСОБА_1. про непідтвердження Позивачем заявленої ним до стягнення суми витрат у цій справі на професійну правничу допомогу в 25 000 грн 00 коп.

Отже, оскільки інших аргументів для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Позивача у цій справі, зокрема, і щодо неспівмірності цих витрат І.В. Міщук не зазначив, Суд доходить висновків про недоведення ОСОБА_1 тих підстав для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Позивача у цій справі, які були наведені ним у відповідному клопотанні.

17. Водночас, враховуючи, що порядок "зменшення судових витрат" не ототожнюється та є відмінним від встановленого законом порядку "розподілу судових витрат", Суд зазначає про таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Натомість у частинах п`ятої - сьомої цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина п`ята статті 129 ГПК України).

18. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, сформульованої в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та в постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Крім цього суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

19. Суд також зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

20. Оцінюючи вимоги Позивача щодо стягнення з ОСОБА_1. 25 000 грн 00 коп. витрат Позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із необґрунтованим поданням ОСОБА_1 апеляційної скарги на судове рішення у цій справі, що надійшла після завершення апеляційного розгляду справи, Суд зазначає про таке.

Ці витрати заявлені та підтверджені належними доказами (пункти 15, 16), а у заяві про ухвалення додаткового рішення міститься детальний опис наданих юридичних послуг на суму 25 000 грн 00 коп., які полягають у підготовці та направлення відзиву на апеляційну скаргу, подання заяви про проведення судового засідання 20.09.2022 без участі представника Позивача, подання заяви про участь представника Позивача в судовому засіданні 01.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та участі в апеляційному провадженні у цій справі.

Суд, проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп. (пункт 15), доходить висновку, що відображена у них інформація щодо характеру виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

При цьому Суд не ураховує та не оцінює надану Позивачем платіжну інструкцію № 517 від 04.11.2022 на підтвердження фактичного понесення Позивачем наведених витрат з огляду на подання вказаного доказу 08.11.2022, тобто поза межами встановленого законом п`ятиденного строку для надання такого доказу (частина восьма статті 129 ГПК України) після ухвалення рішення (ухвали від 01.11.2022) без клопотання про поновлення цього пропущеного процесуального строку.

Між тим, ненадання саме цього доказу не впливає на рішення щодо розподілення судових витрат у справі, оскільки за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України вирішення питання про розподіл витрат на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості здійснюється за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, яка є сталою: постанова Верховного Суду від 16.06.2022 року у справі № 873/244/21).

21. Поряд з цим наведені документи на підтвердження наданих послуг з правничої допомоги та опис цих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір, окрім того, що має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Між тим висвітлене Позивачем питання у запереченнях (у відзиві) на вимоги ОСОБА_1 в його апеляційній скарзі, у тому числі з підстав відсутності у нього права на подання апеляційної скарги у цій справі для кваліфікованого юриста є правовим питанням та спором незначної складності, належить до категорії однозначних та нескладних процесуальних правових питань, враховуючи сталу правову позицію Верховного Суду щодо права особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, подавати апеляційну скаргу на це рішення суду (пункти 7-10 ухвали від 01.11.2022 про закриття апеляційного провадження).

Щодо вирішення такого процесуального питання - щодо застосування відповідних положень статей 254, 272 ГПК України, існує численна та стала судова практика.

Скаржник же - ОСОБА_1, як обізнаний зі змістом відзиву Позивача на апеляційну скаргу та подавши у відповідь на неї заяву про зменшення судових витрат, не навів жодних контраргументів щодо позиції Позивача про закриття апеляційного провадження у цій справі

Суд також враховує обсяг виконаної представником Позивача роботи та наданих послуг, зокрема, безпосередню участь представника лише в одному судовому засіданні - 01.11.2022, обсяг та зміст складених та поданих від імені Позивача процесуальних документів: відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (аргументи в якому сформульовані згідно зі сталою правовою позицією) та кількох заяв, що констатують намір або факт вчинення представником процесуальної дії (ознайомлення з матеріалами справи, про проведення судового засіданні 20.09.2022 без участі представника Позивача, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про розподіл судових витрат тощо), однак які не належать до правових питань або процесуальних питань значної складності.

22. У зв`язку із викладеним Суд доходить висновку, що достатніми, об`єктивними і співмірними зі складністю цієї справи, порушеним та вирішеним процесуальним питанням є витрати Позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 грн, а тому саме таку суму належить покласти на ОСОБА_1, а іншу частину витрат нестиме Позивач.

Керуючись статтями 20, 24, 25, 123, 126, 129, 130, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Суд

1. Заяву Приватного підприємства "Бережани" про розподіл судових витрат у справі № 870/10/21 у суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Бережани" (22426, Вінницька обл., Калинівський р-н, село Бережани(з), вул. Миру, будинок 25а, код ЄДРПОУ 41107450) 5 000 грн (п`ять тисяч) 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.