911/4706/15 Про скасування рішення про припинення права власності та скасування права власності на нерухоме майно шляхом скасування рішення - 08.11.2022 Прийняття

1.3. У червні 2021 року ТОВ "Атрекс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт" (далі - ТОВ "Аларіт", відповідач-1), державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича (далі - державний реєстратор Заболотний А. В., відповідач-2) про скасування рішення державного реєстратора від 01.10.2020 за № 54364494 щодо припинення права власності ТОВ "Аларіт" на нерухоме майно та скасування права власності ТОВ "Аларіт" на нерухоме майно шляхом скасування рішення державного реєстратора від 01.10.2020 за № 54365045 про реєстрацію права власності за ТОВ "Аларіт".

1.4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення державного реєстратора порушують права позивача, як власника спірного майна та земельних ділянок, на яких це майно розташоване.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, в позові відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю доказів на підтвердження права власності позивача на нерухоме майно, а відтак і доказів того, що оскаржувані рішення державного реєстратора порушують права позивача.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

3.1. За рішенням державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного А. В. від 01.10.2020 № 54365045 за ТОВ "Аларіт" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на нерухоме майно: комплекс, об`єкт житлової нерухомості. До складу комплексу входить: б/л будинки відпочинку дерев`яні (кількість 15: №№ 20-24, 28-34, 39-40, 49), 2. б/л будинки відпочинку дерев`яні в стадії реконструкції (кількість 17: №№6, 7, 14-16, 26, 27, 36-48. 41, 46-48, 51, 57, 64). Адреса: Київська обл., Броварський район, с. Літки, вул. Чоповського, 28.

3.2. Підставою для державної реєстрації став договір купівлі-продажу № 6184 від 13.10.2005, посвідчений приватним нотаріусом Єлістратовою С.В., укладений між ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж", як продавцем, та ТОВ "Аларіт", як покупцем.

3.3. Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору купівлі-продажу від 13.10.2005 продавець передає у власність покупцеві (продає), а покупець приймає (купляє) нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за № 28 по вулиці Чоповського в селі Літках Броварського району Київської області, за яке зобов`язується сплатити продавцю визначену договором грошову суму. До складу комплексу входять: 53 будинки відпочинку, дерев`яні; прохідна із цегли; вбиральня із цегли; склад із металу; адмінбудівля, дерев`яна.

3.4. За твердженням позивача, вищенаведеному рішенню про реєстрацію права власності передувало рішення державного реєстратора щодо припинення права власності ТОВ "Атрекс" на згадане спірне майно (індексний номер 54365044).

3.5. Право власності позивач набув на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2011, зареєстрованого за № 357, який був укладений між ТОВ "Аларіт", як продавцем", та ТОВ "Атрекс", як покупцем.

3.6. За умовами п.п.1.1, 1.2 договору купівлі-продажу від 11.02.2011 продавець передає у власність, а покупець приймає нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський район, село Літки, вул. Чоповського, 28. До складу комплексу входять: будинки відпочинку, дерев`яні (кількість 15); прохідна цегляна; вбиральня цегляна; склад металевий; будинки відпочинку дерев`яні в стадії реконструкції (кількість 22).

3.7. 17.02.2011 ТОВ "БК "Цивільне будівництво", як підрядник, та ТОВ "Атрекс", як замовник, уклали договір підряду № 1702/11, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати власними силами та ресурсами, або силами залучених субпідрядних організацій, доручені замовником роботи: будівництво деревяних житлових будинків за адресою: Київська обл., Броварський район, село Літки, вул. Чоповського, 28.

3.8. 11.02.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Атрекс" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 385.

3.9. За умовами іпотечного договору (п.1.1) останній забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 5/2011 від 11.02.2011 (а також договорів про внесення змін до нього) (далі - кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 31.01.2014 повернути кредит у розмірі 20.000.000,00 грн наданий в рамках не відновлювальної кредитної лінії на придбання майна, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи із 19,00 % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 29,00 % річних, при настанні умов, передбачених п. 3.8 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 22,00 % річних, а при настанні умов, передбачених п. 3.9 кредитного договору сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 29,00 % річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

3.10. Згідно з п.2.1.1 іпотечного договору (з урахуванням змін, внесених договором № 2 від 12.12.2017 про внесення змін та доповнень), предметом іпотеки є: нерухоме майно, а саме: комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Літки, вулиця Чоповського, будинок 28, до складу якого входить:

1. б/л будинки відпочинку дерев`яні (кількість 15: №№20-24, 28-34, 39-40,49);

2. б/л будинки відпочинку дерев`яні в стадії реконструкції (кількість 17: №№6, 7, 14-16, 26, 27, 36-48. 41,46-48, 51, 57, 64).

3.11. В подальшому ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2018 у справі №911/4706/15 розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 11.02.2011 між ТОВ "Аларіт" та ТОВ "Атрекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстрований в реєстрі за номером 357.

3.12. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2019 у справі № 910/2538/18 (в межах справи № 911/4706/15) з урахуванням зміни відповідно до постанови Верховного Суду від 12.01.2021 визнано недійсним договір іпотеки від 11.02.2011, укладений між ТОВ "Атрекс" та ПАТ "АБ "Укргазбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстровано в реєстрі за №385, в частині передання в іпотеку нерухомого майна - комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Літки, вулиця Чоповського, будинок 28.

3.13. На переконання позивача, ТОВ "Аларіт", який набув права власності на 53 дерев`яні будинки на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2005, попри розірвання договору купівлі-продажу від 11.02.2011, не може набути права власності на новостворене майно (будинки відпочинку в кількості 32), яке було побудоване позивачем у 2011 році відповідно до умов договору підряду №1702/11 від 17.02.2011. Крім того, враховуючи, що ТОВ "Атрекс" є власником земельних ділянок, на яких розташований комплекс за адресою: Київська область, Броварський район, село Літки, вулиця Чоповського, будинок 28, то прийняті державним реєстратором рішення є такими, що не відповідають Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

3.14. Позивач у позові не зазначає, які саме норми чинного законодавства порушив державний реєстратор при прийнятті оскаржуваних рішень щодо реєстрації прав на об`єкти нерухомості, враховуючи, що договір купівлі-продажу на підставі якого він набув право власності на комплекс був розірваний в судовому порядку. Тобто, після розірвання договору купівлі-продажу позивач перестав бути власником комплексу, а право власності на нього залишилось за відповідачем (ТОВ "Аларіт").

3.15. Доводи позивача про те, що він є власником земельних ділянок, на яких розташований комплекс, на підставі договорів купівлі-продажу із фізичними особами, спростовуються тим, що право власності на такі земельні ділянки було зареєстровано саме на підставі договору купівлі-продажу №357 від 11.02.2011, який в подальшому був розірваний за рішенням суду.

3.16. Твердження про те, що саме за рахунок позивача був збудований комплекс із 32 будинків відпочинку на підставі договору підряду №1702/11 від 17.02.2011, відхилено судом, оскільки будь-яка первинна документація, як-то акти виконаних робіт, платіжні доручення про оплату будівельних робіт та матеріалів, у матеріалах справи відсутня.

4. Короткий зміст касаційних скарг

4.1. 19.07.2022 до Верховного Суду надійшли касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрекс" в особі ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", в яких вони просили скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2021 у цій справі, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги ТОВ "Атрекс":

5.1. Суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду:

- викладені у постановах від 10.11.2020 у справі №5016/1284/2012, від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, щодо дотримання принципу безпосередності дослідження всього обсягу доказів, які знаходяться у справі про банкрутство;

- викладені у постановах від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, щодо дотримання принципу юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

5.2. Судами неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме:

- матеріали справи про банкрутство містить докази того, що в період з липня по листопад 2011 року на належних позивачеві земельних ділянках побудовано нові будинки, що підтверджується: договором підряду №1702/11 від 17.11.2011, актами приймання будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт; технічними паспортами; висновком експерта №007-21 від 04.10.2021, складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи;

- реєстрація за ТОВ "Аларіт" об`єкту нерухомого майна, збудованого ТОВ "Атрекс" у 2011 році, з урахуванням того, що Господарським судом Київської області у справі №911/4706/15 відмовлено у скасуванні права власності на нерухоме майно, зареєстроване за ТОВ "Атрекс" 02.03.2016 за №54457676, свідчить про незаконність рішень державного реєстратора;

- суди не спростували доводів позивача про допущені державним реєстратором порушення, зокрема, реєстратор не перевірив відомості реєстрів (запис про іпотеку №13534774 та запис про обтяження №13534764), записи, в яких вже інший склад майна зареєстровано на праві власності за ТОВ "Атрекс", не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, що є обов`язковим.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк":

6.1. Суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах:

- Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18(№12- 140гс19) про те, що допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці;

- Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18, про те, що відчуження об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону;

- Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №361/4307/16-ц, відносно повноважень державного реєстратора під час перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів;

- Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 (провадження №12-95гс20), щодо застосування у процесуальному законодавстві принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: суд знає право; суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus);

- Верховного Суду: від 18.05.2021 у справі №914/1898/18 - щодо застосування стандарту доказування "вірогідності доказів" в контексті подібних правовідносин; від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18, від 10.11.2020 у справі №5016/1284/2012 (5/45), від 28.01.2021 у справі №910/17743/18, від 29.03.2021 у справі №913/479/18 - щодо дослідження доказів при розгляді позовів в межах справи про банкрутство та дотримання принципу безпосередності дослідження доказів; від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 09.02.2021 у справі 908/1152/18, від 30.06.2021 у справі №927/889/18 - щодо дослідження доказів.

6.2. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо правомірності внесення державним реєстратором записів про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно внаслідок розірвання договору купівлі-продажу такого майна за рішенням суду (згідно з п.67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (1127-2015-п) ) за наявності суттєвих розбіжностей у складі майна.

7. Позиція інших учасників щодо касаційних скарг

7.1. ТОВ "Аларіт" у відзиві заперечувало проти доводів касаційних скарг, просило Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скарги - без задоволення, зазначаючи наступне:

- наведені у касаційних скаргах посилання на практику Верховного Суду є безпідставними, оскільки правовідносини у даній справі та справах, розглянутих Верховним Судом, про які зазначають скаржники, не є подібними;

- твердження ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо розбіжностей у складі майна спростовуються наявними у матеріалах справи копіями документів. При цьому складові частини нерухомого майна не є іншим нерухомим майном, а є його частинами;

- з огляду на відсутність зміни складу об`єкта нерухомого майна, є безпідставним твердження щодо порушення абз.2 п.67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні відповідної реєстраційної дії щодо нерухомого майна та відповідно необхідність тлумачення в цілому застосування названого пункту Порядку;

- в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно за ТОВ "Атрекс". При цьому, питання про належність нерухомого майна вже вирішено ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2018 у справі № 911/4706/15, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.09.2019;

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності обставин, які підтверджують посилання позивача на порушення його прав та належність обраного способу захисту.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 911/4706/15(911/1777/21) за касаційними скаргами ТОВ "Атрекс" в особі ліквідатора Шкарбія Михайла Петровича та ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2021 у справі №911/4706/15(911/1777/21), призначено до розгляду на 11.10.2022 о 15:15.

8.2. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого був неодноразово продовжений Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022), зокрема і з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, а 10.10.2022 та 11.10.2022 розпорядження Голови Верховного Суду від 11.10.2022 № 57/0/9-22 "Про деякі питання організації роботи Верховного Суду" задля збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату Верховного Суду у Верховному Суді запроваджено дистанційний режим роботи, суддям Верховного Суду рекомендовано утриматися від розгляду справ у відкритих судових засіданнях, у зв`язку з чим розгляд касаційних скарг у справі №911/4706/15(911/1777/21) не відбувся.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 розгляд касаційних скарг призначено на 01.11.2022 о 15:45.

8.4. В судовому засіданні 01.11.2022 представники ТОВ "Атрекс" та ПАТ АБ "Укргазбанк" підтримали касаційні скарги з викладених у них підстав, просили Суд скарги задовольнити. Представник ТОВ "Аларіт" заперечував проти доводів касаційних скарг, просив Суд залишити скарги без задоволення.

8.5. Решта учасників у судове засідання 01.11.2022 явку своїх представників не забезпечили.

8.6. В судовому засіданні 01.11.2022 було оголошено перерву до 08.11.2022 о 16:00.

8.7. В судовому засіданні 08.11.2022 представники ТОВ "Атрекс", ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Аларіт" підтримали пояснення, надані у минулому судовому засіданні.

8.8. Решта учасників у судове засідання 08.11.2022 явку своїх представників не забезпечили. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 08.11.2022.

8.9. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

8.10. Враховуючи, що явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників, які не з`явилися.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. ТОВ "Атрекс" в особі ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Шкабрія М.П. подано позов в межах справи про банкрутство № 911/4706/16 до ТОВ "Аларіт" та державного реєстратора Заболотного А. В. про скасування рішення державного реєстратора від 01.10.2020 за № 54364494 щодо припинення права власності ТОВ "Аларіт" на нерухоме майно та скасування права власності ТОВ "Аларіт" на нерухоме майно шляхом скасування рішення державного реєстратора від 01.10.2020 за №54365045 про реєстрацію права власності за ТОВ "Аларіт".

9.2. Поданий позов обґрунтований посиланням на порушення прав позивача, як власника спірного (новоствореного) майна та земельних ділянок, на яких це майно розташоване, оскаржуваними рішеннями державного реєстратора. За твердженням позивача, ТОВ "Аларіт" не набуло права власності на спірне майно, у зв`язку з чим реєстрацію за ним права власності на таке майно здійснено незаконно.

9.3. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову, пославшись на відсутність доказів, які б підтверджували право власності позивача на спірне майно, а відтак і відсутність доказів про те, що оскаржувані рішення державного реєстратора порушують права позивача, як власника нерухомого майна.

9.4. Доводи касаційних скарг фактично зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, а також не врахували правові висновки Верховного Суду, зокрема щодо: стандартів доказування та принципів дослідження доказів; відчуження об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки; набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку; повноважень державного реєстратора під час перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів.

9.5. Врахувавши доводи скаржників та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

9.6. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

9.7. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (стаття 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

9.8. Згідно зі статтею 11 вищезгаданого Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

9.9. Порядок проведення державної реєстрації прав визначено у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини восьмої якої державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

9.10. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами у цій справі:

- 13.10.2005 між ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж" (продавець) та ТОВ "Аларіт" (покупець) укладено договір № 6184 купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу, розташованого за адресою: вул. Чоповського, 28 в с. Літках Броварського району Київської області. До складу комплексу входять: 53 будинки відпочинку, дерев`яні; прохідна із цегли; вбиральня із цегли; склад із металу; адмінбудівля, дерев`яна;

- 11.02.2011 між ТОВ "Аларіт" (продавець) та ТОВ "Атрекс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Літки, вул. Чоповського, 28. До складу комплексу входять: будинки відпочинку, дерев`яні (кількість 15); прохідна цегляна; вбиральня цегляна; склад металевий; будинки відпочинку дерев`яні в стадії реконструкції (кількість 22);

- 11.02.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Атрекс" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, предметом якого згідно з п.2.1.1 іпотечного договору (в редакції договору № 2 від 12.12.2017 про внесення змін та доповнень), є нерухоме майно, а саме: комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Літки, вулиця Чоповського, буд. 28, до складу якого входить: б/л будинки відпочинку дерев`яні (кількість 15: №№20-24, 28-34, 39-40,49); б/л будинки відпочинку дерев`яні в стадії реконструкції (кількість 17: №№6, 7, 14-16, 26, 27, 36-48. 41,46-48, 51, 57, 64);

- 17.02.2011 між ТОВ "БК "Цивільне будівництво" (підрядник) та ТОВ "Атрекс" (замовник) укладено договір підряду №1702/11, за умовами якого передбачалося виконання доручених замовником робіт (будівництво дерев`яних житлових будинків) за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Літки, вул. Чоповського, 28;

- ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2018 у справі №911/4706/15 розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2011, укладений між ТОВ "Аларіт" та ТОВ "Атрекс";

- рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2019 у справі №910/2538/18 (в межах справи №911/4706/15) з урахуванням змін, внесених постановою Верховного Суду від 12.01.2021, визнано недійсним договір іпотеки від 11.02.2011, укладений між ТОВ "Атрекс" та ПАТ "АБ "Укргазбанк", в частині передання в іпотеку нерухомого майна - комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Літки, вул. Чоповського, буд. 28;

- за рішенням державного реєстратора Заболотного А. В. від 01.10.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ "Аларіт" (№ 54365045) на нерухоме майно: комплекс, об`єкт житлової нерухомості. До складу комплексу входить: б/л будинки відпочинку дерев`яні (кількість 15: №№20-24, 28-34, 39-40, 49), 2. б/л будинки відпочинку дерев`яні в стадії реконструкції (кількість 17: №№6, 7, 14-16, 26, 27, 36-48, 41, 46-48, 51, 57, 64). Адреса: Київська обл., Броварський район, с. Літки, вул. Чоповського, 28. Крім того, внесено запис про припинення права власності ТОВ "Атрекс" на згадане спірне майно (№ 54365044).

9.11. Врахувавши наведені обставини, зокрема розірвання договору купівлі-продажу від 11.02.2011, на підставі якого позивач набув у власність комплекс, розташований у Київській області, Броварському районі, с. Літки по вул. Чоповського, 28, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач вже не є власником вищезгаданого комплексу, а право власності на нього залишилось за відповідачем. Оскільки позивачем не надано доказів права власності на спірне нерухоме майно, суди визнали необґрунтованим твердження про те, що оскаржувані рішення державного реєстратора порушують права позивача, саме як власника нерухомого майна.

9.12. За змістом наведеного позивачем обґрунтування заявлених вимог, він вважає порушеним своє право власності на спірне нерухоме майно, яке включає новостворене майно, про що зазначалося у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 910/2538/18. Позивач пов`язує порушення свого права з рішеннями державного реєстратора щодо припинення права власності ТОВ "Атрекс" та реєстрації права власності за ТОВ "Аларіт".

9.13. Місцевий господарський суд у своєму рішенні послався на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 910/2538/18, в якій Верховний Суд зазначив, що "суди не звернули уваги на доводи та заперечення ПАТ "АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Атрекс" (відповідачів у справі № 910/2538/18), зміст яких свідчить про те, що об`єкт нерухомості за договором про внесення змін та доповнень № 2 до договору іпотеки від 11.02.2011 № 385 є новоствореним майном, тобто іншим предметом іпотеки, що може свідчити про існування між сторонами спору про право. Крім того, протягом розгляду справи в суді першої інстанції позивачем в цій частині позовні вимоги не були змінені або уточнені. Визначення предмету іпотеки за договором № 385 саме в такому складі, за наявності обставин, що вказують на наявність спору в цій частині, судами в оскаржених судових рішеннях жодним чином не обґрунтовано. Визначаючи в рішеннях в межах позову про визнання правочину недійсним певний склад майна, за наявності відповідних доводів та заперечень з цього приводу, суди опосередковано вирішили спір про інше цивільне право. Проте, встановлення факту належності майна на праві власності під час розгляду спору з визнання недійсним договору не передбачений законодавством, зокрема статтею 16 та главою 29 Цивільного кодексу України (435-15) . При цьому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, адже в цьому випадку суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин".

9.14. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено порушення права, за захистом якого він звернувся з позовом, що розглядається у цій справі, оскільки суди не спростували відсутність між сторонами у цій справі спору про право щодо новоствореного майна у складі спірного нерухомого майна. Відповідно відмова у позові саме з названих підстав є передчасною.

9.15. Водночас, колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, що підтверджується наступним.

9.16. В статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

9.17. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

9.18. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

9.19. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

9.20. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

9.21. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

9.22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження №12-14звг19)).

9.23. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

9.24. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

9.25. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

9.26. Натомість позовні вимоги про визнання права власності на майно або про витребування майна не були заявлені ТОВ "Атрекс" у справі, яка переглядається, тоді як одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, що передбачено в статті 14 ГПК України, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

9.27. Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.

9.28. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 вищезгаданого Закону).

9.29. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

9.30. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати ефективний захист його прав.

9.31. Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли загалом правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте у даному конкретному випадку у задоволенні позову необхідно було відмовити у зв`язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішень державного реєстратора у державному реєстрі речових прав не відповідає належному способу захисту та не призводить до відновлення його прав, оскільки є неефективним.

9.32. За наведених обставин, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у решті судові рішення щодо відмови у задоволенні позову залишити без змін.

9.33. Відносно доводів, викладених у касаційних скаргах, колегія суддів зазначає, що частина доводів скаржників (щодо неповноти встановлених обставин справи, які підтверджуються, зокрема доказами, наявними у справі про банкрутство ТОВ "Атрекс", тощо) по суті зводиться до переоцінки доказів та незгоди із наданою оцінкою доказам судами попередніх інстанцій, що не відповідає встановленими в статті 300 ГПК України межам розгляду справи судом касаційної інстанції.

9.34. Зважаючи на те, що обрання позивачем неефективного способу захисту прав є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові, то аргументи скаржників, які стосуються суті спору (тобто оскаржуваних рішень державного реєстратора), не беруться Верховним Судом до уваги, оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин.

9.35. Посилання в касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо правомірності внесення державним реєстратором записів про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно внаслідок розірвання договору купівлі-продажу такого майна за рішенням суду за наявності суттєвих розбіжностей у складі майна (пункт 6.2 цієї постанови) фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи та надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

9.36. Оскільки Верховний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, але з мотивів, викладених у даній постанові, підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

10.2. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.