820/3400/16 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень про податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств - 11.02.2020 Прийняття

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Міністерства юстиції України в особі примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби, третя особа - ОСОБА_1, про скасування постанови про накладення штрафу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017, прийняту у складі головуючого судді Літвінової А.В., суддів: Балась Т.П., Мазур А.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017, прийняту у складі колегії суддів: Кучми А.Ю. (головуючий), Аліменка В.О., Безіменної Н.В.

І. Суть спору

1. У травні 2016 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Інспекція) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби, третя особа - ОСОБА_1., в якому просила суд скасувати постанову про накладення штрафу від 17.05.2016 ВП № 50532702.

2. Обгрунтовуючи позовні вимоги Інспекція зазначила, що вона повідомляла відділ примусового виконання рішень про заходи, які вживаються боржником з метою виконання судового рішення, однак останнім винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі від 30.11.2015 №2а-7012/12/2670 замінено сторону у виконавчому провадженні №36302403 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012 в адміністративній справі №2а-7012/12/2670, а саме: боржника - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37772089) - на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

4. З огляду на викладене, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 24.02.2016 виконавче провадження №36302403 закінчено. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ підлягає направленню на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

5. Надалі, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову від 17.03.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП №50532702 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012 №2а-7012/12/2670 про зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України провести перевірку фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень №№25, 26 (літ.А) за адресою АДРЕСА_1, щодо відповідності виконаних робіт проектній документації вимогам законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил. При цьому, вказаною постановою зобов'язано Інспекцію, як боржника, добровільно (самостійно) виконати рішення у строк до 24.03.2016 включно зазначену постанову.

6. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Інспекції направлено вимогу від 01.04.2016, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа в триденний термін з моменту отримання цієї вимоги.

7. 14.04.2016 виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_1, в присутності боржника ОСОБА_2 та стягувача ОСОБА_1. з метою перевірки виконання рішення суду складено акт про те, що рішення боржником не виконано та зобов'язано Інспекцію вдруге виконати рішення суду до 20.04.2016 включно, про що повідомити відділ.

8. У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України постановою від 22.04.2016 ВП №50532702 накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

9. Крім того, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Інспекції направлено вимогу від 22.04.2016, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа в семиденний термін з моменту отримання вимоги.

10. З огляду на те, що станом на 17.05.2016 документів, підтверджуючих виконання рішення суду, до відділу не надходило та, як наслідок, повторне невиконання рішення боржником без поважних причин, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлом В.Е. винесено постанову про накладення штрафу від 17.05.2016, якою на боржника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України - накладено штраф у розмірі 1360,00 грн.

11. Уважаючи постанову про накладення штрафу від 17.05.2016 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017, у задоволенні позову відмовив.

13. Ухвалюючи таке рішення суди виходили з обґрунтованості застосування старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

15. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, посилається на наявність поважних причин, які зумовили неможливість виконання судового рішення.

16. У запереченнях на касаційну скаргу третя особа ОСОБА_1. вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційних скарг висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

19. Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин; Закон - №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

20. Приписами частини першої статті 6 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

21. При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону №606-XIV).

22. Згідно з частиною першою статті 25 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

23. У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (частина перша статті 27 Закону №606-XIV).

24. У силу частин першої та другої статті 75 Закону №606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

25. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

26. У відповідності до статті 89 Закону №606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

27. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

VI. Позиція Верховного Суду

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

29. Як убачається з матеріалів справи старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову від 17.03.2016 про відкриття виконавчого провадженням ВП №50532702 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012 №2а-7012/12/2670 про зобов'язання Інспекції провести перевірку фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень №№25, 26 (літ.А) за адресою АДРЕСА_1, щодо відповідності виконаних робіт проектній документації вимогам законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил. Вказаною постановою зобов'язано Інспекцію, як боржника, добровільно (самостійно) виконати у строк до 24.03.2016 включно зазначену постанову.

30. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Інспекції направлено вимогу від 01.04.2016, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа в триденний термін з моменту отримання вимоги.

31. У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України постановою від 22.04.2016 ВП №50532702 накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

32. Також, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Інспекції повторно направлено вимогу від 22.04.2016, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа в семиденний термін з моменту отримання вимоги.

33. Оскільки, станом на 17.05.2016 документів, підтверджуючих виконання рішення суду, до відділу не надходило, то старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлом В.Е. винесено постанову про накладення штрафу від 17.05.2016, якою на боржника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України - накладено штраф у розмірі 1360,00 грн.

34. Крім того, Окружний адміністративний суду міста Києва постановою від 02.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, відмовив у задоволенні позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України у справі № 826/7150/16 про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн за виконавчим провадженням від 22.04.2016 ВП №50532702.

35. Вказаним судовим рішенням установлено, що дії, які вчинялись Інспекцією, а саме: направлення запрошень TOB "Нью Кепітал Лайн", TOB "Сафабі", TOB "Творча архітектурна майстерня "А. Володарська" для надання пояснень та документів, - не є достатніми заходами для підтвердження наявності поважних причин не виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк.

36. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

37. Аналогічними за своїм змістом є повторні листи Інспекції від 10.05.2016 про запрошення ТОВ "Нью Кепітал Лайн", ТОВ "Сафабі", ТОВ "Творча архітектурна майстерня "А.Володимирська" для надання відповідної документації необхідної для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, на які посилається позивач як на підставу підтвердження наявності поважних причин не виконання рішення суду.

38. Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивач у строк до 17.05.2016 рішення суду не виконав та не надав державному виконавцю відповідних доказів на підтвердження поважності причин або інших обставин, які ускладнювали виконання рішення суду, а вказані заходи, вчинені Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, про які позивач повідомляв відділ у період до 17.05.2016, не є достатніми для підтвердження наявності поважних причин не виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк.

39. За таких обставин та правового регулювання Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача був наявний законодавчо мотивований обов'язок з накладення на боржника штрафу, згідно з постановою від 17.05.2016.

40. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2017 року у справі № 826/7948/16 залишити без змін.