910/7451/21 Про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України - 29.06.2022 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 (колегія суддів: Буравльов С. І., Андрієнко В. В., Шапран В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 (суддя Ярмак О. М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Білдінг Трейд" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс", 3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання протиправним та скасування наказу,

за участю представників:

позивача - Нечитайленко О. В.,

відповідача - Субота О. В.,

третьої особи-1 - не з`явилися,

третьої особи-2 - Журавель Р. О.,

третьої особи-3 - не з`явилися,

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Білдінг Трейд" (далі - ТОВ "ВІП Білдінг Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 20.04.2021 № 1449/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено у повному обсязі скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс" (далі - ТОВ "Регіонбудсервіс") від 30.03.2021, скасовано рішення від 27.03.2021 № 57330471, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною та анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Діані Гагіківні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Міністерством юстиції України при розгляді скарги ТОВ "Регіонбудсервіс" від 30.03.2021 не було перевірено наявність у нього прав на спірне нерухоме майно, оскільки іпотечний договір, на підставі якого товариство набуло спірне майно, у судовому порядку визнано недійсним.

Крім того, колегією Міністерства юстиції України при розгляді скарги не було враховано існування спору щодо спірного нерухомого майна у справі № 910/22198/17.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. ТОВ "ВІП Білдінг Трейд" є підприємством, основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

4. З метою збільшення обсягів підприємницької діяльності ТОВ "ВІП Білдінг Трейд" було прийнято рішення про залучення додаткових інвестицій за рахунок додаткових вкладів третіх осіб до статутного капіталу ТОВ "ВІП Білдінг Трейд".

5. 02.03.2021 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ВІП Білдінг Трейд", оформленим протоколом № 5, було вирішено збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів на суму 10 210 100,00 грн; зафіксовано відмову інших учасників від реалізації переважного права на внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства; встановлено, що додатковий вклад може бути внесений третьою особою - ТОВ "ВТК Каштан" у негрошовій формі шляхом передачі до статутного капіталу ТОВ "ВІП Білдінг Трейд" нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123, що належить на праві власності ТОВ "ВТК Каштан", грошова оцінка якого затверджена у розмірі 10 210 100,00 грн.

6. До цього, 28.02.2020 загальними зборами учасників ТОВ "ВТК Каштан" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 10, про те, що у випадку прийняття загальними зборами учасників іншого товариства рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, здійснити внесення додаткового вкладу у грошовій або негрошовій формі до статутного капіталу такого товариства за корпоративним договором з метою входження до складу учасників такого товариства; внесення додаткового вкладу здійснити у розмірі, що не перевищує 15 000 000,00 грн за рахунок коштів товариства або майна в тому числі нерухомого, яке належить товариству на праві власності, уповноважити директора товариства або представника товариства за довіреністю здійснити внесення додаткового вкладу у грошовій формі шляхом перерахування коштів або у негрошовій формі шляхом передачі майна, в тому числі нерухомого майна шляхом підписання акту приймання-передачі.

7. 02.03.2021 за актом приймання-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ "ВІП Білдінг Трейд", ТОВ "ВТК Каштан" в особі директора Мхитаряна Ю. Г. передало, а ТОВ "ВІП Білдінг Трейд" в особі директора Нікульшина Д. О. прийняло в якості додаткового вкладу до статутного капіталу товариства нерухоме майно: цілісний майновий комплекс загальною площею 9166 м2, розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 123.

8. 27.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. на підставі акту приймання-передачі від 02.03.2021 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57330471, відповідно до якого зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, розташований у місті Києві по просп. Перемоги, буд. 123, за ТОВ "ВІП Білдінг Трейд".

9. Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВІП Білдінг трейд" від 03.04.2021, оформленого протоколом № 6/1, затверджено результати внесення додаткових вкладів до статутного капіталу цього товариства новими учасниками, зокрема ТОВ "ВТК Каштан" у розмірі 10 210 100,00 грн за рахунок негрошового вкладу шляхом передачі за актом приймання-передачі додаткового вкладу третьої особи в негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ "ВІП Білдінг Трейд" від 02.03.2021 нерухомого майна.

10. 30.03.2021 ТОВ "Регіонбудсервіс" подало скаргу до Міністерства юстиції України на реєстраційні дії за рішенням від 27.03.2021 № 57330471, прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г, в якій просило: скасувати зазначене рішення та розглянути питання щодо анулювання або блокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11. 06.04.2021 за результатами розгляду вказаної скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції надала висновок, в якому рекомендувала скаргу ТОВ "Регіонбудсервіс" від 30.03.2021 задовольнити; скасувати рішення від 27.03.2021 № 57330471, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г., анулювати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

12. Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2021 № 1449/5 на підставі висновку від 06.04.2021 задоволено скаргу ТОВ "Регіонбудсервіс" від 30.03.2021, скасовано рішення від 27.03.2021 № 57330471, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г., анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13. Водночас судами встановлено, що 08.08.2017 між ТОВ "ВТК Каштан" (іпотекодавець) та ТОВ "Регіонбудсервіс" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 1456 (далі - іпотечний договір).

14. Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору в забезпечення виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничо-торгової фірми "Каштан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123.

15. 20.09.2017, на підставі вказаного іпотечного договору від 08.08.2017, за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.09.2017 № 37166866, прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н. В., було зареєстровано право власності на майновий комплекс за ТОВ "Регіонбудсервіс".

16. Проте рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 іпотечний договір визнано недійсним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, позов задоволено.

Короткий зміст касаційних скарг

18. Міністерство юстиції України у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

19. Скарга з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема пункту 1 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах.

20. ТОВ "Регіонбудсервіс" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

21. Скарга з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також прийняттям судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

22. ТОВ "ВТК "Каштан" та ТОВ "Регіонбудсервіс" у відзивах на касаційну скаргу Міністерства юстиції України зазначають, що обставини, на які посилається Міністерство юстиції України, є обґрунтованими. Крім того зазначають, що незастосування висновків Верховного Суду у справах № 804/2296/17, № 640/12666/19 призвело до неправильного застосування судами статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позиція Верховного Суду

23. Суди попередніх інстанцій, приймаючі судові рішення про задоволення позову, виходили з такого.

24. Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

25. Відповідно до пунктів 1, 8, 9 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

26. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

27. Суди зазначили, що Міністерством юстиції України при розгляді скарги ТОВ "Регіонбудсервіс" від 30.03.2021 не було перевірено доводи скаржника про наявність у нього прав на спірне нерухоме майно та порушення його прав оспорюваною реєстраційною дією. Фактично скаржник ніколи не був власником цього нерухомого майна, оскільки набував право власності на підставі іпотечного договору, який визнано недійсним у справі № 910/22198/17.

28. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

29. Пунктом 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

30. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/22198/17 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-оптіма" до 1) ТОВ "ВТК Каштан", 2) ТОВ "Регіонбудсервіс", про визнання недійсним договору іпотеки та скасування реєстраційних дій щодо нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123) позов задоволено частково: визнано недійсним іпотечний договір від 08.08.2017, укладений між ТОВ "ВТК Каштан" та ТОВ "Регіонбудсервіс", в іншій частині позову відмовлено.

31. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 відкрито касаційне провадження та зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/22198/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

32. Постановою Верховного Суду від 02.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 залишено без змін, поновлено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019.

33. Після прийняття Верховним Судом постанови від 02.10.2019 рішення суду першої інстанції оскаржувалося в апеляційному порядку особами, не залученими до участі у справі. За результатами розгляду цих апеляційних скарг апеляційною інстанцією приймалися ухвали про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкриття апеляційного провадження та зупинення дії рішення.

34. Судами враховано, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17 набрало законної сили 03.06.2019 і у період з грудня 2019 по квітень 2021 виконання рішення було зупинено у зв`язку із поданням нових апеляційних скарг особами, які вважали, що їх права цим судовим актом порушені.

35. Про наявність судового провадження у справі № 910/22198/17, відкритого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 та закритого ухвалою від 07.04.2021, відповідачу було відомо, про що свідчить зміст висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.02.2021, на підставі якого прийнято наказ від 26.05.2021 № 1877/5.

36. Крім того, між ТОВ "Регіонбудсервіс" та ТОВ "ВТК Каштан" існував спір про право власності на майно, реєстраційні дії вчинялись зі сторони ТОВ "Регіонбудсервіс" на підставі дубліката іпотечного договору, який визнаний недійсним у судовому порядку, так і зі сторони ТОВ "ВТК Каштан", який з метою відновлення свого права власності здійснював реєстрацію права.

37. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір, дійшли висновку, що, розглядаючи скаргу від 30.03.2021 та приймаючи наказ від 20.04.2021 № 1449/5, Міністерство юстиції України не перевірило наявності у скаржника прав на спірне нерухоме майно та порушення його прав оспорюваною реєстраційною дією, а також в порушення пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розглянуло скаргу за наявності судового спору щодо цього нерухомого майна.

38. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

39. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

40. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

41. У справі № 910/16115/20, на постанову Верховного Суду України від 31.08.2021 у якій міститься посилання у касаційній скарзі ТОВ "Регіонбудсервіс", розглядався позов про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України. У зазначеній постанові викладено такий висновок: "З урахуванням системного аналізу змісту частин 2, 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (1128-2015-п) колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: у випадку коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір ця обставина виключає можливість розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо цього нерухомого майна."

42. Рішення та постанова у справі, яка розглядається, не протирічать зазначеному висновку, оскільки судами було встановлено, що на момент розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна існував судовий спір щодо цього майна, про що було відомо Міністерству юстиції України.

43. У справі № 922/3775/17, на постанову Верховного Суду України від 14.08.2018 у якій міститься посилання у касаційній скарзі ТОВ "Регіонбудсервіс", розглядався позов про визнання недійсним іпотечного договору. Позовна заява обґрунтовувалася посиланням на встановлення висновком судово-почеркознавчої експертизи, складеним у межах кримінального провадження, тих обставин, що підпис учасника Товариства на протоколі позачергових зборів учасників ТОВ вчинений іншою особою, що свідчить про відсутність у директора повноважень на укладення іпотечного договору, як наслідок, іпотечний договір є недійсним як такий, що укладений без достатньої правової підстави, а саме без погодження учасника Товариства, якому належить частка у статутному капіталі 50 %. Рішенням господарського суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що вважає помилковим висновок апеляційного суду про застосування у спірних господарських правовідносинах аналогії права; наголосив, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та без належної правової оцінки підпункт "з" пункту 9.2 та пункт 9.5 Статуту товариства, а також, що суди, обмежившись покладанням в основу оскаржуваних судових актів висновку судово-почеркознавчої експертизи, складеного у межах кримінального провадження, не звернули уваги на те, що згідно з частиною першою статті 41 та частиною першою статті 42 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

44. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами у справі, яка розглядається, відрізняються від правовідносин в указаній вище справі № 922/3775/17. При цьому справи відрізняються предметами та підставами позовів, змістом правовідносин, фактично-доказовою базою (обставинами справи та зібраними у них доказами). Отже, правовідносини у цих справах не є подібними.

45. З огляду на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

46. Інші доводи касаційної скарги ТОВ "Регіонбудсервіс" зводяться до переоцінки обставин справи та доказів, що виходить за межі касаційного провадження, передбачені статтею 300 ГПК України.

47. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

48. Стосовно доводів, викладених у касаційній скарзі Міністерства юстиції України, колегія суддів зазначає таке.

49. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

50. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

51. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

52. Скаржник, посилаючись на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, наголосив на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини восьмої статті 37 Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яким встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті, а саме: у разі відсутності підтвердження порушеного права оскаржуваними реєстраційними діями.

53. Проте з тексту судових рішень вбачається, що підставою задоволення позову та скасування наказу від 20.04.2021 № 1449/5 "Про задоволення скарги" стало те, що Міністерством юстиції України не було перевірено наявності у скаржника прав на спірне нерухоме майно та порушення його прав оспорюваною реєстраційною дією, оскільки фактично скаржник ніколи не був власником цього нерухомого майна, так як набував право власності на підставі іпотечного договору, який визнано недійсним у справі № 910/22198/17.

Крім того, в порушення пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідач розглянув та задовольнив скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна при наявності судового провадження щодо цього нерухомого майна.

54. З огляду на викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для формування правового висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

56. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.