904/3670/20 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав, припинення права власності, зобов`язання повернути земельну ділянку - 28.06.2022 Прийняття

- в задоволенні первісного позову Дніпровської міської ради (далі - позивач за первісним позовом, Міська рада) до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі - відповідач-1, Нотаріус), Приватного підприємства "Фірма "ФБМ" (далі - відповідач-2, ПП "Фірма "ФБМ") про скасування рішення про державну реєстрацію прав, припинення права власності, зобов`язання повернути земельну ділянку відмовлено в повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача за первісним позовом;

- зустрічний позов ПП "Фірма "ФБМ" до Міської ради про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міської ради щодо не розгляду проекту землеустрою, розробленого ТОВ "ГЕОСПЕКТР-7", про відведення ПП "Фірма "ФБМ" в оренду земельної ділянки по вул. Центральній у районі будинку № 12А (Бабушкінський район) з кадастровим номером 1210100000:02:415:0045 для завершення будівництва торговельного комплексу. Зобов`язано Міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) розглянути проект землеустрою, розроблений ТОВ "ГЕОСПЕКТР-7", щодо відведення ПП "Фірма "ФБМ" земельної ділянки площею 0,0471 га з кадастровим номером 1210100000:02:415:0045 по вул. Центральній у районі буд. № 12А та ухвалити рішення за результатами розгляду. В решті зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з Міської ради на користь ПП "Фірма "ФБМ" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 401,32 грн.

2. 30.04.2021 ПП "Фірма "ФБМ" подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на позивача за первісним позовом понесених відповідачем-2 судових витрат на правничу допомогу у зв?язку з розглядом справи в суді першої інстанції в сумі 110 000,00 грн.

3. Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 31.05.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021, заяву ПП "Фірма "ФБМ" задовольнив частково, стягнув з позивача за первісним позовом на користь відповідача-2 за первісним позовом 73 150,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

4. Приймаючи додаткове рішення суд, враховуючи подані ПП "Фірма "ФБМ" докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши пов`язаність цих витрат з розглядом справи, їх пропорційність до предмета спору та задоволених позовних вимог, а також враховуючи порядок обчислення гонорару та його сплати, дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення вказаних витрат з Міської ради пропорційно задоволених позовних вимог з огляду на повну відмову у первісному позові та часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

5. 15.09.2021 ПП "Фірма "ФБМ" звернулося до апеляційного суду з заявою про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 32 500,00 грн, понесених ним у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

6. Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 07.12.2021 частково задовольнив заяву відповідача-2 за зустрічним позовом, стягнув з Міської ради на користь ПП "Фірма "ФБМ" 17 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

7. Апеляційний суд установив, що правнича допомога у цій справі надавалась відповідачу-2 за первісним позовом адвокатом Гейко В. І. Адвокатського бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.01.2020 № 1, за умовами якого:

- Адвокатське бюро зобов`язалося за завданням та дорученням клієнта надати йому за плату правничу допомогу щодо здійснення представництва і захисту прав та інтересів клієнта в господарських судах України, Верховному Судді по господарській справі № 904/3670/20 за позовом Дніпровської міської ради про припинення права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку;

- клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському бюро гонорар - винагороду за надання правничої допомоги клієнту, що надається шляхом оплати виставлених бюро рахунків за надання правничої допомоги протягом 365 календарних днів з дня отримання рахунку, в порядку почасової оплати виходячи з розрахунку вартості 1 години допомоги /2 500,00 грн шляхом оплати готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок Адвокатського бюро (пункт 3.1 договору);

- крім плати, передбаченої пунктом 3.1 цього договору, у разі досягнення позитивного для клієнта результату в судах України, або здійснення Адвокатським бюро інших юридичних дій на більш вигідних для клієнта умовах, клієнт за взаємною згодою сторін сплачує Адвокатському бюро додаткову винагороду (гонорар) в розмірі 30 000,00 грн (пункт 3.4 договору);

- за результатами надання правничої допомоги складається акт про надання правничої допомоги, який підписується повноважними представниками кожної із сторін (пункт 3.5 договору).

8. Також апеляційним судом установлено, що:

- згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги за договором від 14.01.2020 № 1 Адвокатським бюро витрачено 32 години - щодо розгляду справи в суді першої інстанції;

- 30.04.2021 Адвокатським бюро та ПП "Фірма "ФБМ" складений та підписаний акт про надання правової допомоги за договором від 14.01.2020 № 1 на загальну суму 110 000,00 грн;

- відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги за договором від 14.01.2020 № 1 Адвокатським бюро витрачено 13 годин - щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції;

- 14.09.2021 Адвокатським бюро та ПП "Фірма "ФБМ" складений та підписаний акт про надання правової допомоги за договором від 14.01.2020 № 1 на загальну суму 32 500,00 грн;

9. Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд частково врахував заперечення Міськради та дійшов висновку, що такі витрати частково не відповідають вимогам щодо неминучості, обґрунтованості з огляду на таке.

10. Проаналізувавши детальний опис робіт, наведений у акті про надання правової допомоги від 14.09.2021 за договором № 1 від 14.01.2020, апеляційний суд дійшов висновку, що відображена в ньому інформація про характер виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) по позиції № 1 - вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз матеріалів, а саме апеляційної скарги, а також по позиції № 2 - опрацювання судової практики судів касаційних інстанції щодо спірних правовідносин щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги, охоплюються роботою адвоката, зазначеною в позиції № 3 акта - підготовка, складання та оформлення заяви по суті (відзиву на апеляційну скаргу).

11. З огляду на що, апеляційний суд визнав необґрунтованими з наведених підстав заявлені до стягнення витрати за роботи, зазначені в позиції № 3 акта від 14.09.2021 про надання правової допомоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із прийнятими у справі додатковим рішенням від 31.05.2021, прийнятою за наслідком перегляду цього додаткового рішення постановою від 07.12.2021 і додатковою постановою від 07.12.2021, Міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а заяву ПП "Фірма "ФБМ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, зменшивши розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

13. Позивач за первісним позовом на обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), а саме те, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20, від 08.12.2021 у справі № 923/1425/20 від 02.12.2021 у справі № 280/5176/20, від 02.12.2021 у справі № 761/35926/18, додаткових постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 20.04.2021 у справі № 922/1742/20, щодо застосування частин третьої-п`ятої статті 126 ГПК України, також постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 у справі №914/434/17.

14. Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, присудженого судами до стягнення з Міської ради.

15. При цьому скаржник зазначає про відсутність об`єктивної можливості пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Гейко Валерієм Івановичем та ПП "Фірма "ФБМ" в частині розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, а тому вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

17. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем за первісним позовом з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

18. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

19. У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

20. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

21. Згідно зі статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

22. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

23. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

24. Разом із тим, господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

25. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

26. Частинами другою-четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

28. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

29. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду.

30. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

31. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі №923/1121/17).

32. У даній справі судами встановлено, що: (1) надання адвокатом Адвокатського бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" правової допомоги ПП "Фірма "ФБМ" здійснювалось на підставі відповідного договору про надання правової (правничої) допомоги, (2) витрати на правову допомогу були деталізовані Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" у детальних описах робіт (наданих послуг) від 30.04.2021 та від 14.09.2021, актах про надання правової допомоги від 30.04.2021 та від 14.09.2021, та відповідають погодженим сторонам умовам договору (пункти 7, 8 цієї постанови), що узгоджується з положеннями статті 30 Закону.

33. Урахувавши обсяг та співмірність заявлених витрат, їх обґрунтованість та розумність, а також заперечення Міської ради, (1) суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення вказаних витрат з Міської ради за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 73 150,00 грн пропорційно задоволених позовних вимог, а (2) суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність зменшення розміру відповідних витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції до суми 17 500,00 грн.

34. Отже, приймаючи рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції та апеляційний суд, у системному зв`язку із вищенаведеними правовими положеннями, наведеними відповідачем-2 за первісним позовом розрахунками витрат на правову допомогу, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих стороні послуг правничої допомоги, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, дійшли обґрунтованого висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 73 150,00 грн (у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції) та у розмірі 17 500,00 грн (у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції) є такою, що підтверджена наданими доказами. Визначена судами сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, та обсягом наданих адвокатом послуг.

35. Верховний Суд у межах наданих процесуальних повноважень не встановив недотримання судами попередніх інстанцій порядку розподілу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням вимог частини четвертої статті 126 ГПК України, а також критеріїв, визначених в усталеній судовій практиці Верховного Суду.

36. При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

37. Наведені скаржником доводи в пункті 15 цієї постанови, з посиланням на додаткову постанову Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та постанову Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20, колегія суддів відхиляє, оскільки викладені у цих постановах висновки Верховного Суду не є релевантними з огляду на різні обставини цих справ зі справою №904/3670/20.

38. Так, на відміну від справи, що переглядається, у справі № 922/1163/18 Верховний Суд виходив з обставин того, що у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/рахунків, актів або інших двосторонніх документів.

39. Верховний Суд дійшов висновку, що у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

40. Відтак, врахувавши, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, Верховний Суд у справі № 922/1163/18 дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

41. У справі № 910/14598/20 Верховний Суд зазначив, що стороною не було подано до апеляційного господарського суду відповідного правочину, укладеного у належній формі, зі змісту якого можливо було б зробити висновок про те, в якій саме формі (фіксований розмір чи погодинна оплата) сторонами було погоджено оплату адвокатських послуг за надання правової допомоги у зазначеному суді.

42. З огляду на що, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на надану професійну правничу допомогу у справі № 910/14598/20, Верховний Суд дійшов висновку, що саме по собі підписання долучених стороною до заяви копії актів надання послуг до договору, за відсутності в договорі обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.

43. Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на неврахування попередніми судами правових висновків, викладених у наведених постановах Верховного Суду у справах № 922/1163/18 та № 910/14598/20, оскільки, адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Зазначені форми відрізняються порядком їх обчислення, зокрема, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

44. У цій справі № 904/3670/20 суди встановили, що між ПП "Фірма "ФБМ" і адвокатським бюро існувала домовленість відповідно до пункту 3.1 договору про надання правничої (правової) допомоги про погодинний розмір оплати, виходячи з розрахунку вартості 1 години допомоги /2 500,00 грн.

45. Відтак, з урахуваннях оцінених судами у справі детальних описів виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснення ним витрат часу по кожному із видів робіт, доводи скаржника про ненадання ПП "Фірма "ФБМ" доказів об`єму виконаних робіт, їх складу, розміру та вартості, а також ненадання інформації щодо обчислення адвокатського гонорару, які необхідні при обчисленні адвокатського гонорару у формі погодинної оплати, є безпідставними.

46. Аргументи касаційної скарги щодо незастосування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №923/1425/20 від 02.12.2021 у справі № 280/5176/20, від 02.12.2021 у справі № 761/35926/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 922/1742/20, колегія суддів також вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

47. У зазначених скаржником постановах предмет розгляду (перегляду) стосувався наступних питань:

- у справі № 923/1425/20 - предметом перегляду Верховного Суду була ухвала суду апеляційної інстанції, якою залишено без руху апеляційну скаргу прокурора з підстав відсутності доказів сплати судового збору;

- у справі № 280/5176/20 - Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 14 000,00 грн, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції. Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи скаржника про необхідність перевірки документів про сплату адвокатських послуг вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі, а не обов`язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

- у справі № 922/1742/20 - відсутність детального опису виконаних адвокатами робіт (наданих послуг) унеможливила встановлення Верховним Судом складових заявлених відповідачем до розподілення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 149 103,73 грн, та з`ясування реальності адвокатських витрат відповідача у цій справі на стадії її касаційного перегляду (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з`ясування розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судом витрат заявника на професійну правничу допомогу з розподіленням цих витрат в сумі 70 000,00 грн, оскільки витрати на цю суму доведені, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат;

- у справі № 761/35926/18 - відповідач заявив до відшкодування витрати, пов`язані з переїздом у межах міста, які, як зазначив Верховний Суд, не пов`язані з вчиненням ним процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду на стадії апеляційного провадження у малозначній справі, визнавши обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення.

48. Отже, на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених у рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

49. Окрім цього, Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника на обґрунтування своїх доводів на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 у справі № 914/434/17, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

50. При цьому, зазначені в пункті 14 цієї постанови доводи скаржника є декларативними, зводяться лише до власної оцінки скаржником досліджених судами у цій справі доказів, позаяк будь-яких власних розрахунків та доказів невідповідності заявлених ПП "Фірма "ФБМ" витрат на професійну правничу допомогу критерію співмірності, пропорційності та розумності скаржником не наведено.

51. За таких обставин Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги як такі, що спрямовані на заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінку доказів у ній, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Верховний Суд неодноразово в своїх постановах звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

53. Колегія суддів зазначає, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

55. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

57. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані додаткове рішення місцевого суду від 31.05.2021, постанову від 07.12.2021 і додаткову постанову від 07.12.2021 суду апеляційної інстанції у цій справі - без змін.