904/7334/21 Про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 22.06.2022 Прийняття

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" (далі - ТОВ "Екотест-Центр") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості у розмірі 4045500,00 грн. Також заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 376095,00 грн (попередній розрахунок).

1.2.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 30.11.2021 позов ТОВ "Екотест-Центр" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 4045500,00 грн задовольнив повністю.

1.3.ТОВ "Екотест-Центр" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просило стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" витрати на професійну допомогу в розмірі 372095,00 грн.

1.4.На підтвердження вказаних витрат позивач надав договір про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, договір про співробітництво від 22.10.2020, ордер серії ЗП №103949 від 19.06.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.02.2018;додаткову угоду №8 від 12.07.2021 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021; додаткову угоду №10 від 30.08.2021 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021; акт №9 від 01.12.2021 приймання-передачі наданої правничої допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 та додаткової угоди №10 від 30.08.2021; копію рахунку на оплату №87 від 01.12.2021; копію платіжного доручення №1005 від 06.12.2021; копію акта №10 від 01.12.2021 приймання-передачі наданої правничої допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 та додаткової угоди №8 від 12.07.2021.

1.5.Відповідач заперечував щодо компенсації судових витрат на правничу допомогу, мотивуючи заперечення тим, що:

-нормами законодавства не встановлено надання правничої допомоги та, відповідно, стягнення судових витрат, на підставі договору про співробітництво;

-доказів обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних адвокатом Кравцовим А.В. робіт та їх вартості, а також понесених позивачем витрат в рамках договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 у справі №904/7334/21 позивачем не надано;

-заявлена позивачем сума витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 372095,00 грн є завищеною та не відповідає критеріям, визначеним статтями 124, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Справа нескладна, обсяг документів незначний, позовна заява охоплює поставку за однією видатковою накладною по одному договору, матеріали за договором поставки не потребують значного часу для ознайомлення з документами та підготовкою позову, до стягнення заявлено лише основну суму боргу, без розрахунку;

- заява ТОВ "Екотест-Центр" з доказами понесених судових витрат відправлена 06.12.2021, тобто після закінчення встановленого п`ятиденного строку.

1.6.Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 22.12.2021 у справі №904/7334/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022, заяву ТОВ "Екотест-Центр" про стягнення витрат на професійну допомогу задовольнив частково; стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Екотест-Центр" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

1.7.Судові рішення мотивовані тим, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

1.8.Враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних та будь-яких розрахунків в позовній заяві; оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, незначний обсяг доказів у справі (до позовної заяви позивачем додано всього 14 додатків), заборгованість складається з суми однієї видаткової накладної; ціну позову, наявність усталеної судової практики щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму повністю, а зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 20000,00 грн.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

2.1.ТОВ "Екотест-Центр" звернулося 27.08.2022 до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 у справі №904/7334/21 та ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 372095,00 грн.

2.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 01.11.2018 у справі №911/3650/17, від 26.03.2019 у справі №904/1798/18, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, щодо застосування статей 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 2, 123, 124, 126, 129 ГПК України.

2.3.Зокрема, скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не було враховано такі висновки Верховного Суду:

-такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта, та відповідно підлягають компенсації;

-втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам;

-обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

- визначення гонорару успіху;

-визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

2.4.Крім того скаржник зазначив, що у процентному співвідношенні до ціни позову розмір витрат на професійну правничу допомогу складає в загальній її сукупності лише 9%, що є більш ніж співмірним з розміром позовних вимог у даній справі. Між тим, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка стягнута судом складає менш ніж 0,5% від ціни позову, є неспіврозмірною сумою.

2.5.ДП "НАЕК "Енергоатом" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

2.6.За твердженнями відповідача, розподіляючи витрати на правничу допомогу, місцевий господарський суд врахував практику Верховного Суду та дійшов правильного висновку, що наявні в матеріалах справи докази є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, який є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

2.7.Судом також було враховано подані відповідачем заперечення щодо обсягу, вартості та неспіврозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, відсутність складних та будь-яких розрахунків в позовній заяві, подані докази витрат позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат, як кваліфікований фахівець, на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви, незначний обсяг доказів у справі, а також те, що заборгованість складається з суми однієї видаткової накладної, ціну позову, наявність усталеної судової практики щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлену продукцію.

2.8.На переконання відповідача, подані позивачем докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі, цей розмір не доведений та документально необґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

2.9.За твердженнями відповідача, у кожній із наведених у касаційній скарзі позивача справ судами досліджувалися різні за змістом докази, які подавалися сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що у свою чергу не може свідчити про подібність правовідносин.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваним додатковим рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, в частині стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000, 00 грн із заявлених 376095,00 грн.

3.2.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

3.3.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

3.4.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

3.5.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

3.6.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

3.7.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

3.8.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3.9.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

3.10.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

3.11.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) порядку.

3.12.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

3.13.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

3.14.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

3.15.Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, договір про співробітництво від 22.10.2020, ордер серії ЗП №103949 від 19.06.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.02.2018;додаткову угоду №8 від 12.07.2021 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021; додаткову угоду №10 від 30.08.2021 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021; акт №9 від 01.12.2021 приймання-передачі наданої правничої допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 та додаткової угоди №10 від 30.08.2021; копію рахунку на оплату №87 від 01.12.2021; копію платіжного доручення №1005 від 06.12.2021; копію акта №10 від 01.12.2021 приймання-передачі наданої правничої допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 та додаткової угоди №8 від 12.07.2021.

3.16.За умовами укладеного між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об`єднання) та ТОВ "Екотест-Центр" (клієнт) договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо виконання функцій представника та надання правової допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в будь-яких справах, що стосуються клієнта, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню винагороду за надання правової допомоги та компенсацію фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору (п.1.2); клієнт зобов`язаний згідно з угодою здійснити оплату правової допомоги Адвокатському об`єднанню та понесених адвокатський об`єднанням витрат, пов`язаних з виконанням договору (п.3.6); за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язується виплатити гонорар адвокатському об`єднанню в розмірі, погодженому сторонами та оформленому окремо письмовою угодою (п.4.1).

3.17.Згідно з укладеним між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об`єднання) та Кравцовим Андрієм Віталійовичем (адвокат) договором про співробітництво №22-10/20 від 22.10.2020 адвокатське об`єднання за необхідності залучає адвоката до виконання укладених Адвокатським об`єднанням договорів про надання правової допомоги адвоката (п.1.1); в порядку та на умовах, визначених цим договором адвокатське об`єднання дає завдання - доручення адвокату здійснити представництво інтересів клієнта за договором про надання правової допомоги, згідно правової позиції, визначеної між адвокатським об`єднанням та клієнтом (п.1.2); залучення адвоката до виконання конкретного договору про надання правової допомоги здійснюється шляхом оформлення ордеру, в якому вказано дату та номер договору про надання правової допомоги із клієнтом (п.1.4).

3.18.12.07.2021 між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об`єднання) та ТОВ "Екотест-Центр" (клієнт) укладено додаткову угоду №8 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, яка згідно з п.1.1 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги по стягненню з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 39688675) заборгованості за договором поставки №12с/141/53-142-04-20-01295 від 05.11.2020, виражені у наданні консультацій, підготовці, складанні та направленні документів, підготовці, складанні, направленні заяв, клопотань, інших заяв по суті та з процесуальних питань, представництва інтересів у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

3.19.Пунктом 2.1 додаткової угоди встановлено, що гонорар за надання правової допомоги визначається у фіксованому розмірі за надання з боку адвокатського об`єднання правової допомоги клієнту у господарському суді першої, апеляційної та касаційних інстанцій, а також, у вигляді винагороди за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху).

3.20.Вартість юридичних послуг (гонорару), враховуючи складність справи, ціну позову, час, який буде витрачений адвокатом на надання послуг, значенням справи для клієнта, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини, незалежно від обсягу послуг та часу витраченого адвокатським об`єднанням, є фіксованою та складає 121365,00 грн, що включає, але не обмежуючись, консультації з вивченням документів, підготовка та направлення запитів, ведення переговорів, підготовка, складання та направлення будь-яких клопотань та заяв по справі, в т.ч. по суті позову (п.2.2 угоди).

3.21.Винагорода адвокатського об`єднання за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) у справі, предметом якої є стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 39688675) заборгованості за договором поставки №12с/141/53-142-04-20-01295 від 05.11.2020, є фіксованою та складає 242730,00грн і є складовою частиною гонорару адвокатського об`єднання (п.2.3 угоди).

3.22.Пунктом 3.1 додаткової угоди передбачено, що оплата послуг з представництва інтересів клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій відповідно до пункту 2.2 додаткової угоди сплачується протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі та підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021.

3.23.Оплата винагороди адвокатського об`єднання за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) у справі відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди здійснюється протягом 10 календарних днів з дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта суми заборгованості за рішенням (додатковим рішенням) Господарського суду Дніпропетровської області у справі або за договором поставки №12с/141/53-142-04-20-01295 від 05.11.2020, який буде предметом розгляду у такій справі, з урахуванням суми цієї винагороди (п.3.2 угоди).

3.24.За умовами цієї додаткової угоди правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 4.1 угоди); адвокатське об`єднання надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатським об`єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п.4.2 угоди).

3.25.30.08.2021 між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" (адвокатське об`єднання) та ТОВ "Екотест-Центр" (клієнт) укладено додаткову угоду №10 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, яка згідно з п.1.1 визначає перелік та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги у спорі про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 39688675) на користь клієнта вартості поставленого товару за договором поставки №12с/141/53-142-04-20-01295 від 05.11.2020 в розмірі 4045500,00грн.

3.26.З урахуванням складності справи, часом, який необхідно витратити, ціною позову та значенням справи для клієнта, перелік та вартість послуг складає: представництво у Господарському суді Дніпропетровської області (м. Дніпро) у справі №904/7334/21, участь у судовому засіданні 4000,00грн (ставка за годину/судодень 4000,00грн).

3.27.За умовами цієї додаткової угоди оплата послуг з представництва інтересів клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій сплачується протягом 3-х календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, обумовленої в даній додатковій угоді (п.3.1 угоди); правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п.4.1 угоди); адвокатське об`єднання надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатським об`єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п.4.2 угоди).

3.28.На виконання умов договору, адвокатським об`єднанням були надані послуги клієнту на загальну суму 372095,00грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі:

- №9 від 01.12.2021 на загальну суму 8000,00грн представництво у Господарському суді Дніпропетровської області (м. Дніпро) з розгляду справи №904/7334/21, участь у судових засіданнях 18.11.2021, 30.11.2021 4000,00 грн ставка за судодень;

- №10 від 01.12.2021 на загальну суму 364095,00грн, з яких:

-121365,00грн вартість юридичних послуг (гонорару) по справі №904/7334/21, а саме: консультації з вивченням документів, підготовка, складання та направлення адвокатського запиту №12-07/21-09 від 12.07.2021, підготовка, складання та направлення вимоги №24-06/21 від 24.06.2021 про оплату вартості товару у розмірі суми ПДВ, підготовка, складання та направлення позовної заяви №11-08/21-02 від 11.08.2021 про стягнення заборгованості в сумі 4045500,00грн, підготовка, складання та направлення клопотання №23-08/21-01 від 23.08.2021;

-242730,00грн - винагорода за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху).

3.29.Клієнт здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1005 від 06.12.2021.

3.30.При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

3.31.Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

3.32.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

3.33.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

3.34.Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

3.35.За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.36.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

3.37.Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

3.38.Верховний Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

3.39.Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

3.40.Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

3.41.Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

3.42.Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

3.43.При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

3.44.Як зазначалось, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ятою, шостою статті 126 ГПК України).

3.45.Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

3.46.У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

3.47.До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

3.48.Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1)має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

3.49.При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

3.50.Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3.51.Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у відповідності до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19).

3.52.Як зазначалось, відповідач заперечив проти заявленої суми витрат на правничу допомогу, вважаючи суму 372095,00грн завищеною.

3.53.Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, та врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд першої інстанції вважав за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму в повному обсязі.

3.54.Враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних та будь-яких розрахунків в позовній заяві; оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, незначний обсяг доказів у справі (до позовної заяви позивачем додано всього 14 додатків), заборгованість складається з суми однієї видаткової накладної; ціну позову, наявність усталеної судової практики щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про можливість зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 20000,00 грн.

3.55.Доводи скаржника в частині того, що у процентному співвідношенні до ціни позову розмір витрат на професійну правничу допомогу складає в загальній її сукупності лише 9%, що є більш ніж співмірним з розміром позовних вимог у даній справі, а сума витрат на професійну правничу допомогу, яка стягнута судом, складає менш ніж 0,5% від ціни позову, що є неспіврозмірною сумою, не є слушними, адже не вбачається доведеним позивачем того, що витрати на правничу допомогу в такій сумі були необхідними та неминучими, зокрема в частині визначення гонорару успіху в сумі 242730,00 грн. Вбачається, що погодившись на визначення винагороди адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги в твердій сумі, позивач не підтвердив суду необхідності їх понесення саме в такій сумі наданням детального опису робіт, виконаних адвокатським об`єднанням, пославшись у наданих актах лише на загальний перелік робіт, без доведення того, який час фактично витратив адвокат (1) на підготовку адвокатських запитів і яких саме, (2) вивчення матеріалів по справі, (3) підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, (4) перговорні процедури із зазначенням їх кількості. При цьому суди, оцінивши наявні в справі докази, подані позивачем, правильно зважили на їх незначний обсяг (14 додатків), те, що заборгованість складається з суми однієї видаткової накладної, наявна усталена судова практика щодо розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлену продукцію. За таких умов лише пропорційність у 9% від ціну позову при визначенні розміру витрат, які мали бути покладені на відповідача, не є об`єктивним критерієм їх фактичності в такому відсотковому співвідношенні.

3.56.Твердження скаржника про незастосування судами попередніх інстанцій статті 43 Конституції України, статті 627 Цивільного кодексу України, статей 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки у цій справі суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень про часткове задоволення заяви позивача встановили, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористалися, з посиланням на частину п`яту статті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши, як зазначалось вище у цій постанові, недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який позивач та адвокатське об`єднання обумовили в твердій сумі. При цьому колегія суддів відзначає, що позивачем не доведено втручання суду в його договірні відносини з адвокатським об`єднанням за укладеними договорами, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цими договорами не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та Адвокатське об`єднання "Лохматов і партнери".

3.57.Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, встановив, що оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, а наведені ним посилання зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій.

3.58.При цьому, колегією суддів враховано, що скаржником лише процитовано певні витяги з позицій Верховного Суду, зокрема стосовно такої складової правничої допомоги як прибуття до суду та очікування; неможливості втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару; обов`язок доведення неспівмірності витрат та визначення гонорару успіху, проте не наведено жодного обґрунтування, яким чином врахування цих висновків стало б підставою для стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому до стягнення розмірі з урахуванням того, що розмір таких витрат повинен бути документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.3.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.