903/624/13 Про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута - 22.06.2022 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EasyCon" касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021

за заявою Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД

про банкрутство, -

1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.07.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД (м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 21747631).

Ухвалою суду першої інстанції від 22.10.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД".

Постановою суду від 24.12.2013 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД" припинено, товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Ухвалою суду від 18.12.2017 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД призначено арбітражного керуючого Москву Юлію Орестівну.

2. 29.06.2021 ліквідатором банкрута Москвою Ю. О. подано клопотання від 24.06.2021 за № 85 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.08.2021(з урахуванням ухвали про виправлення описки), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021, у справі № 903/624/13 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД. Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД закрито. Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та спрямовані на припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД.

4. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе повне погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність підприємства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі.

З огляду на інформацію прокуратури про те, що органами прокуратури не встановлено фактів щодо умисних дій засновників та керівника банкрута щодо доведення до банкрутства ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД та з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження №42015030010000096 за фактом незаконного заволодіння шляхом зловживання колишнім директором ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД своїм службовим становищем відсутні факти, які б підтверджували дії засновників та керівника щодо умисного банкрутства, при цьому, що кримінальне провадження триває вже понад п`ять років, суди дійшли до висновків про те, що об`єктивні обставини застосування субсидіарної відповідальності до винних осіб, відсутні

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6. Скаржником зазначено, що ліквідатором не вжито всіх дій з метою погашення кредиторських вимог, а тому висновок суду про повноту вчинених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі не відповідає фактичним обставинам справи.

7. Підставою для касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано висновків зроблених у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 20.10.2019 у справі № 927/1124/16, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15, стосовно того, що "законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб із наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення"; "звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. ВАТ "Лідський молочно консервний-комбінат" та арбітражною керуючою Москвою Ю.О. подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Провадження у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи

№ 903/624/13 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого,

Банаська О.О., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.12.2021.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 (у складі колегії суддів: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 903/624/13; призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на 02 березня 2022 року о 12 : 15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

11. У зв`язку з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану судове засідання по справі № 903/624/13 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 не відбулося 02 березня 2022 року о 12 : 15 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2022 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 903/624/13 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 червня 2022 року о 12:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал № 330.

13. 01.06.2022 від судді Касаційного господарського суду Огородніка К.М. надійшла заява про самовідвід, яка мотивована тим, що суддя Огороднік К.М. брав участь при розгляді справи № 903/624/13 у суді апеляційної інстанції, коли у складі колегії Рівненського апеляційного господарського суду приймав рішення в зазначеній справі, підтвердженням чого є дві постанови від 10.12.2013 у цій справі Рівненського апеляційного господарського суду (Колегія суддів у складі: Огороднік К.М.- головуючий, Тимошенко О.М., Коломис В.В.) та чисельні ухвали у цій справі.

14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2022 заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К.М. від 01.06.2022 про самовідвід від розгляду справи № 903/624/13 вирішено задовольнити, а справу № 903/624/13 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 вирішено передати на повторний автоматизований розподіл судової справи.

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/624/13 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.06.2022.

16. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2022 справу № 903/624/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД за розглядом касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у цій справі прийнято до провадження у новому складі колегії суддів.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №903/624/13 на 22 червня 2022 року о 12:30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з такого.

18. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (2597-19) від 18.10.2018 № 2597-VIII.

19. Предметом касаційного розгляду у цій справі є правомірність затвердження судами попередніх інстанцій ліквідаційного звіту та балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, з огляду на заперечення Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (AT"Укрексімбанк") обґрунтовані тим, що ліквідатором не проаналізовано дії засновників та керівника боржника на предмет наявності їхньої вини у доведенні до банкрутства та можливості притягнення їх до субсидіарної відповідальності, а тому не вжито всіх необхідних дій з метою погашення кредиторських вимог.

20. 11. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (2597-19) від 18.10.2018 № 2597-VIII.

21. Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , Кодексом України з процедур банкрутства (2597-19) .

22. Банкрутство - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства - Далі по тексту Кодекс).

23. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

24. У ст. 61 Кодексу визначені повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

25. Зокрема, у ч.1 та ч. 2 наведеної норми Кодексу визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

формує ліквідаційну масу;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (361-20) , інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

26. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

27. Разом з тим, у ч.1 ст. 65 Кодексу передбачені вимоги до звіту ліквідатора, а саме: після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо);

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів;

довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

28. За змістом наведених норм Кодексу правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

29. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

30. Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

31. Кодексом не визначено вичерпного переліку таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких дій, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Кодексом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

32. Разом з тим обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003 та від 27.08.2019 у справі № 913/982/14 від 17.06.2020 у справі № 924/669/17 та у багатьох інших).

33. Крім документів безпосередньо визначених у статті 65 Кодексу, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

34. Беручи до уваги положення статей 61, 65 Кодексу господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

35. Згідно з аналізом даних роботи ліквідатора у справі, що підтверджуються фактичними даними (запити, відповіді на запити, витяги з державних реєстрів, акти інвентаризації майна), господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у банкрута відсутні будь-які активи, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.

36. Як уже зазначалось вище у цій постанові, відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу, ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а стягнені, за результатом проведеної роботи, суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

37. Отже, належним чином проведені ліквідатором дієві заходи щодо встановлення осіб, які, у разі доведеності їх шкідливих для боржника дій або бездіяльності, несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника є можливістю для наповнення ліквідаційної маси банкрута і, як наслідок відновлення майнових прав кредиторів щодо задоволення їх кредиторських вимог.

38. Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

39. Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

40. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

41. Оскільки законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб із наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, у даному випадку особи в силу спеціального припису Кодексу притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.

42. Суд звертається до правових позицій Верховного Суду, що послідовно викладені стосовно покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини 5 статті 41 Закону про банкрутство на третіх осіб за відсутності вироку у кримінальній справі щодо цих осіб (про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення) в постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 1099/13, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14 від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 20.10.2019 у справі №927/1124/16

43. Крім того, слід звернути увагу, що притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

44. Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши, на виконання своїх повноважень ( ч. 1 ст. 61 Кодексу) аналіз фінансового становища банкрута, зобов`язаний звернутись до суду із відповідним позовом.

45. Оскільки положення ч. 2 ст. 61 Кодексу не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

46. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута (постанова Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 49/164-б).

47. Виходячи з вимог Кодексу ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), а також з`ясування наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб.

48. Водночас, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

49. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили належність проведення ліквідаційної процедури, вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів з виявлення майна боржника та встановили, що відсутність майна належного банкруту, підтверджується численними відповідями державних органів та установ на запити ліквідатора, даними з державних реєстрів прав тощо, доданими до звіту ліквідатора.

50. Проте, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає висновки судів попередніх інстанцій про вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна і грошових коштів банкрута та надання суду всіх необхідних документів, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури у цій справі - передчасними, виходячи з такого.

51. Зі звіту ліквідатора судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань засновниками ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД були ТОВ "Каскад- Продакшн" ЛТД та ОСОБА_1 з участю у статутному капіталі 99% та 1% відповідно. Керівником ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД був ОСОБА_2 .

52. ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Волиської області від 11.03.2016р. у справі № 903/623/13, про що зроблено відповідний запис в ЄДР.

53. Що стосується ОСОБА_2, судами встановлено, що у провадженні Луцької місцевої прокуратури перебуває кримінальне провадження №42015030010000096 за фактом незаконного заволодіння шляхом зловживання колишнім директором ( ОСОБА_2 ) ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД своїм службовим становищем, належного товариству майна, за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України. Згадане кримінальне провадження відкрито 11.08.2015р.

54. 14.04.2018р. ліквідатору на запит щодо ходу згаданого виконавчого провадження було надано відповідь про те, що по даному виконавчому провадженню триває досудове розслідування та проводяться слідчі дії (лист № 9413/58/022018).

55. Ліквідатор 26.01.2021р. повторно скерував запит до Луцької місцевої прокуратури щодо ходу досудового розслідування у кримінальному провадженні, та, 04.02.2021р. ознайомився із матеріалами кримінального провадження, внаслідок чого відомо, що досудове розслідування досі триває; матеріальні та інші цінності, що належали ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД не знайдено; в матеріалах згаданого кримінального провадження відсутні факти, які б підтверджували дії засновників та керівника щодо умисного банкрутства, при цьому, що кримінальне провадження триває вже понад п`ять років.

56. Також, на виконанні у Першому відділі ДВС м. Луцька перебуває виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Волинської області від 16.06.2015 р. у справі № 903/624/13 про зобов`язання ОСОБА_2 передати ліквідатору ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД, а також передати ліквідатору ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД все без виключення майно банкрута ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД, перелічене в інвентаризаційних описах.

57. Згідно матеріалів згаданого виконавчого провадження у ОСОБА_2 відсутні транспортні засоби, будь-яке нерухоме майно; також ОСОБА_2 ніде не працевлаштований. В останнього відсутні будь-які майнові активи, на які можна звернути стягнення.

58. Отже, наведені обставини кваліфіковані судами як такі, що не дадуть бажаного економічного результату та призведуть лише до затягування справи про банкрутство ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД.

59. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

60. При цьому, судами не встановлено, чи здійснювався ліквідатором детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, який дозволив би ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД.

61. На необхідності проведення ліквідатором такого аналізу неодноразово звертав увагу Верховний суд у постановах від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20).

62. Для з`ясування ознак доведення до банкрутства ліквідатор має проаналізувати сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом (вказівкою) керівника, засновників (учасників) боржника, інших осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

63. У цій справі судами не враховано, що поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на винних у осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

64. Суди ухилились від з`ясування обставин та обґрунтованості доводів ліквідатора щодо наявності/відсутності підстав для притягнення третіх осіб до субсидіарної відповідальності. Ліквідатором у своєму звіті зазначено, що це є економічно недоцільно, оскільки у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 немає майна, на яке можна звернути стягнення.

65. Посилання апеляційного суду на ту обставину, що в межах кримінального провадження наведені особи не притягнуті до кримінальної відповідальності за доведення до банкрутства, не може братися до уваги, оскільки субсидіарна відповідальність є окремим видом цивільно-правової відповідальності і не залежить від наявності вироку у кримінальному провадженні (аналогічна позиція Верховного суду викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14 від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 20.10.2019 у справі №927/1124/16, від 24.02.2021р. у справі №902/1129/15).

66. Отже, оскаржувані судові рішення не містять дослідження аналізу фінансового стану боржника під час проведення підсумкового засідання, перевірки наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, а відтак висновки про вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів є такими, що не ґрунтуються на доказах, які були досліджені в судовому засіданні ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом.

67. Таким чином, суди дійшли передчасного висновку про повноту вчинених ліквідатором дій відповідно до ст. 61 КУзПБ та наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі, а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки Верховного Суду

68. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

69. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

70. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд для продовження розгляду.

71. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому вбачає правові підстави для їх скасування.

72. Таким чином, касаційну скаргу слід задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Розподіл судових витрат

73. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2021) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 903/624/13 скасувати.

3. Справу № 903/624/13 направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

4. Клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про повернення судового збору - задовольнити.

5. Повернути Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (ЄДРПОУ: 00032112) з Державного бюджету України - 9 200 грн (дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 479869 від 14.12.2021.