926/3300/21 Про визнання права іпотекодержателя, визнання протиправними та скасування рішень про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна, звернення стягнення на предмет іпотеки - 24.05.2022 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Естейт" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 (колегія суддів: Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д., Скрипчук О. С.) та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.08.2021 (суддя Дутка В. В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Естейт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича; 2) Державного реєстратора Верхівцевської міської ради Хабло Костянтина Олександровича, про визнання права іпотекодержателя, визнання протиправними та скасування рішень про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна, звернення стягнення на предмет іпотеки,

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі - ТОВ "Естейт Селлінг") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Естейт" (далі - ТОВ "Місто Естейт") про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, визнання протиправними та скасування рішень про припинення іпотеки й обтяжень нерухомого майна, звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Одночасно з позовною заявою до Господарського суду Чернівецької області від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення заборони державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Державний реєстр прав) щодо відчуження об`єктів нерухомого майна - нежитлових будівель, реєстраційні номери №№ 750881373101, 747458273101, 747812273101, 747959073101, 750382873101, розташованих за адресами: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Валерія Чкалова, буд. 34і, 34ж, 34е, 34з, 34д, та іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб нерухомим майном.

3. Заява мотивована наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Враховуючи, що права АТ КБ "ПриватБанк" як іпотекодержателя спірного нерухомого майна порушені, останній змушений звернутися до суду з позовом про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Продаж спірного майна відповідачем призведе до порушення права не лише позивача, а й осіб, що придбають спірне майно.

Обставини, встановлені судами при розгляді заяви про забезпечення позову

4. 26.05.2015 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" укладено кредитний договір № DNTFLOK06629, зобов`язання за яким забезпечувалися, зокрема:

-договором іпотеки від 01.03.2016 № DNTFLOK06629/D192;

-договором іпотеки від 02.03.2016 № DNTFLOK06629/D194;

-договором іпотеки від 01.03.2016 № DNTFLOK06629/D191;

-договором іпотеки від 02.03.2016 № DNTFLOK06629/D193;

-договором іпотеки від 03.03.2016 № DNTFLOK06629/D195.

5. Предметом іпотеки за вищенаведеними договорами є об`єкти нерухомого майна, що належали іпотекодавцю на праві власності.

6. 11.09.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою Віталієм Миколайовичем як державним реєстратором прийняті рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, якими зареєстровано право власності АТ КБ "ПриватБанк" на вищезазначені об`єкти нерухомого майна.

7. У червні 2020 року ТОВ "Естейт Селлінг" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" (справа № 926/1390/20), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Валерія Чкалова, буд. 34е, 34з, 34і, 34д, 34ж, та припинити право власності АТ КБ "ПриватБанк" на ці об`єкти.

8. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2020 у справі № 926/1390/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, позовні вимоги ТОВ "Естейт Селлінг" задоволено повністю.

9. Як зазначав позивач, 14.07.2021 йому стало відомо, що записи про іпотеку та відповідні обтяження нерухомого майна у Державному реєстрі прав відсутні. Ці записи були вилучені поза волею АТ КБ "ПриватБанк" та за наявності дійсної іпотеки.

10. Крім того, 21.07.2021 у процесі моніторингу відомостей у Державному реєстрі прав співробітниками банку виявлено, що 20.07.2021 державним реєстратором Товарницькою Алісою Аурелівною внесено запис про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Валерія Чкалова, буд. 34е, 34з, 34і, 34д, 34ж за ТОВ "Місто Естейт".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.08.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, заяву АТ КБ "ПриватБанк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

12. Приймаючи зазначені судові рішення, суди виходили з того, що заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаним з предметом спору і він належним чином підтвердив обґрунтування цих вимог щодо забезпечення позову.

Короткий зміст касаційної скарги

13. ТОВ "Місто Естейт" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

14. Скарга мотивована порушенням судами норм чинного процесуального законодавства. Скаржник наголошує, що у разі подальшого визнання позивача іпотекодержателем та повернення записів про іпотеку відчуження предметів іпотеки жодним чином не порушує права іпотекодержателя, оскільки його право на звернення стягнення на предмет іпотеки буде відновлено незалежно від того, у кого знаходиться предмет іпотеки. При цьому, скаржник зазначає про неврахування судами правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2019 у справі № 161/6235/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" заперечив проти її задоволення, мотивувавши його тим, що ТОВ "Місто Естейт" не оскаржувало ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.08.2021 в апеляційному порядку, тому, на його думку, не має права на касаційне оскарження. До того ж наголосив на тому, що його касаційна скарга не містить неправильної застосованої судами попередніх інстанцій норми права, а висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються застосування норм матеріального права, зокрема Закону України "Про іпотеку" (898-15) , а не процесуальних норм щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Позиція Верховного Суду

16. За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

17. При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

18. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

19. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

20. За приписами частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

21. Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20).

22. За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

23. Водночас адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

24. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зменшення його вартості.

25. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21). При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

26. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

27. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19).

28. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) також викладено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

29. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди у справі, яка переглядається, виходили з того, що вилучення записів про іпотеку є належними доказами на підтвердження здійснення відповідачами та третіми особами дій щодо зміни власника спірного нерухомого майна та внесення змін до реєстраційних відомостей, а підставою для державної реєстрації були акти приймання-передачі нерухомого майна від 16.07.2021, складені ТОВ "Естейт Селлінг" та ТОВ "Місто Естейт". При цьому відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб засновником ТОВ "Місто Естейт" є ТОВ "Естейт Селлінг".

30. Ці обставини, за висновками судів, свідчать про виникнення у ТОВ "Місто Естейт" прав щодо розпорядження спірним майном, у тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо, що, у разі задоволення позову, унеможливить захист або поновлення прав позивача в межах одного судового провадження без нових звернень до суду та істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів АТ КБ "ПриватБанк".

31. Судом апеляційної інстанції також взято до уваги, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2020 у справі № 926/1390/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, визнано протиправними дії та скасовані рішення державного реєстратора, якими зареєстровано за банком право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Валерія Чкалова, буд. 34е, 34з, 34і, 34д, 34ж. Припинено право власності банку на спірне майно. Під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції постановою Верховного Суду від 06.10.2021 скасовано судові рішення у справі № 926/1390/20, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

32. За висновками суду апеляційної інстанції вищенаведені обставини свідчать про певну невизначеність стосовно права власності на майно, розташоване за вищевказаними адресами.

33. Водночас суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника про те, що забороною розпорядження об`єктами нерухомого майна обмежено права відповідача-2 щодо здійснення господарської діяльності з посиланням на те, що захід забезпечення позову лише унеможливлює внесення записів до Державного реєстру прав щодо відчуження спірних об`єктів нерухомого майна та встановлює заборону ТОВ "Місто Естейт" визначати фактичну і юридичну долю спірних об`єктів нерухомості, однак жодними чином не впливає на здійснення господарської діяльності, зокрема передачу в оренду нерухомого майна. До того ж такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють власника майна прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатися господарською діяльністю, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

34. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

35. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судами правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, з огляду на таке.

36. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

37. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

38. У справі № 161/6253/15-ц (провадження № 14- 32цс20), на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов, у якому товариство просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, шляхом проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Заява про забезпечення позову позивачем не подавалася.

39. У справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19), на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов, у якому банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру шляхом надання банку права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу із наданням банку повноважень продавця. Заява про забезпечення позову позивачем не подавалася.

40. Отже, під час розгляду цих справ питання вжиття заходів забезпечення позову не розглядалося.

41. Водночас правовідносини у цій справі відрізняються від правовідносин в указаних вище справах, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених у наведених скаржником в касаційній скарзі постановах. До того ж Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 уточнила правовий висновок, викладений судом касаційної інстанції у постанові від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, а тому доводи скаржника у цій частині не заслуговують на увагу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

43. За змістом частини першої статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга).

44. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.