913/2239/21 Про забезпечення позову до подання позовної заяви - 19.05.2022 Прийняття

- накласти арешт та заборонити АТ "Укрексімбанк" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно за іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб, зокрема на: земельну ділянку (кадастровий номер 4425455100:03:001:0380 та комплекс об`єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область, Троїцький район, смт Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16), а саме: адміністративний корпус № 2 літ. Б-2, б, Пг, площею 564,4 кв. м, будівля електрощитової літ. Б площею 24,5 кв. м, вагова № 1 літ. В, в, в 1, площею 14,9 кв. м, цех екстракції масла літ. В площею 340,7 кв. м, пост № 1 літ. Г, площею, 6,1 кв. м, резервуарний склад розчинника літ. Г, маслоналивна, станція літ. Д, площею 16,3 кв. м, насосна зворотного водопостачання літ. Д, будівля насосної станції літ. Ж, будівля гаражу літ. З, площею 552,8 кв. м, будівля парокотельного цеху літ. І, площею 235,1 кв. м, будівля цеху грануляції літ. К, площею 196,0 кв. м, будівля маслопресового цеху літ. Л, площею 1174,1 кв. м, будівля підстанції літ. М, приймальна яма зерна літ. Н, площею 23,5 кв. м, побутове приміщення № 2 літ. О, площею 5,8 кв. м, будівля толочної зерносушарки літ. П, площею 66,1 кв. м, будівля башти літ. Р, площею 267,8 кв. м, будівля операторної літ. С, площею 65,8 кв. м, будівля силосного корпусу літ. Т, площею 1773,6 кв. м, побутове приміщення № 3 літ. У, площею 14,2 кв. м, убиральня літ. Ф, будівля матеріального складу літ. X, площею 116,1 кв. м, будівля майстерні літ. Ц, площею 128,2 кв. м, будівля підстанції літ. Ч, будівля сілосного корпусу літ. Ш, Щ, площею 917,1 кв. м, будівля шротосховища № 2 літ. Є, площею 235,0 кв. м, будівля адміністративно-лабораторного корпусу літ. Ю, площею 354,4 кв. м, будівля шротосховища з навісом літ. Я,я, площею 619,9 кв. м, будівля проходної № 2 літ. Й, й, площею 35,3 кв. м, огорожа № 1-9, пожежні водосховища літ. І, II, транспортна естакада літ. III, міні елеватори літ. IV, бункер лузги літ. V, димова труба літ. VI, водонапірна башта Рожновського літ. VII, резервуари РВС-400 літ. VIII, зерносушарка ДСП-50 літ. IX, градирня зворотного циклу літ. X, резервуар 600 куб. м літ. XI; загальна площа (кв. м): 7747,7 (далі - спірне нерухоме майно) та рухоме майно за переліком (всього 186 одиниць);

- заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення державної реєстрації права власності за АТ "Укрексімбанк" на підставі договору іпотеки та договору застави, в тому числі шляхом проведення та/або відміни, та/або скасування, та/або коригування реєстраційних дій, змін до відомостей щодо спірного нерухомого майна та рухомого майна за переліком (всього 186 одиниць).

7. Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, ТОВ "АГК ЛТД" зазначило, що воно звернеться до суду із позовною заявою до АТ "Укрексімбанк" з вимогами:

- визнати недійсним договір іпотеки від 17.06.2016 № 68116Z14, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3916 (далі - іпотечний договір), укладений між ТОВ "АКГ ЛТД" як іпотекодавцем та АТ "Укрексімбанк" як іпотекодеражателем.

- визнати недійсним договір застави від 14.06.2016 № 68116Z13, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О. В., зареєстрований в реєстрі за № 3743 (далі - договір застави), укладений між ТОВ "АКГ ЛТД" як заставодавцем та АТ "Укрексімбанк" як заставодержателем.

8. Позивач просив суд першої інстанції вжити заходи забезпечення позову до пред`явлення позову з таких підстав.

9. Предметом іпотеки за іпотечним договором є спірне нерухоме майно, предметом договору застави є рухоме майно за переліком.

10. За Генеральною кредитною угодою від 16.03.2016 № 68116N2 (далі - кредитний договір), в забезпечення якої було укладено іпотечний договір та договір застави, існує прострочення сплати грошових коштів.

11. Згідно з пунктом 2.1.15 іпотечного договору іпотекодержатель має право застосувати засоби позасудового врегулювання в порядку, передбаченому чинним законодавством України (у томі числі згідно зі статтями 37, 38 Закону України "Про іпотеку").

12. Відповідно до пункту 5.1 договору застави звернення стягнення на предмет застави та порядок реалізації заставленого майна здійснюється відповідно до чинного законодавства України в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом. У разі звернення стягнення на предмет застави за виконавчим написом нотаріуса до такого виконавчого напису також включаються (можуть бути включені) штрафні санкції (неустойка, пеня), що передбачені цим договором та кредитним договором.

13. Тобто іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у позасудовому порядку.

14. 19.08.2021 ТОВ "АКГ ЛТД" отримало вимогу від 13.08.2021 № 0000600/21-1033, в якій АТ "Укрексімбанк" вимагало від ТОВ "АКГ ЛТД" виконати порушене зобов`язання за кредитним договором шляхом сплати всієї суми боргу 367 634 470,74 грн та попередило, що у разі невиконання вимоги зверне стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у будь-який спосіб за своїм вибором, в тому числі, але не виключно: у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі судового рішення; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб, передбачений статтями 37, 38 Закону України "Про іпотеку".

15. ТОВ "АКГ ЛТД" також отримало повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 20.08.2021 № 0000600/21-1054, в якому АТ "Укрексімбанк" вимагало від заявника виконати порушене зобов`язання за кредитним договором шляхом сплати всієї суми боргу 367 634 470,74 грн або передати предмет застави у володіння АТ "Укрексімбанк" та попередило, що у разі невиконання вимоги у тридцятиденний строк останнім буде звернуто стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) , в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.

16. Однак ТОВ "АКГ ЛТД" заперечує дійсність іпотечного договору та договору застави та заявило про намір подати позов про визнання недійсним цих договорів.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

17. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.09.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, заяву про забезпечення позову задоволено частково.

18. Заборонено АТ "Укрексімбанк" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно за іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб, зокрема, на спірне нерухоме майно та рухоме майно за переліком (всього 186 одиниць). Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення державної реєстрації права власності за АТ "Укрексімбанк" на підставі іпотечного договору, в тому числі шляхом проведення та/або, відміни, та/або скасування, та/або коригування реєстраційних дій, змін до відомостей щодо спірного нерухомого майна.

19. Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що ТОВ "АКГ ЛТД" доведено достатнє обґрунтування припущення щодо вибуття із його власності майна, що є предметом оспорюваних договорів застави та іпотеки, оскільки про це зазначено у відповідних вимозі та повідомленні, які АТ "Укрексімбанк" спрямував на адресу заявника, з урахуванням обмеженості строку, наданого АТ "Укрексімбанк" для врегулювання заборгованості, а також того, що чинне законодавство передбачає право кредитора звернути стягнення на майно у позасудовий спосіб, і для цього потрібне дотримання певної процедури, яку АТ "Укрексімбанк" вже частково виконав.

20. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові зазначили, що в даному випадку вбачається наявність достатньо обґрунтованого припущення, що спірне майно внаслідок звернення на нього стягнення може бути в подальшому відчужене на користь іпотекодержателя, що в разі задоволення позовних вимог, не призведе до ефективного захисту та поновлення прав позивача як власника, оскільки позивач не зможе захисти та поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

21. Суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що в даному випадку забезпечення позову спрямовано виключно на перебування предмета іпотеки та предмета застави у власності ТОВ "АКГ ЛТД" до вирішення по суті спору у справі про визнання спірних договорів недійсними та не накладають обтяжливих обов`язків на АТ "Укрексімбанк", а тому тимчасове обмеження АТ "Укрексімбанк" у праві на звернення стягнення на заставне майно є адекватним та спірними заходом.

22. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" порушено ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021, в той час як оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 08.09.2021, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД", то відповідно до частини третьої статті 30, частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову підлягала розгляду Господарським судом Луганської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. У січні 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Укрексімбанк", в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.09.2021 і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "АКГ ЛТД" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

24. АТ "Укрексімбанк" в касаційній скарзі зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є порушення норм статей 136, 138, 227, 236 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також неправильне застосування статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.

25. Так, АТ "Укрексімбанк" вказує на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 у справі № 922/3457/21 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (далі - ТОВ "ТД Агродар") про визнання банкрутом ТОВ "АКГ ЛТД". Дана ухвала була оприлюднена 06.09.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень і про подання вказаної заяви ТОВ "АКГ ЛТД" було відомо станом на дату подання заяви про забезпечення позову.

26. У зв`язку з цим відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 138 Господарського процесуального кодексу України, на думку АТ "Укрексімбанк", у суду першої інстанції існувала об`єктивна неможливість розгляду заяви ТОВ "АКГ ЛТД" до вирішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3457/21 питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД".

27. Крім того, АТ "Укрексімбанк" вважає, що суд першої інстанції для забезпечення розгляду заяви ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову судом, який є компетентним розглядати спір по суті, а також забезпечення процесуальної економії, враховуючи положення статті 227 Господарського процесуального кодексу України, повинен був зупинити провадження у справі № 913/2239/21 за заявою ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову до вирішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3457/21 питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" за прийнятою ним 01.09.2021 до розгляду заявою ТОВ "ТД Агродар".

28. Натомість суд апеляційної інстанції, на думку АТ "Укрексімбанк", повинен був усунути порушення норм процесуального права, допущене судом першої інстанції, враховуючи, що на дату прийняття оскаржуваної постанови ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД".

29. Крім того, АТ "Укрексімбанк" стверджує, що наразі склалася ситуація, за якою одночасно трьома ухвалами суду вжито заходів, спрямованих на обмеження обігу майна ТОВ "АКГ ЛТД", оскільки, окрім оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3457/21 про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а іншою ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/3457/21 накладено арешт на майно ТОВ "АКГ ЛТД".

30. АТ "Укрексімбанк" вважає також, що судами попередніх інстанцій не враховано норми статей 3 та 13 Цивільного кодексу України щодо добросовісності учасників цивільних правовідносин та зобов`язання особи утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

31. Так, АТ "Укрексімбанк" стверджує, що дії ТОВ "АКГ ЛТД" та ТОВ "ТД Агродар" є взаємоузгодженими, спрямованими на порушення права АТ "Укрексімбанк", адже спрямовані виключно на перешкоджання останньому задовольнити свої законні вимоги за рахунок заставного майна.

32. У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк" зазначає, що ТОВ "АКГ ЛТД" не надало доказів про можливі недобросовісні дії з боку АТ "Укрексімбанк", зазначаючи, що наразі існує ризик умисного ухилення АТ "Укрексімбанк" від виконання судового рішення в разі ухвалення рішення на користь ТОВ "АКГ ЛТД", зокрема, шляхом звернення стягнення на майно зі іпотечним договором та договором застави в позасудовий спосіб. ТОВ "АКГ ЛТД", на думку АТ "Укрексімбанк", не надає належних та допустимих доказів на підтвердження того, що АТ "Укрексімбанк" вчиняються активні дії, спрямовані на умисне ухилення від виконання судового рішення у майбутньому в разі задоволення позову.

33. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

34. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

37. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

38. За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

39. Відповідно до частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

40. Оскільки ТОВ "АКГ ЛТД" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, то така заява мала бути подана за правила підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "АКГ ЛТД" має намір звернутися з позовом про визнання недійсними іпотечного договору, який є заставою нерухомого майна, та договору застави рухомого майна.

42. Відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

43. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) зазначила, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України (1798-12) виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

44. Таким чином, оскільки ТОВ "АКГ ЛТД" при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову в подальшому мало намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним, в тому числі іпотечного договору, предметом якого є нерухоме майно, тобто спір виник з приводу нерухомого майна, вказана заява про забезпечення позову має розглядатися за правилами частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору, розташоване за адресою: Луганська область, Троїцький район, смт Троїцьке, вулиця Чкалова, будинок 16.

46. Отже, заява ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову має розглядатися Господарським судом Луганської області.

47. Разом з тим АТ "Укрексімбанк" в касаційній скарзі стверджує, що відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 138 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції існувала об`єктивна неможливість розгляду заяви ТОВ "АКГ ЛТД" до вирішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3457/21 питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД".

48. Крім того, АТ "Укрексімбанк" вважає, що суд першої інстанції для забезпечення розгляду заяви ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову судом, який є компетентним розглядати спір по суті, а також забезпечення процесуальної економії, враховуючи положення статті 227 Господарського процесуального кодексу України, повинен був зупинити провадження у справі № 913/2239/21 за заявою ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову до вирішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3457/21 питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" за прийнятою ним 01.09.2021 до розгляду заявою ТОВ "ТД Агродар".

49. Суд касаційної інстанції вважає такі доводи касаційної скарги необґрунтованими з огляду на таке.

50. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

51. Згідно із частиною третьою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

52. Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).

53. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується АТ "Укрексімбанк", провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" було відкрито ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021, тобто на момент подання заяви ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову та постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Луганської області від 08.09.2021 жодного відкритого провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" не було.

54. Таким чином, правила, встановлені частинами другою та третьою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, не застосовуються до заяви ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову.

55. Щодо твердження АТ "Укрексімбанк" про необхідність зупинення Господарським судом Луганської області провадження у справі № 913/2239/21 за заявою ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову до вирішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3457/21 питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" за прийнятою ним 01.09.2021 до розгляду заявою ТОВ "ТД Агродар", колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

56. Відповідно до пункту 5 частини першої статі 227 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

57. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

58. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

59. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

60. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).

61. Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

62. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

63. Таким чином, Господарський суд Луганської області не мав підстав для зупинення провадження у справі № 913/2239/21 з розгляду заяви ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову, оскільки як на момент подання вказаної заяви, так і на момент постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції від 08.09.2021 не існувало жодної об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, в тому числі до вирішення Господарським судом Харківської області у справі № 922/3457/21 питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" за прийнятою ним до розгляду заявою ТОВ "ТД Агродар", оскільки у вказаній справі № 922/3457/21 не встановлювалися будь-які обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі № 913/2239/21.

64. Крім того, також не було в Господарського суду Луганської області підстав для зупинення провадження у справі № 913/2239/21 з метою визначення правильної територіальної підсудності цієї справи, на чому наголошує АТ "Укрексімбанк" в касаційній скарзі, оскільки станом на 08.09.2021, тобто на момент постановлення оскаржуваної ухвали, жодного відкритого провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКГ ЛТД" не існувало.

65. У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк" також зазначає, що ТОВ "АКГ ЛТД" не надало доказів про можливі недобросовісні дії з боку АТ "Укрексімбанк", що свідчать про ризик умисного ухилення АТ "Укрексімбанк" від виконання судового рішення в разі ухвалення рішення на користь ТОВ "АКГ ЛТД".

66. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такі твердження касаційної скарги необґрунтованими огляду на таке.

67. Позов забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

68. При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

69. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

70. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

71. За частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

72. Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

73. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20).

74. За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

75. Водночас адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

76. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).

77. Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

78. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

79. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

80. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19).

81. За матеріалами справи ТОВ "АКГ ЛТД" звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і забороною АТ "Укрексімбанк" та іншим особами вчиняти певні дії.

82. Заявник вказав, що має намір звернутись до суду з позовом до АТ "Укрексімбанк" про визнання недійсними іпотечного договору та договору застави, тобто з вимогами немайнового характеру.

83. Верховний Суд зазначає, що, оскільки ТОВ "АКГ ЛТД" мало намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

84. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20).

85. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

86. Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ "АКГ ЛТД" посилається на те, що воно отримало відповідні вимогу та повідомлення, в яких АТ "Укрексімбанк" вимагало від ТОВ "АКГ ЛТД" виконати порушене зобов`язання за кредитним договором шляхом сплати всієї суми боргу 367 634 470,74 грн та попередило, що у разі невиконання вимоги зверне стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором та на предмет застави за договором застави у будь-який спосіб за своїм вибором відповідно до статей 37, 38 Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) .

87. Однак ТОВ "АКГ ЛТД" заперечує дійсність іпотечного договору та договору застави та заявило про намір подати позов про визнання недійсним цих договорів.

88. Задовольняючи частково заяву ТОВ "АКГ ЛТД" про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій зазначили про доведеність заявником обґрунтованого припущення щодо вибуття із його власності майна, яке є предметом оспорюваних договорів застави та іпотеки, що в разі задоволення позовних вимог не призведе до ефективного захисту та поновлення прав позивача як власника, оскільки позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

89. На думку судів попередніх інстанцій, забезпечення позову не накладає обтяжливих обов`язків на АТ "Укрексімбанк", а тому тимчасове обмеження останнього у праві на звернення стягнення на заставне майно в даному випадку є адекватним та співмірним заходом.

90. Зважаючи на наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій надали належну оцінку обґрунтованості доводів ТОВ "АКГ ЛТД" про ймовірність істотного ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, встановили безпосередній зв`язок між вжитими заходами забезпечення позову та предметом майбутнього позову, і не порушили положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

91. Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав позивача в разі невжиття таких заходів.

92. Колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги стосовно наявності заходів, спрямованих на обмеження обігу майна ТОВ "АКГ ЛТД", вжитих різними ухвалами: про забезпечення позову, про відкриття провадження у справі про банкрутство та про арешт майна боржника.

93. Відповідно до абзацу 7 частини четвертої статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

94. Згідно із частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

95. Ліквідаційна процедура спрямована на відчуження майна боржника та погашення грошових вимог кредиторів, при цьому будь-які обмеження та арешти у відношенні майна банкрута скасовуються, отже, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень задля можливості реалізації цього майна (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/2462/17)

96. Таким чином, наявність будь-яких обмежень щодо належного ТОВ "АКГ ЛТД" майна не перешкоджатиме здійсненню процедури санації або ліквідаційної процедури ТОВ "АКГ ЛТД" у разі, якщо судом буде ухвалене відповідне судове рішення у справі про банкрутство цього товариства, оскільки скасовані будуть всі обмеження щодо майна ТОВ "АКГ ЛТД", в тому числі вжиті заходи забезпечення позову.

97. Звідси касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" є необґрунтованою, правові підстави для скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та ухвали Господарського суду Луганської області від 08.09.2021 відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.